Від чуття при сутності 4 page

____________________

Коли К. вийшла з готелю, було ще дуже рано. Під парком можна було розгледіти немитий джип.

К. йде до нього.

С. дивиться, як туман виповзає зпоміж дерев, Т. спить, а М. курить траву і крутить нефункціональне радіо, котрим був колись укомплектований джип.

К. смішно, бо Т. і М. вбрані у солдатські шинелі, на ногах ‑ черевики з обмотками, на головах ‑ австріяцькі шапки, а в руках ‑ дерев’яні макети довгих рушниць. Це все буде потрібне для сьогоднішнього плану С.

А той придумав один незрозумілий, але дуже важливий епізод щоденника проінсценізувати на справжньому місці подій.

Вони прийдуть до місця недалеко від вокзалу. Та операція мала б бути вирішальною. Остання спроба захопити залізницю. Гармата з Цитаделі повинна була вдарити по мурі внутрішнього подвір’я великого будинку, пробійна чота вибігала через вулицю в браму того будинку, перебігала через подвір’я і вбігала у пролом до колій.

У щоденнику було написано, що все сталося саме так, пролунав вибух, вояки побігли, вбігли у пролом, залізниці там не було, вони бігли далі, втрапивши у хаотичний лабі ринт переходів, залізниця була десь зовсім поруч, вони блу кали далі, аж поки не вбігли у браму будинку, перетвореного поляками на форт. Звідти ніхто не повернувся.

С. встановив триніг і камеру. М. із Т., плутаючись у шинелях і палицях, бігали сходами, подвір’ями, вздовж мурів. Ландшафт очевидно змінився. К. вимірювала кожен відрізок хронометром.

Нарешті М. із Т. забіжать у якусь щілину, чуючи колію поруч. Повернуться вони через довгий час і з іншого боку.

М. переконаний, що тут є щось нездорове. Експеримент не прояснив нічого. Можна б пробувати ще. Але всім того театру вже забагато.

____________________

Увечері С., К., М., Т. сидять у лабораторії С. На двох настінних екранах вони переглядають все відзняте для К.

На один екран наведено епідіаскоп. Туди С. вкладає фотографії місць подій, стилізовані під той листопад, фотографії міської топографії зверху, схеми переміщень і стрільби, сторінки щоденника. Він творить постійний, але змінний колаж.

На другому екрані висвічуються ті слайди, що не сто суються безпосередньо справи.

М. цілий час виголошує свої містичні страхи в часі ранішнього експерименту, Т. вносить якісь уточнення до кожної фотографії й записує для К. покадровий коментар. С. знає, що ранкова таємниця може викритися лиш у такий спосіб ‑ змішувати знимки ще і ще. Він не виймає рук з полички епідіаскопа. А К. відсторонено сидить поруч, натискаючи кнопку дистанційного управління, і довго дивиться на ті слайди, де вона в місті, де їхній карнавал, де М. і Т., де С. сфотографував її за роботою.

Вона зупинилася на особливо гарних знимках, зробле них вночі на чортовому колесі.

С. розклав фотографії всіх тих дворів зверху, поруч із фотографією залізниці.

Всі змучилися. Вирішили піти до кухні покурити з кавою.

С. залишається, бо відчуває близькість чогось. Він побачив на слайді силует Цитаделі за постаттю К. Він побачив ті бійниці, що скеровані в бік вокзалу, уявив, як могла стояти там гармата.

С. ще раз розклав усі подвір’я біля колії. Тепер обидві проекції на стіні поруч. С. домалює грубим маркером на схемі Цитадель, лінії вогню.

Тепер видно зверху весь лабіринт із входом через щілину, в котру вбігали вранці. Видно сусіднє подвір’я, за стіною якого ‑ колія. І видно, як через вузькість амбразури бракує кількох метрів, не врахованих тоді артилеристами, щоб роз бити ту стіну.

Отже, пробили стіну поруч. Стіну, за котрою не залізни ця, а довгий ряд нових подвір’їв, переходів, брам. Отже, пробивна чота вибігла в подвір’я, опинилася перед проло мом, кинулась через нього ‑ і потрапила в нікуди. Вокзал не штурмувався. Вокзал залишився у поляків. А пробійна чота блукала аж до випадкового натраплення на форт.

С. тремтить. Він закурить, зробить кілька затяжок і піде до кухні. Він вип’є свою каву.

Коли ж всі вернуться до лабораторії, то побачать те, що побачив С.

____________________

Робота вже завершена. Закінчився ще один період буття С. Але С. вперше не хоче відпускати період, він не може змиритися з кінцем.

