Транспортування потерпілого

2.14.7.1. Транспортування умовно потерпілого (далі потерпілого) може здійснюватися по пересіченій місцевості або по технічних етапах, на яких може бути дотримана безпека транспортування..

2.14.7.2. Виготовлення засобів для транспортування потерпілого може включатися в етап, бути окремим етапом або завданням.

2.14.7.3. Можливість надання допомоги потерпілим визначається умовами змагань залежно від умовної травми.

2.14.7.4. Транспортування потерпілого по пересіченій місцевості може здійснюватися на виготовлених командою ношах, в коконі, на мотузці, рюкзаку або іншими способами. Допускається підміна транспортуючого.

2.14.7.5. Транспортування вантажу та спорядження на ношах, потерпілому та учаснику, який несе потерпілого у випадку індивідуального транспортування, або супроводжуючому при транспортуванні на підйомі чи спуску, заборонено (крім передбаченого п. 2.13.7.6).

2.14.7.6. Під голову потерпілому, який транспортується на ношах, дозволяється покласти рюкзак без спорядження або мотузку.

2.14.7.7. Укладання та зняття потерпілого на ноші здійснюється залежно від умовної травми. При легкій травмі потерпілий може сам лягти на ноші чи встати з нош, при тяжкій – двоє учасників піднімають потерпілого, а третій підводить (виймає) під (з-під) нього ноші.

2.14.7.8. Ноші повинні переноситися по місцевості не менше ніж двома учасниками команди. Необхідність супроводжуючого учасника визначається Умовами змагань. Супроводжуючий учасник повинен знаходитися поруч з ношами (на відстані, яка дозволяє контролювати стан потерпілого).

2.14.7.9. Ноші повинні транспортуватися так, щоб на похилих ділянках маршруту голова потерпілого знаходилася вище по схилу. На горизонтальних ділянках положення потерпілого довільне.

2.14.7.10. Під час транспортування на ношах на будь-якому етапі потерпілий повинен бути прикріплений до них в трьох точках (грудина, стегна, ноги) мотузками, які зафіксовані до жердин для попередження перевертання потерпілого на зворотну сторону нош.

2.14.7.11. Для виготовлення нош використовуються:

– дві повздовжні (2,5 – 3м) жердини;

– три поперечні (0,6 – 1м) жердини;

– мотузка (діаметром не менше 6мм), штормівки (не менше двох) чи спеціальний чохол (полотнище), зшитий з міцних тканин, тощо.

Чохол (полотнище) повинен бути допущений ГСК або технічною комісією.

2.14.7.12. Крайні поперечні жердини прив'язуються до повздовжніх жердин зверху, а середня – знизу (на відстані 20-50см від поперечної жердини зі сторони голови).

При виготовленні нош повинно бути забезпечено не менше двох обертів навколо кожної жердини, якщо використовується основна мотузка і трьох обертів, якщо використовується допоміжна мотузка. Для зв’язування використовуються вузли відповідного призначення.

Ноші повинні бути обладнані діагоналями (мотузка діаметром не менше 6мм), які закріплюються до внутрішніх кутів каркасу нош.

2.14.7.13. Якщо ноші в'яжуться з мотузок, кріплення їх до повздовжніх жердин здійснюється за допомогою вузлів "стремено" або напівсхоплюючий, відстань між якими повинна бути до 20см.

2.14.7.14. Якщо ноші виготовляються зі штормівок, то повздовжні жердини повинні бути протягнуті через рукава, які вивернуті всередину. Всі ґудзики та блискавки повинні бути застібнуті. Застібки повинні знаходитися на нижній стороні нош.

2.14.7.15. М’які ноші (кокон) виготовляються з основної мотузки. Допускається будь-який спосіб виготовлення, описаний в методичній літературі. Кількість витків повинна відповідати зросту потерпілого. Відстань між витками до 20см. Потерпілий транспортується в спальному мішку та на килимку.

2.14.7.16. Кріплення кокону до жердини, транспортної мотузки, перил здійснюється не менше ніж в трьох точках за петлі кокону.

2.14.7.17. Для транспортування потерпілого з супроводжуючим по технічних етапах використовується бухта мотузки, рюкзак, спеціально пошита петля (яка повинна бути допущена ГСК чи технічною комісією). Потерпілий повинен сидіти в петлі за спиною супроводжуючого, якому ця петля одягнена на плечі. Пристрій для транспортування потерпілого повинен легко одягатися та зніматися при необхідності. Використовувати для перенесення страхувальну систему супроводжуючого або потерпілого забороняється.

2.14.7.18. Супроводжуючий учасник та потерпілий при транспортуванні по технічних етапах повинні бути з’єднані між собою не менше ніж двома короткими вусами.

2.14.7.19. Підйом або спуск потерпілого з супроводжуючим проводиться на подвійній транспортній мотузці через карабін (на спуску – з використанням гальмівного пристрою).

Транспортна мотузка підстраховується схоплюючим вузлом з подвійного репшнура або технічним пристроєм, допущеним ГСК. Внизу гілки подвійної транспортної мотузки повинні бути з’єднані вузлом, а кінці (довжина не більше 1м), що виходять з нього, закріплюються до супроводжуючого і потерпілого у зблоковані системи.

При кріпленні кінця транспортної мотузки до потерпілого або супроводжуючого не в грудину повинна бути забезпечена його фіксація схоплюючим вузлом (від перекидання). Верхній кінець транспортної мотузки повинен бути закріплений.

Потерпілий забезпечується командною страховкою, супроводжуючий забезпечується суддівською страховкою, або навпаки.

2.14.7.20. При транспортуванні потерпілого на ношах по перилах (переправі) використовують пристрій ”павук”, який складається з 4 вусів та з'єднувальної мотузки (1,5-2м). Вуси повинні бути закріплені до внутрішніх кутів каркасу нош. Два вуси повинні бути прикріплені до перил одним карабіном біля голови, два вуси одним карабіном біля ніг. Два карабіна, якими вуси прикріплені до перильної мотузки, мають бути скріплені між собою з’єднувальною мотузкою.

2.14.7.21. При транспортуванні потерпілого в ношах потерпілий повинен бути прикріплений до перильної мотузки коротким та до верхньої (суддівської) перильної страховки довгим вусом самостраховки.

2.14.7.22. При прикріпленні нош з потерпілим до перил навісних переправ спочатку приєднується карабін, яким з’єднані вуси (карабін) біля голови потерпілого, а потім карабін, яким з’єднані вуси (карабін) біля ніг потерпілого. Зняття нош з потерпілим з перил навісних переправ здійснюється в зворотному порядку.

2.14.7.23. До перил навісної переправи ноші підвішуються (знімаються) тільки після встановлення потерпілого на самостраховку.

2.14.7.24. Потерпілий переправляється так, щоб на похилих перилах голова була вище ніг, на горизонтальних перилах положення потерпілого довільне.

2.14.7.25. Потерпілий, який транспортується по навісній переправі, забезпечується супроводжуючою мотузкою з обох берегів.

На крутопохилій переправі страховка потерпілого здійснюється так само, як всіх учасників, та він додатково забезпечується супроводжуючою мотузкою з цільового берегу.

2.14.7.26. При транспортуванні потерпілого по навісних переправах в ношах супроводжуючі та страхуючі мотузки закріплюються окремими карабінами до карабінів підвіски нош (кокона) на перила.

2.14.7.27. При транспортуванні потерпілого на ношах на етапах спуск, підйом вуси ”павука” з’єднуються одним карабіном. Коротка з'єднувальна мотузка не застосовується. Потерпілий, приєднується до з’єднання вусів ”павука” своєю короткою самостраховкою. Супроводжуючий та потерпілий повинні бути з’єднані між собою вусом самостраховки.

2.14.7.28. Підйом, спуск здійснюється відповідно вимог п. 2.13.7.19, однак один кінець транспортної мотузки кріпиться не до потерпілого, а до з’єднання вусів ”павука”, інший кінець – до супроводжуючого. Ноші повинні розміщуватися перед супроводжуючим між ним та схилом на рівні поясу – грудей супроводжуючого.