Спроможність ініціатора бізнес-ідеї та підходи до її оцінювання

Обробка зібраної інформації та її використання

Власне обробка – це:

1. Приведення зібраних даних до єдиної розмірності.

2. Усереднення даних, отриманих з різних джерел

3. Побудова прогнозів на основі зібраних даних

4. Відновлення пропущених даних

5. Перетворення зібраних даних до вигляду, прийнятного для математичного моделювання

6. Трансформація даних (отримання одних даних на підставі інших).

Найбільш зручною формою узагальненої інформації є таблична.

Зібрана та оброблена інформація використовується при підготовці бізнес-плану двома способами:

1. Шляхом наведення у тексті бізнес-плану

2. Як основа для формування вторинної складової інформаційного поля бізнес-плану: суджень, гіпотез, обмежень, нормативів, лімітів.

Форми представлення даних інформаційного поля:

1. При використанні в бізнес-плані зовнішніх даних необхідно вказати їх джерела, способи обробки та методи побудови прогнозів. У додатках до бізнес-плану можуть бути приведені математичні розрахунки, за допомогою яких оброблялися дані.

2. Вихідні дані та зроблені прогнози найбільш раціонально представляти в табличній та графічній формі.

3. Варто прагнути використовувати достовірні джерела інформації, обмежуючи використання експертних оцінок.

Спроможність ініціатора бізнес-ідеї та підходи до її оцінювання

Ініціатор поекту – це фізична або юридична особа, яка прагне з наявної в неї бізнес-ідеї отримати комерційну вигоду та розробляє для цього загальний план її комерціалізації.

Спроможність ініціатора – це інтегральна оцінка наявних організаційних та фінансових передумов для успішної реалізації бізнес-ідеї та отримання необхідного фінансування.

Склад організаційних здібностей – це:

1. Наявність правових передумов реалізації, в т.ч. прав інтелектуальної власності.

2. Досвід реалізації проектів подібної або вищої складності

3. Наявність довіреного та досвідченого керівника проекту, розробника та презентатора бізнес-плану (при необхідності).

4. Наявність фахівців відповідної сфери діяльності та можливості їх залучення.

Склад фінансових спроможностей:

1. Наявні фінансові ресурси (власні інвестиційні ресурси, власний оборотний капітал, вільні грошові активи).

2. Спроможність до отримання додаткового фінансування – є інтегральною оцінкою поточного та перспективного фінансово-майнового стану (напр. наявність заставного майна, кредитна та фондова історія).

Для оцінки таких спроможностей на діючому підприємстві проводять аналіз стуктури активів та пасивів, розрахунок фінансових коефіціентів-індикаторів, оцінюється кредитоспроможність (з використанням як методики НБУ, такі методик оцінювання потенційних банків-кредиторів.

т4 Структура та стандарти бізнес-планування

1. Міжнародні стандарти бізнес-планування.

2. Національні стандарти бізнес-планування

3. Загальні рекомендації щодо формування структури бізнес-плану

Стандарти бізнес-планування – це типові вимоги до структури та змісту бізнес-плану, які використовуються в діяльності впливових міжнародних чи національних інституцій, рекомендовані для практичного використання визнаними консалтинговими структурами. Або визначені у певному нормативному документі. Наявність стандартів суттєво спрощує процес розробки бізнес-плану, оскільки їх вимоги до змісту окремих розділів є зрозумілими та публічними. Це ж стосується оцінки та експертизи бізнес-планів.

1 Міжнародні стандарти бізнес-планування

В Україні міжнародні інституції, які мають власні вимоги до змісту бізнес-плану – всесвітньо відомі структури ЮНІДО, KPMG, EBRR, TASIS, AFC, BFM group.

Стандатри ЮНІДО – це спеціалізований інститут організації об’єднаних націй. Діяльність спрямована на глобальне процвітання, підтримку індустріального розвитку країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою. На теперішній час діє друга версія бізнес-плану, який за стандартами ЮНІДО складається з наступних частин:

1. Резюме – містить загальну інформацію про бізнес-план. Мусить бути коротким і зрозумілим, давати відповіді на питання: обсяги інвестицій, строки кредитування, гарантії повернення, обсяг власних коштів.

