Зобов'язання організації у сфері охорони праці

Охорона праці стосується досягнення і підтримки самого високого рівня фізичного, інтелектуального і соціального процвітання працівників, запобігання звільнень у зв'язку зі станом здоров'я, викликаного умовами праці, захисту працівників від ризиків, пов'язаних з нанесенням шкоди здоров'ю, і адаптації виробничого середовища до фізичних і психологічних можливостей працівників.

Організації повинна:

- прагнути до розуміння та контролю ризиків, пов'язаних з охороною праці. Також організація повинна вводити відповідні процедури і надавати безпечне устаткування, необхідне для запобігання професійних захворювань та нещасних випадків, а також для дій у аварійних ситуаціях;

- аналізувати причини нещасних випадків і професійних захворювань, а також проблеми, підняті працівниками, для того, щоб розуміти їх і інформувати працівників про те, яким може бути вплив на людей;

- розуміти і застосовувати засоби виробничої гігієни;

- визнавати, що психологічні ризики на робочих місцях є причинами стресів і погіршення стану здоров'я;

- розробити політику охорони праці, у якій буде чітко прописано, що жоден з елементів діяльності організації не є важливішим за охорону праці, і що охорона праці є невід'ємною частиною діяльності організації;

- надавати необхідне навчання і зміцнення потенціалу всього персоналу по необхідних напрямках;

- дотримуватися норми, відповідно до якої заходи охорони праці не пов'язуються з витратами, покладеними на працівників;

- застосовувати системи управління охороною праці, які-засновані на залученні зацікавлених працівників і які визнають і поважають права працівників на:
• повну і достовірну інформацію щодо ризиків, зв'язаних зі здоров'ям і безпекою, а також щодо контролю та попередження цих ризиків;

• вільно з'ясовувати й одержувати роз'яснення по всіх аспектах охорони праці;
• відмову від роботи, що явно може викликати серйозну і неминучу загрозу їхньому життю і здоров'ю або житло і здоров'ю інших;

• звернення за консультацією з питань охорони праці, за межі організації (до сторонніх фахівців);

• повідомлення керівникам про випадки, що стосуються охорони праці;

• участь у прийнятті рішень з охорони праці;

• відсутність репресій за те, що вони зробили щось із перерахованого вище.