Суміжні права

Досить часто, твір автора може бути доступний для широкої аудиторії лише завдяки професійній діяльності інших осіб (му­зикантів, продюсерів, видавців та ін.). Саме вони, використову­ючи свої професійні якості, можуть представити твір у формі, найбільш цікавій і доступній для публіки. Важливу роль при цьому відіграють різноманітні технічні засоби.

Глава 37 ЦК України, розділ III Закону України «Про ав­торське право і суміжні права» забезпечують правову охорону суміжних прав виконавців, виробників фонограм, організацій мовлення та їх правонаступників.

Суміжні права розвиваються паралельно з авторським пра­вом. Однак діяльність творців (авторів творів) є первинною, слугує підґрунтям для виникнення суміжних прав. Певним чином розповсюдженим може бути лише твір, який уже ство­рений.

У цивільно-правовій літературі існує визначення суміж­них прав. Суміжні права - це права виконавців на результати творчої діяльності, їх спадкоємців та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконання, права виробників фонограм, відеограм, їх спадкоємців (пра­вонаступників) та осіб, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм і відеограм, а також ор­ганізацій мовлення та їх правонаступників, які охороняються авторським правом.

Відповідно до статті 499 ЦК України, об´єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об´єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є:

а) виконання;

б) фонограми;

в) відеограми;

г) програми (передачі) організацій мовлення.

Первинними суб´єктами суміжних прав є виконавець, ви­робник фонограм, виробник відеограм, організація мовлення. За відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення вважається особа, ім´я (найменування) якої зазначено відповідно у фоногра­мі, відеограмі, їх примірниках чи на упаковці, а також під час передачі організації мовлення.

Інші особи є суб´єктами суміжних прав, якщо вони набули та­ких відповідно до закону чи договору.

Виконавцями можуть бути громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства незалежно від віку. Це може бути актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцю­рист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декла­мує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким ін­шим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пан­томіми тощо, а також диригент музичних і музично-драматич­них творів.

Виробниками фонограм визнаються будь-які фізичні або юридичні особи, які взяли на себе ініціативу і відповідальність за перший звуковий запис виконання або інших звуків.

Виробник відеограми - фізична або юридична особа, ла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеоза-пис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього). Виробники фонограм та відеограм мають виключні права на відтворення своїх фонограм і відеог­рам у будь-якій формі і будь-яким способом, розповсюдження фонограм і відеограм серед публіки, право на будь-яку видозмі­ну своїх фонограм, відеограм та ін.

Організацією мовлення є юридична особа - організація ефір­ного мовлення чи організація кабельного мовлення (телерадіо-організація). Вона має виключне право щодо використання своїх програм у будь-якій формі, дозволяти чи забороняти пуб­лічне сповіщення своїх програм шляхом їх ретрансляції, фікса­ції на матеріальному носії, відтворення своїх передач в ефір і по проводах, публічного сповіщення передач у місцях з платним входом, а також забороняти поширення на території України чи з території України сигналу, що несе програми, органом, який поширював цей сигнал і для якого він не призначався.

Право інтелектуальної власності на виконання виникає з мо­менту першого його здійснення.

Право інтелектуальної власності на фонограму чи відеограму виникає з моменту її вироблення.

Право інтелектуальної власності на передачу (програму) ор­ганізації мовлення виникає з моменту її першого здійснення.

Особа, яка має сумісне право, для сповіщення про свої права вправі використовувати спеціальний знак, встановлений зако­ном. Такий знак складається з трьох елементів: латинської бук­ви Р у колі - ®; імені (найменування) володільця виняткових суміжних прав; року першого опублікування фонограми (напри­клад, ©Пісні року 2003).

Відповідно до статті 44 Закону України «Про авторське пра­во і суміжні права», особисті немайнові права виконавців (пра­во визнавати, що особа є виконавцем; право вимагати, щоб ім´я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв´язку з кожним виступом виконавця, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо); право вимагати забезпечення належної якості запису цього виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спот­воренню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації) - охороняються безстроково. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання.

Date: 2015-10-18; view: 315; Нарушение авторских прав