Студентки гр.. У-12-51. Уперше Катеринославська казенна палата (фінансовий орган того часу) згадується в ордері князя Г.О

Бабак Юлія

Уперше Катеринославська казенна палата (фінансовий орган того часу) згадується в ордері князя Г.О. Потьомкіна 10 жовтня 1786 року. Ордер був направлений правителю Катеринославського намісництва генерал-майору і кавалеру Синельникову з пропозицією Катеринославській казенній палаті відпустити 200 тис. крб., «на строение губернского города Екатеринослава». В ордері князь пропонує Синельникову прийняти цю суму і негайно приступити до заготовки матеріалів і пошуку майстрів. Справа в тому, що законодавчим актом Катерини II «Учреждение для управлення губерній» 1775 року фінансово-господарські функції були передані спеціальним установам: казенній палаті в губернії та казначейству в повіті. Казенна палата займалася питаннями бюджету, джерелами доходів і видатків, державним майном (землею, лісами, водою, казенними підприємствами), державними селянами, винними відкупами і підрядами, продажею солі, казенними будовами, контролювала приватну торгівлю і промисловість. У підпорядкованості казенної палати знаходилися повітові казначейства, які займалися прийомом, збереженням грошових зборів і податків, видачею чиновникам за розпорядженням влади грошових сум. Одним з перших керуючих Катеринославською казенною палатою був надвірний радник Корбе. Його дерев'яна садиба, як і хороми губернатора Каховського, знаходилися у старому районі Катеринослава на Соборній горі. У ті часи в казенній палаті працював Дмитро Тимофійович Мізко, спочатку підканцеляристом, потім реєстратором, а пізніше він став директором першої чоловічої гімназії в Катеринославі. У подальшому реформи 60–90-х рр. ХІХ ст. призвели до появи нових фінансових служб, змін їх структури і перерозподілу функцій. За проектом Міністра фінансів І.X. Бунге 30.04.1885 р. при казенних палатах були введені посади податкових інспекторів, які стали займатися контролем за надходженням податків. У цьому ж році створюється податкова інспекція, вводяться посади податкових ревізорів для контролю за діяльністю інспекторів. На початку XX ст. Катеринославська Казенна палата знаходилася на розі вул. Первозванівської (нині вул. Короленка) і Казачої (нині вул. Комсомольська). Будинок цей зберігся до теперішнього часу, в ньому знаходиться комерційний банк «Форум».У 1915 р. податкові інспектори м. Катеринослава входили до складу казенної палати. Місто було розділене на 3 дільниці. Крім того, до складу палати входили 14 податкових інспекторів 8-ми повітів (Нікопольского, Новомосковського, Павлоградського та інших).Казенна палата проіснувала до 1919 р., з якого почалася історія Катеринославського губфінвідділу, з 1926 р. окрфінвідділу, з 1932 р. Дніпропетровського облфінвідділу і з часів незалежної України — головного фінансового управління Дніпропетровської облдержадміністрації.Музей заснований у 1999.У 2001 відкрита експозиція музею. Загальна площа Дніпропетровського музею історії фінансової системи — 80 м².У музеї зібрана унікальна колекція найрізноманітніших фінансових грошових знаків та звітів. За цими експонатами можна простежити, як формувалася фінансова система краю протягом останніх 250 років.Протягом кількох років, з 1991, музей збирали по архівах та бібліотеках області. Так що аналогів йому в Україні поки немає.На 2011 у експозиції представлено близько 1 000 експонатів.В експозиції реконструйовано робоче місце фінансиста 1950-х з восковою фігурою працівника фінансової сфери. Експонується формений костюм фінансиста. У музеї представлені матеріали про фінансові службах всіх міських та районних фінансових установ Дніпропетровщини (в окремих альбомах). Яскравою сторінкою в експозицію музею є сучасний період.Серед експонатів — унікальні речі і папери, якими користувалися бухгалтера Дніпропетровщини багато років тому, гроші початку ХX століття, книги податків, перший бюджет Дніпропетровська й одяг бухгалтерів радянського періоду.220 експонатів є оригіналами. Найстаріший експонат — «Ревізькі казки» села Томаківка, датовані 1850 роком.Один з найстаріших експонатів — податкова книжка для неписьменних селян. У цій книжці дуже розумно розроблена інструкція, дотримуючись якої неписьменна людина могла дізнатися, скільки потрібно сплатити податків. Дані записані за схемою, де одна копійка зображена паличкою, 10 копійок — кружком з хрестиком.Першим зустрічає відвідувачів музею Василь Васильович. Ця воскова фігура — збірний образ головного бухгалтерафінансового управління 1950-х. Перед ним на столі — раритетне видання «Капіталу» Маркса.У музеї зібрані дані про фінансову систему цілого краю. Оригінали грошових знаків, порахунки та рахункові машинки, старовинне бухгалтерське приладдя, заставні та векселі. Серед експонатів є й указ Катерини II про створенняказенних палат

Також найцікавішим документом є квиток держкомісії погашення боргів на вічний вклад.