2. Опис галузі і компанії – інформація про підприємство або компанію, галузь і перспективи її розвитку, фінансові показники діяльності, кадри та структура керування, напрямок діяльності і продукція, що випускається, партнерські зв’язки.

3. Опис послуг (товарів) – рекомендується наочне подання продукції – фотографія, малюнок або натуральний зразок. Крім того описуеться – найменування продукції, призначення і область застосування, основні характеристики, конкурентоспроможність, патентоспроможність і авторські права, наявність або необхідність ліцензування, ступінь готовності до випуску та реалізації продукції, наявність сертифіката якості, безпека та екологічність, умови поставки і пакування, гарантії та сервіс, експлуатація продукції, утилізація.

4. Продажі і маркетинг – інформація розкривається в розрізі оптових покупців. Таким чином, інвестору доводиться опис ринку збуту. Якщо споживачем виступає підприємство, воно характеризується місцем розташування і галуззю. Якщо споживач населення – характеризується стандартними соціально-демографічними характеристиками – стать, вік, соціальний стан і т.д. Тут же описуються споживчі властивості товарів – ціна, термін використання, зовнішній вигляд. Структура розділу: 1.Вимоги, що споживач пред’являє до продукції даного виду. Можливості продукту їм відповідати. 2.Аналіз і опис конкурентів. 3.Опис ринку і перспективи його розвитку. 4.Організація просування – від пакування і зберігання до безпосереднього збуту і гарантійного обслуговування. 5. Залучення споживачів (характеристика маркетингових інструментів, аналіз еластичності попиту та ціни).

5. План виробництва – розраховуються постійні і змінні витрати виробництва, обсяги виробництва, собівартість продукції. Структура: 1.Географічне положення підприємства, транспортні шляхи, наявність комунікацій. 2.Технологія і рівень кваліфікації кадрів. 3.Потреба в площах. 4. Кадрове забезпечення. 5.Екологічність виробництва та безпека працюючих. 6. Обсяг виробництва. 7.Заробітна плата та інші видатки на персонал. 8. Витрати на сировину і матеріали. 9.Поточні витрати на виробництво. 10. Змінні витрати. 11. Постійні витрати.

6. Організаційний план – Описується організація керівного складу і основних фахівців, оргструктура підприємства, способи мотивації керівного складу.

7. Фінансовий план

8. Оцінка ефективності проекту

9. Гарантії та ризики компанії

10. Додаки.

Стандарти бізнес-планування EBRR:

Структура:

1. Титульний аркуш

2. Меморандум про конфіденційність

3. Резюме

4. Підприємство

4.1. Історія розвитку підприємства, опис поточної діяльності,стан на момент створення бізнес-плану

4.2. Власники, керуючий персонал, працівники підпиємства.

4.3. Поточна діяльність (у цифрах).

4.4. Фінансовий стан

4.5. Кредити

5. Проект

5.1. Загальна інформація про проект

5.2. Інвестиццйний план проекту

5.3. Аналіз ринку, конкурентоспроможність

5.4. Опис виробничого процесу

5.5. Фінансовий план

5.6. Екологічна оцінка

6. Фінансування

6.1. Графіки одержання і погашення кредитних коштів

6.2. Застава і поручництво

6.3. Устаткування та роботи, що фінансуються за рахунок кредитних коштів.

6.4. SWOT-аналіз

6.5. Ризики і заходи щодо їх зниження

7. Додатки.

EBRR другий після НІДО за поширеністю в Україні. Специфіка стандарту – його орієнтація на видачу кредитів для діючих підприємств, що мають позитивну бізнес-історію. Основою успіху вважається досвід підприємства та його менеджмент. Інформація щодо проекту, під який отримується кредит, структурована в окремому розділі бізнес-плану, що спрощує ознайомлення з сутністю основної ідеї.

Стандарти бізнес-планування KPMG.

Основа діяльності KPMG в Україні – використання світового інтелектуального потенціалу, для сприяння провідним компаніям в досягненні поставлених перед ними завдань, в тому числі фінансових. Спеціалізація – надання аудиторських і консультаційних послуг з податкових та фінансових питань. Клієнтами є більшість найбільших українських та міжнародних компаній, що діють в Україні. Сприяє в організації фінансування як конкретних інвестиційних проектів, так і комплексних програм розвитку бізнесу в цілому.

