Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Основи практичної астрономії





Астроно́мія (грец. αστρον — зірка і νομος — закон) — одна з найдавніших наук, що включає спостереження і пояснення подій, які відбуваються за межами Землі та її атмосфери. Вона вивчає походження, розвиток, властивості об'єктів, що спостерігаються на небі (і перебувають поза межами Землі), а також процеси, пов'язані з ними.
Небе́сна сфе́ра — уявна сфера, що оточує Землю, на якій, як здається, лежать небесні тіла.
У основу уявлення про небесну сферу лягло зорове враження про існування куполоподібного небесного зводу. Це враження пов'язане з тим, що в результаті величезної віддаленості небесних світил людське око не в змозі оцінити відмінності у відстанях до них, і вони представляються однаково віддаленими.
У стародавніх народів це асоціювалося з наявністю реальної сфери, що обмежує весь світ і що несе на своїй поверхні численні зірки. Таким чином, в їхньому уявленні небесна сфера була найважливішим елементом Всесвіту.

Точки та лінії небесної сфери

Прямовисна лінія (або вертикальна лінія) — пряма, що проходить через центр небесної сфери і співпадає з напрямом нитки виска в місці спостереження. Для спостерігача, що знаходиться на поверхні Землі, прямовисна лінія проходить через центр Землі і точку спостереження.

Прямовисна лінія перетинається з поверхнею небесної сфери в двох точках — зеніті Z, над головою спостерігача, і надирі Zl — діаметрально протилежній точці.

Вісь світу — діаметр, навколо якого відбувається обертання небесної сфери.

Вісь світу перетинається з поверхнею небесної сфери в двох точках — північному полюсі світу Р і південному полюсі світу Рl. Північним полюсом називається той, з боку якого обертання небесної сфери відбувається за годинниковою стрілкою, якщо дивитися на сферу ззовні. Якщо дивитися на небесну сферу зсередини, (що ми зазвичай і робимо, спостерігаючи зоряне небо), то в околиці північного полюса світу її обертання відбувається проти годинникової стрілки.

Сузір`я
Сузір'я
— будь-яка з 88 ділянок, на які поділена небесна сфера. У менш формальному контексті термін використовується для назви групи зірок, взаємне розташування яких складає якусь фігуру чи контур.

Деякі відомі сузір’я містять добре помітні фігури, складені яскравими зірками, які легко впізнати, наприклад, Велика Ведмедиця (контур ковша), Оріон (фігура мисливця), Лев (контур лежачого лева), Скорпіон. Інші сузір’я не мають таких визначних контурів і містять менш яскраві зірки.

Усі зорі, крім Сонця, належать до певної ділянки небесної сфери, які називаютьсузір'ями. Хоча існує 88 сучасних сузір'їв, фактично небесна сфера розділена на 89 ділянок неправильної форми, оскільки сузір'я Змії складається з двох окремих частин.

Зоряні величини
Н
еозброєним оком на небі видно близько 6000 зір. Астрономи античності поділяли їх за яскравістю на шість зоряних величин. Найяскравіші зорі належали до першої величини, найтьмяніші — до шостої. Пізніше, із появою телескопів та розвитком техніки спостережень, постала потреба визначати зоряні величини точніше та розширити діапазон зоряних величин. Формально було визначено, що зоря першої величини рівно у сто раз яскравіша за зорю шостої. За такого визначення деякі яскраві зорі мають нульову і навіть від'ємну зоряну величину. Наприклад, найяскравіша зоря нічного неба Сіріус має зоряну величину −1,47m[3]. Сучасна шкала дозволяє також одержати значення і для Сонця: −26,8m. У той же час орбітальний телескоп «Хаббл» може спостерігати тьмяні зорі до 31,5m у видимому світлі.
Астрономія- та визначення часу .
Час – основна фізична величина, що характеризує послідовну зміну явищ та станів матерії, тривалість їх буття.

Астрономічний час — час за астрономічними шкалами часу, який визначається обертанням Землі навколо своєї осі або навколо Сонця.
Сонячний час — система відліку часу, в якій інтервал (сонячна доба) виступає як основна одиниця між двома послідовними верхніми(або нижніми) кульмінаціями Сонця.
Зоряна доба — період обертання будь-якого небесного тіла навколо власної осі в інерційній системі відліку, за яку зазвичай приймається система відліку, пов'язана з віддаленими зірками.
Зоряний час — тривалість, яка визначається періодом обертання Землі навколо своєї осі відносно зірок.

Date: 2015-10-19; view: 1012; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию