Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






ІНТЕРВ'Ю НІМЕЦЬКОЇ РАДІОСТАНЦІЇ В КЕЛЬНІ ЗІ СТЕПАНОМ БАНДЕРОЮ





 

«Інтерв'ю німецької радіостанції в Кельні зі Степаном Бандерою». «Шлях Перемоги» чч. 43 і 44 з 1954 р., також у: «Гомін України», То­ронто, ч. 1-2 (294-295) з 7. 1. 1955 р. п. н. «Інтерв'ю німецької радіовисильні зі Степаном Бандерою».

 

*

 

Переді мною сидить людина, що її, мої слухачі, я не смію вам описати. Мало хто знає, як вона виглядає, де вона перебу­ває і яке прізвище сьогодні носить. Ця людина – це Степан Бандера.

Степан Бандера – сьогодні вже леґендарна постать націо­нальної визвольної боротьби поневолених народів, як Абдель Крім, – є один з найнебезпечніших і найсильніших ворогів совєтського імперіялізму, які сьогодні живуть, бо за ним, провідником Організації Українських Націоналістів, стоять 40 мільйонів укра­їнців. Бандера втілює їхнє стремління до національної незалежности.

Від 1941 року, коли після вмаршу німців у межі Совєтського Союзу він проголосив самостійність України і коли ним керована УПА, Українська Повстанська Армія, піднесла зброю, – совєтська таємна служба пробувала його спіймати. Однак, досьогодні совєтам не вдалось Бандери досягнути. Він живе нерозпізнаний у таємному місці.

Кінець війни в 1945 році Степан Бандера зустрів у німець­кому концентраційному таборі. Зрив українського народу в 1941 році не пасував Гітлерові до його власної концепції східньої полі­тики. Він запросив Бандеру до Берліну на політичні розмови і наказав там його арештувати. Прихильники Бандери, славні бан­дерівці, продовжували їхню боротьбу на два боки – проти Гітлера і проти Москви – далі. Степан Бандера залишився їх безспірним Провідником.

У 1945 році совєти в цілій Західній Европі провели ґрунтовні пошукування за Степаном Бандерою. Хоч тоді Бандера знаходився на терені, який був у сфері впливів совєтів, все ж його не розпізнали. Досьогодні совєти не знайшли його. Бандера живе. Москві може одного дня це дорого обійтися.

Бо вже віддавна найбільшою загрозою для єдности і сили Сов­єтського Союзу є стремління поневолених Москвою народів до незалежности, передусім українського народу. Українське питання було і є найслабшим місцем Совєтського Союзу і тут може захи­татись існування цілої совєтської імперії. Промови Хрущова, Ка-ґановича та інших з нагоди 300-ліття прилучення України до Росії, вліті цього року, що обвинувачували Захід у «підтримці україн­ського націоналізму з імперіялістичних намірів», доказують, що Москва, не зважаючи на виграну війну і найгостріші терористич­ні кроки в Україні, цілком не дала собі ради з українською пробле­мою. Ці промови свідчать більше, ніж інші аргументи, що спро­тив українського народу проти Москви продовжується і зростає. Степан Бандера, який тут переді мною сидить, є головою, стремлінням і сумлінням українського спротиву.



Я зустрівся з Бандерою, щоб йому поставити декілька запи­тань про організацію, методи і цілі українського визвольного ру­ху. Будете Ви ласкаві, пане Бандеро, найперше пояснити, якою є керована Вами Організація Українських Націоналістів і як вона діє?

БАНДЕРА: Організація Українських Націоналістів, що органі­зує і провадить боротьбу українського народу, розвиває свою дію так само в Україні, як і поза її кордонами, головно в західніх країнах, де поселилась українська еміграція. Між цими двома ча­стинами українського визвольного руху втримується через за­лізну заслону зв'язок, який базується на кур'єрськім принципі. З України за кордон та навпаки висилається озброєні групи зв'яз­кових, що рекрутуються з членів ОУН і вояків УПА (Української Повстанської Армії), вони пробиваються таємними шляхами, спо­собом, який відомий лише відповідним органам, але часто прори­ваються з допомогою зброї від однієї частини Організації до дру­гої.

ГОППЕ: Чи можете, пане Бандеро, оповісти про подробиці, як втримується зв'язок між Вами і Вашими підпільними групами в Україні?

БАНДЕРА: Члени даної зв'язкової групи перед своїм вимар-шем одержують і вивчають вичерпні усні звіти, пояснення за­гального становища і поодиноких важливих подій, тенденції їх розвитку, як також звіти про стан, діяльність і пляни даних ча­стин визвольного руху. Час-до-часу переходять з зв'язковими групами з України і в Україну провідні члени Організації, щоб підсилити особистий контакт між Проводом на Батьківщині і за кордоном та виконати особливі завдання. Ці провідні члени пе­реносять найвичерпніші усні інформації. Крім усних звітів, зв'яз­кові відділи переносять в обидва напрями і письмову пошту, що включає різні документи, звіти, зашифровані інструкції, важли­ві публікації в оригіналах і копіях, примірники періодичних ви­дань, журнали тощо. З причини надзвичайних труднощів кур'єр­ська служба і зв'язок не можуть занадто часто проводитись. Ба­зи вимаршу по обох боках віддалені від себе понад тисячу кіло­метрів. Ця віддаль, що проходить окупованою большевиками те­риторією, перетикана численними, рафінованими перешкодами, щоб унеможливити неконтрольовану ними інфільтрацію.

Особливо важкими для переходу є два або три кордони та при­кордонні зони, з дротяними засіками, обезлюдненими, чищеними з лісу та заораними поясами, з електричними, з колючого дроту, загородами, з замінованими полями, замаскованими і захованими алярмуючими спорудами, ракетами та великим числом охоронних прикордонних військ і їх стеж.



ГОППЕ: Я можу собі уявити, що втримування Ваших зв'язків з Україною вимагає великих жертв ..

БАНДЕРА: Втримування зв'язку між Батьківщиною і закор­доном належить до найважчих завдань, які Організація мусить виконати в своїй революційній боротьбі і підпільній діяльності проти большевизму. Для цієї служби вибирається і на Батьків­щині, і за кордоном найкращих характером, з ідеологічно-мораль­ними вартостями членів Організації, найвідважніших, найжертовніших і в практичних питаннях найспритніших. Члени зв'яз­ку вишколюються і заправляються всебічно і спеціяльно. Попри всі намагання з нашого боку і повний вишкіл, під час викону­вання своїх обов'язків гине пересічно половина зв'язкових. Часа­ми втрати є ще більші. Буває, що цілі групи найкращих борців за свободу, вишколених і вивінуваних з великим трудом і коштами, повністю знищуються ворогом. Одначе, переривані зв'язки від­новлюються знову новими групами. На місце знищених зв'язко­вих шляхів знаходяться, з витратою нових засобів, інші.

Крім цього так званого «живого» зв'язку, втримуваного через кур'єрів, український визвольний рух знаходить ще й інші шля­хи і засоби, щоб втримати контакт між половиною Організації на Батьківщині і за кордоном. Однак, служба кур'єрів має найосновніше значення, бо через неї досягнутий зв'язок є найпевні-ший і найвичерпніший. Вістки, документи і пояснення окремих подій та тенденцій розвитку ситуації, що передається в обидва напрями, мають не тільки значення стосовно їх змісту. Вони уможливлюють правильно розуміти вістки, які передаються че­рез залізну заслону в обох напрямках через радіо, пресу і різні публікації. Завдяки власним інформаціям про процеси і події в Совєтському Союзі, які приховуються урядом перед Заходом, ЗЧ ОУН мають можливість правильно коментувати офіційні ін­формації совєтського уряду, що поширюються через радіо і пресу перекрученими і однобічно насвітленими.

З тих причин наша оцінка різних процесів і подій політичного життя в Совєтському Союзі різниться від подібної оцінки захід-іх спостерігачів і політиків, що здебільшого базуються на офі­ційних большевицьких вістках і джерелах.

З другого боку, принесені від закордонних частин в Україну вістки і коментарі допомагають частинам ОУН на Батьківщині правильно оцінити політичний розвиток по цей бік залізної за­слони і протиставитись російській пропаґанді.

ГОППЕ: Пане Бандеро, що думає велика маса українського народу про комунізм і московський імперіялізм?

БАНДЕРА: Український народ є скрайньо вороже наставле­ний проти большевизму, комунізму, комуністичної системи і ре­жиму. Це вороже наставлення стосується також до всякого поне­волення і експлуатації України російськими імперіялістами. Вий-нятком у цьому наставленні є лише незначне мале число україн­ських поплентачів і вислужників большевицького режиму.

Справжнім виразником наставлення і стремління українського народу є революційна антибольшевицька боротьба українського визвольного руху. Широкі маси українського народу дають цьому рухові всю можливу підтримку і йдуть за його політичним про­водом. У наслідок того большевицький уряд є поставлений перед масовим пасивним спротивом і активними саботажами його плянів і акцій в різних ділянках. Це видно особливо в ділянці на­ціонально-культурного життя і соціяльно-господарської політики уряду.

ГОППЕ: Які методи застосовує Москва, щоб втримати своє па­нування над українцями?

БАНДЕРА: Кінцева мета большевицької політики – знищити субстанцію своєрідности українського народу під кожним огля­дом, і втопити український народ в морі т. зв. совєтського народу чи, вірніше, в новій формі пожираючого інші народи російського імперіялізму. Таким способом Україна мала б перетворитися в од­ну з російських провінцій. Однак, большевики не насмілюються цю мету ставити відкрито і до неї іти прямою дорогою. Навпаки, вони змушені звертатися до дуже скомплікованих засобів, а на деяких відтинках робити навіть відступи. До цього змушують Москву, з одного боку, невгнуте становище всього українського народу в боротьбі проти російського імперіялізму і комунізму та революційна боротьба українського націоналістичного визволь­ного руху, а з другого боку – чисельна величина українського на­роду та всебічний потенціял України. Стремління українського народу до незалежности не були зламані Москвою ані через ма­сове винищування провідних національних кадрів, ані через жах­ливий терор проти всього українського народу, що провадився совєтами між 1930 роком і другою Світовою війною шляхом штуч­но викликаного голоду, масових депортацій і розстрілів. Тепер Москва, крім тих терористичних кроків, спрямованих проти всіх противників большевизму, намагається застосувати нову такти­ку: переставити невгнуті українські національно-державні стрем-ління на шлях совєтського патріотизму. Ця тактика виявляється особливо в сучасній совєтській пропаганді, що останнім часом по­мітно підкреслює ролю України, як другої совєтської республіки за її величиною, підкреслює велич українського народу та вагу української культури і всього, що є пов'язане з українством.

ГОППЕ: Що ви думаєте, пане Бандеро, про підпорядкування після 1945 р. адміністрації Української Соціялістичної Совєтської Республіки півострова Криму, про цьогорічні демонстративні святкування влучення України в російську імперію з нагоди трьохсотліття Переяславського договору, про висунення на ви­датні державні пости вірних Москві комуністів з українськими прізвищами і про все, що сьогодні московська тактика виявляє супроти України?

БАНДЕРА: Москва пробує тим способом викликати в україн­ців переконання, що Україна і український народ могли б мати в рамках СССР найкращі можливості розвитку, можливості задо­вольнити свої національно-політичні аспірації і стати навіть пану­ючою нацією. Цей останній висунений момент особливо сильно підкреслюється совєтською пропагандою, кажучи, що «великий російський народ» хоче ділити свою панівну гегемонію з «вели­ким українським братнім народом». За цією спробою ховається московське намагання прив'язати Україну до совєтського імпе­ріялізму і спонукати її вкупі з росіянами його поширювати, обо­роняти та від його долі узалежнити і долю України.

Підступні пляни росіян супроти України виявляються в пере­селеннях української людности, передусім молоді, до слабо засе­лених областей совєтської Азії, що останнім часом стало загально відомим. Це переселення провадиться під претекстом заселення цілини та перетворення її на врожайні землі. Вся ця акція робиться ніби на добровільній базі. Проте, насправді тією новою формою примусового виселення народів у першу чергу реалізу­ється совєтську національну політику.

Господарські пляни при цьому відсунені на задні пляни. З до­помогою цих заходів совєти намагаються зменшити кількісно українську молодь і послабити людностевий потенціял України.

Переселенці в нових областях повинні грати ролю кольоніза-торів, які, з одного боку, повністю здані на ласку совєтського ре­жиму і мусять здійснювати його кольонізаційну політику, а з дру­гого боку – мають стягнути на себе ненависть тубільної людно­сти. Ця політика має на меті послабити національну сукупність і силу спротиву так само в Україні, як і в кольонізованих країнах, і посіяти між поневоленими Москвою народами, а в першу чергу українцями і туркестанцями народню ненависть.

Большевицька Росія не осягне, однак, своєї мети. Це все обер­неться проти Росії. Так само, як сибірські концентраційні табори і примусові виселення не будуть спроможні зламати дух укра­їнців і ненависть проти большевизму і російського імперіялізму. Не зможуть вони також вплинути на глибоку дружбу між поне­воленими Москвою народами.

В серцях українців немає почуття ненависти проти союзних народів. Навпаки, вони бажають дружнього поєднання і спільної боротьби всіх народів проти поневолювача, проти московського большевизму.

ГОППЕ: Які, пане Бандеро, політичні цілі Вашої Організації?

БАНДЕРА: Антибольшевицька визвольна боротьба в Україні, що її веде націоналістичне підпілля, триває вже без перерви 10 років. Найважливішими цілями цієї боротьби е:

1. знищення большевицького панування;

2. вилучення України з СССР і ліквідація російської імперії взагалі;

3. ліквідація комунізму, комуністичної системи і режиму;

4. відновлення Самостійної Української Держави в національ­них етнографічних кордонах з демократичною системою урядування, яка Гарантувала б всім громадянам України демократичні свободи в усіх ділянках життя, а головно в ділянці духового, культурного, політичного і соціяльного буття.

ГОППЕ: Чи не були б Ви ласкаві, пане Бандеро, докладніше пояснити поняття «український націоналізм»?

БАНДЕРА: Сьогодні в Україні антибольщевицька визвольна боротьба є організована і ведена ОУН – Організацією Українських Націоналістів. Поняття «українського націоналіста», «націо­налістичного руху», має зовсім інше значення, ніж подібні термі­ни на Заході. Український націоналістичний рух не має нічого спільного з нацизмом, фашизмом або націонал-соціялізмом. Укра­їнський націоналізм бореться проти імперіялізму, проти тоталі­таризму, расизму і всякої диктатури чи застосування насильства.

Ім'я «український націоналіст» є співзвучним з «український патріот», який є готовий боротися за свободу свого народу, жерт­вувати для свого народу все, що він посідає, навіть життя.

Український націоналізм протиставить т. зв. большевицькому інтернаціоналізмові ідею самостійности і вільного розвитку кож­ної нації. Ми поборюємо намагання большевиків накинути іншим народам російське панування. Ми протиставимось російському большевизмові на всіх ділянках життя у всяких формах.

ГОППЕ: В яких формах бореться сьогодні в Україні за свої цілі Організація Українських Націоналістів?

БАНДЕРА: Під час другої Світової війни та в перші роки після неї українська визвольна боротьба провадилась у формі парти­занської війни Української Повстанської Армії, в якій брали участь широкі маси українського народу. Приблизно від 1949 року мілітарна діяльність Української Повстанської Армії змен­шилась. Однак, її кадри залишились втримані, як зародок її від­ділів для майбутніх операцій. Революційна антибольшевицька боротьба українського народу продовжується у формі політич­ного підпілля. Завдання підпілля – перетворювати в активний спротив Москві існуючу приховану ненависть до російсько-большевицького імперіялізму і до поневолення неросійських народів, що живуть в Совєтському Союзі.

Українська визвольна боротьба є складовою частиною загаль­ної визвольної боротьби всіх поневолених російським імперіяліз-мом народів. Для нас большевизм є лише однією з форм традицій­ного російського імперіялізму. В боротьбі проти російсько-больше-вицького імперіялізму ми почуваємо себе союзниками з усіма свободолюбними націями. Ми ставили спротив російсько-большевицькому імперіялізмові, ми протиставимось йому тепер, і ми бу­демо протиставитись йому в майбутньому.

 







Date: 2015-10-18; view: 98; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию