Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Ббк 84. 7спо

Кіз Д.

К38 Квіти для Елджернона: роман / Деніел Кіз; пер. з англ. Віктора Шовкуна. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2015. — 304 с.

ISBN 978-966-14-8332-2 (укр.)

ISBN 978-0-15-603008-3 (англ.)

 

Всесвітній бестселер, який сколихнув серця мільйонів читачів! Неодноразово екранізований роман, який здобув найпрестижніші літературні премії! Історія, яка зворушує та змушує замислитися… Розумово відсталий Чарлі Гордон погоджується на ризикований науковий експеримент — понад усе він мріє стати розумним. Після надскладної операції на мозку його інтелект дійсно стає блискавичним. Але ніхто не міг передбачити, які наслідки спричинить цей дослід…

УДК 821.111(73)

ББК 84.7СПО

 

 

Перекладено за виданням:

 

Keyes D. Flowers for Algernon: A Novel / Daniel Keyes. — New York: А Harvest Book, 2004. — 322 р.

 

Переклад з англійської Віктора Шовкуна

 

Дизайнер обкладинки Тетяна Коровіна

 

 

 

Моїй матері і на згадку про мого батька

 

 

— Кожен, хто має розум, — вів я далі, — пригадав би, що існує двояке порушення зору, яке виникає із двох причин: коли потрапляють зі світла до темряви або коли із темряви виходять на світло. І якби знаття, що саме діється із душею, то, коли-небудь побачивши її збентеженою і неспроможною щось розгледіти, ніхто не став би безглуздо сміятись, а радше б задумався, чи прийшла ця душа із світлішого життя і тепер підлягає затьмаренню, чи ж навпаки, від великої темряви діставшись до світлішого життя, вона вся виповнена яскравим сяйвом: такий її стан і таке життя можна вважати за щастя, а тій першій душі годилося б тільки поспівчувати. А коли б хто, глянувши на неї, хотів насміятись, то нехай він менше сміявся б над першою, ніж над тією, яка опустилась згори, зі світла.

Платон, Держава VІІ

 

 

Первий звіт 3 берізня

 

Дохторь Штраус каже аби я писав шо думаю і помнив усе шо зі мною буде від сьогодні. Я не знаю чому але він вважа шо це важливо аби вони могли бачити чи можна якось використати мене. Я думаю, з мене буде польза бо міс Кінніан каже вони спробують зробити мене умним. Я хочу бути умним. Звуть мене Чярлі Гордон і я роблю в пикарні Доннера де містер Доннер дає мені по одинадцять доларів на тиждень і дає хліба та тістечко, коли я попрошу. Мені тридцять двоє років і в наступному місяці буде мій день народження. Я сказав дохторю Штраусу та професорю Нявмуру шо я не вмію добре писати, але він сказав, шо це неважно і шоб я писав як я балакаю і як пишу твори у класі міс Кінніан у її школі для недорозвинених дорослих куди я хожу вчитися тричі на тиждень коли маю вільний час. Дохторь Штраус каже шоб я писав усе шо думаю і все шо зі мною бува але голова в мене порожня і сьогодні я вже нічого не напишу… Ваш Чярлі Гордон.

 

 

Другий звіт 4 берізня

 

Я сьогодні мав тест. Думаю я його провалив і думаю тепер вони не захочуть скористатися мною. А сталося те шо я пішов до професоря Нявмура в його кабінет коли в мене був ланч так бо вони мені сказали і його секретарка повела мене до кімнати де на дверях було написано департамент для психів але за тими дверима була довга зала й багато малих кімнаток де я побачив лише стіл та стульці. В одній із тих кімнаток був приємний чоловік я побачив у нього білі карти обляпані чорнилом. Він сказав сідай Чярлі прилаштуйся зручніше й розслабся. Він був у білому пальті як дохторь але думаю він не був дохторем бо не попросив мене роззявити рота й сказати а. У нього були лише оті білі карти. Його звали Берт. Я забув його друге ім’я бо не вмію добре пам’ятати.

Я не знав шо він хоче робити і міцно вчепився руками у спинку стульця як я робив лише тоді коли приходив до зубного лікаря. Берт не був зубним лікарем але він знов і знов казав мені шоб я розслабився а це лякало мене бо так завжди кажуть коли шось болітиме.

Отож Берт запитав Чярлі шо ти бачиш на цих картах. Я побачив на них розлите чорнило й дуже злякався хоч я мав у кармані лапку кроля бо коли я був малий то завжди провалював тести у школі й розливав чорнило.

Я сказав Берту шо бачу чорнило яке хтось розлив на білу карту. Берт сказав так і всміхнувся й мені стало добре. Він перевертав усі карти і я сказав йому шо хтось розлив на них чорнило червоне й чорне. Я подумав шо цей тест був легким та коли я підвівся шоб піти геть Берт зупинив мене і сказав мені сядь Чярлі ми ше не закінчили. З цими картами ми маємо ше роботу. Я не пойняв, чого він хоче але пригадав як дохторь Штраус сказав аби я робив усе шо він мені скаже навіть якшо я не пойму чого він од мене хоче.

Я не дуже добре помню прошо запитував мене Берт але помню він хотів шоб я сказав йому шо я побачив у чорнилі. Я нічого не побачив у чорнилі але Берт сказав шо там є картини. Я не побачив ніяких картин. Я справді хотів їх побачити. Я тримав карту під самими своїми очима й набагато далі. Потім подумав шо коли я почеплю на ніс очки то либонь побачу краще я зазвичай дивлюся крізь очки на телевізір але я сказав собі шо можливо крізь них я побачу краще картини в чорнилі. Я начепив очки і сказав дайте мені ще раз подивитися на карту тепер я там шось побачу повірте мені.

Я дивився з усіх сил але так і не побачив там картин бачив лише чорнило. Я сказав Берту шо мабуть мені потрібні нові очки. Він шось записав на папері і я злякався шо провалив тест. Тож я сказав йому шо бачу дуже гарну картинку з гарними заокругленнями на краях але він заперечливо похитав головою отже там було все не так. Я спитав у нього чи інші люди бачать якісь речі в чорнилі й він сказав так вони бачать різні речі в чорнилі. Він сказав мені шо чорнило на карті називається чорнилом випробувань.

Берт дуже приємний чоловік і він балакає повільно як міс Кінніан у своєму класі куди я хожу бо там навчають чітати недорозвинених дорослих. Він пояснив мені шо це шоковий тест. Він сказав шо люди бачать картинки в чорнилах. Я сказав покажіть мені де вони їх бачать. Він мені цього не показав, він лише сказав уяви собі шо на карті справді шось є. Я сказав йому шо уявив там чорнило. Він похитав головою — я знову не вгадав. Він сказав це шось має нагадати мені я повинен прикинутися шо воно мені шось нагадує. Я надовго заплющив очі намагаючись шонебудь собі уявити а тоді сказав я уявив собі як чорнило капає на білу карту. Тут його олівець зломився ми підвелися й вийшли.

Я не думаю шо витримав цей тест.

 

 

Третій звіт 5 берізня

 

Дохторь Штраус і професорь Нявмур сказали шо чорнило на картах нічого не означає. Я сказав їм шо то не я розлив на них чорнило і шо я не міг нічого побачити в тому чорнилі. Вони сказали шо може ше використають мене. Я сказав дохторю Штраусу шо міс Кінніан ніколи не провадила наді мною тестів, лише навчала мене чітати й писати. Він сказав, шо міс Кінніан сказала йому я найкращий учень у школі Бекмана для недорозвинених учнів і найбільше стараюся бо я справді хочу навчитися грамоти хочу навіть більше аніж люди тямовитіші ніж я.

Дохторь Штраус запитав мене як ти потрапив до школи Бекмана Чарлі власними зусиллями. Як ти про неї довідався. Я сказав шо не помню.

Професорь Нявмур запитав мене чому мені захотілося чітати й правильно писати. Я сказав йому томушо все життя я хотів бути умним а не тупим і моя мати завжди казала шоб я старався та коли я навіть чогось навчався у школі міс Кінніан я швидко все забував.

Дохторь Штраус написав дещо для мене на аркуші паперу а професорь Нявмур побалакав зі мною дуже серйозно. Він сказав ти знаєш Чярлі нам невідомо як цей експеримент працюватиме на людях томушо ми досі застосовували його лише для тварин. Я йому відповів що це саме сказала мені міс Кінніан але я не боюся навіть якшо в мене шось болітиме томушо я дужий і вмію тяжко працювати.

Я хочу стати умним якшо вони дозволять мені. Вони кажуть їм потрібен дозвіл від моєї родини але мій дядько Герман який про мене дбав помер і я нічого не помню про свою родину. Я не бачив своєї матері і свого батька і своєї маленької сестри Норми давно й дуже давно. Можливо мій батько також помер. Дохторь Штраус запитав мене, де вони жили. Я думаю вони жили в Брукліні. Він сказав шо вони їх шукатимуть і можливо знайдуть.

Я сподіваюся мені не доведеться писати багато цих звітів бо вони забирають у мене багато часу і я лягаю спати дуже пізно й дуже стомлений уранці. Джімпі накричав на мене томушо я впустив тацю з булочками які ніс до печі. Вони стали дуже брудні і йому довелося обтирати їх перш ніж він поставив їх у піч шоб вони там пеклися. Джімпі горлає на мене постійно коли я роблю шось не так але він мене любить бо він мій друг. Уявляю собі як він здивується коли я стану умним.

 

 

Четвертий звіт 6 берізня

 

Сьогодні я мав ше один ідіотський тест на випадок якшо вони зможуть використати мене. Те саме місце але інша маленька тестова кімнатка. Приємна леді яка мене туди привела сказала мені своє ім’я а я запитав у неї як воно пишеться щоб я міг занести його до свого звіту про тематичний аперцептивний тест. Я не знаю перших двох слів але знаю шо означає цей тест. Я мушу витримати його бо інакше мої оцінки будуть низькими.

Цей тест здався мені лехким, томушо я міг бачити картинки. Проте на цей раз вона не стала допитуватися шо я побачив у картинках. Це збило мене з пантелику. Я сказав їй шо вчора Берт вимагав аби я сказав шо я бачу на чорнилі. Вона сказала це не має значення бо в цьому тесті йдеться про інше. Тепер я повинен розповісти історії про людей на картинках.

Я сказав як я можу розповідати про людей яких я не знаю. Вона сказала а ти прикинься ніби їх знаєш але я сказав їй шо це буди брихня. Я більше ніколи ни бришу томушо коли я був детиною я брихав і мине за це лупцювали. У мене в гамані є світлина зі мною Нормою і дядьком Германом який прелаштував мене на роботу до пикарні Доннера а вже потім помер.

Я сказав я можу щось розповісти про тих людей бо я жив із дядьком Германом досить довго але леді не хотіла чути про них. Вона сказала цей тест і ще один тест шоковий мають на миті повернути мені пирсональність. Я засміявся. Я запитав у неї як я можу повернути собі цю штуку роздивляючись карти на які хтось вилив чорнило і фотки людей яких я не знаю. Вона розсердилася й забрала фотки. Мені було байдуже. Думаю цей тест я також провалив.

Потім я зробив для неї кілька малюнків але малюю я ни добре. Після чого до мени повирнувся ще один тестор Берт у білому піджаку його звуть Берт Селден і він повів мене в інше місце на цьому ж таки читвертому повирсі в університеті Бекмана, де на дверях було написано психологічна лабораторія. Берт пояснив мені шо психологія означає тямку а лабораторія те місце де вони роблять сперименти. Я подумав він сказав шо вони там роблять жувальну гумку але тепер мені здається вони там виготовлюють головоламки та ігри бо саме цим ми зайнялися.

Мені не шастило добре збирати головоламки томушо все там було поламане і я нічого не міг запхати в дірки. А одна з ігор була папером на якому були накреслені лінії у всіх напрямках і мала безліч коробків. З одного боку там було написано старт, а з протілежного — фініш. Він сказав, це интересна гра й мені треба взяти алівець і накреслити лінію від старту до фінішу ни пиритнувши жодної з ліній які вже були проведині на папері.

Я ни зрозумів чого йому треба й ми перепсували багато аркушів. Тоді Берт сказав стривай я тобі шось пакажу ходімо до спериментальної лабараторії можливо там ти зрозумієш шо й до чого. Ми піднялися на 5 поверх і зайшли до іншої кімнати де були клітки з животними у них були там обізяни та кілька мишей. У кімнаті висів дивний запах схожий на запах гнилих покидьків. І там були також інші люди в білих халатах вони гралися з животним і я подумав шо це крамниця де продають приручених звірів але люди в білих халатах не були схожі на покупців. Берт узяв із клітки білого миша й показав його мині. Він сказав шо це Елджернон і шо він чудово знає лаберинт. Я попросив його показати мені як він це робить.

Так от ви тільки собі уявіть він посадив Елджернона в ящик, де на дні було безліч згинів і паворотів і були там також старт і фініш як на тому папері над яким я сушив собі голову. Ящик стояв на великому столі де на краях височів бар’єр. Берт дістав із кишені свого годинника підняв бічні дверцята, що ковзали вниз і вгору й сказав: «Ходімо Елджерноне!» Миш нюхнув повітря двічі або тричі й побіг. Спочатку він біг у довгому проході та коли побачив шо далі дороги нема то повернувся назад на те місце з якого почав бігти й постояв там хвилину ворушачи вусами. Після чого обирнувся й побіг в инчому напрямку. Мені здалося миш робив те саме шо Берт хотів аби я зробив на покресленому лініями папері. Я засміявся подумавши шо це надто важке завдання для миша. Але Елджернон побіг далі вже не зупиняючись крізь цей лаберинт і жодного разу не збився з дороги, добіг до того місця, де був фініш і запищав. Берт сказав мені шо він щасливий оскількі правільно виконав те що вимагалося від нього.

До чого ж розумний миш подумалося мині. Берт запитав чи не хотів би я побігати наввипередки з Елджерноном. Я сказав шо звичайно хотів би й він сказав шо має лабіринт іншого вигляду виготовлений із дерева з прокресленими на ньому ходами й илектричну паличку схожу на олівець. І він сказав шо може спорудити для Елджернона такий самий лабіринт як і для мене й ми зможемо робити одне й те саме.

Він підняв усі бар’єри навколо Елджернонового стола шоб розвести їх і скласти по-іншому. А тоді знову опустив верхній екран щоб Елджернон не зміг перестрибнути якийсь бар’єр і наблизитися до фінішу. Потім дав мені илектричну паличку й показав як ковзати її кінчиком між бічними бар’єрами й мені заборонялося відривати її кінчик від дна а ковзати ним по накреслених там подряпинах аж поки олівець не зможе рухатися і мине лигенько не вдарить струмом.

Він дістав із кишені годинника й намагався не показувати його мені. Тому я намагався не дивитись на нього й чирез це дуже нервувався.

Коли він скомандував: «Рушайте!» я спробував рушити але не знав куди мені рушати. Не знав, яку дорогу обрати. Потім я почув як Елджернон запищав у своєму ящику який стояв на столі й почув легке дряпання — мабуть він уже побіг. Я посунув олівця вперед, але посунув його не туди й кінчик олівця застряв а пальці мені вдарило легким илектричним струмом тож я повернувся до старту але щоразу коли я потрапляв не туди кінчик олівця застрягав а мене било електрошоком. Било не боляче лише примушувало мене невисоко підстрибнути а Берт повідомляв мені шо я знову помилився. Я не подолав і половини свого шляху коли почув писк Елджернона — мабуть він знову був щасливий а це означало шо він виграв у мене гонку.

Ми змагалися ше десять разів й Елджернон вигравав щоразу томушо я не знаходив правильної дороги до фінішу й щоразу застрягав між бічними стінками. Я не почував себе зле томушо спостерігав за Елджерноном і потроху став розуміти як дістатися до кінця лаберинту навіть якшо це забере в мене багато часу.

Я не знав шо миші такі розумні.

 

 

П’ятий звіт 6 берізня

 

Вони знайшли мою сестру Норму яка жила з матір’ю в Брукліні й вона дала дозвіл на мою операцію. Отже вони таки хочуть використати мене. Я такий збуджений шо ледве спроможний писати. Але спочатку професорь Нявмур і дохторь Штраус трохи засперечалися через мене. Я сидів у кабінеті професоря Нявмура коли увійшли дохторь Штраус і Берт Селден. Професорь Нявмур був трохи стривожений і либонь остерігався використати мене але дохторь Штраус сказав йому шо, на його думку я маю найкращий вигляд із тих кого досі їм доводилося тестувати. Берт сказав йому шо міс Кінніан найбільше рекомендувала мене з усіх людей яких вона навчала в центрі для розумово відсталих дорослих. Куди я хожу.

Дохторь Штраус сказав я маю в собі шось дуже хароше. Він сказав у мене добра мативація. Я навіть ніколи не знав шо вона в мене є. Мені стало добре коли він сказав шо ніхто у кого кі 68, не наділений такою властивістю. Я не знав шо це таке й звідки воно в мене але він сказав шо в Елджернона воно також є. Мативація Елджернона виникає коли ви покладете сир у його ящик. Але мабуть мативація має й инші причини бо на цьому тижні я сиру зовсім не їв.

