Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Надайте характеристику мануфактурному періоду розвитку Англії та Нідерландів в 16-18 ст





Передумови індустріалізації сільського господарства формувалися у трьохосновних напрямках: створення буржуазних форм земельної власності,перетворення феодальної ренти на капіталістичну, зростання товарності.

 

Відбулися значні зрушення в сфері торгівлі, обігу тарозподілу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове,поглиблювалась міжнародний поділ праці, формувалися національні,європейський та світовий ринки товарів і грошей. З'явилися монопольні торговікомпанії, удосконалилися товарні біржі. Панівну роль відігравали

Голландія і Англія. Європейські феодальні країни практично були вилучені зсвітового ринку і перетворилися на продавців продукції своїх аграрізованіхекономік.

 

Значну роль у процесі генезису індустріальної цивілізаціївідіграли буржуазні революції в Нідерландах, Англії, Північній Америці,

Франції.

 

1. Соціально-економічні передумови та наслідки Нідерландської революції (1566-1609 рр..)

 

У першій половині XVI ст. господарство Нідерландів досягло високогорівня розвитку. У північних провінціях населення займалося хліборобством,розведенням худоби. Більшість селян були вільними. Питома вагафеодального землеволодіння становила лише 20-25%. Створювалися фермерськігосподарства, райони "торговельного землеробства", що спеціалізувалися навирощуванні певних культур. Успішно розвивалося рибальство, анідерландська риба мала великий попит і збут у багатьох країнах.

 

Південні провінції крім хліборобства мали розвинуту промисловістьмануфактурного типу. Фландрійським ткацькі верстати були відомі ще зчасів середньовіччя і відзначалися високою досконалістю. Виробляли тутсукно, полотно, шовкові тканини. Значного розвитку досяглазалізорудна промисловість. Сформувався національний ринок.

 

Успішно розвивалася торгівля Нідерландів з Італією, Францією, Англією табалтійськими країнами. Найголовнішим портовим містом був Антверпен. Сюдипричалювало по кілька тисяч кораблів, іноземні фірми мали тутсвоїх представників, Антверпенська біржа займала одне з перших місць в

Європі.

 

Важливою передумовою Нідерландської революції і становлення нового типусуспільства була реформація, ідеї якої знайшли у Нідерландах добрий грунт.

Саме вона розбудила дух індивідуалізму, раціоналізму і прагматизму уматеріально-практичної діяльності людей. Релігійно освяченаустановка на роботу при категоричному протестантському засудженнямарнотратства сприяла накопиченню капіталу, а потім ізміцненню почуття особистої свободи представників підприємницькихкіл.

 

Хід економічного розвитку Нідерландів гальмувала феодально -католицька Іспанія, яка в середині XVI ст. перетворила країну у своюпровінцію. Жорстока інквізиція населення протестантських північних провінцій

Нідерландів, високі податки щодо купців, промисловців,обмеження у торгівлі та підприємництві призвели до масовогоневдоволення і врешті до революції, яка мала національно -визвольний характер.

 

Революція та визвольна війна перемогли тільки в північнихпровінціях, які 26 липня 1581 проголосили свою повну незалежність

(Іспанія визнала незалежність Нідерландів лише у 1609 р.).

 

Звільнення від іспанського феодального панування стало додатковимстимулом для економічного зростання Голландії. У середині XVII ст.голландські мануфактури (кораблебудівні, текстильні та ін) буликращими в Європі. Успішно розвивалися парусні, канатні, паперові,цукрорафінадний, миловарні, скляні, пивоварні мануфактури.

Більшість були централізованими. На них працювало до 100 робітників. Почалазростати кількість міського населення, питома вага якого в першуполовині XVII ст. становила від 35 до 50%.

 

Розвиток сільського господарства Голландії мав компромісний характер.

Революція не знищила остаточно феодальну земельну власність, тимне менше пріоритет в аграрному секторі отримала фермерсько-селянськавласність, яка зміцнювалася за рахунок розподілу монастирських земель,осушення. Фермерство Голландії було орієнтоване на вирощування культур,які давали найбільший прибуток - льон, коноплі, тютюн, хміль, рослини -барвники. Ефективно розвивалося тваринництво. Голландський сир і маслознаходили консументи у всій Європі.

 

Торгівля стала найбільш прибутковою сферою діяльності голландців іохоплювала весь світ. У 1602 р. створена акціонерна компанія - приватнийакціонерна спілка, значну кількість акцій якої контролюваладержава.

 

Під зовнішню торгівлю і морські перевезення вкладалися великі капітали.

