Зміст самостійної роботи студентів

Тема 1. Природа часу. Час як ресурс і ціль організації та особистості.

Тайм менеджмент як вид самоменеджменту. Проблеми часу як ресурсу організації та особистості.

Завдання:

1. Навіщо вивчати тайм-менеджмент?

2. Проблеми ефективного використання часу.

3. Охарактеризуйте особливості часу як ресурсу: необоротність, об’єктивність, обмеженість.

4. Перелічить загальні раціональні методи та засоби виконання управлінської праці.

Література: [1; 3; 4; 5; 8].

Тема 2. Хронометраж. Інструменти організації часу. Психологічні аспекти тайм менеджменту.

Проведення інвентаризації (хронометраж). Початок хронометражу: цілі й результати. Порядок фіксації витрат часу. Форми обліку особистого часу. Показники, які відображають витрати часу на роботи заданого типу.

Завдання:

1. Схарактеризуйте основні мету та завдання інвентаризації (хронометражу) часу.

2. Обґрунтуйте форми обліку часу.

3. Охарактеризуйте поняття «поглиначі часу».

Література: [1; 3; 4; 5; 8].

Тема 3. Нормування управлінської праці, облік та аналіз робочого часу.

Види норм і нормативи. Класифікація нормативів праці: за видами нормативів, методами розробки, ступенем значущості, масштабом застосування.

Облік і аналіз робочого часу.

Порядок розрахунку нормативів трудомісткості управління.

Завдання:

1. Схарактеризуйте нормативно-правове забезпечення праці.

2. Наведіть приклади розрахунку нормативів трудомісткості управління.

3. Проведіть класифікацію своєї праці за вивченими нормативами праці.

Література: [1; 3; 4; 5; 8].

Тема 4. Стратегічне планування діяльності й корпоративний тайм менеджмент.

Методи планування особистої праці керівника: директивне, індивідуальне та комбіноване. Особисті цілі менеджера. Процес постановки особистих цілей менеджера: визначення цілей, аналіз можливостей їх досягнення, уточнення та конкретне формулювання.

Планування часу як ресурсу. Принципи пріоритетності, вибір пріоритетності справ.

Делегування завдань, повноважень. Функціональна відповідальність як форма розподілу управлінської праці.

Завдання:

1. Розкрийте поняття планування, його види і характеристики.

2. Планування шляхом визначення пріоритетності.

3. Охарактеризуйте поняття делегування.

Література: [1; 3; 4; 5; 8].

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Контрольна робота призначена для перевірки ступеня засвоєння навчального матеріалу, передбаченого програмою курсу, і має допомогти студентам краще опанувати навчальний матеріал та успішно скласти залік (екзамен).

У процесі оцінювання контрольної роботи враховуються знання теоретичного матеріалу, базових понять і положень дисципліни, уміння застосовувати їх на практиці, а також уміння самостійно працювати з літературними джерелами.

Контрольна робота за курсом «Тайм-менеджмент» виконується у формі реферативного огляду, тема (завдання) контрольної роботи визначається викладачем або обирається студентом.

Контрольна робота оформлюється у зошиті або на зброшурованих аркушах паперу формату А-4. Робота подається написаною від руки або надрукованою на принтері.

Всі матеріали роботи розташовують по частинам в такій послідовності:

1. титульний лист;

2. зміст (зміст);

3. введення;

4. розділи по порядку;

5. висновок;

6. перелік прийнятих скорочень (за необхідності);

7. список використаної літератури (бібліографічний);

8. додатки (за необхідності).

Робота набирається на комп'ютері на одному боці паперу формату А4 з розмірами сторін 210х297 мм шрифтом Times New Roman, розмір шрифту 14, міжрядковий інтервал - 1,5. Поля: зліва - 30 мм, справа - 15 мм, зверху - 20 мм, знизу - 15 мм. Кожен абзац починається відступом, рівним 12,5 мм від лівого краю. При виконанні рукописним способом робота пишеться чорним чорнилом чітким розбірливим почерком, а також враховуються всі перераховані вище вимоги. Кількість сторінок курсової роботи - 30-40 (контрольної роботи - 12-16), при виконанні роботи рукописним способом кількість сторінок залежить від почерку студента. Помилки, помилки і графічні неточності, виявлені в процесі виконання роботи, допускається виправляти зафарбовуванням штрихом і написанням на тому ж місці виправлених матеріалів.

Кожен розділ роботи має свою назву і порядковий номер.

Введення і висновок не нумеруються. Усі сторінки роботи, включаючи ілюстрації, повинні бути пронумеровані починаючи з титульного листа (на ньому номер не ставиться).

Зміст, вступ, перелік прийнятих скорочень, бібліографічний список включають в загальну нумерацію.

Номери сторінок ставляться арабськими цифрами в правому верхньому куті аркуша. Кожну частину роботи слід починати з нової сторінки.

Виконана робота вкладається в обкладинку і зшивається.

Структурними елементами тексту роботи є розділ і підрозділ (голова та параграф). Розділи (глави) повинні мати порядкові номери в межах всієї роботи, позначений арабськими цифрами з крапкою, підрозділи (параграфи) - в межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера підрозділу також ставиться крапка (наприклад 1.1., 2.1.). Найменування розділів і підрозділів повинні бути короткими. Найменування розділів і підрозділів записуються у вигляді заголовків. Перенесення слів у заголовках і підкреслення заголовків не допускається. Відстань між заголовком розділу і текстом при виконанні роботи на комп'ютері має становити 3-4 інтервалу, при виконанні рукописним способом - 15 мм. Відстань між заголовком підрозділу і текстом - 2-3 інтервалу (10 мм). Кожен розділ роботи починається з нового аркуша (сторінки). У межах одного розділу кожний наступний підрозділ розташовується в міру закінчення попереднього. Якщо після заголовка підрозділу на сторінці міститься менше трьох рядків тексту, по підрозділ слід почати з нової сторінки.

При написанні роботи слід дотримуватися певних правил. Так в науковій літературі прийнято писати від третьої особи або знеособлено, не вживаючи займенників «я», «ми». Наприклад, замість обігу «я читаю», «ми прийшли до висновку» слід використовувати «на думку автора» або «як показав аналіз».

1. Титульний лист є першим листом роботи і містить загальні відомості про неї. На титульному аркуші зверху вказується назва вищого навчального закладу та кафедри, де виконана робота. У середині аркуша великим шрифтом прописними літерами розташовується назва роботи, в дужках вказується, на прикладі якого підприємства, установи, структурного підрозділу вона виконана. У нижній частині титульного листа вказуються прізвище та ініціали студента, найменування навчальної дисципліни, курс, спеціальність, група; нижче прізвище, ініціали вчений ступінь, вчене звання (посада) наукового керівника. Внизу титульного аркуша зазначається місце і рік виконання роботи. Приклад оформлення титульного листа наведено у додатку 1.

2. Зміст відображає короткий зміст роботи. Воно включає найменування всіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), а також введення, висновок, перелік прийнятих скорочень, список використаної літератури та додатку. У змісті проти кожної назви окремої частини роботи в правій стороні аркуша в одну колонку проставляються номер сторінки, з якої починається ця частина роботи. Текст роботи розташовується в точній відповідності зі змістом. Приклад оформлення змісту роботи наведений у додатку 2.

3. У вступі автор повинен показати актуальність обраної теми, ступінь її вивченості і сформулювати ті завдання, які будуть вирішуватися в роботі. Вступ повинен бути коротким і займати не більше трьох сторінок.

4. В основній частині викладається зміст теми. Цю частину рекомендується розділити на 3-4 питання, що розкривають сутність проблеми. Збільшувати кількість питань не слід, так як це призведе до їх поверхневої розробці чи значного перевищення обсягу роботи. Обсяг кожної глави варіюється в межах 10-20 сторінок, в залежності від обсягу матеріалу. Формулювання глав повинна бути короткою і ємною і не повторювати назву всієї роботи.