Професорь Нявмур стурбований тим шо мій кі може стати надто високим а він у мене надто низький і я від цього захворію. А дохторь Штраус сказав професорю Нявмурові шось таке чого я не зрозумів тож поки вони балакали я записав кілька їхніх слів до свого нотатника шоб використати їх у своєму звіті. Він сказав Геролде (так звуть професоря Нявмура) я знаю Чярлі не зовсім той чоловік шо його ви хочете зробити суперінтелектом власного виробу або інакше кажучи суперменом. Але більшість людей із таким низьким рівнем розвитку налаштовані вороже й не бажають співпрацювати вони здебільшого тупі й апатичні і знайти з ними спільну мову тяжко. Чярлі має добрий характер він зацікавлений і прагне сподобатися.

Тоді професорь Нявмур сказав не забувайте він стане першою людиною чий розум буде поліпшений херургічно. Дохторь Штраус сказав саме це я й мав на увазі. Де ми знайдемо ше одного недорозвиненого дорослого чоловіка з такою величезною мативацією навчатися. Погляньте як добре він навчився чітати й писати для свого рівня розвитку. Це просто неймовірно.

Я запам’ятав не всі слова які вони говорили бо говорили вони надто швидко але мені здалося дохторь Штраус і Берт були на моєму боці, а професорь Нявмур ні.

Берт знову й знову повторював шо Аліса Кінніан відчуває він має величезне бажання вчитися. Він мріє навчитися приносити користь. І це була правда бо я дуже хочу стати умним. Дохторь Штраус підхопився на ноги і сказав повірте мені Чярлі принесе користь. Берт кивнув головою. Професорь Нявмур пошкріб потилицю витер носа великим пальцем і сказав можи ви й правду кажите. Ми використаємо Чярлі. Але нам слід дати йому зрозуміти шо сперимент може закінчитися невдало.

Коли він так сказав, я дуже зрадів і був такий збуджений шо підхопився на ноги й потис йому руку за те шо він так турбується за мене. Думаю він злякався коли я на нього стрибнув.

Він сказав мені Чярлі ми давно вже працюємо над цею праблемою але поки що досліджували її лише на животних таких як Елджернон. Ми переконані шо фізичної небезпеки для тебе нема але є інші речі про які ми нічого не знаємо поки не спробуємо їх. Я хочу аби ти зрозумів що сперимент може провалитися і тоді взагалі нічого ни станеться. Або він може вдатися лише на короткий термин а тоді тобі стане гірше аніж ти почуваєш себе тепер. Ти повинен розуміти шо це означає. Якшо таке станеться нам доведеться відіслати тебе до державного психіатричного притулку у Воррені.

Я сказав мені байдуже томушо я нічого нибоюся. Я дуже сильний і я завжди все роблю добре і завжди маю при собі ногу кроля на щастя і я не розбив у своєму житті жодного дзеркала. Я випустив із рук одного разу кілька тарілок та це не щитається.

Тоді дохторь Штраус сказав Чярлі навіть якщо ми зазнаємо невдачі ти зробиш великий внесок у науку. Цей сперимент був успішним на багатьох животних але ніхто досі не проводив його на людських створіннях. Ти будеш первий.

Я сказав йому дякую дохторе ви ніколи не пожалкуєте шо дали мені мій другий шанс як каже міс Кінніан. І я почув себе так ніби сказав їм після операції я стану дуже умний. Я дуже старатимуся стати умним.

 

 

Шостий звіт 8 берізня

 

Я боюсь. Багато людей які працюють у колежжі й люди з медичної школи прийшли побажати мені успіху. Берт тестор приніс мені квіти і сказав шо вони від працівників психічного департаменту. Він побажав мені щастя. Я сподіваюся шо все закінчиться для мене щасливо. Я маю свою лапку кроля й своє пенні на щастя і маю підкову. Дохторь Штраус сказав не будь таким забобонним Чярлі. Це наука. Я не знаю шо таке наука, але вони всі це кажуть, то либонь це шось таке, шо допомагає тобі здобути щастя. Хай там як а я тримаю лапку кроля в одній руці а своє щасливе пенні з пробитою в ньому діркою в другій. Я хотів би взяти із собою підкову але вона надто важка і я залишив її в кишені куртки.

Джо Карп із пикарні приніс мині шоколадне тістичко від містера Доннера та працівників пикарні й вони сподіваються я скоро одужаю й стану на ноги. У пикарні вони думають я хворий бо так сказав їм професорь Нявмур а про аперацію яка зробить мене умним він не сказав нічого. Це поки шо таємниця на той випадок коли аперація зазнає невдачі або шось піде не так.

Потім прийшла міс Кінніан і принесла кілька журналів мені чітати і здалася мені знервованою й наляканою. Вона поставила квіти мені на стіл і привела всі мої речі в порядок бо я розкидав їх повсюди. І поправила подушку на маєму ліжку. Вона любить мине бо я наполегливо намагаюся вчитися. А не б’ю байдики як деякі учні дорослого центру яким до всього байдужісінько. Вона хочи шоб я став умним. Я знаю вона цього хочи. Потім професорь Нявмур сказав шо я не можу приймати більше гостей бо мені треба відпочити. Я запитав професоря Нявмура чи я зможу випередити Олджерона у змаганні з бігу після аперації і він сказав мені можливо. Якшо аперація закінчиться успішно я покажу цьому мишу я можу бути умним як і він а може навіть умнішим. Тоді я зможу чітати краще і правильно писати слова і багато чого знати і бути таким як інші люде. Думаю це здивує кожного. Якщо аперація матиме успіх і я стану умним можливо я зможу відшукати свою маму батька й сестру й показатися їм. Хлопче ото вони здивуються побачивши мене умним як і вони та моя сестра.

Професорь Нявмур каже якшо моя аперація завершиться добре й успішно вони зроблять не тільки мене а й інших людей умними. Багатьох людей які живуть у світі. І він сказав це означатиме шо я зроблю шось велике для науки і стану славетним і моє прізвище згадуватимуть у багатьох книжках. Мені байдуже стану я чи не стану знаменитим. Я тільки хочу стати умним як інші люде шоб я міг завести багато друзів які любитимуть мене. Вони не дали мені нічого їсти сьодні. Я не знаю який стосунок має їжа до буття умним і мині хочецця їсти. Професорь Нявмур забрав у мене моє шоколадне тістичко. Цей професорь Нявмур великий жадюга. Дохторь Штраус сказав я зможу забрати своє тістичко після аперації. А до аперації їсти не дозволено. Навіть сир.

 

 

Сьомий звіт 11 берізня

 

Аперація мені не боліла. Дохторь Штраус зробив її мині коли я спав. Я не знаю як її було зроблино бо нічого не бачив але мої очі та голова залишалися забинтовані протягом трьох днів тому я не міг написати звіт до сьоднішнього дня. Худа нянька шо спостерігала як я пишу сказала, шо я написав слово «прагрес» неправильно і підказала мені як його писати а також підказала як пишуться й кілька інших слів. Мині треба це запам’ятати. У мене дуже погана памнять на те як пишуться слова. Проте сьогодні вони розбинтували мені очі і я тепер можу написати звіт. Та кілька бинтів ще залишилися в мене на голові.

Я злякався коли вони увійшли до мене й сказали шо мині пора на аперацію. Вони підняли мене з ліжка, переклали на інше ліжко з коліщатами й викотили мене з палати в коридорь і підкотили до дверей апераційної. Я був здивований побачити шо це велика кімната із зеленими стінами й багатьма дохторями які сиділи під стінами на високих стільцях наготувавшись дивитись на аперацію. Я не знав шо моя операція буде наче вистава.

До столу підійшов чоловік весь у білому навіть обличчя в нього було затулене білою марлею і він сказав розслабся Чярлі це я дохторь Штраус. Я сказав привіт дохторю я боюся. Він запевнив мине тобі нима чого боятися Чярлі ти зараз заснеш. Я сказав саме цього я й боюся. Він поплескав мене по голові й тоді двоє інших чоловіків також у білих масках підійшли і прив’язали мої руки й ноги до ліжка тож я не міг поворухнути ними й це дуже мене налякало і я мав відчуття шо мій шлунок зараз викине все назовні але я втримався й лише трохи спітнів і хотів закричати але вони поклали шось гумове на моє обличчя шоб я крізь нього дихав і воно дивно пахло. Весь час я чув як дохторь Штраус голосно балакав розповідав про аперацію й повідомляв усім шо він зараз робитиме. Але я не зрозумів нічого з його пояснень і подумав шо можи після аперації я стану розумним і зрозумію все про що він тепер каже. Отож я зробив глибокий вдих і мені здалося я дуже стомлений бо провалився в сон.

Коли я прокинувся я знову лежав у ліжку було дуже темно і я нічого не бачив але я чув якусь балачку. То були нянька й Берт і я запитав їх у чому річ чому вони не вмикають світла й коли мені робитимуть аперацію. Вони засміялися й Берт сказав Чярлі аперацію тобі вже зробили. А світла немає томушо очі в тебе забинтовані.

Чудасія та й годі. Вони зробили мені аперацію коли я спав.

Берт приходить до мене щодня він усе про мене записує мою тимпиратуру мій кров’яний тиск та все інше. Він каже науковий метід вимагає такої інформації. Їм треба знати шо зі мною відбувається шоб вони знову змогли аперувати мене якшо їм захочеться. Не тільки мене а й інших тих кому захочеться бути умним.

Тому я й повинен писати звіти. Берт каже це частина сперименту мовляв вони сфотографують мої звіти й вивчатимуть їх намагаючись зрозуміти шо відбувається у мене в мозку. Я не бачу як вони можуть довідатися шо відбувається в моєму мозку дивлячись на мої звіти. Я чітав їх багато разів знову й знову аби зрозуміти шо я пишу і я не знаю шо відбувається в моєму мозку і як вони довідуються про це.

Але зрештою це наука і я повинен спробувати бути умним як інші люди. Коли я стану умним тоді вони балакатимуть зі мною і я зможу сидіти з ними і слухати як роблять Джо Карп і Френк і Джімпі коли вони розмовляють і слухають діскусії про важливі речі. Коли вони працюють вони починають балакати на такі теми як про Бога або про те як багато призидент марнує грошей або про риспубліканців і димократів. І вони збуджуються так ніби з ними зараз станиться припадок тож містер Доннер заходить до кімнати й кричить годі базікати повертайтеся до праці а то всіх повиганяю з роботи. Мені хочеться розмовляти про такі речі.

Якшо ти умний ти можеш мати багато друзів і ти не почуваєш себе самотнім весь час.

Професор Нявмур каже це добре шо я описую у своїх звітах все шо зі мною діється але він каже шоб я більше писав про те шо я почуваю і шо я думаю і більше спогадував про минуле. Я сказав йому шо не знаю як треба думати або спогадувати а він сказав ти тільки спробуй.

Весь той час поки в мени були забинтовані очі я намагався думати і спогадувати але нічого ни домігся бо ни знаю шо мені думати і про шо спогадувати. Можливо якшо я в нього запитаю він розкаже мені як я повинен думати тепер коли я маю бути умним. Як думають або шо спогадують люди наділені тямкою. Цікаві речі я переконаний. Мені хочицця шоб я вже знав шось про цікаві речі.

 

 

12 берізня

 

Мені вже не треба писати слово «звіт» у кінці кожного дня тепер коли я починаю списувати нові аркуші після того як професорь Нявмур забрав у мене ті шо я вже написав. Я лише повинен писати дату нагорі. У такий спосіб я заощаджую час. Це добра думка. Я сиджу в ліжку й визираю у вікно на траву й дерева. Худу няньку звуть Гілда й вона дуже добре ставиться до мене. Вона приносить мині їсти прибирає мою постіль і каже шо я дуже хоробрий чоловік бо дозволив їм зробити аперацію в себе на галові. Вона каже шо не дозволила б їм колупатися у своєму мозку за весь чай який вирощують у китаї. Я сказав їй шо дозволив зробити собі аперацію не за чай. Вони зробили її шоб я став умним. А вона заперечила шо навряд чи вони мають право зробити мене умним бо якби бог хотів шоб я став умним він би дозволив мині таким народитися. А шо ж тоді можна сказати про Адама та Єву й про гріх із деревом знання про з’їдене яблуко й про гріхопадіння. І можливо професорь Нявмур та дохторь Штраус і справді зробили шось таке чого вони не мали права робити. Вона дуже худа й коли балакає, її обличчя стає червоним. Вона порадила шоб я молився богу й попросив його простити мені за те шо вони зі мною зробили. Але ж я не їв яблук і не робив нічого гріховного. Проте я був дуже наляканий. Можливо я не повинен був дозволяти їм робити аперацію на своєму мозку якшо нянька сказала мені правду й вони порушили волю бога. Я не хочу шоб бог на мене розгнівався.

 

 

13 берізня

 

Сьодні вони змінили мині няньку. Це дуже вродлива дівчина. Її звуть Люсіль вона показала мені як писати її ім’я для моїх звітів у неї русяве волосся й сині очі. Я запитав куди поділася Гілда й вона сказала мині шо Гілда більше не працює в цій частині шпиталю. Вона тепер працюватиме в пологовому відділенні з немовлятами де вона може базікати скільки їй заманеться.

Коли я запитав у неї шо таке пологове відділення, вона сказала шо там народжують немовлят та коли я поцікавився як їх народжують вона почервоніла як Гілда і сказала шо їй треба комусь поміряти тимпературу. Ніхто ніколи не розповідав мені звідки бируться немовлята. Можливо якшо моя аперація мала успіх і я стану розумним я довідаюся й про це.

Міс Кінніан прийшла сьогодні мене навідати й сказала Чярлі у тебе чудовий вигляд. Я сказав їй шо почуваюса добре але ше не став умним. Я думав шо коли аперація закінчиться й вони знімуть бинти з моїх очей я стану умним і знатиму багато чого тож зможу чітати й балакати на важливі теми, як і кожен інший.

Вона сказала так не буває Чярлі. Усе відбувається повільно, й тобі треба тяжко працювати щоб стати розумним.

Я цього не знав. Якшо мині треба тяжко працювати то навішо мені робили аперацію. Вона сказала шо точно не знає але аперацію було задумано для того шоб я міг стати умним якшо наполегливо працюватиму а без аперації умним стати я не зміг би хоч би скільки і як би тяжко працював.

Я сказав їй шо це мині зіпсувало настрій бо я сподівався стати умним відразу шоб піти до пикарні й показати хлопцям яким я став умним і побалакати з ними про всяку всячину а може й бути призначеним помічником головного пекаря. А потім я мав намір знайти свою матір і свого тата. Вони здивувалися б побачивши який я став умний томушо моя матуся завжди мріяла побачети мене умним. Можливо вони вже не позбулися б мине, побачевши, який я став розумний. Вона поплескала мене по руці й сказала я знаю ти станеш умним. Я вірю в тебе Чярлі.

 

 

Звіт восьмий 15 берізня

 

Мене виписали зі шпиталю але я ще не повирнувся на роботу. Нічого не відбулося. Я відбув чимало тестів і кілька разів змагався з Елджерноном. Я ненавиджу цього миша. Він завжди випереджає мене. Професорь Нявмур каже шо я повинен грати в їхні ігри й відбувати всі тести знову й знову.

Ці лаберинти дурні. І картинки також дурні. Я люблю малювати чоловіків і жінок, але не хочу вигадувати ниправду про людей.

І я не вмію разгадувати галаваломки.

У мене часто болить галава томушо я намагаюся думати й пригадувати забагато. Дохторь Штраус обіцяв шо допомагатиме мені але не допомагає. Він не каже шо мені думати й коли я стану умний. Він лише примушує мене лежати на кушетці й балакати.

Міс Кінніан прийшла навідати мене й у колежжі. Я сказав їй шо нічого не відбуваєцця. Я либонь не дочекаюся, коли стану умний. Вона сказала, ти мусиш бути терплячим Чярлі такі речі потребують часу. Це відбуватимецця так повільно шо ти й ни помітиш як воно відбуваєцця. Вона повідомила мині шо Берт сказав їй шо зі мною все гаразд. Я все ше думаю шо ці змагання й тести дурні й написання звітів які я пишу теж дурна робота.

 

 

16 берізня

 

Я пообідав із Бертом у ресторані колежжу. Там є багато харошої їжі і з мене ніхто не бере за неї грошей. Я люблю сидіти й дивитися на хлопців і дівчат які навчаються в колежжі. Вони іноді пустують, але здебільшого розмовляють про всілякі речі як і пекарі в пикарні Доннера. Берт каже вони розмовляють про мистецтво політику та релігію. Я не знаю шо означають ці речі але знаю шо релігія це бог. Матуся часто розповідала мені про нього та про ті заходи до яких він удався щоб сотворити світ. Вона казала шо я завжди повинен любити бога й молитися йому. Я не помню як треба йому молитися але думаю матуся часто примушувала мене молитися йому коли я був дитиною й просити шоб він допоміг мені почуватися краще й не хворіти. Я не помню коли я хворів і як я хворів. Думаю йшлося про те шо я не був умним.

