Розділ 3 Сучасні методи дослідження захворювань печінки

Комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія є найбільш інформативним методом діагностики вогнищевих захворювань печінки. Їх роздільна здатність, чутливість та специфічність значно вище, ніж ультразвукового дослідження.

Ретроградна холангіопанкреатографія (РХПГ). Цей метод інвазивний, при його виконанні можливі ускладнення, бувають випадки летальності. У той же час він відрізняється високою інформативністю, перевершуючи метод ультразвукової діагностики. РХПГ дає можливість встановити локалізацію перешкоди, а нерідко і його характер.

Черезшкірна черезпечінкова холангіографія. За інформативності цей метод не поступається РХПГ, але кількість ускладнень при ньому значно більше (підтікання жовчі, кровотеча в черевну порожнину, перитоніт). Для зменшення ймовірності їх розвитку в останні роки застосовується спеціальна голка Шиба, зовнішній діаметр який становить 0,7 мм. Черезшкірна пункція вогнищевих уражень печінки під контролем ультразвукового дослідження або комп'ютерної томографії з наступним цитологічним і бактеріологічним дослідженням пунктату дозволяє отримати морфологічну верифікацію діагнозу.

Ангіографія (Целіакографія, спленопортографія, черезпечінкову портографія, каваграфія) використовується при злоякісних новоутвореннях печінки для визначення поширеності пухлини та її зв’язків з судинно-секреторними елементами органу, що принципово важливо при виконанні радикальної операції. Ці методи дослідження є обов'язковими при обстеженні хворих з портальною гіпертензією (визначення рівня блоку).

Лапароскопія. Лапароскопічний метод найбільш інвазивний, він повинен застосовуватися лише в тих випадках, коли менш інвазивні методи не дозволили точно поставити діагноз. Лапароскопія дозволяє отримувати додаткову інформацію про вогнищевих ураженнях печінки у випадках розташування їх на поверхні органу, орієнтовно оцінити форму цирозу печінки при портальній гіпертензії, визначити ознаки неоперабельності при злоякісних новоутвореннях. Крім того, під контролем даного методу можна виконати прицільну біопсію.

Електронно-мікроскопічне дослідження печінки при різноманітних патологічних процесах в ній свідчить, що прояв регенерації не обмежується тільки збільшенням чисельності клітин. Він значно складніший і включає ще недостатньо досліджені внутрішньоклітинні відновлювані процеси.

Таким чином, клітини, як і інші живі системи, здатні до регенерації, тобто до відновлення втрачених ними частин або до оновлення елементів їхньої структури. Здатність до регенерації у різних клітин значно відрізняється, що залежить від їхньої генетичної програми та багатьох різних факторів.