Визначення та аналіз кінематичних характеристик машинно-тракторних агрегатів

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА №5

для проведення практичного заняття з дисципліни

«ЕКСПЛУАТАЦІЯ МАШИН ТА ОБЛАДНАННЯ»

Тема: Вибір способу руху, визначення ширини поворотної смуги, коефіцієнта робочих ходів та обґрунтування оптимального розміру загінки для вказаного агрегату.

Мета: Навчитись вибирати спосіб руху, визначити ширину поворотної смуги. коефіцієнту робочих ходів та обґрунтувати оптимальний розмір загінки для вказаного агрегату.

Матеріально-технічне оснащення робочого місця:

Інструкційно-технологічна карта, довідкова література, калькулятори, робочий зошит.

Зміст та послідовність виконання завдань

1. Ознайомитись з інструкційно-технологічною картою.

2. Повторити теоретичний матеріал з теми "Рух МТА". звернувши увагу на такі поняття як: спосіб руху, класифікація поворотів агрегату, ширина поворотної смуги, оптимальна ширина загінки, коефіцієнт робочих ходів.

3. Отримати у викладача завдання і приступити до його виконання.

Рекомендується гака послідовність:

1) Записати назву технологічної операції_______________________.

2) і склад МТА: трактор___ зчіпка_____________ сільськогосподарська

3) машина______________________________________

4) Вибрати спосіб руху, який найбільш доцільний для даної технологічної операції Накреслити схему вибраного способу руху.

5) Розрахувати ширину поворотної смути в залежності від складу і виду повороту.

6) Визначити оптимальну ширину загінки та їх кількість.

Завдання додому: оформити звіт в робочому зошиті.

Навчальні посібники:

1. Діденко М.К. Експлуатація машинно-тракторного парку. – К.: Вища школа, 1983. – ст.179-181.

2. Фортуна В.Й., Миронюк С.К. Технологія механізованих робіт. – К.: Вища школа, 1991. – ст. 172-176.

Викладач – Поліщук Олександр Степанович

Визначення та аналіз кінематичних характеристик машинно-тракторних агрегатів

Обґрунтування способів руху

Розрізняють три групи способів руху машинно- тракторних агрегатів: гонові, діагональні та кругові.

Г оновий спосіб - агрегат в робочому положенні рухається прямолінійно вздовж загінки, а холості повороти робить на поворотній смузі.

Різновиди основних гонових способів:

· човниковий (сівба, культивація, коткування, оранка оборотними плугами);

· беспетльовий з перекриванням)міжрядний обробіток_;

· комбінований з чергуванням загінок всклад і врозгін (оранка);

· перехресний (сівба зернових культур);

· гоновий з розширенням середини суміжних загінок (збирання культур).

Діагональний спосіб - робочі ходи агрегату здійснюються діагонально під кутом до сторін загінки (боронування, лущення).

Круговий спосіб - робочі ходи агрегат здійснює паралельно до всіх сторін загінки. Агрегат може рухатись, як від периферії до центру, так і від центру до периферії (збирання зернових культур, льону, трав).

Визначення кінематичних характеристик ділянки поля та агрегатів

Розглянемо кінематичні характеристики машинно- тракторних агрегатів та робочих ділянок поля.

Кінематичні характеристики робочих ділянок включають такі поняття:

Робоча ділянка - це поле чи частина поля, на якій виконується механізована сільськогосподарська операція (її основні параметри: довжина поля (LД), ширина поля (СД);

Загінка - це частина робочої ділянки, яка виділяється для виконання сільськогосподарської операції у відповідності з прийнятим способом руху (основний параметр ширина загінки (С)).

Оптимальну ширину загінки для різних способів руху визначають за такими формулами:

- петльових способів руху

де Lр - робоча довжина гону (м); Вр - робоча ширина захвату машини (м); R_min - радіус повороту агрегату(м).

Поворотна смуга - це частина загінки, яка тимчасово виділяється для повороту агрегату (її основний параметр - ширина поворотної смуги) і її розрахункова ширина залежить від виду повороту.

