І. Лабораторні роботи

ЗМІСТ

ВСТУП

У сучасних великих містах з їх розвинутою мережею транспорту, щільною житловою і громадською забудовою створюються умови, що несприятливо впливають на здоров’я людини. Повітря забруднюється газоподібними викидами виробництва, вихлопними газами автомобілів та пилом. Мертва підстилаюча поверхня забудови і замощень погіршує мікрокліматичні умови, особливо в гарячу пору року. Міський шум, що особливо проявляється на вулицях з інтенсивним рухом транспорту, подразнює нервову систему людини, виснажуючи її. На психіку людини негативно впливає також сіро-чорний колір бетонних стін та мощення.

Головним засобом оздоровлення повітря населених місць є широкий розвиток системи озеленення. Багаточисельними дослідженнями встановлена їх вирішальна роль в покращенні складу повітря – збагачення його киснем та очищення від шкідливих домішок. Зелені насадження сприятливо діють на температурний режим і вологість повітря, захищають від сильних вітрів, зменшують міський шум. Сади, сквери, бульвари, парки, зелені насадження в житлових кварталах – краще місце для відпочинку населення та для організації різних масових культурно-просвітницьких заходів.

Значну роль зелені насадження відіграють в архітектурі міста. Декоративні властивості рослин – різноманіття форм, кольору і фактури – відкривають широкі можливості для використання насаджень як одного з засобів архітектурно-планувальної фітомеліорації.

Значне місце насадження займають в інженерно-захисній меліорації, оскільки їх кореневі системи допомагають уникнути ерозії грунтів, тобто утворенню ярів та балок.

Створення зелених насаджень – тривалий і складний процес, що пов’язаний з комплексним виконанням робіт агротехнічного та інженерно-будівельного характеру. Для проведення заходів з організації та благоустрою території, підготовки грунту, садіння дерев та чагарників, влаштування газонів і квітників, розмноження та вирощування повноцінного садивного матеріалу, догляду за насадженнями, формування декоративних груп, куртин і масивів з врахуванням їх еколого-біологічних та декоративних властивостей необхідні кваліфіковані спеціалісти. Так з’явився новий напрямок діяльності міських комунальних господарств – «озеленення населених місць», в завдання якого входило створення зелених масивів в нових мікрорайонах, догляд за існуючими міськими насадженнями, а також створення міських і заміських парків та лісопарків для відпочинку населення.

У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів із планування, забудови і благоустрою населених пунктів. Теорія та практика вітчизняного озеленення населених місць базується на науково обґрунтованих принципах і нормативах, згідно з якими передбачається рівномірне розташування серед забудови садів, парків та інших крупних зелених масивів, пов’язаних бульварами, набережними, озелененими смугами, які з приміськими лісами і водоймами становлять єдину безперервну систему.

Дисципліна «Озеленення населених місць» вивчає систему озеленення, яка включає зелені насадження у житлових територіях (у садах житлових районів і мікрорайонів, на ділянках шкіл, дитячих установ, лікарень), парках культури і відпочинку, дитячих, спортивних та інших спеціалізованих парках, у скверах і на бульварах, на промислових, комунально-складських територіях, на смугах транспортних комунікацій, а також заповідники, санітарно-захисні та водоохоронні землі; предметом вивчення дисципліни є наука про створення на засадах ландшафтної архітектури садово-паркових об’єктів та окремих елементів озеленення – масивів, гаїв, груп, алей, солітерів, боскетів, зелених стін і бордюрів, газонів, квітників, кам’янистих гірок, садів на дахах тощо, для створення яких необхідні глибокі знання не лише принципів садово-паркового мистецтва, але й біоекологічних та декоративних особливостей рослинного матеріалу – дерев, чагарників, ліан, трав, квітів, агротехніки їх вирощування та захисту від хвороб і шкідників.

І. ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