Урядове втручання в діяльність валютних ринків

держава втручається в механізм ринкового ціноутворення через набрання чинності обов’язкових до виконання нормативних актів, які регламентують дії учасників валютного ринку і в такий спосіб обмежують останніх у засобах та формах роботи на цих ринках.

Найбільш типовим є адміністративне встановлення курсів обміну національної грошової одиниці до іноземних валют, а саме:

- періодичне декларування валютних цінностей юридичними особами перед державними органами нагляду, а фізичними особами — під час перетинання державного кордону;

- заборона чи обмеження здійснення грошових переказів за кордон;

- заборона чи обмеження здійснення інвестицій за кордон;

- суворе регламентування експортно-імпортних торговельних операцій в частині валютного кредитування та валютних розрахунків;

- регламентування інструментами державного валютного контролю операцій на національному валютному ринку тощо.

Поряд з адміністративними методами регулювання валютних ринків у світовій практиці широко застосовуються гнучкіші засоби. Вони притаманні саме ринкам з вільним курсоутворенням, але застосовуються і на ринках «з валютними обмеженнями» і являють собою набір монетарних інструментів управління грошовою масою та операції центральних банків на вільних ринках. Найбільш дієвими монетарними заходами є політика процентної ставки та норми резервування. Корекція рівнів зазначених інструментів, здійснювана центральним банком країни, дає змогу через вплив на попит та пропозицію національних грошей підтримувати курс національної валюти у певних межах, доцільних з погляду сприяння розвитку економіки країни.

СРС №4. Тема 4. Міжнародний кредитний ринок