Голландія володіла найбільшим у Європі морським торговим флотом, на її долюприпадало приблизно 75% загальної кількості кораблів європейськихкраїн. Голландці, витіснивши португальців, створили величезну імперію, якапростягалася від Мозамбіку до Японії. Вони з надзвичайною енергієюзакладали торгові факторії, монополізували постачання прянощів ісхідних товарів, займалися каботажними перевезеннями. Великі прибуткидавали работоргівля і піратство. Зовнішня торгівля і морські перевезення сталинастільки зручними, що Ост-Індійська компанія у 1606 р. виплатила своїмчленам 67% дивідендів. У 1699 р. капітал компанії становив 4 т золота.

 

В кінці XVI ст. -найбільшим портовим містом Нідерландів стає

Амстердам. Його кораблі перевозили 5/6 товарів, якими обмінювалися

Піренейський півострів і Північна Атлантика. Голландці зайнялипанівне становище у торгівлі Португалії з Іспанією.

 

Розвиток торгівлі зумовив зростання ролі банківської справи і кредиту. Упочатку XVI ст. в Антверпені склався грошовий ринок, де у міжнароднихрозрахунках використовували векселі (письмові боргові зобов'язання) напред'явника. Борги та кредити поступали на ринок. Векселі перебували взверненні грошові замість готівки, переходили з рук в руки, поки неанулювалися. Загальною стала практика платіжних розпоряджень (асигнувань),що встановлювала відповідальність кредиторів. У 1598 р. була заснована

Страхова палата. Протягом XVІІ ст. Амстердам перетворюється нанайбільший міжнародний фінансово-кредитний центр, цьому надавалисприяння низькі відсотки (5%) на позичковий капітал.

 

У XVІІ ст. Голландія, яка базувала своє господарство нанестійкому фундаменті посередницької торгівлі, почала втрачати торговельнепершість на користь Англії, яка переважала в промисловому розвитку.

Внаслідок цього капітал Голландії все більше ставав лихварським,переміщався з торгівлі її мореплавства у банківську сферу.

 

2. Англійська революція 1640-1660 рр..: Економічні причини і наслідки

 

На початку XVI ст. Англія залишалася невеликою за кількістю населеннядержавою. Переважна частина її мешканців проживала у сільськіймісцевості; в містах - 20% жителів країни. Більшість галузейпромисловості у своєму розвитку поступалися континентальним країнам Європи, аанглійський флот значно відставав від голландського.

 

Розвиток океанської торгівлі та перші морські перемоги створилисприятливі умови для господарського поступу Англії. Королева

Єлизавета вела цілеспрямовану політику підтримки землеробства, заборонилазаміну орних грунтів на пасовища, до чого прагнули сільськіземлевласники.

 

Збільшилися площі орних земель. Протеговані королевою текстильнімайстерні почали швидко розвиватися, збільшився вивіз англійського сукна,яке успішно конкурувала з фландрійським. В Англії знайшли притулокемігранти із Нідерландів, які втікали через релігійніпереслідувань. Королева здійснила реформу цехів, надавала великого значенняякості ремісничих виробів, особливу увагу звертала на ремісничумолодь. Все це позитивно вплинуло на розвиток англійськоїпромисловості.

 

Промислове піднесення спричинилося до незвичайного розвиткуанглійської торгівлі. Вже в 1553 р. в Лондоні виникла "Гільдія відважнихкупців "- товариство, яке почало здобувати чужоземні ринки дляанглійської вовни та сукна. Поступово торгові факторії було відкрито в

Гамбурзі, Антверпені. Засновано Балтійську, Московську торгові компанії.

Торговельна експансія Англії на півночі Європи підірвала монополію Ганзи іпризвела до її занепаду.

 

Англійський торговий флот з'явився й на Середземному морі внаслідокчого утворилися Левантійська, Турецька й Марокканська торгові компанії.

Із Середземних вод англійці перекинулися на океани. Перші шляхи проклалитут моряки-пірати Дрейк, Кавендіш, Рейлі та інші. Волтер Рейлі заснував у 1584р. північноамериканську колонію і назвав її Вірджинією. Упродовж ХVІ -

XVІІІ ст. Англія у боротьбі з Нідерландами, Францією здобула значнітериторії у Північній Америці, перетворивши їх у сировинний придаток та ринокзбуту своїх товарів.

 

Для майбутнього розвитку Англії велике значення мало створення Вест-

Індійської та Ост-Індійської торгових компаній. Значні прибутки Англіяотримувала від піратства та работоргівлі, у якій займала монопольнестановище.

