Сервісні функції та налаштування системи

Практичне заняття №8

Основні положення комп’ютерної графіки.

Основні компоненти програми AUTO CAD.

Сервісні функції та налаштування системи.

1. Визначним досягненням людства в останні десятиріччя є швидкий розвиток електроніки, обчислювальної техніки та створення на їхній основі багатопланової автоматизованої систем й комп'ютерної графіки. На початку свого розвитку комп'ютерну графіку розглядали як частину системного програмування для ЕОМ або один з розділів систем автоматизованого проектування (САПР). Сучасна комп'ютерна графіка становить ряд напрямів і різноманітних застосувань.

Для одних із них основою е автоматизація креслення технічної документації, для інших — проблеми оперативної взаємодії людини й комп'ютера, а також задачі числової обробки, розшифрування та передачі зображень.

Сучасне розширення можливостей ЕОМ, створених для виконання обчислень, дає змогу комп'ютеру сприймати й наочно зображати результати розрахунків та будувати необхідні комплексні креслення, схеми тощо. Зорове сприйняття графічної інформації для людини має важливе значення, обсяг і швидкість сприйняття зорових образів значні.

Для уявлення особливостей креслення чи будь-якого процесу досить кількох секунд, протягом яких ми розглядаємо креслення, графік функції чи інше наочне зображення. На розшифрування та порівняння тисяч чисел, якими можуть бути подані ті самі об'єкти, потрібні години. Отже, важливість наочного подання комп'ютером результатів обчислення важко переоцінити.

Однією з основних підсистем САПР, що забезпечує комплексне виконання проектних робіт на основі ЕОМ, є комп'ютерна графіка (КГ). Комп'ютерною, або машинною, графікою називають наукову дисципліну, яка розробляє сукупність засобів та прийомів автоматизації кодування, обробки й декодування графічної інформації. Іншими словами, комп'ютерна графіка розробляє сукупність технічних, програмних, інформаційних засобів і методів зв'язку користувача з ЕОМ на рівні зорових образів для розв'язання різноманітних задач при виконанні конструкторської та технічної підготовки виробництва.

Упродовж останнього двадцятиріччя ведеться інтенсивний пошук шляхів та способів розв'язання проблеми різкого підвищення продуктивності інженерної праці під час виконання креслярсько-графічних робіт, конструкторської та технологічної підготовок виробництва. Це спричинено потребою ліквідувати розрив, який утворився між відносно високою продуктивністю автоматизованого процесу основного виробництва та низькою продуктивністю ручного чи механізованого процесу конструк- торської й технічної підготовки виробництва.

Вивчення комп'ютерної графіки зумовлене: — широким впровадженням системи комп'ютерної графіки для забезпечення систем автоматизованого проектування, автоматизованих систем конструювання (АСК) та автоматизованих систем технологічної підготовки виробництва (АСТПВ) в усіх сферах інженерної діяльності; — значним обсягом перероблюваної геометричної інформації, що становить 60...80% загального обсягу інформації, Необхідної для проектування, конструювання та виробництва літаків, кораблів, автомобілів, складних архітектурних споруд тощо; — необхідністю автоматизації виконання численних креслярсько- графічних робіт; — необхідністю підвищення продуктивності та якості інженерної праці.

Метою комп'ютерної графіки є підвищення продуктивності інженерної праці та якість проектів, зниження вартості проектних робіт, скорочення термінів виконання їх. Завданням комп'ютерної графіки є звільнення людини від виконання трудомістких графічних операцій, які можна формалізувати, вироблення оптимальних рішень, забезпечення природного зв'язку людини з ЕОМ на рівні графічних зображень.

Опрацювання графічної інформації у комп'ютері виконується програмним забезпеченням. Програмне забезпечення комп'ютерної графіки складається з таких компонентів:

• прикладні програмні засоби – програмні засоби, призначені для розв'язання прикладної задачі (програмне забезпечення по створенню моделей об'єктів, системи керування базами даних, організації діалогу, опрацювання текстів та інформації у табличній формі тощо);

• операційна система – сукупність програмних засобів, призначених для автоматизованого керування виконанням прикладної про грами та надання користувачу певних послуг (програми набору послуг, які надаються процесором - керування пам'яттю, завданнями, файлами тощо);

• системні програмні засоби – програмні засоби, що надають можливість операційній системі використовувати відповідні можливості певних технічних засобів і підтримують їхню роботу (програми, що перетворюють дані прикладної програми у формат команд, сприйманих технічним засобом). У зв'язку з тим, що в даному посібнику розглядаються питання по створенню плоских графічних моделей об'єктів – креслень, то в подальшому програмні засоби комп'ютерної графіки розглядатимемо з точки зору користувача комп'ютера, що створює креслення.

Прикладні програмні засоби дають змогу вводити креслення в комп'ютер, проглядати та коректувати його, створювати архіви креслень та звертатися до 5 цих креслень за іменем файлу, здобувати кінцеві результати проектування у вигляді креслень і друкованого тексту, готувати інформацію для верстатів з числовим програмним керуванням.

Пакети прикладних програм графічних систем забезпечують:

• уведення інформації з екрана графічного дисплея за допомогою набору команд;

• побудову геометричних елементів (відрізків, дуг, кіл та ін.);

• побудову дотичних і спряжень;

• позиціонування курсору на геометричний елемент і рух по ньому;

• уведення та редагування текстової інформації;

• роботу з частинами креслення (шарами, макроелементами та фрагментами);

• масшабування зображення;

• компонування креслення;

• побудову складових геометричних елементів та елементів оформлення креслення (контурів, лінійних, кутових, діаметральних та радіальних розмірів, еквідістант, областей штрихування, основного напису, технологічних написів та ін.);

• оформлення вихідних документів згідно вимог СКД та одержання твердих копій на графопобудовнику.

2. Враховуючи побажання і зауваження користувачів, інтерфейс нових версій програми отримав свій подальший розвиток. Але, з іншого боку, AutoCADзберігає можливість роботи із класичним інтерфейсом, на відміну від інших програм Autodesk, і навіть, більше того, деякі елементи класичного виду, а саме плаваючі панелі інструментів стали доступні й в інших робочих просторах.

Вікно AutoCAD можна поділити на кілька зон:

1. Область креслення.

2. Знак ПСК (системи координат користувача).

3. Командний рядок.

4. Стрічка.

5. Меню додатка.

6. Рядок стану.

7. Панель швидкого доступу.

8. Інфоцентр.

3.

Початкові установки та робочі простори:

При установці AutoCADпропонується вибрати галузь, яка найближча до виконуваної роботі. Після вибору галузі AutoCADстворює новий Робочий простір початкової установки з інструментами максимально адаптованими до вибраної галузі та дозволяє в її рамках використовувати Autodesk Seek. При необхідності завжди можна змінити ці установки, натиснувши на Початкова установка на вкладці Панелі користувча Настроювання.

Autodesk Seek призначений для спільної роботи над кресленнями через інтернет, і дозволяє отримати доступ до відомостей про вироби й конструкціях в інтерактивному режимі. Також він дозволяє конструкторам шукати, завантажувати й інтегрувати типові або специфічні для виробника компоненти. За допомогою Autodesk Seek можна завантажувати файли креслень AutoCADі блоки, що відносяться до категорій «Архітектура», «Цивільне будівництво» і «Проектування будівель і споруд». Це полегшує пошук і приводить до значної економії часу на розробку.

Для зручності роботи в AutoCADвключені робочі простори, які містять набори інструментів для вирішення окремих завдань:

– 2D рисування й анотації.

– 3D основні.

– 3D моделювання.

– Класичний AutoCAD.

– Робочий простір початкової установки.

Основним робочим простором в AutoCAD є 2D рисування й анотації.

Переключатися між робочими просторами (2D малювання й анотації, 3D моделювання, Класичний AutoCAD) можна за допомогою кнопки Робочий простір, розташованої в правій частині рядка стану, або у Рядку швидкого доступу.

Поле креслення:

Найбільший компонент інтерфейсу користувача – поле креслення (графічна зона).

Замість світлого поле креслення стало темно-сірим. При потребі легко зможна переключити кольори, використовуючи діалогове вікно з параметрами програми.

При першому запуску програми замість однотонного поля видно лист розграфлений клітинками (при включеному режимі СІТКА). Традиційні точки сітки замінені на вертикальні й горизонтальні напрямні, що покривають усе робоче поле подібне до клітин на міліметровому папері.

Крім того, при включеній сітці, через знак ПСК проходять 2 кольорових променя: червоний – вісь X та зелений – Y.

Самі значки ПСК також змінено: вони без трикутних стрілок на осях в 2D просторі й конусів у 3D.