Тема 2. Ординалістична теорія поведінки споживача

Вибір споживача в ординалістичній теорії проводиться у три етапи:

1) вивчення уподобань споживача;

2) бюджетні обмеження споживача;

3) безпосередньо вибір споживача.

Основні припущення, покладені в основу теорії уподобань:

1) завершеність: із будь-яких двох ринкових кошиків споживач або віддає перевагу одному перед іншим, або ж йому байдуже, який із них вибрати;

2) транзитивність: із будь-яких трьох ринкових кошиків, якщо першому кошику віддається перевага перед другим, а другому - перед третім, то першому кошику також віддається перевага перед третім;

3) “ більше - краше ”: якщо один з кошиків містить більшу кількість кожного з товарів, ніж інший, то віддадуть перевагу першому кошику.

Ринковий кошик - це список кількості кожної з груп товарів чи послуг. Якщо харчові продукти (F) та одяг (С) - ті два товари, які треба оцінити, то ринковий кошик - це просто опис кількості одиниць продуктів та одягу, доступної споживачеві під час вибору цього кошика.

За наявності в ринковому кошику всього двох товарів ми можемо подати вподобання споживача у формі графіка (рис. 1). Крива байдужості з’єднує всі кошики, до яких споживач залишається байдужим, тобто які для нього рівні за вподобаннями.

Припущення про завершеність свідчить, що через кожен кошик проходить певна крива байдужості. Принципи транзитивності та “більше - краще” засвідчують, що споживчі криві байдужості не можуть перетинатися. Принцип “більше - краще” вказує на те, що крива байдужості має прямувати похило до низу.

У міру просування вздовж кривої байдужості ми бачимо, що споживач готовий відмовитися від різної кількості одягу, щоб одержати додаткову

одиницю продуктів у різних ринкових кошиках. Ця кількість називається граничною нормою заміни (MRS)

MRS = - (DC/DF),

де DC - зміна кількості одиниць одягу;

DF - зміна кількості одиниць продуктів харчування.

Криві байдужості вгнуті всередину і в міру переміщення точки вздовж них стають більш похилими. Це означає, що MRS при зростанні F зменшується. Це явище називають спадною граничною нормою заміни.

Існують два протилежних випадки вподобань:

- за наявності абсолютних замінників криві байдужості - прямі лінії;

- за наявності абсолютно взаємодоповнюючих товарів криві байдужості утворюють прямі кути.

Бюджетні обмеження графічно зображають за допомогою бюджетної лінії (рис. 3). Бюджетна лінія містить усі споживчі кошики, вартість яких дорівнює доходу споживача. Якщо позначити ціну товару С як Рс, ціну товару F як Pf, а дохід споживача як I, то бюджетну лінію можна описати рівнянням

C Pc + F Pf = I.

Якщо розв’язати це рівняння відносно кількості одягу (С), отримаємо

С = I/Pc - (Pf/Pc) F,

де I/Pc - вертикальний перетин, а (Pf/Pc) - величина нахилу.

Отже, оптимальний вибір споживача повинен відповідати двом умовам:

1. Знаходитись на бюджетній лінії.

2. Надавати споживачеві найбільш привілейовану комбінацію товарів.

Цей найбільш привілейований кошик міститься на найвищій кривій байдужості, яка відповідає вимогам бюджетних обмежень, тобто подається точкою А, де бюджетна лінія та крива байдужості дотичні (рис. 4). У цій точці величина нахилу лінії бюджету дорівнює величині нахилу кривої байдужості, або MRS = Pf/Pc.