Структура бізнес-плану KPMG:

1. Титульний аркуш

2. Меморандум про конфіденційність

3. Резюме:

3.1. Короткий огляд

3.2. Запропоновані продукція і послуги

3.3. Місія, мета і завдання

4. Продукція і послуги:

4.1. Введення

4.2. Продукція і послуги

4.3. Супутні товари і послуги

5. Аналіз ринку і галузі

5.1. Використання продукту (послуги).

5.2. Демографічний аналіз

5.3. Конкуренція

5.4. SWOT-аналіз

6. Цільові ринки

6.1. Цільові споживачі

6.2. Географічний цільовий ринок

6.3. Ціноутворення

7. Стратегія реклами і просування

7.1. Стратегія просування

7.2. Кошти на поширення реклами

7.3. Прогноз продажів

8. Управління

8.1. Організація та ключовий персонал

8.2. Постійне споживання активів

8.3. Витрати на підготовку виробництва

9. Фінансовий аналіз

9.1. Собівартість реалізованої продукції

9.2. Аналіз беззбитковості

9.3. Кількісний аналіз

9.4. Доходи і витрати

9.5. Рух грошових коштів

9.6. Баланси підприємства

9.7. Ризики

10. Додатки

Особливості структури – детальне пояснення маркетингової складової і фінансових результатів реалізації бізнес-плану. Нетиповість назв окремих розділів бізнес-плану

Стандарти бізнес-планування TASIS (Tehnical asistans common wals of independent states) - Програма ЄС для СНД крім балтії. Сприяє передачі знань та уміннь, фінансує проекти з надання консультативної допомоги, професійної виучки, допомоги у створенні правової та нормативної бази, налагодженні партнерських стосунків, створення нових та реорганізяції наявних інститутів. Сфера застосування проектів – інституційна правова і адміністративна реформа, розвиток приватного сектора і підтримка економічного розвитку, пом’якшення соціальних наслідків перехідного періоду, охорона довкілля та керування природними ресурсами, розвиток села, ядерна безпека.

Основні розділи:

1. Титульна сторінка

2. Регламентування авторських прав на даний документ

3. Тезовий нарис бізнес-плану: ведення бізнесу – короткий опис продукту – опис ринкового середовища – персонал (з виділенням керівного складу) – розподіл коштів.

4. Стратегічний нарис бізнесу

5. Маркетингові заходи по просуванню продукту та аналіз збуту:

5.1. Вивчення даних про збут

5.2. Стратегія маркетингових кроків

6. Стратегія виробництва:

6.1. Плани щодо розгортання виробництва

6.2. Особливості місцевої інфраструктури

6.3. Тактика інтеграції виробництва

6.4. Забезпечення виробничими ресурсами

6.5. Вимоги до виробничих площ та можливі варіанти розміщення

6.6. Необхідне виробниче обладнання, його розміщення та придбання.

6.7. Розрахунок виробничого плану

6.8. Технічний контроль

6.9. Критичні змінні, що впливають на процес виробництва

6.10. Розрахунок капітальних вкладень, облік амортизації, розрахунок фондової вартості.

7. Система управління бізнесом:

7.1. Опис кадрового ланцюжка

7.2. Процес узгодження і прийняття рішень

7.3. Опис керівного складу з послужним списком

8. Фінансова складова бізнесу:

8.1. Рішення підготовчих питань

8.2. Терміни розгортання плану

8.3. Частота періоду по плановим розробкам

8.4. Напрямки бізнесу та аналіз одного з них

8.5. Оцінка похибки фінансових звітів

8.6. Собівартість продукції (опис)

8.7. Розрахунок собівартості

8.8. Система підрахунку збитків і прибутків

8.9. Балансова звітність

8.10. Прогноз планованого і можливого фінансового потоку

8.11. Розрахунок загального прибутку і рентабельності підприємства.

9. Аналіз факторів ризику:

9.1. Ризики, обумовлені технічними факторами

9.2. Фінансові ризики

9.3. Інвестиційний аналіз

9.4. Аналіз можливих результатів передбачуваного бізнесу на базі математичної моделі

9.5. Кредитні та інші ризики

10. Додатки.