Контрольна лінія – це лінія між поворотною смугою та частиною загінки, орієнтуючись на яку, включають чи виключають робочі органи машини.

Робоча довжина гону - це частина довжини робочої ділянки, яка обмежена контрольними лініями (основний параметр - робоча довжини гону Lр).

До кінематичних характеристик машинно-тракторного агрегату відносять: кінематичний центр агрегату, кінематична довжина, ширина МТА, поздовжня база трактора, довжина виїзду, центр повороту, радіус повороту агрегату.

Кінематичний центр агрегату - це точка агрегату, відносно траєкторії якої розглядається кінематика всіх інших точок.

Умовно прийнято кінематичний центр для агрегатів:

а) з колісними тракторами та самохідними машинами з однією ведучою віссю - це проекція на площину руху середини ведучої вісі;

б) з колісними тракторами з двома ведучими осями – це проекція на площину руху точки середини прямої, що з'єднує середини ведучих осей;

в) з колісними тракторами, що мають шарнірну раму, - це проекція на площину руху центра шарніру;

г) з гусеничними тракторами та у самохідних машин з гусеничним ходом - це проекція на площину руху точки перетину поздовжньої осі трактора з вертикальною площиною, проведеною через середини опорних частин гусениць.

Кінематична довжина МТА (Lк) - це проекція відстані між центром агрегату та лінією розміщення найбільш віддалених робочих органів при прямолінійному русі.

Кінематична довжина агрегату визначається із залежності:

Lк = lт + lзч+lм (м),

де lт, lзч, lм – відповідно кінематична довжина трактора, зчіпки та сільськогосподарської машини (м).

Кінематична ширина МТА (bк) - це проекція відстані між поздовжньою віссю агрегату, що проходить через його центр, і найбільш віддаленою від цієї осі точкою агрегату.

Розрізняють: bк - права; bк - ліва.

Поздовжня база трактора (L) - відстань для колісних тракторів між осями ведучих та ведених коліс трактора, а для гусеничних - між осями котків, що обмежують опорну поверхню.

Довжина виїзду (е) - відстань, на яку необхідно вивести агрегат від контрольної лінії на поворотній смузі до початку повороту, щоб запобігти огріхам у роботі.

Довжина виїзду залежить від кінематичної довжини агрегату:

- для причіпних агрегатів:

е = (0,50...0,70)·Lк (м),

- для навісних із задньою навіскою:

е = (0,1...0,2)·Lк (м),

- для навісних із передньою навіскою:

е = - Lк (м),

де Lк - кінематична довжина агрегату (м).

Центр повороту (ц. п.) - це точка, відносно якої в даний момент здійснюється поворот центру агрегату.

Радіус повороту агрегату (R_a) - це відстань між центром агрегату та центром повороту. (він залежить від його ширини захвату та швидкості руху).

Обґрунтування виду повороту агрегату

Основними видами поворотів МТА є повороти на 180° і 90°. Агрегати, що працюють гоновим способом, повертають на 180°, а агрегати, що рухаються коловим способом - на 90°. При русі діагональним способом агрегат повертається на різні кути.

З точки зору економії часу найбільш вигідними вважаються способи руху, де є безпетльові повороти - колові, кутові. Для агрегатів з великою шириною захвату можна використовувати грушеподібні чи односторонні петльові повороти, а для начіпних агрегатів - грибоподібні повороти (з заднім ходом агрегату). Під час збирання сільськогосподарських культур, коли не роблять кутових прокосів чи обкосів кутів загінки, приймають петльовий поворот на 90º.

Визначення коефіцієнта робочих ходів

У всіх способах руху значну частину руху займають

повороти та заїзди - холостий хід МТА, величина якого змінюється в межах від 5 до 40 % загального шляху, пройденого агрегатом. Спосіб руху треба вибирати таким чином, щоб холості ходи були найменшими, у результаті чого ефективність використання МТА буде збільшуватись.

Ефективність способів руху оцінюється коефіцієнтом робочих ходів.