Загальні положення

ВИПУСКНА РОБОТА

Методичні рекомендації щодо виконання та захисту кваліфікаційних, дипломних та магістерських робіт для студентів спеціальностей 6.020105, 7.02010501, 8.02010501 «Документознавство та інформаційна діяльність» очної та заочної форм навчання

Острог, 2014

УДК 316.776: 002 (075.8)

ББК 73 + 88.53я73

Друкується за ухвалою Вченої ради

факультету політико-інформаційного менеджменту

Національного університету «Острозька академія»

(протокол № 3 від «__» жовтня 2014 року)

Укладач:

Шершньова О.В., кандидат наук з державного управління, старший викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія»

Рецензенти:

Руденко О.М, доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри державного управління ННІ післядипломної освіти Національного університету біоресурсів та природокористування України

Штурхецький С.В, кандидат наук з державного управління, докторант Академії муніципального управління, старший викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія»

Випускна робота [Текст]: Методичні рекомендації щодо виконання та захисту кваліфікаційних, дипломних та магістерських робіт для студентів спеціальностей 6.020105, 7.02010501, 8.02010501 «Документознавство та інформаційна діяльність» очної та заочної форм навчання / укладач О.В. Шершньова. – 2-ге вид., доп. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2014. – 44 с.

У методичних рекомендаціях щодо виконання та захисту кваліфікаційних, дипломних та магістерських робіт подано загальні схеми підготовки випускних робіт, а також процедур публічного захисту.

Для студентів спеціальностей 6.020105, 7.02010501, 8.02010501 «Документознавство та інформаційна діяльність» очної та заочної форм навчання.

© Національний університет «Острозька академія», 2014

© Шершньова О.В., 2-ге вид., 2014

ЗМІСТ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 4

2. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ І ПІДГОТОВКИ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ.. 7

3. СТРУКТУРА, ОФОРМЛЕННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ НАПОВНЕННЯ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ.. 9

3.1. Загальні вимоги до тексту. 9

3.2. Правила цитування та посилання на використані джерела та літературу. 10

3.3. Структурні елементи випускної роботи. 11

3.4. Оформлення додатків випускної роботи. 14

3.5. Оформлення супутніх матеріалів випускної роботи. 16

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКІСТЬ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ.. 18

4. ДОПУЩЕННЯ СТУДЕНТА-ВИПУСКНИКА ДО ЗАХИСТУ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ.. 19

5. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ.. 21

ДОДАТКИ.. 23

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Випускна робота – це завершальний етап навчання студента у вищому навчальному закладі. Вона є вищою формою його самостійних науково-дослідницьких пошуків під керівництвом наукового керівника і виявляє ступінь професійної підготовки, вміння систематизувати і використовувати одержані знання із соціально-інформаційних, загальнонаукових та спеціальних дисциплін, готовність до самостійної практичної діяльності.

Випускна робота – важлива форма підготовки й підсумкової атестації студента за освітньо-професійною програмою, яка проводиться у формі захисту перед Державною екзаменаційною комісією. Якістю[1] змісту та захисту роботи визначається рівень підготовленості, ступінь придатності випускника до певного виду праці або професійної діяльності.

Виконання випускної роботи передбачає:

- поглиблення, систематизацію та закріплення отриманих за час навчання теоретичних знань студента;

- виявлення його здатності обрати і проаналізувати наукове або практичне завдання, зробити теоретичні висновки й узагальнення, застосувати знання під час вирішення конкретних наукових, виробничих, економічних та інших завдань, обґрунтувати конкретні рекомендації;

- напрацювання і розвиток навичок самостійної роботи;

- визначення рівня підготовленості випускника до самостійної практичної роботи, творчого розв’язання завдань.

Підготовка до виконання випускної роботи повинна розпочинатися з 2-3 курсів. Курсові роботи, навчальна, науково-дослідницька робота студентів та курси за вибором у такому разі повинні бути узгоджені з тематикою випускних робіт.

Випускна робота є дослідженням проблемного питання, яке має елементи наукового пошуку або практичної новизни.

Різновиди випускних робіт:

- кваліфікаційна робота для випускників за спеціальністю 6.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність»;

- дипломна робота для випускників за спеціальністю 7.02010501 «Документознавство та інформаційна діяльність»;

- магістерська робота для випускників за спеціальністю 8.02010501 «Документознавство та інформаційна діяльність».