Стандарт TASISорієнтується на підготовку бізнес-плану для залучення інвестора по створенню нового підприємства з його участю. Велика увага приділяється висвітленню питань виробничої спроможності підприємства (розділ "стратегія виробництва") та кадрового потенціалу підприємства (розділ "управління бізнесом"). Глибоко висвітлені вимоги щодо розкриття фінансової складової бізнес-плану, зокрема передбачено планування не тільки собівартості, фінансових результатів, балансової звітності, а й фінансових потоків (руху грошових коштів). Для оцінки ризиків бізнес-плану рекомендовано використовувати не тільки їх якісну, а й кількісну оцінку (на основі сформованої математичної моделі).

Стандарти бізнес-плану МФК (AFC).

МФК – це структурний підрозділ світового банку. Фінансує середньострокові і довгострокові інвест-проекти в приватному секторі. Основне завдання МФК – сприяння сталому економічному розвитку завдяки зростанню перспективних підприємств і капітальних ринків. 176 держав-учасниць. Найбільше міжнародне джерело позикового і акціонерного капіталу для приватних проектів у країнах що розвиваються. Орієнтується на здійснення та розвиток проектів, націлених на забезпечення сталого розвитку, які вигідні з економічної точки зору, обґрунтовані з фінансової та комерційної, раціональні з соціальної та екологічної.

Стандартної форми заявки на отримання фінансування не існує. Замість стандарту бізнес-плану розглядається попередня інформація за проектом, яка певним чином дублює бізнес-план.

Стандарти BFM-group – це інвестиційно-проектна компанія з багаторічним досвідом. Працює на промисловому ринку України, росії, Білорусі, казахстану, Німеччини, Польші, Ізраїлю. Об’єднує підрозділи: 1. Інвестиційного консалтингу та бізнес-планування. 2.Оцінка інвестиційних проектів та підвищення вартості бізнесу. 3.Управління проблемними активами.

Типовий зміст бізнес-плану до BFM-group:

1. Меморандум про конфіденційність

2. Анотація бізнес-плану

3. Резюме бізнес-плану

4. Компанія

5. Бізнес-середовище

6. Характеристика продукту бізнесу

7. Аналіз ринків збуту

8. Конкуренція та конкурентні переваги

9. Організація зовнішньо-економічної діяльності

10. Стратегія плану маркетингу

11. План продажів

12. План виробництва

13. Організаційний план-менеджмент

14. Інвестиційний план. Стратегія і джерела фінансування інвестиційних витрат.

15. Фінансовий план

16. Додатки

Найбільш професійний стандарт враховує весь існуючий досвід бізнес-планування. Передбачено використання сучасного методичного забезпечення стратегічного, маркетингового та фінансового аналізу. Сучасного інструментарію аналізу чутливості проектів до ризиків. Відмінністю є великий перелік оціночних параметрів проекту. Використовується при серйозному іноземному інвестуванні та при створенні бізнес-планів міждержавних економічних відносин. Виконуються бізнес-плани розробки інжинірингових високотехнологічних проектів у різних галузях промисловості, захист бізнес планів у банках та інвестиційних фондах.

Національні стандарти бізнес-планування

Методика агентства з питань запобігання банкрутства підприємств та організацій 1997 рік.

Особливість – орієнтація на підприємства, які здійснюють реструктуризацію і планують подальший випуск традиційних і нових видів продукції з урахуванням організаційних змін, тобто на нові підприємства, чи залучені інвестором не поирюються.

Структура:

1. Резюме

2. Загальна характеристика підприємства

3. Історична довідка

4. Характеристика продукції, ринків збуту, маркетинг.

5. План виробництва

6. Організаційний план

7. Фінансовий план та програма інвестицій

8. Аналіз можливих ризиків та їх страхування

9. Охорона навколишнього середовища.

Методичні вказівки щодо проведення реструктуризації державних підприємств – використовувались в разі проведення реструктуризації підприємства шляхом його поділу. Тобто, це були бізнес-плани нових підприємств.

Структура:

1. Мета розробки бізнес-плану

2. Вид діяльності підприємства

3. Ринки збуту, маркетинг

4. План виробництва і капітальних вкладень

5. Організаційний план

6. Фінансовий план

7. Очікуваний результат від державної підтримки

Робиться акцент на одного можливого інвестора – державу. Недостатня увага приділяється фінансовому аналізу, не регламентується система показників для оцінки економічної, соціальної та бютжетної ефективності.

Діючі національні стандарти:

1. Міністерство економіки Ураїни щодо розробки бізнес-плану розвитку підприємств

2. Міністерство економіки України, щодо структури проектної пропозиції та бізнес-плану для отримання державних гарантій щодо виконання боргових зобов’язань.

3. Державного агентства з інвестицій та розвитку щодо розробки бізнес-планів інвестиційних проектів.

4. Міністерство освіти та науки України, щодо розробки бізнес-планів інноваційних проектів.

5. Міністерство економіки з питань європейської інтеграції, щодо розробки бізнес-планів з розвитку експортного потенціалу України.

т5 Експертиза бізнес-планів

1. Сутність, завдання та принципи експертизи бізнес-плану. Класифікація експертиз.

2. Державні методики експертизи бізнес-планів в процесі конкурсного відбору проектів для надання державної підтримки їх реалізації.

3. Державна методика експертизи бізнес-плану проекту для визнання його інноваційним

4. Методичне забезпечення експертизи якості підготовки бізнес-плану

5. Методичне забезпечення комплексного оцінювання, ранжування та відбору бізнес-проектів.

6. Методичне забезпечення експертизи проектів комерціалізації технологій.

Основні завдання:

1. Об’єктивне, комплексне дослідження об’єктів експертизи

2. Перевірка відповідності об’єктів експертизи вимогам і нормам чинного законодавства

3. Оцінка відповідності об’єктів експертизи сучасному рівню наукових і технічних знань, тенденціям науково-технічного прогресу, принципам державної науково-технічної політики, вимогам екологічної безпеки і економічної доцільності.

4. Аналіз рівня використання науково-технічного потенціалу, оцінка результативності науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських розробок

5. Прогнозування науково-технічних, соціально-економічних і екологічних наслідків діяльності чи реалізації об’єкта експертизи

6. Підготовка науково обґрунтованих експертних висновків

Відмітні характеристики експертизи проектів:

1. Зажди виконується на основі даних підготованого бізнес-плану, або ТЕО, або проектної пропозиції – тобто, після обґрунтування проекту його ініціаторами.

2. Найчастіше, метою проведення експертизи є:

2.1. Перевірка обґрунтованості інформації

2.2. Зниження ризиків необґрунтованих оцінок щодо реалізації проекту та виділення необхідних ресурсів

3. Може виконуватись як незалежними експертами, так і фахівцями майбутнього (потенційного) інвестора

4. Кінцевим документом є експертний висновок, що є чинним протягом певного часу

5.

Основні принципи експертизи:

1. Компетентність і об’єктивність

2. Врахування вимог світового рівня

3. Всебічність та комплексність дослідження

4. Науковість

5. Відповідальність за достовірність та повноту аналізу

6. Обґрунтованість рекомендацій експертизи.

Класифікація експертних процедур:

1. Залежно від мети проведення – оціночна і консультаційна

2. Залежно від повноти – спеціалізована, комплексна

3. Залежно від відношення експертів до ініціатора – внутрішня, незалежна

4. Залежно від кількості експертів – індивідуальна, колегіальна

5. Залежно від статусу проведення – обов’язкова, ініціативна

6. Залежно від залучення інформації – експрес експертиза, розгорнута експертиза.

7. Залежно від черговості проведення – попередня, первинна, повторна, додаткова, контрольна.

Відмінності експертизи бізнес-плану від аудиту:

1. Аудит може бути попереднім, поточним та наступним

2. Аудит проекту має на меті оцінку достовірності відображення результатів проекту у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

3. Аудит проекту проводиться незалежними експертами, які мають відповідну підготовку і обов’язкову сертифікацію

Існуюча методика експертизи бізнес-планів:

1. Методика відбору конкурентоспроможних проектів для надання державної підтримки реалізації:

1.1. Методика відбору конкурентоспроможного проекту з розвитку експортного потенціалу. Пріоритети – суспільна значимість, позитивні впливу на імідж держави, відповідність цілям і завданням держави, визначені діючою програмою діяльності кабінету міністрів україни, відповідність фінансовим можливостям держави, ринковий потенціал продукту, що створюється, показники ефективності, низький рівень ризику, відповідність нормам екологічної безпеки. Особливості – показники ефективності не є основними.

1.2. Критерії відбору:

1.2.1. Науково-технічні

1.2.2. Виробничі

1.2.3. Зовнішні та екологічні

1.2.4. Ринкові

1.2.5. Економічні

2. Методика оцінки проектної пропозиції мін. економіки

2.1. Етапи:

2.1.1. Оцінка наявності основних розділів проектної пропозиції та повнота їх розкриття

2.1.2. Оцінка державної пріоритетності проектної пропозиції

2.1.3. Аналіз обґрунтованості реалізації проектної пропозиції

2.1.4. Аналіз опису основних витрат

2.1.5. Аналіз фінансової збалансованості проекту

2.1.6. Оцінка здійсненності проектної пропозиції

2.1.7. Оцінка узгодженості положень проектної пропозиції

2.1.8. Підготовка узагальнюючого висновку за результатами експертизи.

Показники та критерії оцінки в чисельному виразі визначаються по основним формулам оцінки бізнес-планів: NPV (чистий дисконтований дохід) IRR (внутрішня норма дохідності) DPP (дисконтований період окупності). Аналіз закінчується висновком щодо доцільності державної підтримки проектної пропозиції

Державна методика експертизи бізнес-плану проекту для визнання його інноваційним.

Експертиза поводиться в розрізі 11-ти складових:

1. Інноваційна

2. Спеціальна

3. Науково-технічна

4. З питань інтелектуальної власності

5. Екологічна

6. Експертиза з енергозабезпечення

7. Оцінка маркетингових досліджень

8. Фінансово-економічний аналіз

9. Правова

10. Щодо отримання дозволів на організацію виробництва (практичну реалізацію об’єкту).

Основна експертиза, інноваційна, передбачає оцінювання:

Для інноваційного проекту

1. Відповідність пріоритетам інноваційного розвитку

2. Ступінь новизни продукції

3. Масштабність проблеми, яку вирішує проект

4. Конкурентоздатність продукту

5. Доцільність виконання проекту для держави з фінансової точки зору

6. Основні ризики реалізації проекту

Для інноваційного продукту

1. Чи є заявлений продукт дійсно інноваційним

2. Чи є такий продукт науково-дослідною і дослідно-конструкторською розробкою нової технології.

3. Чи є такий продукт реалізацією об’єкта інтелектуальної власності, на який виробник має державні охоронні документи, або ліцензії від власників об’єктів.

4. Чи є об’єкт інтелектуальної власності визначальним для даного продукту.

5. Чи підвищує розробка продукту вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень

6. Чи має такий продукт, порівняно з іншим, аналогічним продуктом суттєво вищі техніко-економічні показники

При наявності позитивного висновку держнауки:

1. У п’ятиденний строк зідйснює наступні дії

1.1. Приймає рішення про кваліфікування проекту як інноваційного або пріоритетно інноваційного та проводить державну реєстрацію

1.2. Вводить проект до реєстру який ведеться на електронному та паперовому носіях і складається з двох розділів – інноваційні проекти, та пріоритетні інноваційні проекти

1.3. Видає заявнику свідоцтво про державну реєстрацію інноваційного проекту

2. У триденний строк з моменту видачі свідоцтва надсилає до органу податкової служби

3. У десятиденний строк після видачі свідоцтва надсилають до держмитслужби копію свідоцтва, пріоритетний інноваційний проект, номенклатуру товарів, необхідних для його виконання з інформацією про обсяги їх ввезення на митну територію України.

Методичне забезпеченя експертизи якості підготовки бізнес-плану здійснюється виходячи з аналогів оцінювання відповідності бізнес-плану еталонному зразку. Найбільш проста методика – EBRR msp2. Існують більш складні методики але принципово вони однотипні.