Проте Берт запевняє шо якшо сперимент матиме успіх я добре розумітиму про шо розмовляють студенти а я запитав ви вважаєте я буду таким самим умним як і вони а він засміявся й сказав ці діти не такі вже й розумні ти їх випередиш бо вони стоятимуть на місці а ти підеш уперед.

Він познайомив мене з багатьма студентами й деякі з них дивилися на мене дивним поглядом ніби на чоловіка шо випадково опинився в їхньому середовищі. Я майже забувся й став розповідати їм шо скоро я стану таким самим умним як і вони але Берт урвав мене й повідомив шо я працюю прибиральником у лабораторії психіатричного департаменту. Згодом він мені пояснив шо про мене не слід розповідати правду. Моя аперація має залишатися в таємниці.

Я не розумію чому вона має залишатися в таємниці. Берт сказав шо у випадку своєї невдачі професорь Нявмур не хоче шоб із нього сміялися а надто люди з Фонду Велберга які давали гроші на його проект. Я сказав мині байдуже якшо люди з мене сміюцця. Багато людей сміюцця з мене й вони мої друзі й ми розважаємося разом. Берт поклав руку мені на плече і сказав шо Нявмур турбуєцця не про тебе. Він не хоче шоб люди сміялися з нього.

Я не вважав, шо люди можуть сміятися з професоря Нявмура адже він учений шо працує в колежжі але Берт сказав шо жоден учений не має авторитету у своєму колежжі й серед своїх аспірантів. Берт аспірант і його спеціальність психологія як написано на дверях лабораторії.

Хай там як а я сподіваюся шо скоро стану умним бо я хочу знати все шо відбувається у світі як про це знають хлопці шо навчаюцця в колежжі. Хочу знати про мистецтво про політику й про бога.

 

 

17 берізня

 

Коли я прокинувся цього ранку мені здалося я вже став умним але я помилився. Кожного ранку я думаю шо став умним але нічого зі мною не відбуваєцця. Мабуть сперимент не мав успіху. Можливо я не стану розумним і мені доведецця жити в притулку у Воррені. Я ненавижу тести ненавижу лаберинти й ненавижу Елджернона.

Я ніколи раніше не знав шо я дурніший за миша. Мені зовсім не хочеться писати нових звітів. Я про все забуваю і навіть коли я щось записую до свого нотатника то іноді не можу прочітати власний почерк і мені стає погано. Міс Кінніан каже шоб я набрався терпіння а я почуваюса хворим і стомленим. Й у мене весь час болить голова. Я хочу повернутися на роботу до пикарні й не писати більше ідіотських звітів.

 

 

20 берізня

 

Я повертаюса працювати в пикарню. Дохторь Штраус сказав професорь Нявмуру це добре шо я знову почну працювати але я нікому не повинен розповідати яка аперація в мене була й щовечора після роботи я повинен приходити до лебориторії на дві години для тестів і повинен писати ці ідіоцькі звіти. Вони платитимуть мені шотижня наче за тимчасову працю в лебориторії, томушо такою була домовленість коли вони одержали гроші з Фонду Велберга. Я досі не знаю шо то за Фонд Велберга. Міс Кінніан мині пояснила але я нічого не зрозумів. Якшо вони мені платитимуть я братиму гроші. Але писати мені дуже важко.

Я радий шо повертаюся на роботу бо мені бракувало моєї роботи й пикарні й усіх моїх друзів і розваг які я мав із ними.

Дохторь Штраус звелів мені носити нотатника в кишені й записувати туди все шо мені вспоминаєцця. І я не повинен писати свій звіт щодня а лише тоді коли мені шось спаде на думку або станецця щось особливе. Я сказав йому шо нічого особливого зі мною ніколи не відбуваєцця й не схоже шоб цей сперимент відбувся зі мною справді. Він каже не падай духом Чярлі бо цей сперимент забирає багато часу відбуваєцця повільно й ти не можеш відразу помітити шо з тобою шось відбуваєцця. Він розповів мені як багато часу забрав сперимент з Елджерноном перш ніж він став утричі розумніший ніж раніше.

Тому Елджернон весь час і перемагає мене в змаганнях у лаберинті шо йому теж зробили таку аперацію. Він спеціальний миш перша тварина яка так довго залишаєцця розумною після аперації. Я не знав шо це спеціальний миш. Це змінює справу. Я, либонь, зможу подолати цей лаберинт швидше аніж миш звичайний. Можливо настане день коли я виграю змагання й у Елджернона. Це буде неабияка річ. Доктор Штраус каже шо Елджернон схоже залишиться розумним назавжди й це добрий знак адже йому зробили ту саму аперацію шо й мені.

 

 

21 берізня

 

Нам сьогодні було дуже весило в пикарні. Джо Карп сказав подивіться ви на Чярлі. Йому зробили аперацію й зашили йому мозок у задницю. Я хотів розповісти йому про те шо скоро стану умним але пригадав, шо професорь Нявмур заборонив мені це робити. Потім Френк Рейлі сказав шо з тобою зробили Чярлі чому ти відчинив двері не тим місцем. Він мене насмішив і я зареготав. Вони мої друзі й вони справді люблять мене. Мене чекало багато роботи. Не було кому прибрати в пикарні бо це моя робота але вони взяли нового хлопця Ерні шоб розносити хліб а це робив завжди я. Містер Доннер сказав він вирішив поки що не звільняти його щоб я зміг відпочити й не працювати тяжко. Я сказав йому шо зі мною все гаразд і я можу розносити хліб і прибирати в пикарні як я робив завжди але містер Доннер сказав шо він покишо залишить хлопця.

Я запитав а шо ж робити мені. Містер Доннер поплескав мене по плечу й запитав скільки тобі років Чярлі. Я відповів шо мені 32 роки й буде 33 в наступний день мого народження. І як довго ти був тут запитав він. Я відповів йому шо незнаю. Він сказав ти прийшов сюди сімнадцять років тому. Твій дядько Герман царство йому нибесне був моїм найкращим другом. Він привів тебе сюди й попросив мене дозволити шоб ти працював тут і попросив, шоб я наглядав за тобою скільки міг. А коли через два роки твій дядько помер і твоя мати віддала тебе до притулку Воррена, я умовив їх шоб вони відпустили тебе й дозволили тобі працювати. Сімнадцять років ти жив при мені Чярлі і я хочу тобі сказати шо пикарня бізнес небагатий але я завжди тобі казав і тепер повторюю шо ти матимеш тут роботу до кінця свого життя. Тому тобі не слід турбуватися якшо я беру когось на твоє місце. Тобі ніколи не доведеться повернутися до притулку Воррена.

Я не турбуюся але навіщо йому потрібен Ерні шоб розносити хліб і прибирати в пикарні, коли я завжди добре виконував цю роботу. Він сказав шо хлопцеві потрібні гроші Чярлі тому я вирішив узяти його в учні шоб він вивчився на пекаря. Ти можеш бути його помічником і допомагати йому розносити хліб коли в нього буде така потреба.

Я ніколи раніше не був помічником. Ерні хлопець розумний, але інші люди в пикарні не вельми люблять його. Вони мої добрі друзі й ми любимо пожартувати й повеселитися тут.

Іноді хтось каже погляньте-но на Френка або на Джо, або навіть на Джімпі. Який він схожий на Чярлі Гордона. Не знаю навіщо вони так кажуть але вони завжди сміюцця і я сміюся з ними також. Сьогодні вранці Джімпі заступав головного пекаря він кульгає і певно встав не з тієї ноги згадав моє ім’я коли накричав на Ерні шо загубив пиріг, спечений на день народження. Він сказав Ерні побійся Бога не намагайся бути схожим на Чярлі Гордона. Не знаю навішо він це сказав. Я ніколи не губив ані пирогів ані чогось іще.

Я запитав у містера Доннера чи може він узяти мене учнем, шоб я вивчився на пекаря як Ерні. Я сказав шо зможу навчитися якшо він дасть мені шанс.

Містер Доннер подивився на мене тривалим поглядом у якому був дивний вираз мабуть тому шо я здебільшого мовчу й говорю рідко. Френк почув мої слова й зареготав і реготав доти доки містер Доннер попросив його заткнутися й повернутися до своєї печі. А тоді сказав мені для цього треба багато часу Чярлі. Робота пекаря складна й важлива й ти поки що не думай про це.

Мені дуже хотілося б розповісти йому та іншим людям про мою аперацію і про те чого я чекаю від неї. Мені дуже хочецця шоб вона мала успіх і я став умним як і всі.

