Предмет, завдання, мета курсу «Основи сценарної майстерності соціального педагога». Робота зі словником термінів

Навчальний курс «Основи сценарної майстерності соціального педагога» покликаний допомогти майбутнім фахівцям оволодіти теоретичними засадами драматургії та практичними навичками сценарної творчості, а саме:

- основами драми;

- основами суміжних мистецтв – театрального, образотворчого, музичного тощо;

- мистецтвом сценічного синтезу;

- засобами сценічного втілення жанрів;

- мистецтвом створення і втілення режисерського задуму.

Практичним результатом творчої роботи має стати захист авторської сценарної розробки театралізованого дійства на соціальну тематику.

Головною метою курсу є надання необхідної інформації та формування важливих практичних навичок, які допоможуть соціальному педагогу створити літературний сценарій театралізованого дійства й грамотно здійснити його постановку.

Приступаючи до вивчення курсу слід визначити значення основних термінів, пов’язаних зі сценарною справою, а саме: драматургія, сценарій, театралізація, театралізовані дійства.

Драматургія – мистецтво створення творів драматургічного роду літератури, теорія побудови драматургічних творів. Окрім добре знайомої всім театральної драматургії існують численні різновиди драматичного роду літератури, тобто найрізноманітніші сценарії. Тому, варто нагадати походження та значення первісного терміну – слова драма, від якого походить термін драматургія. І хоча сьогодні усі словники перекладають це слово з грецької як дія, все ж таки слід зазначити, що «батько» теорії драми Аристотель вкладав у це слово дещо інший зміст, а саме: удавання дії дією, тобто відтворення дії дією.

Щодо терміну сценарій, то він походить від італійського слова scenario, що має грецько-латинські витоки. Колишнє розуміння цього слова було таке: сценарій – це короткий виклад змісту драматургічного твору, його сюжетна схема, за допомогою якої створюється вистава, план-схема п’єси, кінофільму, опери, балету або масового театралізованого заходу.

Термін сценарій у сьогоденні має дещо інший зміст, а саме: літературне першоджерело видовища, що реалізується за допомогою або різних технічних засобів – це сценарії кіно, радіо та телебачення, або ж за допомогою засобів сценічної, театральної виразності у масовій дії – сценарії театралізованих видовищ.

Театралізація – пристосування літературного матеріалу до вимог театрального мистецтва, переведення його у дійове видовище, використання у показі різних технічних засобів та елементів оформлення.

Свята, масові театралізовані вистави (дійства) – особливий вид мистецтва яке відображає реальне буття адекватними художніми засобами. Об’єктом режисури театралізованих дійств є саме суспільне життя, життя його окремих соціальних груп і колективів. Головними партнерами організаторів і виконавців художньо-масових акцій є глядачі, яким вони адресовані.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Яка мета функціонування мистецтва та культури в суспільстві?

2. Які функції реалізують театралізовані заходи як специфічний вид мистецтва?

3. У чому полягає виховне значення театралізованих дійств?

4. Назвіть принципи організації художньо-творчої діяльності.

5. Розкрийте специфіку діяльності соціального педагога в культурно-дозвіллєвій сфері.

Date: 2015-10-19; view: 762; Нарушение авторских прав