Вплив оподаткування на вибір організаційного підрозділу транснаціонального банку за кордоном

Основними суб’єктами міжнародної банківської справи сьогодні є транснаціональні банки (ТНБ) — головна організаційна форма транснаціонального банківського капіталу.

Транснаціональний банківський капітал є національним за походженням та міжнародним за сферою діяльності. Він одночасно виступає складовою національної економіки і важливим елементом функціонування світового господарства. Коли банківський капітал переходить за національні межі, він зберігає національні особливості функціонування і водночас набуває рис банківського капіталу тієї держави, на території якої він починає діяти. Ці особливості виявляються в засобах дії, сферах діяльності, переважанні тих чи інших банківських послуг, у специфіці організаційних структур.

Одним із факторів, який впливає на рішення щодо вибору тієї чи іншої форми міжнародного представництва ТНБ, є існуюче оподаткування у країні, яка приймає. Якщо проаналізувати режим оподаткування діяльності іноземних банків у країнах, які приймають, то більшість із країн — реципієнтів інвестицій надає новим інвесторам податкові пільги, хоча вони можуть надаватися в різних формах. Створення підрозділу за кордоном може бути для ТНБ податковим сховищем, а іноді це буває засобом розміщення прибутків за межами країни базування. Податковим сховищем можна вважати ситуацію, коли країна національної належності іноземного банку використовує систему звільнення від податку за територіальною ознакою. Спираючись на цей підхід, материнський банк може перемістити свій прибуток до своєї дочірньої компанії, яка перебуває у податковому сховищі за межами країни базування, і на певний строк відкласти сплату податків.

Особливої уваги заслуговує при вирішенні відкриття підрозділу за кордоном питання про його фінансування, яке теж залежить від оподаткування країни, яка приймає. У більшості випадків країна — реципієнт інвестицій дає змогу відносити проценти до витрат, які віднімаються. Однак у багатьох країнах, наприклад у США, дивіденди оподатковуються. Тому для головної контори, яка фінансує свою закордонну дочірню компанію, перевага віддається позикам, що надаються материнським банком дочірньому банку, над купівлею його акцій.

Оподаткування також помітно впливає на стратегію грошових переказів. Це проявляється у виборі форми переказу (дивіденди чи проценти), а також у виборі дочірньої компанії, яка може бути найбільш вигідним джерелом переказу. Якщо перекази вважаються неоподаткованими витратами, наприклад роялті і проценти за позиками, керівництво міжнародного банку віддає перевагу процентам.