Випускна робота повинна:

- бути комплексною, тобто містити аспекти змісту нормативних та вибіркових дисциплін циклу професійної та практичної підготовки;

- бути пов’язаною з розв’язанням науково-методичних, організаційних чи практичних проблем сфери документно-інформаційної діяльності;

- містити елементи самостійних науково-дослідницьких пошуків, заснованих на використанні методів аналізу документів чи діяльності інформаційних установ, архівних джерел, власних спостережень, експериментів тощо;

- містити пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення предмету дослідження;

- виявити рівень загальнонаукової таспеціальної підготовки випускника застосовувати одержані знання при виконанні конкретного завдання за фахом;

- виявити вміння здійснювати інформаційний пошук, аналізувати та оцінювати документи первинної та вторинної інформації, робити власні узагальнення та висновки, логічно формулювали гіпотези та концепції, а також обґрунтовано їх доводити;

- бути апробованою до захисту, зокрема, через участь випускника у наукових та науково-практичних конференціях, через діяльність науково-дослідних лабораторій в Університеті, через публікації тез доповідей та статей[2].

Випускна робота повинна ґрунтуватись на основних положеннях теорії наукового пізнання. Безпосередньою теоретичною базою можуть бути наукові праці провідних вчених у галузі документознавства, теорії документальних комунікацій, інформаційної діяльності, інформаційних технологій, фахівців інформаційних установ, окремі підручники, навчальні посібники та матеріали наукових досліджень з проблематики випускної роботи.

Науково-дослідницькою та методичною базою роботи повинні стати:

- робота в студентських наукових та науково-дослідних гуртках в межах Лабораторії інноваційної діяльності у сфері соціальних комунікацій, що діє при кафедрі документознавства та інформаційної діяльності;

- результати конкретних соціологічних, контент-аналітичних, інтент-аналітичних чи інших досліджень;

- нормативні, звітні, планові документи з проблематики випускної роботи;

- виробнича практика.

За поданням наукових керівників кафедра документознавства та інформаційної діяльності та деканат факультету політико-інформаційного менеджменту можуть дозволити випускникам проходження виробничої практики в інформаційних та інформаційно-аналітичних установах, що є науково-методичною базою для випускної роботи, а також користування науковими бібліотеками та архівами України.

Випускна робота повинна ґрунтуватись на загальнонаукових принципах дослідження: об’єктивності, історизму, принцип сходження від абстрактного до конкретного, взаємозв’язку історичного та логічного, загального зв’язку та розвитку, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний (пізнавальний) тощо.

Глибина аналізу думки становить головну підвалину будь-якого дослідження. Робота повинна всебічно розкривати сутність, суттєві риси та закономірності об’єкту дослідження. Кожен розділ випускної роботи повинен містити узагальнені висновки з питань, розглянутих у розділі. Достовірність висновків та дослідження загалом підтверджується вивченням практичного досвіду роботи конкретних установ, організацій (інформаційних центрів, бібліотек, органів НТІ, архівів, музеїв, організацій та установ тощо). Оперативно і в повному обсязі зібрати практичний матеріал, узагальнити його та систематизувати допоможе оволодіння студентом такими емпіричними методами дослідження, як: спостереження, експеримент, бесіда, анкетування, інтерв’ю, математико-статистичні методи обробки кількісних емпіричних показників (факторний, кластерний, кореляційний, порівняльний, дисперсійний, регресійний тощо), метод порівняльного аналізу, вимірювання, тестування, прогнозні та проективні методи та інші. Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що в залежності від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов, окремі методи можуть мати особливе значення.

Накопичуючи та систематизуючи факти, потрібно вміти визначати їх достовірність й типовість, найбільш суттєві ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних матеріалів слід проводити у сукупності, з урахуванням усіх сторін відповідної сфери діяльності (чи установи). Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в розглядуваних питаннях, простежити зміни, що сталися в роботі інформаційно-аналітичних та документно-інформаційних установ впродовж останніх років, виявити закономірності, проаналізувати причини труднощів у їх функціонуванні, визначити тенденції та перспективи подальшого розвитку. Кількісні дані, що ілюструють практичний досвід роботи, можна проаналізувати за методом ранжованого ряду, розподіливши матеріал за роками, звести їх в статистичні таблиці, таблиці для порівняння та ін., що дозволить зробити конкретні висновки.

Таким чином, широке використання відомих у науці методів накопичення, вивчення, систематизації фактів та практичного досвіду в цілому дозволяє виконати основне завдання дипломного дослідження, поєднати розрізнені знання в цілісну систему, вивести певні закономірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики відповідної сфери діяльності.