5. Висновок, як правило, має займати не більше 2-3 сторінок. У ньому формулюють основні висновки по роботі, рекомендації вирішення проблем, розглянутих в ній.

6. Перелік прийнятих скорочень. У тексті всі слова повинні писатися повністю. Винятки становлять загальноприйняті скорочення. Якщо в курсовій роботі прийнята особлива система скорочень, в ній повинен бути наведений перелік прийнятих скорочень, що міститься в кінці роботи перед списком використаної літератури і включається в зміст.

7. Бібліографічний список (Список літератури) повинен містити перелік літературних джерел вивчаються в процесі дослідження проблеми, офіційних нормативних актів, спеціальних, періодичних, методичних, статистичних та інших матеріалів.

При цитуванні джерел обов'язкове посилання на них з дотриманням основних правил цитування. Бібліографічний список повинен містити близько 15 найменувань.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Сучасний тайм-менеджмент. Аракелян, Плахтієнко

2. Досвід західного тайм-менеджменту. Бризіцький, Рудківський

3. Класичний західний тайм-менеджмент. Гнот, Свирид

4. Методи планування особистої праці менеджера: директивне, індивідуальне та комбіноване. Греченок, Сухицька

5. Цільове планування праці менеджера. Декомпозиція цілей управління підприємством за рівнями менеджерів. Діденко, Толкачова

6. Нормування управлінської праці, облік і аналіз часу. Дмитренко, Устинович

7. Особисті цілі менеджера. Процес постановки особистих цілей менеджера: визначення цілей, аналіз можливостей їх досягнення, уточнення та їх конкретне формулювання. Іщук, Фещук

8. Планування часу як ресурсу. Костромічов, Хамді

9. Делегування завдань, повноважень та функціональна відповідальність як форма поділу управлінської праці. Кошлань, Шаповал

10. Види норм і нормативи, класифікація нормативів праці. Курукіна

11. Облік і аналіз робочого часу. Литвиненко

12. Аналіз напрямів витрат часу. Лобань

13. Проблеми планування. Марущак

14. Хронометраж як інструмент організації часу. Михальчишина

15. Психологічні аспекти тайм-менеджменту. Оріх

Термінологічний словник

Аналіз часу – це визначення часу виконання завдань,, який потрібен для виконання кожної окремої задачі, а також визначення мінімального необхідного часу для виконання всього завдання.

Делегування – означає, як правило, передачу функцій, повноважень на певний час із збереженням у делегуючого суб'єкта права повернути їх до власного виконання. Водночас делегуючий суб'єкт набуває право контролю за станом і наслідками виконання делегованих функцій, повноважень.

Нормативи часу – це регламентовані величини затрат часу на одиницю роботи у певних виробничих умовах.

Облік робочого часу – це виявлення і фіксація виходу працівника на роботу, отримання відомостей про фактично відпрацьований час кожним працівником.

Оперативне планування – це планування роботи на короткі проміжки часу (в межах одного року з поділом на квартали і місяці), в процесі якого деталізуються плани підрозділів і служб підприємства (аж до окремих робочих місць) і відбувається їх коригування у зв'язку зі зміною обставин, які не були передбачені при складанні тактичних планів.

Організація (від грец. ὄργανον — інструмент) – цільове об'єднання ресурсів для досягнення певної мети. Частіше всього термін вживається для означення соціальної групи, яка розподіляє виконання завдань між учасниками для досягнення певної колективної мети.

Перспективне планування – охоплює період понад 5 років - 10, 15, 20 років. Такі плани визначають довгострокову стратегію підприємства, соціальний, економічний та науково-технічний розвиток. Таке планування потрібно відрізняти від прогнозування.

Планування – це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі. Планування - оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети.

Повноваження – це надання підлеглому обмеженого права використовувати ресурси організації та направляти зусилля співробітників на виконання відповідних завдань.

Поточне планування – охоплює період до 1 року - піврічне, квартальне, місячне, декадне, тижневе і добове планування.

Праця – процес комплексної фізично-розумової активності, метою якої є трансформація природного середовища у такий спосіб, аби збільшити шанси виживання людського роду.

Психологічна готовність – включає в себе з однієї сторони запас професійних знань, умінь і навичок; з іншої — риси особистості: переконання, здібності, інтереси, професійна пам'ять, мислення, увага, педагогічна спрямованість думки, працездатність, емоційність, моральний потенціал особистості, що забезпечать успішне виконання професійних функцій.

Ресурс – кількісна міра можливості виконання будь-якої діяльності; умови, що дозволяють за допомогою певних перетворень отримати бажаний результат.

Робо́чий час – це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.

Середньострокове планування – проводиться на період від 1 до 5 років. На деяких підприємствах середньострокове планування сумісне з поточним. У цьому випадку складається п'ятирічний план, в якому перший рік деталізується до рівня поточного плану і є по суті короткостроковим плануванням.

Стратегічне планування – це процес визначення головних цілей організації, ресурсів, необхідних для їх досягнення, та політики, направленої на придбання та використання цих ресурсів.

Тайм-менеджмент – це ефективне планування робочого часу для досягнення цілей, знаходження тимчасових ресурсів, розстановка пріоритетів і контроль виконання запланованого.

Управління часом (тайм-менеджмент, організація часу) - це технологія організації часу і підвищення ефективності його використання. Це не стільки набір технік, скільки стиль життя і філософія цінності часу в швидкому потоці інформації і постійно змінному світі.

Хронометраж – метод вивчення витрат часу за допомогою фіксації і вимірів тривалості виконуваних дій. Хронометраж дозволяє провести «аудит» та «інвентаризацію» часу, виявити «поглиначів часу».

Час – загальна форма буття, що виражає тривалість процесів взаємодії та послідовність зміни його станів.

Література

1. Балабанова Л.В. Організація праці менеджера / Л.В. Балабанова, О.В. Сардак. - К.: Вища школа, 2004

2. Берд П. Тайм-менеджмент: планирование и контроль времени / П.Берд. – М.: Гранд:Фаир-пресс, 2003

3. Васильченко Ю.Л. Механизмы времени. Тайм-менеджмент: теория, практикум / Ю.Л. Васильченко. – К.: Наша культура и наука, 2001

4. Виноградський М.Д. Організація праці менеджера / М.Д. Виноградський та ін. – К.: Кондор, 2003

5. Данюк В.М. Організація праці менеджера: Навч. посіб. / В.М. Данюк– К.: КНЕУ, 2006

6. Дерлоу Д. Ключові управлінські рішення. – Київ, 1995

7. Менеджмент: Навч. посіб. / за ред. В.І. Крамаренко. – К.: ЦУЛ, 2000

8. Калинин С.И. Тайм-менеджмент: Практикум по управлению временем / С.И. Калинин. – СПб.: Речь, 2006

9. Колпаков В.М. Організація праці менеджера / В.М. Колпаков. – К.: МАУП, 2006

10. Хміль Ф.І. Основи менеджменту / Ф.І.Хміль. – К.: Академвидав, 2003

11. Шегеда А.В. Менеджмент: Навч. посіб. / А.В.Шегеда. – К.: т-во «Знання», КОО, 2002

Інтернет-джерела

1. Он-лайн бібліотека з психології та саморозвитку, розділ «Управління часом»: http://www.kob.ru/time

2. Сайт компанії ТОВ «Організація часу», розділ «публікації»: http://www.improvement.ru./3katalog.shtm

3. Центр дистанційного навчання «Elitarium»:

- розділ «Менеджмент»

http://www.elitarium.ru/management/samomenedzhment/

- розділ «Психологія»:

http://www.elitarium.ru/psychology/

4. http://1work.com.ua/article_23.html - статті з ефективного планування часу.

5. Електронна бібліотека

http://www.lib.eliseeva.com.ua/view_cat.php?cat=20