 

Важливу роль у господарському піднесенні Англії відіграв аграрний переворот,який відбувся в XVI - XVIII ст. Товарно-грошові відносини,зростаючий попит на текстильні вироби спричинили розвитоквівчарства, перетворення орних угідь на пасовища. Широко застосовувалосяогорожу земель. Почала формуватися земельна власність буржуазноготипу. З метою створення великих пасовищ для овець і використовуючи правовласності на землю, великі землевласники виганяли селян із своїхнаділів, перетворювали їх на орендарів-фермерів. Фермерські скотарськігосподарства ставали товарними, ринковими, підприємницькими.

 

Формуванню земельної власності буржуазного типу значноюмірою сприяла Реформація, в результаті якої в країні булозакрито понад 3 тис. католицьких монастирів. Їхні землі підлягаликонфіскації на користь держави і продавались на комерційній основідворянам. Монастирські приміщення часто використовувались для створення ткацькихмануфактур. Розорені селяни, рядові монахи та інші категоріїнаселення стали основним джерелом найманої робочої сили для масовостворюваних мануфактур.

 

Для переходу від дрібнотоварного виробництва були потрібні значнікошти. Процес так званого "первісного нагромадження капіталу"найбільш яскраво проявився в Англії. Його основними шляхами були:

 

> аграрний переворот і Реформація;

 

> система державного боргу, внаслідок якої надзвичайно збагатилися ті лихварі, купці і підприємці, які займали державі гроші під великі відсотки;

 

> протекціоністська політика уряду щодо національної буржуазії;

 

> колоніальна система, піратство тощо.

 

У результаті змін, які відбулися у XVI - першій половині XVІІст., в Англії нові капіталістичні відносини проникли у всі галузіекономіки. Сформувався клас нових власників - дворян-джентрі,підприємців, купців-торговців, заможних фермерів, які володілизначними капіталами, але з певних причин були позбавлені політичноївлади. На середину XVII ст. в Англії загострилися релігійні суперечності.

Саме вони й стали основним приводом для революції 1640-1660 рр..

 

Внаслідок революції було ліквідовано феодальну власність наземлю. Нові класи та стани отримали доступ до державної влади. Булапроголошено свободу промислового й торгового підприємництва,усунено основні перепони для господарського піднесення.

 

Почав зростати обсяг багатогалузевого мануфактурного виробництва,яке стало панівним у промисловості Англії. Третина промисловогонаселення була зайнята в текстильній промисловості. Успішно розвивалисябавовняні, паперові, скляні, металургійні,кораблебудівні мануфактури. За темпами і масштабами англійськапромисловість у кінці XVIII ст. зайняла перше місце в Європі.

 

В ході аграрного перевороту було ліквідовано дрібні селянськігосподарства, затверджувалася велика земельна власність лендлордів іфермерів. Сільське господарство досягло значних успіхів в агрокультурі іагротехніки, зросла врожайність зернових культур. У XVIII ст.

Великобританія вивозила 20% врожаю. Вона стала країною класичногофермерського господарства.

 

У мануфактурний період торговельний капітал переважав над промисловим.

Головними сферами вкладення капіталів у Великобританії залишалися зовнішняторгівля і морські перевезення. Велику роль в економічному зростанні Англіїзіграв Навігаційний акт (1651 р.), згідно з яким зовнішньоторговельніоперації країни могли здійснюватися лише англійськими кораблями абокораблями тієї країни, звідки імпортувався товар. Цей закон підірвавпосередницьку торгівлю і мореплавство найбільшого супротивника Англії -

Голландію. Він сприяв розвитку англійського суднобудування імореплавства. Англія обігнала за масштабами колоніальної і торговоїекспансії Нідерланди, відвоювала у Франції її найважливіші володіння, захопила

Індію і перетворилася на світову колоніальну імперію.

 

У XVIII ст. англійський фінансовий капітал почав панувати в діловомусвіті. У 1694 р. був утворений Англійський банк, білети якого до 1797обмінювалися на золото. Формувалися приватні лондонські банки. У 1807 р.їх було 73. У провінціях з'явилися сільські банки або банки графств.

 

На відміну від великих ярмарків, що збиралися кілька разів на рік,банки регулярно проводили клірингові розрахунки (залік взаємних вимог ізобов'язань). Сконцентровані в банках гроші перерозподілялися івикористовувалися у промисловості, торгівлі.

Date: 2015-10-22; view: 431; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию