Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Назва таблиці





Головка Назва Назва Назва Назва  
Назва        
Рядки  
Назва        
       
Примітка. Складено за джерелом [...] Боковик Графи (колонки) (заголовки рядків)  

У таблицях слід обов’язково зазначати одиниці вимірювання (відповідно до стандартів). Якщо всі одиниці вимірювання є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку через кому. Чисельні величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць слід починати з великої літери, підзаголовки – з маленьких (якщо вони складають одне речення із заголовком) і з великих (якщо вони самостійні).

Заголовок кожної таблиці має бути, якщо можливо, коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка у заголовках граф, чітко зазначати одиниці вимірювання показників. Лаконічності потребують назви боковика. Слова, що повторюються, слід виносити до узагальнюючих заголовків, об’єднувальних рубрик.

Якщо колонок багато, таблицю можна поділити на частини і розмістити одну над одною у межах однієї сторінки. Якщо рядки або колонки таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Якщо цифрові або інші дані в рядку таблиці не наводяться, то там ставиться прочерк (-).

Формули

Формули, на які є посилання у роботі, повинні нумеруватися у межах розділу арабськими цифрами. Номер формули має складатися із номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад: (2.3) – третя формула другого розділу. Номер формули проставляється в дужках з правого боку навпроти формули. Посилання вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад „... у формулі (2.3)”.

Пояснення значень символів і коефіцієнтів слід подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу (коефіцієнта) подають з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова „де” без двокрапки. Рівняння і формули слід виділяти вільними рядками. Вище і нижче кожної формули залишають не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести на інший після знака рівності „=” або знаків „+”, мінус „-„, множення „х” і ділення „:”.

Посилання

Якщо у тексті дипломної роботи наведено цитати, статистичні дані, запозичений матеріал та ін., необхідно зробити посилання на першоджерела. Посилання на літературні джерела слід зазначати після відповідного абзацу тексту дипломної роботи у квадратних дужках. Наприклад, [12] чи [12, с. 58] означає: 12 – порядковий номер джерела, позначеного у списку використаних джерел, 58 – сторінка з цього джерела.

Посилання на ілюстрації, формули, таблиці дипломної роботи, вказують їх порядковими номерами, додатки – літерами. Наприклад: рис. 2.2, формула (3.3), таблиця 3.1, Додаток А.

Джерела, з яких запозичені таблиці та рисунки подають безпосередньо після таблиць та рисунків. В такому разі після таблиці чи рисунку пишуть: “ Примітка. Джерело [12]”, або “ Примітка. Складено за джерелами [12, 15] ”. Далі роблять інтервал та продовжують текстову частину.

У повторних посиланнях на ілюстрації і таблиці вказують скорочено слово „дивися”, наприклад: „див. рис. 1.1”.

Список використаних джерел

Джерела, включені до списку використаних джерел, наводяться у відповідній послідовності (Розділ 4). Відомості про джерела слід подавати згідно з вимогами Державного стандарту на бібліографічний опис творів друку (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006) із обов’язковим зазначенням назв праць.

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора (-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації.

Список розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або першої літери назв творів Авторів, які мають однакові прізвища, записують за алфавітним порядком їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за першими буквами назв його праць. Прізвища авторів наводяться у тій послідовності, в якій вони подані у виданні, та розділяють комами. Якщо це робота двох або трьох авторів, то можна подавати лише прізвище та ініціали першого і додаючи слова „та ін.”. Книга, яка має понад три автори може бути записана у двох варіантах – за назвою, або за прізвищем першого автора.

Джерела, видані різними мовами, розміщують у такий спосіб: кирилицею, а потім – латиницею.

Якщо у дипломній роботі використано праці, що розповсюджено на правах рукопису (кандидатські, докторські дисертації, автореферати дисертацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульному аркуші.

Приклади оформлення зразків бібліографічного опису використаних джерел наведено у додатку Ж.

Додатки

Додатки оформлюються як продовження дипломної роботи і розміщуються в порядку посилань у тексті роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і поряд – велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ï Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. Д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатку за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад: „А.2” – другий розділ додатку А; „В.3.1” – перший підрозділ третього розділу додатку В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку, наприклад: „рис. Д.1.2” – другий рисунок першого розділу додатку Д; „формула (А.1)” – перша формула додатку А.

Ілюстративний матеріал. Оформляється із дотриманням загальних вимог до оформлення таблиць та рисунків. Він повинен мати титульну сторінку із зазначенням відомчої установи, навчального закладу та кафедри, на якій виконувалась робота, теми, виконавця та його наукового керівника. Обов’язковими складовими ілюстративних матеріалів повинні бути аркуші, де вказано зміст роботи, об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження.

 

Date: 2015-10-19; view: 322; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию