Олена Пелехата

Морфологічний практикум

(частини мови)

з сучасної польської мови

Івано-Франківськ 2008

«Морфологічний практикум (частини мови) з польської мови» призначено для студентів філологічного та інших гуманітарних факультетів, де вивчається польська мова.

Укладачі: доц. Бєляєва І.Г., доц. Пелехата О.М. – Івано-Франківськ: ПНУ, 2008.– …. c.

Друкується за рішенням Вченої ради Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Протокол №.. від … …. 2008 року.

Автори-укладачі:

Dr Бєляєва Інна Георгіївна, доцент кафедри слов’янських мов Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

К.ф.н. Пелехата Олена Миколаївна, доцент кафедри слов’янських мов Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Рецензенти: к.ф.н., доцент кафедри слов'янських мов Лазарович О. М.

к.ф.н., доцент кафедри загального і порівняльного

мовознавства Драгомирецький П.П.

З М І С Т

Вступ ………………………………………………………………………..4

Словозміна. Особливості граматичних категорій польської мови…… 5

Частини мови та їх відмінювання…………………………………………7

1. Іменник ………………………………….…………………………7

а) відмінювання іменників середньої відміни…………………..10

Вправи…………………………………………………………….15

б) відмінювання іменників жіночої відміни…………………… 16

Вправи…………………………………………………………….22

в) відмінювання іменників чоловічої відміни………………… 23

Вправи……………………………………………………………. 33

г) відмінювання іменників з нерегулярним типом

відмінювання (т.зв. «мішана» відміна)……………………….. 33

Перевірочна робота по темі: «Іменник»…………………………37

2. Прикметник ……………………………………..……………… 38

Вправи…………………………………………………………….. 42

3. Займенник ………………..……………………………………… 42

Вправи…………………………………………………………….. 45

4. Числівник ……………..…………………………………..……….47

Вправи…………………………………………………………….. 50

5. Дієслово. Граматичні категорії дієслова ……………………… 52

а) теперішній час дієслова………………………………………...55

Вправи…………………………………………………………….. 58

б)майбутній час дієслова……..............................................……59

Вправи……………………………………………………….…….. 61

в) минулий час дієслова…………………………………...........…61

Вправи……………………………………………………………....65

г) умовний спосіб дієслова…………………………………......…66

Вправи………………………………………………………..……..67

д) наказовий спосіб дієслова……………...………………………68

Вправи……………………………………..………………………..70

е) дієприкметники і дієприслівники…………………………..…..71

є) пасивні дієслівні конструкції…………………………………...72

Перевірочна робота по темі: «Дієслово»………………………….73

6. Прислівник ………………….…………………………………..…73 Вправи…………………………………………………………....….74

7. Службові частини мови (прийменник, сполучник,

частка, вигук)…………………………............................................ 75

Рекомендована література ……………………………………………….80

Вступ

Сучасна польська мова викладається на кількох факультетах нашого університету, а саме: на філологічному факультеті як основна дисципліна (спеціальність «Польська мова і література») і як допоміжна при вивченні інших слов’янських мов – української та російської (спеціальності «Українська мова і література» та «Російська мова і література»), а також в Інституті туризму, як одна з іноземних мов.

У нових умовах активної інтеграції України в європейське співтовариство, інтенсивного розвитку українсько-польських контактів зростає мотивація оволодіння польською мовою на належному рівні, тому цей посібник може стати базою і для самостійного вивчення словозміни частин мови сучасної польської мови.

Методичні поради

Рекомендуємо розпочинати роботу з ретельного вивчення відповідних граматичних тем. Перед виконанням практичних вправ радимо здійснити словникову роботу: пошук слів у словнику, їх переклад і вивчення.

У посібнику подано правила словозміни польських частин мови: іменника, прикметника, займенника, числівника, дієслова, а також загальна характеристика прислівника та утворення ступенів порівняння прислівників. Крім цього дається короткий опис найбільш уживаних прийменників, сполучників, часток і вигуків. Після кожного блоку теоретичної інформації вміщено ряд вправ. Вправи диференційовано за ступенем складності: від простих до більш складних. Для найбільших блоків («Іменник» та «Дієслово») пропонуються узагальнюючі перевірочні роботи.

Для полегшення подальшого поглибленого вивчення автентичних польських граматичних джерел подаємо в дужках основну польську морфологічну термінологію.

Словозміна.

Особливості граматичних категорій польської мови.

Морфологічна система сучасної польської мови в цілому подібна до морфологічної системи інших слов'янських мов (української, російської, чеської тощо).

Розходження можуть виявлятися в конкретних граматичних категоріях окремих частин мови. Назвемо деякі з цих відмінностей:

1. Словозміна польської мови у більшій мірі варіативна, тобто має більше відмінкових варіантів в межах однієї граматичної категорії, парадигми (напр. роду, числа, відміни), тому що чергування звуків грають більшу роль в утворенні форм польських слів, ніж в українській чи російський мовах.

2. На відміну від інших слов'янських мов польська мова розрізняє не три (чоловічий, середній і жіночий) граматичні роди, а п'ять (середній – rodzaj nijaki, жіночий - rodzaj żeński, чоловічо-особовий – rodzaj męskoosobowy, чоловічо-тваринний – rodzaj męskożywotny/ męskozwierzęcy, чоловічо-предметний (речовий) – rodzaj męskonieżywotny/męskorzeczowy). У множині у називному та знахідному відмінках іменні частини мови (іменник, прикметник, займенник, числівник) та дієслівні форми мають дві специфічні родові форми: чоловічо-особову – стосовно осіб чоловічої статі і нечоловічо-особову – стосовно осіб жіночого роду, тварин, предметів чи понять без огляду на їх граматичний рід.

Наприклад:

Наз. (хто? що?) ci now i pracownicy, nas i ukraiń scy studenc i – nasze ukraińskie studentki, te rasowe psy, pierwsze nowe książki;

Зн. (кого? що?) tych nowych pracowników, naszych ukraińskich studentów - nasze ukraińskie studentki, te rasowe psy, pierwsze nowe książki.

Порівняйте з українською мовою:

Наз. (хто? що?) ці нові працівники, наші українські студенти – наші українські студентки, ці породисті пси, перші нові книжки;

Зн. (кого? що?) цих нових працівників, наших українських студентів – наших українських студенток, цих породистих псів, перші нові книжки.

Протиставлення чоловічо-особового і нечоловічо-особового роду виступає також у творенні дієслівних форм минулого, майбутнього складеного часу, форм умовного способу.

Наприклад:

Studenc i pisali, będą pisali, pisaliby - studentki pisały, będą pisały, pisałyby, psy biegły, drzewa rosły.

Порівняйте з українською мовою:

Студенти писали, будуть писати, писали би – студентки писали, будуть писати, писали би, пси бігли, дерева росли.

3. На відміну від української чи російської мов дієслова польської мови у формах минулого часу (1 і 2 особа однини і множини) мають не тільки родові, але й особові закінчення.

Наприклад:

1 ос. я писав, писала pisałe m, pisała m

ми писали pisali śmy, pisały śmy

2ос. ти писав, писала pisałe ś, pisała ś

ви писали pisali ście, pisały ście

Увага! У зв'язку з цим у польській мові немає особливої потреби вживати особові займенники 1 і 2 особи, хіба що на них падає логічний наголос або при протиставленні: ja to napisałem, nie ty!

Частини мови та їх відмінювання

Частини мови (części mowy):

Іменник – rzeczownik Прикметник – przymiotnik

Займенник – zaimek Числівник – liczebnik

Дієслово – czasownik Прислівник – przysłówek

Сполучник – spójnik Прийменник – przyimek

Частка – partykuła Вигук – wykrzyknik

Іменник (Rzeczownik)

Граматичні категорії іменника:

Рід (rodzaj): - męski - чоловічий

- męskoosobowy- чоловічо-особовий

- męskożywotny - чоловічо-тваринний

- męskonieżywotny - чоловічо-предметний (речовий)

- żeński - жіночий

- nijaki - середній.

Число ( liczba): pojedyncza - однина,

mnoga - множина.

Відмінок (przypadek):

Mianownik (M.) Kto? Co?

Dopełniacz (D.) Kogo? Czego?

Celownik (C.) Komu? Czemu?

Biernik (B.) Kogo? Co?

Narzędnik (N.) Kim? Czym?

Miejscownik (Msc.) Kim? Czym? (o, na, w)

Wołacz (W.) ------------------

Майже кожен іменник має певний граматичний рід (виняток – іменники т.зв. подвійного роду: sierota, kaleka, burczymucha, gaduła тощо).

Іменники чоловічого роду закінчуються на:

- приголосний (твердий, м'який або стверділий): dom, rower, pan, Polak,

koń, pokój, liść, mąż, klucz, bagaż, król, sekretarz;

-o: tatusio, Stasio, Fredro, Franko, Szewczenko;

-a: artysta, poeta, sędzia, hrabia, kierowca, wojewoda;

-i, -y, -e: Antoni, Batory, Linde.

Іменники жіночого роду закінчуються на:

-a (тверда, м'яка або стверділа основа): kobieta, gazeta, książka, róża,

ulica, fala, praca, Kasia, ziemia;

-i (м'яка основа): pani, gospodyni, krawczyni, bogini, sprzedawczyni;

- приголосний (м'який або стверділий): noc, radość, pieśń, kolej, wieś,

dłoń, młodzież.

Іменники середнього роду закінчуються на:

-o (тверда основа): okno, ucho, mydło, ciało, jabłko, jezioro, dziecko;

-e (м'яка або стверділа основа): pole, serce, zboże, danie, morze;

-ę (м'яка або стверділа основа): dziewczę, imię, cielę, kurczę, prosię;

-um: plenum, audytorium, muzeum, seminarium, liceum, stypendium.

Увага! Деякі запозичені іменники в польській мові мають інший граматичний рід, ніж в українській (російській) мові.

Наприклад:

аfisz (ч.р.) – афіша (ж. р.), atak (ч.р.) – атака (ж. р.), detal (ч. р.) – деталь (ж. р.), kotlet (ч.р.) – котлета (ж. р.), medal (ч. р.) – медаль (ж. р.), telegram (ч.р.) – телеграма (ж. р.), program (ч.р.) – програма (ж. р.), serdelek (ч.р.) – сарделька (ж. р.), awangarda (ж. р.) – авангард (ч. р.), grypa (ж. р.) – грип (ч. р.), metoda (ж. р.) – метод (ч. р.), plaża (ж. р.) – пляж (ч. р.); Bałtyk (ч.р.) - Балтика (ж. р.), Bruksela (ж. р.) - Брюсель (ч. р.), Jerozolima (ж. р.) - Єрусалим (ч. р.), Norymberga (ж. р.) – Нюрнберг (ч. р.), Kubań (ч. р.) – Кубань (ж. р.), Poznań (ж. р.)- Познань (ж. р.).

Категорія числа іменників

Категорія числа іменників у польській мові принципово не відрізняється від аналогічної категорії в українській (російській) мові. Більшість іменників мають як форми однини, так і форми множини: matka – matki, kot – koty, zeszyt – zeszyty, lekarz – lekarze, człowiek – ludzie, dziecko – dzieci.

Аналогічно до інших слов'янських мов у польській мові є іменники, які мають лише форму множини (т.зв. pluralia tantum).

Наприклад:

nożyczki, okulary, binokle (бінокль), spodnie, szorty, majteczki, usta, wrota, sanie, widły, skrzypce (скрипка), rodzice, brednie, wczasy, imieniny, urodziny, dożynki, wakacje, ferie, juwenalia, bakalie, realie, Tatry, Bałkany, Węgry, Karpaty, Kielce, Katowicе,

а також іменники, які мають лише форму однини (т.зв. singuralia tantum).

Наприклад:

życie, piękno, uroda, braterstwo, szczęście, gniew, żelazo, miedź, złoto, makaron (макарони), kozactwo, rodzeństwo (рідні брати і сестри), chłopstwo, ptactwo, pieczywo (хлібобулочні вироби), brzezina (березовий гай), sośnina (сосновий ліс), dębina (дубовий ліс), hołota, biedota, ludzkość.

Відміни іменників (deklinacje)

Традиційно поділ на відміни іменників у польській мові здійснюється за родами: відміна іменників чоловічого роду (deklinacja męska), відміна іменників жіночого роду (deklinacja żeńska) і відміна іменників середнього роду (deklinacja nijaka). Окремо стоїть так звана «мішана відміна» (deklinacja mieszana).

Уся польська система відмінювання у порівнянні з українською (російською) мовою має менший ступінь узагальнення, тобто має більшу кількість відмінкових форм в рамках одного типу відмінювання. У чоловічій, жіночій і середній відмінах значну роль грає м'який різновид іменників (основа закінчується на м'який або стверділий приголосний), відмінкові форми якого відрізняються від іменників твердого різновиду. Велике значення має також і чергування голосних і приголосних у відмінкових формах іменників.

Увага! До стверділих (або історично м'яких) приголосних відносяться такі приголосні: sz, cz, rz, ż, dz,dż, c, l.

ВІДМІНА ІМЕННИКІВ СЕРЕДНЬОГО РОДУ

(Deklinacja nijaka)

У відміні іменників середнього роду виділено чотири типи:

1) іменники, які закінчуються на -o (твердої основи): okno, mydło, krzesło, konto, drzewo, miasto, mięso, zero;

2) на -e (м'якої та стверділої основи): pole, morze, śniadanie, podwórze, marzenie, zdanie, zboże;

3) нa –ę (м'якої та стверділої основи): imię, cielę, kurczę, plemię, ramię, źrebię, prosię;

4) нa –um: liceum, muzeum, plenum, akwarium, sanktuarium.

1) Іменники із закінченням -o

Liczba pojedyncza

M.B. drzewo gniazdo mięso błoto okno miasto

D. drzewa gniazda mięsa błota okna miasta

C. drzewu gniazdu mięsu blotu oknu miastu

N. drzewem gniazdem mięsem błotem oknem miastem

Ms. drzewie gnieździe mięsie błocie oknie mieście

Liczba mnoga

M.B. drzewa gniazda mięsa błota okna miasta

D. drzew gniazd mięs błot okien miast

C. drzewom gniazdom mięsom błotom oknom miastom

N. drzewami gniazdami mięsami błotami oknami miastami

Ms. drzewach gniazdach mięsach błotach oknach miastach

В середній відміні знахідний відмінок однини і множини завжди має форму називного відмінка. Кінцеві приголосні твердої основи чергуються у місцевому відмінку однини: drze­wo— na drzewie, koło – na kole, okno – w oknie bloto — w błocie.

Іменники середнього роду з основами на приголосні k, g, ch мають в місцевому відмінку однини закінчення - u, перед яким не відбувається чергувань приголосних[1]. Закінчення - u мають також деякі іменники м'якої основи із закінчення -o (jajo, radio, studio). В орудному відмінку однини перед закінченням -em приголосний основи (k, g) пом'якшується, напр. jabłko — jabłkiem.

В основах іменників середнього роду присутні такі ж чергування голосних, як і у іменниках чоловічого роду: miasto — w mieście, gniazdo — w gnieździe, okno — okien, jabłko - jabłek.

Liczba pojedyncza

M.B. koło cioło wiadro echo jabłko

D. koła ciała wiadra echa jabłka

C. kołu ciału wiadru echu jabłku

N. kołem ciałem wiadrem echem jabłkiem

Ms. kole ciele wiadrze echu jabłku

Liczba mnoga

M.B. koła ciała wiadra echa jabłka

D. kół ciał wiader ech jabłek

C. kołom ciałom wiadrom echom jabłkom

N. kołami ciałami wiadrami echami jabłkami

Ms. kołach ciałach wiadrach echach jabłkach

2) Іменники із закінченням -e

Liczba pojedyncza

M.B. pole serce zboże zdjęcie danie

D. poła serca zboża zdjęcia dania

C. polu sercu zbożu zdjęciu daniu

N. polem sercem zbożem zdjęciem daniem

Ms. polu sercu zbożu zdjęciu daniu

W. pole serce zboże zdjęcie danie

Liczba mnoga

M.B.W. pola serca zboża zdjęcia dania

D. pól serc zbóż zdjęć dań

C. polom sercom zbożom zdjęciom damom

N. polami sercami zbożami zdjęciami daniami

Ms. polach sercach zbożach zdjęciach daniach

3) Іменники із закінченням –ę

Іменники середнього роду із закінченням -ę мають у відмінках розширену основу і відмінюються за такими зразками:

Зразок 1:

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M.B.W. imię ramię M.B. imiona ramiona

D. imienia ramienia D. imion ramion

C. imieniu ramieniu C. imionom ramionom

N. imieniem ramieniem N. imionami ramionami

Ms. imieniu ramieniu Ms. imionach ramionach

За зразком 1 відмінюються іменники типу: znamię, cie­mię, brzemię, plemię, strzemię, siemię.

Зразок 2:

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M.B.W. cielę szczenię M.B.W. cielęta szczenięta

D. cielęcia szczenięcia D. cieląt szczeniąt

C. cielęciu szczenięciu C. cielętom szczeniętom

N. cielęciem szczenięciem N. cielętami szczeniętami

Ms. cielęciu szczenięciu Ms. cielętach szczeniętach

За зразком 2 відмінюються іменники типу: zwie­rzę, bydlę, dziewczę, kurczę, źrebię, jagnię, koźlę та ін.

4) Іменники із закінченням – um

Іменники такого типу в однині не відмінюються. У родовому відмінку множини вони мають закінчення - ów, характерне для іменників чоловічого роду.

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M.B. muzeum stypendium muzea stypendia

D. muzeum stypendium muzeów stypendiów

C. muzeum stypendium muzeom stypendiom

N. muzeum stypendium muzeami stypendiami

Ms. muzeum stypendium muzeach stypendiach

Коментар до відмінкових форм середньої відміни.

Mianownik liczby pojedynczej має закінчення –о в твердих основах, -e в основах, які закінчуються м'якою або стверділою приголосною та - ę.

Dopełniacz liczby pojedynczej має для усіх іменників середнього роду закінчення -a.

Celownik liczby pojedynczej – завжди закінчення -u.

Biernik w obu liczbach має форму називного відмінка, незалежно від семантичної категорії: «особа», «жива істота» чи «предмет».

Narzędnik liczby pojedynczej – завжди закінчення -em.

Miejscownik liczby pojedynczej має два закінчення: -e (для твердої основи) та –u (для м'якої або стверділої основи). Лише перед закінченням -e відбуваються чергування кінцевої приголосної основи, можливі також чергування голосних в основі слова: ciało — w ciele, miasto — w mie­ście, lato – w lecie.

Mianownik liczby mnogiej – завжди закінчення -a.

Dopełniacz liczby mnogiej має, як правило, форму з нульовим закінченням (pole — pól, serce — serc, danie — dań). Лише в деяких іменниках м'якої основи може з'являтися закінчення -i (narzędzie — narzędzi) або -y (podwórze — podwórzy). В цьому відмінку частими є і чергування голосних основи: e // 0 (jabłko — jabłek, okno — okien); o // ó (po­le — pól, koło — kół, zboże — zbóż); ę // ą (święto — świąt, jag­nię — jagniąt).

Celownik liczby mnogiej - завжди закінчення -ów.

Narzędnik liczby mnogiej - завжди закінчення -ami.

Miejscownik liczby mnogiej - завжди закінчення -ach.

Нерегулярна відміна іменників середнього роду.

1) oko, ucho, dziecko

Liczba pojedyncza

M.B.W. oko ucho dziecko

D. oka ucha dziecka

C. oku uchu dziecku

N. okiem uchem dzieckiem

Ms. oku uchu dziecku

Liczba mnoga

M.B.W. oczy uszy dzieci

D. oczu uszu dzieci

C. oczom uszom dzieciom

N. oczami uszami dziećmi

lub oczyma

Ms. oczach uszach dzieciach

2) książę

Liczba pojedyncza Liczba mnoga

M.W. książę książęta

D. księcia książąt

C. księciu książętom

B. księcia książąt

N. księciem książętami

Ms. księciu książętach