Екологічна культура

Останнім часом у суспільстві стрімко зростає інтерес до екологічних проблем. В умовах демократизації стає все доступною тривожна інформація про забруднення навколишнього середовища. Але, на жаль, емоційна реакція на неї нерідко переважає над раціональним осмисленням шляхів вирішення існуючих проблем та виходу з екологічної кризи, що пов’язано, передусім з перебудовою людських взаємин з природою. І проблема ця технологічна, виробнича та соціально-економічна. В широкому контексті – це проблема формування екологічної культури в суспільстві на побутовому та професійному рівнях.

В національній доповіді України на міжнародній конференції в Бразилії 1992 року зазначалося, зокрема, що наша тогочасна республіка є однією з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країн Європи і що аварія ЧАЕС – перша у світовій історії глобальна екологічно-техногенна катастрофа. Україна є одним з найменш водо-забезпечених регіонів Європи. Питомий показник водозабезпеченості за рахунок місцевих водних ресурсів в республіці є одним з найнижчих у колишньому СРСР (близько 1тис.м³ у рік на одного жителя). С/г освоєння земель не перевищує 70% і є одним з найвищих у світі.

В.І.Вернадський, говорячи про суспільство ноосферного типу, де творча діяльність людини набула геологічної сили, підкреслював необхідність навчитися гармонійному співіснуванню людини з природою. Правильне розуміння природного і створеного працею людини середовища, цінності природи, активна участь у розв’язанні екологічних проблем можливі саме на базі відповідної культури.

Розвинена екологічна культура – це відчуття людиною свого зв’язка з іншими людьми, зі світом людей, як цілісним утворенням. Її наполегливе формування – це цілеспрямована робота всього суспільства, яка відіграє роль потужного об’єднуючого фактора і сприяє соціально-психологічному єднанню людей задля спасіння життя на Землі. Мета науки - допомогти усвідомити необхідності змінити кожної людини до природи і підтвердити на своєму прикладі, що жити, не шкодячи довкіллю можливе.

Подолати вбивчі наслідки дій сотень відомств на природу України впродовж років, можливо справді лише при умові високої екологічної культури, яка має виявлятися в усіх сферах життя. При цьому важлива конкретна робота існуючих громадських комітетів, які могли й здійснювати: Громадські експертизи об’єктів (енергетики, промисловості, транспорту, с/г) та контроль за виконанням природоохоронного і екологічного законодавства, заходів по збереженню і відтворенню природних ресурсів екосистем; Організацію і проведення народних референдумів з питань екологічного добробуту населення; Громадську просвітницьку діяльність в області екологічного знання.

Вихід із екологічно-економічної кризи може відбутися лише за умови включення в рішення існуючих проблем всіх сил суспільства і природи, впливу безпосередньо на природне середовище, перебудову економіки, перебудову економіки, перебудову відношення людини до природи.

Раніше люди вірили, що життя можна покращити постійно нарощуючи матеріальні достатки та прибутків, а природні ресурси безмежні довкілля, що вичерпавши все в одному місці, можна пересуватися в інше й продовжувати споживати стільки, скільки можеш. Передувала економічна доцільність, вигода. Люди використовували природу в своїх власних цілях, незважаючи на наслідки. Природні процеси керувалися людьми, а відходи вважали за даність.

Коли стали видимі наслідки експлуатування виникла потреба в нової моралі, яка повністю протилежна попередній. Спеціалістами підраховано, що частка відновних джерел енергії становить всього 10% загальної кількості спожитого людьми. Це означає, що людство мусить зменшити свої потреби мінімум в 10 разів: тобто, або в 10 разів має зменшитися кількість населення Землі, або за рахунок нових технологій у стільки ж разів треба зменшити споживання енергії на кожну людину, або прийняти якійсь середній варіант. Саме перенаселення виснажує природні ресурси, перевиробництво та забруднення довкілля. Нова філософія життя об’єднати людей Землі для подолання екологічної кризи.

Тільки розумне поєднання нових технологій і зусилля кожного члена суспільства у вирішенні природоохоронних заходів допоможе вийти з глобальної кризи. Відходів не повинно бути взагалі. Вони повинні органічно вписуватися в природний кругообіг речовин, а нова філософія життя має навчити нас поводитися в довкіллі так, щоб не перешкоджати нормальному функціонуванню біосфери, щоб життя на планеті Земля продовжувало і розквітало.