 

 

24 берізня

 

Професорь Нявмур і дохторь Штраус прийшли ввечері до моєї кімнати довідатися чому я не прийшов до лебораторії як був повинен. Я сказав їм, шо більше не хочу змагатися з Елджерноном. Професорь Нявмур пообіцяв мені, що я не змагатимуся з ним протягом певного часу, але я все одно повинен до них приходити. Він приніс мені подарунок але то був не подарунок а річ яку він приніс мені на певний час. Він сказав шо це навчальна машина вона працює як телевізір. Вона говорить і показує картинки і я повинен вмикати її перед тим як ляжу спати. Професорь Нявмур сказав мені шо якшо я хочу стати умним то повинен робити те шо він мені каже. Тоді я сказав йому шо не думаю шо я коли-небудь стану умним.

Тоді дохторь Штраус підійшов до мене, поклав руку мені на плече і сказав Чярлі ти не знаєш але ти стаєш умнішим із кожним днем. Ти не помічаєш цього як не помічаєш рух годинникової стрілки на циферблаті годинника. Так само відбуваюцця в тобі зміни. Вони відбуваюцця дуже повільно й тобі здаєцця шо в тобі нічого не змінюєцця. Але ми за цим стежимо через тести через те як ти поводишся й балакаєш і як змінююцця твої звіти. Він сказав Чярлі ти повинен вірити в нас і в себе. Ми не можемо бути певні шо твої нові характеристики триватимуть постійно але скоро ти станеш інтелігентним молодим чоловіком.

Я сказав окей і професорь Нявмур показав мені як я повинен працувати з телевізіром шо насправді телевізіром не був. Я запитав у нього шо робить ця штука. Спочатку він знову здався мені роздратованим бо я попросив у нього пояснень а він сказав шо мені треба просто слухатися його й робити те шо він мені каже. Але дохторь Штраус порадив шоб він усе мені пояснив бо я почав сумніватися в його авторитетності. Я не знаю шо це означає але мені здалося шо професорь Нявмур зараз відкусить собі губу. Потім усе ж таки говорячи дуже повільно він розповів мені шо ця машина робитиме великі зміни в моєму мозку. Іноді вона впливатиме на мени перш ніж я засну навчатиме мине всякої всячини коли я буду геть сонний і трохи по тому як я вже спатиму я ще чутиму як вона балакає хоч картинок уже й не бачитиму. Вночі вона також навіюватиме мені сни й допомагатиме спогадувати події шо відбувалися дуже давно, коли я був дитиною.

Страшно.

О мало не забув. Я запитав у професоря Нявмура, коли я зможу піти в клас міс Кінніан у Центр для навчання дорослих і він сказав шо незабаром міс Кінніан сама прийде до лабораторії тестування в колежж шоб навчати мене окремо. Я зрадів почувши про це. Я не бачився з нею після аперації, а вона дуже приємна жінка.

 

 

25 берізня

 

Ця дуркувата штуковина схожа на телевізір знущалася з мене всю ніч. Як я можу спати коли шось кричить ідіотські речі мені в саме вухо з вечора до ранку. А дурацкі картинки. Гай-гай. Я не розумію шо вони означають коли я не сплю тож як я можу зрозуміти їх уві сні. Я запитав про це Берта й він сказав шо все відбувається окей. Він сказав шо мій мозок навчаєцця, перед тим як я засинаю і це мені допоможе коли міс Кінніан почне давати мені уроки в центрі тестування. Центр тестування це не лікарня для тварин як мені здавалося. Це лебораторія для науки. Я не знаю шо таке наука знаю тільки шо я допомагаю їй своїм спериментом.

Проте я не розумію шо це за штуковина схожа на телевізір. Я думаю вона пришелепувата. Якшо можна стати розумним навчаючись перед сном то навішо люди ходять до школи. Не думаю шо ця річ мені допоможе. Я чясто дивився дуже пізні передачі по телевізіру й вони ніколи не робили мене умнішим. Можливо лише деякі передачі роблють тебе умним. Такі, як теле або радіовікторини.

 

 

26 берізня

 

Як я працуватиму вдень, коли ця штукенція знову й знову будить мене вночі. Посеред ночі я прокидаюся і не можу знову заснути бо вона бубнить пригадай… пригадай… пригадай… І я таки шось пригадав. Я точно не пам’ятаю шо саме але це було про міс Кінніан і школу де я навчився чітати. І про те як я туди потрапив.

Якось давно я запитав у Джо Карпа як він навчився чітати і чи я теж можу навчитися. Він зареготав як завжди робить коли я кажу щось кумедне і сказав мені Чярлі навіщо тобі гаяти час вони не зможуть напхати тобі мізків туди де їх нема. Але Фанні Берден почула мої слова й розпитала свого кузена студента в колежжі Бекмана й розповіла мені про Центр навчання для недорозвинених дорослих людей у колежжі Бекмана.

Вона написала прізвище на папері а Френк зареготав і сказав дивись не стань таким ученим шо перестанеш розмовляти зі своїми старими друзями. Я сказав не турбуйся я ніколи не покину своїх старих друзів навіть якшо навчуся чітати й писати. Він реготав і Джо Карп реготав але увійшов Джімпі й наказав їм повернутися до виготовлення булочок. Усі вони мої добрі друзі.

Після роботи я пішов до школи яка була за шість кварталів і мені стало страшно. Проте я був щасливий шо навчуся чітати й купив газету шоб віднести її додому й прочітати, коли навчуся.

Коли я увійшов досередини, то побачів вилику довгу залу а в ній багато людей. Я побоявся сказати шось ни те кому-небудь і вирішив повернутися додому. Але я не знаю чому я пішов назад і знову увійшов до того приміщення. Я дочекався коли майже всі розійшлися крім кількох людей які стояли біля виликих дзиґарів схожих на ті які ми маємо в пикарні і я запитав у жінки шо там стояла чи зможу я навчитися чітати й писати бо я хочу прочітати все шо написано в газеті яку я їй показав. То була міс Кінніан але я тоді цього не знав. Вона сказала якшо ти прийдеш завтра й попросиш записати себе до моєї школи я почну навчати тебе чітати. Але ти повинен зрозуміти шо це забере багато часу можливо кілька років поки ти навчишся чітати. Я сказав їй шо не знав шо навчання триває так довго але я все одно хочу навчитися давно хочу бо не раз прикидався перед людьми шо я вмію чітати але то була неправда і я хочу навчитися.

Вона потиснула мені руку і сказала я рада познайомитися з вами містере Гордон. Я буду вашою вчителькою. Мене звуть міс Кінніан. Тож там я й навчився чітати й саме так я познайомився з міс Кінніан.

Думати й спогадувати важко і я більше не можу нормально спати. Цей телевізір балакає надто гучно.

 

 

27 берізня

 

Тепер коли мені почали снитися сни і я почав дещо спогадувати, професорь Нявмур каже я повинен відбути кілька тирапівтичних сесій із дохторьом Штраусом. Він мені пояснив що тирапівтична сесія передбачає коли ти почуваєш себе погано ти розмовляєш шоб почуватися краще. Я сказав йому шо не почуваю сибе зле й багато розмовляю протягом дня то навішо мені ходити на тирапію але він розгнівався і сказав шо мені треба ходити так чи інак. Під час цієї тирапії я лежу на канапі а дохторь Штраус сидить у кріслі біля мене і я говорю про все шо спадає мені на думку. Протягом трівалого часу я нічого не говорив бо не міг нічого вигадати. Потім розповів йому про пикарню і про те шо там виготовляють. Але це дурне шо я повинен приходити в його кабінет лягати на кушетку й балакати бо я все одно описую все це у своїх звітах і він може їх прочітати. Тому сьогодні я приніс свій звіт із собою і сказав йому шоб він його прочітав а я тим часом подрімаю на кушетці. Я був дуже стомлений бо цей телевізір не давав мені заснути всю ніч але він сказав мені ні сьогодні в нас так не вийде. Я повинен говорити. Отож я почав говорити, але все одно заснув на кушетці десь посередині нашого сеансу.

 

 

28 берізня

 

У мени разболілася галова й цього разу не через телевізір. Дохторь Штраус показав мені як зробити звук дуже тихим тож тепер я можу спати. Я нічого не чую. І я досі не розумію про шо він каже. Кілька разів я голосно вмикав його вранці аби довідатися, чого я навчівся до того як заснув і поки спав але я навіть не зрозумів тих слів які вилітали з нього. Можливо то була інша мова абощо. Але все ж таки це звучало по-американському. Але мій телевізір чи не телевізір говорив надто швидко.

