Тема 7. Формування репертуару

Репертуар визначає творче обличчя колективу, його художній рівень, суттєво сприяє конкурентоспроможності, є основою усієї навчально-виховної роботи.

Правильність підбору репертуару полягає, перш за все, в його актуальності, в органічному поєднанні форми та змісту, в його затребуваності та конкурентоспроможності.

На формування репертуару великий вплив мають соціальний статус, професія та творчий рівень учасників, регіональне розташування закладу де базується колектив тощо.

Важливим для аматорського мистецтва є питання самобутності репертуару. Для колективів народного танцю ця проблема вирішується шляхом оволодіння місцевим національним колоритом, який служить засобом збагачення сценічної хореографії самобутніми творами.

При формуванні репертуару, необхідно враховувати творчі, виконавські можливості колективу. Якщо виконавські, вікові, інтелектуальні, психологічні, художні можливості не дозволяють колективу в повній мірі розкрити на сцені задум того, чи іншого твору, то він не тільки втрачає художню цілісність, сценічну правдивість, але й хибно впливає на психологію виконавця, на творчий ріст колективу, знеохочує глядача до мистецтва танцю.

Особливу увагу слід приділити формуванню репертуару в дитячих хореографічних колективах, його відповідності дитячій тематиці, віковим та психологічним особливостям.

Формуючи репертуар танцювального колективу, не слід забувати також і про специфіку аудиторії глядачів, перед якою має бути виступ, її соціального стану, інтелектуального рівня, характеру та рівня підготовки до сприйняття мистецького продукту.

Робота з формування репертуару повинна вестись планомірно, відповідно наростанню складності хореографічної лексики та виражально-зображальних засобів. Проект репертуарного плану обговорюється на загальних зборах, потім план затверджується художньою радою колективу.