Методичні вказівки до виконання роботи. 1. Висхідні та спадні прямі – це прямі, які віддаляючись від глядача, відповідно підвищуються або знижуються

1. Висхідні та спадні прямі – це прямі, які віддаляючись від глядача, відповідно підвищуються або знижуються.

Рис. 8

2. Щоб знайти точку сходу висхідної або спадної прямої, необхідно знайти точку сходу її основи (на горизонті) f₁ та f_2, а потім з цієї точки поставити перпендикуляр до перетину з перспективою заданої прямої (рис.8). Точки сходу висхідних та спадних прямих позначаються літерою F, а точки сходу їх основ літерою f.

Рис. 9

Точки сходу висхідних прямих знаходяться вище горизонту (небесні точки сходу), а точки сходу спадних прямих нижче лінії горизонту (земні точки сходу).

Точки сходу всіх висхідних та спадних прямих, які лежать у головній площині і площинах, які ї паралельні, лежать на лінії головного вертикала, а точкою сходу їх основ є точка Р. Щоб знайти точку сходу прямої, яка лежить у цієї площині і висхідної під заданим кутом , треба побудувати цей кут на лінії горизонту з верхівкою у точці D та продовжити його другу сторону до перетину з лінією головного вертикала.

3. Якщо через точку А провести висхідну пряму під кутом 20^о, а через точку С спадну під кутом 7^о (рис. 9), то спочатку в точці D треба побудувати кути – кут 20^о вище лінії горизонту та кут 7^о нижче горизонту. В точках F₁ і F₂, де сторони цих кутів перетинають лінію головного вертикала, знаходяться точки сходу F₂ для висхідної прямої з точки А і F₁ для спадної з точки С.

4. Якщо висхідна або спадна пряма лежить у площині, яка не паралельна головної площини, то точка сходу такої прямої буде знаходитися на перпендикулярі до лінії горизонту, яка проведена через точку f (точку сходу основи даної прямої).

Точка сходу прямій висхідній або спадній під заданим кутом будується так, що промінь проводять не з точки D, а з додаткової вимірювальної точки .

Рис. 10

5. Якщо задано точка А і точка сходу основи висхідної прямої f, яка проходить через точку А (рис. 10), то можна побудувати цю висхідну пряму так щоб кут її підйому був . Для цього проводимо через f перпендикуляр до лінії горизонту. Радіусом fS з точки f робимо риску на лінії горизонту та знаходимо точку . З точки проводимо промінь під кутом до лінії горизонту. З’єднаємо А і F та одержимо перспективу прямої, висхідної під кутом . Точка сходу цієї прямої розташована на перетині променя з проведеним раніш перпендикуляром.

Рис. 11

6. Якщо задано точка А та основа прямої f, яка проходить через цю точку (рис.11), то можна провести спадну пряму під кутом . Побудова аналогічна побудові у п.5, тільки різниця у тому, що кут відкладаємо нижче лінії горизонту.

7.1. Побудувати висхідну пряму, яка проходить через точку А і підіймається під кутом:

Відомо, що точка А співпадає з її основою а та розташована на картинній площині ліворуч лінії головного вертикала і на відстані 50 мм від лінії горизонту. Точка сходу основи висхідної прямої f розташована на відстані 70 мм від головної точки картини Р.

7.2. Побудувати спадну пряму, яка проходить через точку В ізнижується під кутом:

Відомо, що точка В розташована на картинній площині праворуч лінії головного вертикала і на відстані 10 мм від лінії горизонту. У перспективі відстань між точкою В і її основою b 30 мм. Точка сходу основи висхідної прямої f розташована на відстані 45 мм від головної точки картини Р.