Він прийде до К., прийде, не знаючи, що тепер запропо нувати, прийде, як приходив кожен день впродовж цих тижнів.

К. теж не вважає, що період обірваний: вони ж обидвоє у Львові.

Сьогодні ввечері вони могли б повечеряти в якомусь дорогому ресторані лише вдвох.

С., однак, запропонує трохи інше. Він запросить її на вечерю в покинуте помешкання його бабці по вулиці Руській, десь мало не під вежами Корнякта.

Він зробить вечерю сам. А К. скаже, що вона хотіла б з’їсти. С. знову спокійний.

Вже при відході він вкладає наговорену касету в магніто фон К., тоді, коли вона того не бачить.

І ще вкраде книжку К. про східноєвропейські злочинні організації, що контролюють Будапешт.

____________________

Цілий день С. бігає по маґазинчиках та базарах у пошуках харчів для запланованої вечері, за деякими складниками мусить навіть ходити до приятелів. На Руську він прийде з переповненим кошиком.

____________________

С. у кухні. Ця кухня мало пристосована до готування їжі, вона захаращена старими предметами, води нема. Але С. вже докінчує варити, пекти, нарізати й укладати.

Тоді й приходить К. Дивно, але вона принесла кілька вазонків з цикламенами.

Вона посидить у фотелі у кухні, буде курити і щось розпо відати. С. налиє їй багато вина із замороженої пляшки і тим часом дуже вправно закінчить приготування до вечері.

У кімнаті стіл зсунений так, що, сидячи при нім, С. одно часно сидів боком до клавіатури старезного фортепіано. Для К. знову припасовано фотель. Стіл вщент заставлений химерними мисочками і поливками. Це все до кулеші, яку треба їсти руками. Вино і бринза.

Вони будуть їсти, С. ілюструватиме якісь оповіді невмі лим, але дуже симпатичним гранням на фортепіано. Дуже багато вип’ють.

Коли С. виходив робити каву, то залишив для К. пачку старих фотографій.

Повернувшись, він зрозумів, що всі оці фото ‑ його діда, який був у пробивній чоті, його військові, дитячі і пізніші фотографії. Поруч лежали знимки, зроблені С. вже тепер, для Бачинського, і надто часто всі вони видавалися спільним рядом. С. ще довго розповідав К. про діда, все, що зберегла сімейна пам’ять.

Цей вечір так і не став ніччю. Вони розтягли сьогодні до завтра, до ранку. Вони мовчали, говорили, варили каву, дуже багато пили і кілька разів п’яніли, скурили все задовго до ранку і мусили набивати люльку вивітреними тютюнами, дивилися через вікно, награвали мелодії, розглядали картини, книги й одне одного, грілися старими блюзами, шукали на ламповому приймачі Відень.

Вони дбали про відстань. Вони не наважувалися бодай якось торкнутися, бо найбільше хотіли доторку.

А рановранці вимучені, спустошені і легкі вийшли до перших людей роздобути сиґарету.

По обіді К. збудив телефон. Говорив Марек, хлопець, що возив К. до консільйорі. Він казав, що через кілька хвилин їде в гори на спеціальну віллу, де відбудеться велике зібрання тих, хто її цікавить. Він їде машиною сам, і якщо К. ще не втратила інтересу, то візьме її, але їхати треба вже.

Дорогою Марек розповідає про своє становище: він є ніким і всім, він має доступ до всього, але ‑ жодної влади, йому все довіряють, але нічого не доручають, він нічого не робить, але може просити майже все. Бо він лише брат консільйорі. Його люблять, його терплять. Він не має радості з їхнього товариства, але користає з нього. Він чужий, він найменша дитина, він інфант.

К. йому відразу сподобалась, він все розуміє і не хоче, щоби вона трактувала його як злочинця.

Вони приїхали до вілли у горах. Вілла порожня. Марек показує весь будинок. Він запевняє, що зранку почнуть з’їжджатися.

____________________

С. хоче зустріти К. Він ходить до готелю, міськими стеж ками, кав’ярнями, додому. К. ніде немає. Він шукає її у друзів, телефонує у різні місця. Вперше в житті він переконав сам себе, ‑ ще безпідставно, ‑ ніби сталася біда.

С. приходить до М. Той знає консільйорі і поговорить з ним телефоном. М. розкаже С., що консільйорі невідомо, де знаходиться К. Його люди не змогли вслідкувати, хто і куди її повіз. Вона відсутня вже майже добу.

С. йде містом.

Це його вина, що, зрозумівши план К. вже давно, він не зміг її захистити.

Так само, як колись, коли ще працював над фотозамов леннями для консільйорі, не зміг захистити свого друга. Друг був герпетологом і піротехніком. Про нього довідалася мафія і вимагала виготовити серію бомб. Той відмовився, і йому жорстоко і безглуздо понищили всіх тварин у тера ріумі. Для нього це було кінцем світу.

Згадавши про герпетолога, С. вирішив, що має вже того всього досить, він надто довго мріяв перестати бути безси лим перед н и м и.

С. прийде до герпетолога. Поговорить з ним про геконів, огляне тераріум. Герпетолог дуже змінився після тієї трагедії. З ним тепер важко спілкуватися, навіть для С.

Принагідно С. просить у герпетолога бомбу, якою можна було б спалити невеличкий будинок.

Вони вибирають бомбу з шафи, де схована колекція вибухових пристроїв.

____________________

З бомбою С. піде до Федота. Ф. ‑ слюсар і фанатик дельтапланеризму. Колись давно вони разом вчилися літати. Потім Ф. ставав усе професійнішим. Він робив нові моделі, зробив радіокерований дельтаплан з камерою для С.

С. вип’є з Ф. трохи горілки і попросить допомоги. Він просить дельтаплан Ф., просить запустити його згори і скоординувати політ. С. кине бомбу і повернеться.

Ф. не роздумує ні секунди. Він надійний друг, професіо нал і адреналінщик. Він мужик. І він у захваті.

К. у самій фланелевій сорочці п’є каву наодинці в кухні. Вона вже зрозуміла, що ніякого з’їзду не буде, що Марек виграв. Вона не буде витрачати часу. Вона зла на себе. Вона одягається, виходить з хати і йде до дороги.

Себастьян з Ф. на горі у Винниках. Ф. найбільше в житті хотів летіти з С., але той дуже просить його залишитися. Тепер Ф. нашвидкуруч розповідає С. найменші дрібниці про дельтаплан, він дуже хвилюється. Ф. допоможе С. піднятися у повітря, він буде тягнути трос, збігаючи з гори. С. підніметься всупереч вітру. ____________________

К. добирається до Львова автостопом. Це довго, важко, вона погано орієнтується.

Вона в різних автомобілях.

К. не відповідає на жодне із запитань водіїв, вона мовчить.

____________________

С. летить над пізньовечірніми околицями Львова. Йому важко керувати дельтапланом, важко віднайти будинок на професорській колонії, де мешкає консільйорі. Однак він безпомилково впізнає будинок, зробить коло над ним, підніметься і скине бомбу. Страшний вибух мало не перекинув дельтаплан. Потік гарячого повітря підхопив і поніс його на велику висоту.

Ф. чекає на горбі, почутий вибух заспокоїв його лише наполовину.

С. прилетить незадовго, в нього нема радості.

____________________

К. повернеться до готельного номера. Під дверима знайде конверт. У ньому квиток на поїзд до Праги і короткий лист від консільйорі, в якому сказано, що К. мусить терміново виїздити зі Львова. Вона сама винна, що почала незапла новані і неузгоджені дії. Куди взагалі вона поділася? Його соратники, втративши спостереження за нею, непокояться. С. божевільний. Він може наробити жахливих речей…

К. у відчаї. Вона не думала, що С. настільки стурбується її зникненням. Вона хвилюється за його життя. Вона вклю чить магнітофон, але замість музики почує голос С., який розповідає найстрашніші речі про світ львівської мафії.

К. вибігає з кімнати, вона хоче знайти С. І стикається з ним просто на сходах. Він ще не втратив містичної надії.

Вони повернуться в помешкання. Це спалах, обрив. Вони будуть любити одне одного.

____________________

К. мусить від’їжджати. Присланий квиток ‑ це поперед ження. Вона не іґноруватиме його.

А для С. вже немає місця у Львові. Після реставрації листопада, після К., після вибуху бомби.

До того ж його можуть просто знищити.

Вони домовляться зустрітися у Празі. Чекати потрібно щодня о 5 годині протягом січня. Він якось добереться.

____________________

К. у поїзді.

С. бреде горами.

К. спить.

С. у копиці сіна.

К. обідає у вагоніресторані.

С. їсть у колибі пастухів.

К. під’їжджає до Праги.

С. стоїть над перевалом.

____________________

К. у Празі. Вона виходить від гінеколога, який сказав, що вона вагітна. І якщо вона вагітності не хоче, то треба поспішати. Але К. знає, що буде чекати і берегти. О 5й вона сидітиме в домовленій кав’ярні, як і вчора. І якщо буде потрібно, то приходитиме сюди цілий січень, і лютий, і березень…