Я запитав дохторя Штрауса, яка для мене користь бути умним уві сні якшо я хочу бути умним тоді коли я не сплю. Він сказав це одне й те саме і я маю два розуми. Існує підсвідомість і свідомість (так пишуться ці слова) і одна не каже другій шо вона робить. Вони навіть не розмовляють одна з одною. Тому я й сплю. І боже якими дурними були мої сни. Гай-гай. Це мій телевізір який не є телевізіром мені їх навіює. Наче давні прадавні фільми.

Я забув запитати в дохторя Штрауса чи це тільки я чи й інші людські тіла мають два розуми. (Я зазирнув у словник який залишив мені дохторь Штраус. Підсвідомий прикм. Характеризує розумові операції шо не присутні у свідомості як наприклад підсвідомий конфлікт бажань.) Там написано й більше але я досі не знаю шо воно означає. Це не вельми добре пояснення для таких тупих людей як я.

Проте галова в мене болить від випивки. Джо Карп і Френк Рейлі запросили мене піти з ними після роботи до бару Галоранса шоб трохи випити. Я не люблю пити віскі але вони пообіцяли шо ми добре розважимося. Мені й справді було там весело. Ми грали в різні ігри я танцював на барі з абажуром від лампи на голові й усі сміялися.

Потім Джо Карп попросив мене показати дівчатам як я чищу нужник у пикарні й приніс мені швабру. Я показав їм і всі реготали коли я сказав шо містер Доннер назвав мене найкращим санітаром і хлопцем для доручень із тих які йому зустрічалися бо я люблю свою роботу й виконую її добре ніколи не прогулюючи й не запізнюючись крім тих днів коли мені робили аперацію. Я похвалився що міс Кінніан завжди казала мені Чярлі пишайся своєю працею бо ти виконуєш її добре.

Усі засміялися й Френк сказав що міс Кінніан либонь схиблена якшо вона упадає за Чярлі а Джо сказав я бачу Чярлі у тебе все з нею окей. Я відповів шо не розумію про шо вони кажуть. Вони весь час підливали мені спиртне й Джо сказав шо на Чярлі приємно дивитися коли він переп’є. Я подумав це означає шо вони люблять мене. Мені з ними весило але я не можу дочекатися, коли стану не менш умним аніж мої друзі Джо Карп і Френк Рейлі.

Я не помню як закінчилася наша гулянка але вони попросили мене піти за ріг вулиці й подивитися чи йде дощ а коли я повернувся то не побачив нікого. Можливо вони пішли шукати мене. Я шукав їх поки не споночіло. Але я заблукав і я розгнівався на себе за те шо заблукав бо я знав шо Елджернон міг би пройти сто разів угору й униз цими вулицями й жодного разу не заблукав би як я.

Потім я нічого не помню але місіс Флін сказала шо мене привів додому дуже приємний полісмен. У ту ніч мені приснилися мати й батько але обличчя в матері було біле й затуманене. Я плакав бо ми були у великому універмазі і я загубився й не міг їх знайти і я бігав понад полицями завертаючи за всі кути універмагу. Потім підійшов якийсь чоловік і відвів мене до виликої кімнати з лавками і дав мені льодяник на паличці і сказав шо такий великий хлопець як я не повинен плакати бо мати й тато скоро мене знайдуть.

Таким був мій сон і в мене боліла голова на якій я мав гулю а обличчя в мене було покрите синцями. Джо Карп вирішив шо може я впав а може полісмен добряче віддубасив мене. Я не думаю шо полісмен був на це здатний. Але я вирішив більше ніколи не пити віскі.

 

 

29 берізня

 

Я переміг Елджернона. Я навіть не знав шо я його переміг аж поки Берт Селден не сказав мені про це. Удруге я програв томушо був дуже збуджений. Після чого я переміг його ще 8 разів. Либонь я став умним якшо зміг перемогти такого розумного миша як Елджернон. Але чомусь я не почував себе розумнішим ніж був.

Я хотів позмагатися ше але Берт сказав шо на сьодні досить. Він дав мені потримати Елджернона на одну хвилину. Елджернон приємний миш. М’який як бавовна. Він моргає а коли розплющує очі вони в нього чорні й рожеві на краях.

Я запитав чи можна мені нагодувати його бо мені було прикро шо я його переміг і я хотів піддобритися до нього шоб ми стали друзями. Берт сказав ні Елджернон дуже особливий миш і йому зроблено таку саму аперацію як мені. Він єдиний з усіх тварин, що залишається розумним так довго і він сказав шо Елджернон такий розумний шо він мусить розв’язувати проблему яка змінюється щоразу коли він іде їсти тож він мусить вивчити шось нове аби одержати свою їжу. Це мене засмутило бо якшо він зазнає невдачі то не зможе поїсти й залишиться голодний.

Я не думаю шо це правильно примушувати тебе виконати випробування для того шоб поїсти. Як би почував себе Берт якби йому довелося виконувати тест щоразу коли йому хотілося їсти. Я думаю ми станемо друзями з Елджерноном.

Тут я пригадав, шо дохторь Штраус каже, я повинен записувати всі свої сни і свої думки шоб коли я приходжу в його кабінет я міг розповісти про них. Я сказав йому шо не вмію думати але він пояснив мині шо має на увазі більше аніж те шо я написав про свою маму й тата й про те як я почав навчатися в міс Кінніан або те шо сталося зі мною до аперації і шо я думав і думаю про це і шо я записав у свій звіт.

Я не відчував шо я думаю і спогадую. Можливо зі мною справді шось відбуваєцця. Я не відчував себе іншим але був такий збуджений шо не міг заснути.

Дохторь Штраус дав мені кілька рожевих пігулок шоб мені краще спалося. Він каже я повинен багато спати, бо в моєму мозку відбуваєцця надто багато змін. Мабуть він має слушність бо дядько Герман мав звичай безпробудно спати в нашому домі коли його звільняли з роботи, на старій канапі у вітальні. Він був товстий і йому було важко знайти роботу бо він фарбував людям стіни будинків і мусив дуже повільно опускатися й підійматися по драбині.

Коли я одного разу сказав матері шо хочу бути малярем як дядько Герман моя сестра Норма зауважила погляньте-но Чярлі хоче бути художником у нашій родині. Але батько дав їй ляпаса і сказав шоб вона не ображала брата. Я не знаю шо таке художник та коли Норма дістала за це ляпаса то певно це щось погане. Мені стало зле коли Норма дістала ляпаса за те шо скривдила мене. Коли я стану умним то неодмінно навідаю її.

 

 

30 берізня

 

Сьогодні ввечері після роботи міс Кінніан прийшла до навчального класу який був біля лабароторії. Здавалося вона була рада зустрітися зі мною але чомусь нервувалася. Вона здавалася молодшою ніж я її пам’ятав. Я сказав їй шо дуже стараюся стати умним. Вона сказала я вірю в тебе Чярлі ти намагався навчитися чітати й писати з набагато більшим бажанням аніж усі інші. Я знаю ти це можеш зробити. Щонайгірше ти станеш розумним на короткий час але допоможеш іншим недорозвиненим людям.

Ми почали чітати дуже складну книжку. Я ніколи раніше не чітав такої складної книжки. Вона називається Робинзон Крузо й у ній розповідається про чоловіка який потрапив на безлюдний острів. Він розумний і багато чого вміє тож має де жити і шо їсти й чудово вміє плавати. Мені лише його шкода бо він живе сам один і не має друзів. Але думаю хтось має жити ше на тому острові бо в книжці є картина Робинзона з його гарною парасолькою на якій він дивиться на людський слід. Я сподіваюся він знайде друга й не буде таким самотнім.

 

 

31 берізня

 

Міс Кінніан навчає мене краще писати слова. Вона каже мені, подивися на слово, заплющ очі й повторюй його знову й знову, аж поки запам’ятаєш, як воно звучить і як пишеться. Виявляється багато слів я писав неправильно. Навчитися писати їх правильно важко але міс Кінніан каже не турбуйся а просто запам’ятовуй як пишеться кожне слово бо чітких правил як їх треба писати нема.

 

 

Звіт дев’ятий, 1 квітня

 

Усі в пикарні прийшли подивитися сьогодні, як я почав свою нову роботу став працювати на змішувачі. А сталося це так. Олівер, який працював на змішувачі вчора звільнився. Я мав звичай допомагати йому раніше, приносив мішки з борошном, яке він висипав у змішувач. Проте я не міг собі уявити шо знаю як працувати на змішувачі. Це дуже важко й Олівер цілий рік ходив до пекарської школи перш ніж навчився бути помічником пекаря.

Але мій друг Джо Карп сказав Чярлі чому б тобі не виконувати роботу Олівера. Усі прийшли на наш поверх вони сміялися і Френк Рейлі сказав атож Чярлі ти працуєш тут уже давно. Ну ж бо візьмися за цю роботу. Джімпі тут немає й він не знатиме що ти це робив. Я боявся бо Джімпі головний пекар і він наказав мені ніколи не підходити близько до змішувача бо цей апарат мене покалічить. Але тепер усі сказали візьмися за цю роботу крім Фанні Берден яка сказала облиште чому ви не дасте бідоласі спокій.

Френк Рейлі сказав заткнися Фанні сьогодні квітневий день дурнів і якшо Чярлі попрацує на змішувачі він може здивувати хазяїна й усі ми матимемо вихідний день. Я сказав шо не можу налаштувати машину але можу працувати на ній бо я спостерігав за роботою Олівера.

Я почав працувати на змішувачі й усі були здивовані а надто Френк Рейлі. Фанні Берден була дуже збуджена й сказала ви тільки подумайте Олівер два роки навчався як треба правильно змішувати тісто й ходив до школи пекарів. Берні Бейт який доглядає машину сказав шо я працую швидше і краще ніж Олівер. Ніхто не засміявся. Коли повернувся Джімпі і Фанні йому розповіла що тут діється він розгнівався на мене за те шо я став працувати на змішувачі. Але вона сказала йому а ти поглянь як він працує. Вони хотіли зробити мене квітневим дурнем а я натомість зробив дурнями їх усіх. Джімпі дивився і я знав він сердитий на мене томушо він не любить коли люди не виконують того шо він їм каже як професорь Нявмур. Але він побачив як уміло я працую на змішувачі й він пошкріб потилицю й сказав я бачу але я в це не вірю. Після чого покликав містера Доннера й наказав мені працувати далі шоб містер Доннер усе побачив.

Я боявса він розгнівається й накричить на мене тому коли я закінчив то запитав чи можна мені тепер повернутися на свою звичну роботу. Я пішов підмітати за прилавком пикарні. Містер Доннер дивився на мене чюдним поглядом протягом тривалого чясу. Потім сказав шо це певно першоквітневий жарт і ви хлопці вирішили зробити з мене дурня. У цьому вся суть.

Джімпі відповів він сам спочатку подумав шо його хочуть виставити за дурня. Він покрутився навколо машини і сказав містеру Доннеру я цього також не розумію але Чярлі знає як на ній працувати і я не можу не визнати шо він дав їй раду краще ніж Олівер.

Усі з’юрмилися навколо й заговорили про це а я злякався бо всі вони дивилися на мене дивним поглядом і були збуджені. Френк сказав я ж таки помітив шо з Чярлі віднедавна діється шось дивне. А Джо Карп сказав я знаю шо ти маєш на увазі. Містер Доннер наказав усім повернутися до своєї роботи а мене повів із собою в передню чястину пикарні.

Він сказав Чярлі я не знаю як тобі це вдалося але схоже на те шо ти нарешті чогось навчився. Я хочу шоб ти був уважним і працував так добре як ти можеш. Ти тепер маєш нову роботу й п’ять доларів надбавки до платні.

Я сказав шо мені не треба нової роботи бо мені подобається прибирати в пикарні й розносити хліб і допомагати своїм друзям але містер Доннер сказав не думай про своїх друзів ти мені потрібен для цієї роботи. Я не шаную чоловіка який не хоче підвищення по службі.

Я запитав а шо означає підвищення. Він пошкрябав голову й подивився на мене поверх окулярів. Не думай про це Чярлі. Відтепер ти працуватимеш на змішувачі. Це і є підвищення.

Тож тепер замість розносити пакети з хлібом мити нужники й прибирати сміття я працуватиму на змішувачі. Це підвищення. Завтра я розповім про це міс Кінніан. Я знаю вона дуже зрадіє але я не розумію чому Френк і Джо розлютилися на мене. Я запитав про це Фанні й вона сказала не звертай уваги на цих йолопів. Сьогодні день квітневих дурнів і жарт вистрілив назад і зробив їх дурнями замість тебе. Я попросив Джо сказати мені який це жарт вистрілив назад а він сказав мені іди ти к бісу. Я думаю вони розгнівалися на мене за те шо я працював на змішувачі але вони не здобули вихідний на який сподівалися. Чи це означає, що я став розумнішим.

 

 

Звіт дев’ятий, 1 квітня

 

Я закінчив чітати Робинзона Крузо. Я хотів довідатися шо з ним сталося далі, але міс Кінніан сказала мені шо на цьому книжка закінчилася. Чому.

 

 

4 квітня

 

Міс Кінніан каже, я вчюся швидко. Вона прочітала кілька моїх звітів і подивилася на мене дивним поглядом. Вона каже я чюдовий чоловік і я ше всім їм покажу. Я запитав у неї, чьому вона так думає. Вона сказала ти про це не думай але не засмучуйся, якшо бачиш шо не всі такі приємні люди як тобі хочецця. Вона сказала хоч Бог і дав тобі дуже мало але ти робиш більше аніж багато людей із мізками шо не знають як ними користуватися. Я сказав шо всі мої друзі люди розумні й добрі. Вони мене люблять і ніколи не робили чогось такого шо не було б добрим. Тоді їй шось раптом потрапило в око й вона мусила вибігти до жіночої кімнати.

Поки я сидів у класі й чекав на неї я думав про те яка чудова жінка міс Кінніан такою була й моя мати. Я подумав шо пригадую як моя мати казала мені шоб я був добрим і завжди ставився до людей по-дружньому. Вона тоді сказала але стережися бо деякі люди не зрозуміють тебе й подумають шо ти хочеш завдати їм клопоту.

Ці її слова примусили мене пригадати як мати пішла геть і попросила забрати мене до себе місіс Леруа яка жила в сусідньому будинку. Маму забрали до лікарні. Батько сказав шо вона не захворіла й нічого поганого з нею не сталося, але вона пішла до лікарні, щоб принести мені братика або сестричку. (Я досі не знаю як вони це роблять.) Я сказав їм я хочу братика шоб гратися з ним і не знаю навішо натомість вони принесли мені сестричку хоч вона була гарненька як лялька. Шоправда вона весь час плакала.

Я ніколи не вдарив її й не зробив їй нічого поганого.

Вони поклали її в дитяче ліжечко у своїй кімнаті й одного разу я почув як батько сказав ти не турбуйся Чярлі не скривдить її.

Вона була схожа на вузлик уся рожева й так верещала шо я іноді не міг заснути. А коли засинав вона будила мене вночі. Одного разу коли батьки були на кухні а я лежав у своєму ліжку вона розплакалася. Я підвівся й узяв її на руки шоб заспокоїти її як робила мати. Але потім мама увійшла розкричалася й забрала її в мене. І вдарила мене так сильно шо я впав на ліжко. Вона знову зняла крик. Не доторкайся більше до неї. Ти зробиш їй боляче. Вона немовля. Тобі не треба доторкатися до неї. Я тоді не знав але тепер я здогадуюся вона думала я міг зробити немовляті боляче бо я був надто тупий аби розуміти шо я роблю. Тепер мені прикро бо я знаю шо ніколи не зробив би дитині боляче.

Коли я піду в кабінет дохторя Штрауса я неодмінно розповім йому про це.

 

 

6 квітня

 

Сьогодні, я, навчився, розуміти, шо, таке, кома, це крапка, з хвостиком, міс Кінніан, каже, це важливо, знати, томушо, це поліпшує, письмо, сказала, можна, втратити, багато, грошей, якшо кома, стоїть, не там, де вона, має стояти, у мене, було, трохи, грошей, які я заощадив, з платні, на своїй, роботі, та з того, шо виплачує, мені, фонд, але небагато, і я ніяк, не міг, зрозуміти, яким чином, кома, допомагає, мені, не втратити їх, Але, вона, сказала, усі застосовують, коми, тож, і я, повинен, їх, застосовувати,,,

 

7 квітня

 

Я застосовував коми неправильно, тобто помилявся в пунктуації. Міс Кінніан порадила мені знаходити довгі слова в словнику й запам’ятовувати, як їх писати. Я запитав, яка різниця, якщо можна їх прочітати. Вона сказала, це частина твоєї освіти, тож відтепер я шукатиму всі слова, що їх не певен як писати. Так, писати забирає багато часу, але я думаю, шо запам’ятовую правильне написання щораз більшої і більшої кількості слів.

Саме так я й навчився правильно писати слово пунктуація. Я знайшов й


<== предыдущая | следующая ==>
Петля качества» услуги | Квалификационные требования

Date: 2015-10-19; view: 506; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию