Згідно з першим критерієм основними формами здійснення функцій держави є: 1) законодавча; 2) управлінська (виконавча); 3) судова; 4) контрольно-наглядова

Законодавча діяльність полягає у виданні представницькими і законодавчими органами законів, обов'язкових для виконання усіма державними органами, громадськими об'єднаннями, органами місцевого самоврядування, посадовцями і громадянами.

Управлінська, або виконавча, діяльність являє собою засновану на законах оперативну, буденну реалізацію органами виконавчої влади функцій держави в сферах розвитку економіки і культури, соціального забезпечення і охорони здоров'я, транспорту і зв'язку, охорони громадського порядку і оборони країни і так далі

Судова діяльність охоплює реалізацію функцій держави шляхом здійснення правосуддя усіма ланками судової системи країни.

Контрольно-наглядова діяльність – це виконання функцій держави за допомогою дії усіх різновидів державного нагляду і контролю за законністю.

Наукове і практичне значення цієї класифікації полягає в тому, що вона сприяє вивченню і вдосконаленню розподілу праці між окремими ланками апарату держави по виконанню її функцій, тісно співвідноситься з принципом розподілу влади.

Разом з викладеною в науці набула поширення класифікація, що має не меншу теоретико-практичну значущість, критерієм якої є однорідна за своїми зовнішніми ознаками діяльність органів держави по здійсненню її функцій. Вона слугує з'ясуванню того, як апарат держави здійснює її функції, яким чином держава використовує для виконання своїх завдань і функцій право. Згідно цієї класифікації в роботі усіх ланок апарату держави розрізняється діяльність правова і чисто фактична або, як доцільніше її називати – організаційна.

Під правовими формами здійснення функцій держави розуміється однорідна за своїми зовнішніми ознаками (характером і юридичними наслідками) діяльність державних органів, пов'язана з виданням юридичних актів. Відповідно до цього до правових форм реалізації функцій держави відносяться правотворча діяльність і правозастосовча діяльність, яка, у свою чергу, поділяється на оперативно-виконавчу і правоохоронну.

Правотворча діяльність – це форма здійснення функцій держави шляхом видання нормативних актів, видання або санкціонування, зміни або відміни юридичних норм.

Правозастосовча діяльність – це діяльність державних органів по виконанню законів і підзаконних нормативних актів шляхом видання актів застосування права. У правозастосовчій діяльності, як відзначалося, виділяється оперативно-виконавча і охоронна.

Оперативно-виконавча діяльність являє собою щоденне (буденне) вирішенням різнобічних питань управління справами суспільства; владну, творчу виконавчо-розпорядчу роботу державних органів по здійсненню функцій держави шляхом видання актів застосування норм права, що служать підставою для виникнення, зміни або припинення правовідносин.

Правоохоронна діяльність – це форма здійснення функцій держави за допомогою владної оперативної роботи державних органів по охороні норм права від порушень, захисту суб'єктивних прав громадян і забезпеченню виконання покладених на них юридичних обов'язків. В результаті правоохоронної діяльності видаються акти застосування норм права (постанови слідчих, протести прокурорів, вироки і рішення судів). Специфіка цих актів в тому, що вони слугують цілям профілактики злочинів і інших правопорушень, відновленню порушеного права, реалізації юридичної відповідальності особи, що вчинила правопорушення, а отже, в усіх випадках, - охороні прав особи, захисту інтересів громадян і суспільства в цілому.

Від правових форм функціонування держави відрізняються чисто фактичні або організаційні форми реалізації її функцій, які полягають в однорідній за своїми зовнішніми ознаками діяльності держави, що не спричиняє за собою юридичних наслідків. В той же час форми організаційної, фактичній діяльності так чи інакше реалізуються в межах певного правового врегулювання, на основі виконання вимог законності.

Виділяються наступні організаційні форми діяльності державних органів по здійсненню функцій держави: а) організаційно-регламентуюча; б) організаційно-господарська; в) організаційно-виховна (організаційно-ідеологічна).

Організаційно-регламентуюча діяльність – це оперативна поточна організаційна робота з вирішення тих або інших конкретно-політичних завдань, техніко-організаційному забезпеченню функціонування різних ланок державного апарату.

Організаційно-господарська діяльність – це оперативно-технічна, поточна господарська робота (економічне обґрунтування, контрольно-ревізійна діяльність, бухгалтерський облік, статистика, організація постачання, збуту тощо) по матеріальному забезпеченню виконання різних державних функцій.

Організаційно-ідеологічна діяльність – це щоденна оперативно-роз'яснювальна, виховна робота по забезпеченню виконання різних функцій держави (наприклад, роз'яснення виданих законів та інших нормативних актів; формування громадської думки; робота засобів масової інформації і так далі).