евристики;

2) відхилення;

3) ефекти.

Під евристикою будемо розуміти процес підсвідомого спрощення складних для сприйняття та аналізу процесів і понять, який, окрім спрощення процесу аналізу з метою розробки ефективних рішень поставлених проблем, може призводити до хибної оцінки шансів, побудові судження лише на основі наявних фактів, недостатньої пристосовуваності суб’єкта до змін зовнішніх умов (зміни точки відліку) та інших наслідків, які стають факторами прийняття нераціональних інвестиційних рішень.

Відхилення - схильність людської свідомості до повторення певних процесів мислення і стратегій поведінки, які призводять до прийняття відмінних від раціональних рішень (безпідставна самовпевненість, надмірний консерватизм та багато інших), причому значення цього фактору, на відміну від попереднього, є лише негативним, що видно і з самої назви. Слід також зазначити, що значна частина відхилень породжується саме евристиками, разом з іншими факторами.

Ефект – це явище, вплив якого на процес прийняття інвестиційних рішень певним чином подібний до відхилення. Найбільш поширеними ефектами, що мають вплив на поведінку інвесторів на МФР є формулювання питання визначеності, надмірної реакції та багато інших. Для спрощення розуміння вищезазначених факторів прийняття інвестиційних рішень пропонується систематизували їх згідно з поданою вище класифікацією, що матиме вагоме значення для подальшого дослідження зазначеної проблеми (див. Рис.1.3).

Аналізуючи структуру вищезазначених факторів, слід наголосити на вагомій ролі евристик, які не лише мають власні прояви, але, з огляду на свої специфічні властивості, виступають однією з передумов появи багатьох ефектів та відхилень: відхилення бажаності, ефект надмірної реакції, тому більш ґрунтовий їх аналіз матиме вагоме значення. Отже, найпоширенішою класифікацією евристик за механізмами впливу на процес прийняття рішень економічними суб’єктами є:

· евристика репрезентативності;

· наявності:

· якоря;

· евристики наслідування;

· евристики емоцій.

Евристика репрезентативності передбачає визначення суб’єктивної ймовірності настання певної події за допомогою врахування ступеня подібності останньої до подій, що входять до вибірки з вже відомою нам ймовірністю або до процесу, від якого вона може походити. Загроза прийняття нераціонального рішення, у цьому випадку, полягає у надмірному спрощенні понять, ігноруванні вагомої інформації (неувага до початкових ймовірностей та передбачуваності), ототожненні абсолютно відмінних явищ і процесів (і навпаки) та приписуванні невластивих їх якостей та значень (ілюзія значимості, хибна оцінка шансів), нехтуванні математико-статистичними методами аналізу (неувага до розміру вибірки, хибна оцінка повернення до попереднього стану), використанні стереотипного та інтуїтивного мислення, що призводить до хибної оцінки ймовірності настання досліджуваного явища. Окрім власних проявів, евристика репрезентативності спричиняє появу і низки відхилень та ефектів: ефект надмірної реакції, розумової бухгалтерії; відхилення бажаності, домашнє відхилення, надмірний консерватизм і нехтування історією.

Прикладом нераціональної поведінки інвесторів під впливом евристики репрезентативності є випадок, коли учасники ринку передчасно змінюють стратегію біржової гри, щойно високі показники прибутковості починають зменшуватись до посередніх, вбачаючи у цьому результат власних прорахунків та ігноруючи схильність ринку до коливань та корекцій.

Рис.1.3.Поведінкові фактори прийняття інвестиційних рішень на МФР
Евристика наявності пов’язана зі схильністю інвесторів приймати рішення на основі вже наявної інформації, не втрачаючи час на пошук додаткових даних та аналіз альтернатив.

Факти, які суб’єкт згадує найшвидше і без зайвого розумового напруження, і стають основою прийняття інвестиційних рішень (використовуючи лише наявну інформацію або неефективні вибірки). Велике значення має той факт, що ця інформація може мати значне емоційне забарвлення, що значно підсилює її вплив на процес прийняття інвестиційних рішень (на основі вигаданих ймовірностей). Наприклад, інвестор, згадуючи нещодавнє банкрутство свого приятеля на біржі, переоцінює ймовірність настання такої події по відношенню до себе і виявляє надмірну обережність. Слід зауважити, що суб’єкт не приділяє належної уваги ретельному аналізу наявної інформації, особливо у тих випадках, коли вона дозволяє зробити бажані висновки (рішення на основі оманливих кореляцій). Остання помилка є досить розповсюдженою, оскільки, аналізуючи певні явища, з використанням математико-статистичних та економетричних моделей, можна прийти до досить сумнівних висновків: підрахувавши коефіцієнт кореляції між динамікою зміни діаметрів плям на сонці та індексом DJI, можна стверджувати про певну взаємопов’язаність цих явищ, проте експерти не радять спиратись на цей показник, прогнозуючи динаміку ринку.

На думку дослідників, яскравим прикладом прояву відхилення через оманливі кореляції можна також вважати ситуацію, яка складалась на фондовому ринку Росії протягом 2003-2004 років: кореляція між індексом РТС і відсотковими ставками США була зафіксована на рівні 80%, проте справжньою причиною цього було звичайне спів падіння незалежних одна від одної подій у часі – заява прокуратури РФ стосовно розгляду справи «ЮКОС» та експертів США, стосовно можливого підвищення відсоткових ставок ФРС, що викликало одночасне падіння як американського, так і російського фондових ринків. Зрозуміло, що така кореляція є ілюзорною, інакше не було б жодного сенсу у диверсифікації між ринками та регіонами.

Окрім власних проявів, евристика наявності спричиняє вплив на поведінку інвесторів наступних ефектів та відхилень: ефект недостатньої реакції, відхилення через прагнення захистити власні висновки.

Евристика якоря передбачає схильність інвесторів відштовхуватись від певних початкових оцінок і підходів, які слугують базисом аналізу всіх наступних рішень. Загроза прийняття помилкового рішення полягає у тому, що суб’єкти не коректують базис порівняння зі зміною певних істотних факторів та зовнішніх умов при аналізі нових, відмінних від попередніх ситуацій (недостатня пристосовував-ність), переоцінюють/недооцінюють ймовірність наставання взаємопов’яза-них/незалежних подій (хибна оцінка кон’юктивних/диз’юктивних ймовірнос-тей), придають вагоме значення суб’єктивним факторам (використання суб’єктивно-ймовірнісного розподілу).

Саме евристика якоря, на думку Й.Шилера, стала одним з факторів, який спричинив втрати американських інвесторів при операціях з акціями японських компаній у 1987 році: коефіцієнт «ціна/прибуток» цих цінних паперів був значно нижчим за відповідний показник акцій американських емітентів, що давало інвесторам сигнал купувати недооцінені, як вважалось, активи. Проте аналітики помилились з базою порівняння, оскільки методика підрахунку прибутків в США кардинально відрізняється від стандартів, що використовуються в Японії.

Евристика якоря може також зумовити вплив на інвестиційну поведінку наступних ефектів: надмірної та недостатньої реакції, формулювання питання,. Деякі науковці виділяють також евристики наслідування, ефекту та інші. Проте, аналіз ефектів стадної поведінки, надмірної реакції та інших, що є дуже подібними до зазначених вище евристик, матиме вагоме значення. Не менш вагомими факторами прийняття інвестиційних рішень на МФР, які дуже часто стають причинами нераціональної поведінки економічних суб’єктів, є відхилення.

Найвідомішими серед них є наступні: відхилення через оптимізм, ілюзія контролю, відхилення через прогнозування постфактум, експертне судження. Назви цих відхилень досить красномовно вказують на їх сутність, тому пояснимо вплив на процес інвестиційних рішень лише відхилення через прогнозування постфактум, яке полягає утому, що інвестор, аналізуючи певну подію, яка вже відбулася, стверджує, що міг би з легкістю спрогнозувати такий її результат, хоча й не зробив цього. Це надає йому не завжди обґрунтованої впевненості у власних здібностях, що, у поєднанні з перерахованими вище відхиленнями, сприяє формуванню занадто самовпевненої поведінки, що має вкрай небажані наслідки для інвестиційної діяльності.

Наступні ефекти, які можна об’єднати за характером наслідків на інвестиційну поведінку, є: прагнення захистити власні висновки, невміння програвати, упередженість. Спільною рисою останніх є те, що вони змушують інвестора закривати очі на реальні факти, які вказують на помилковість позицій останнього, шукати найменший доказ на свою користь, придаючи їм безпідставного вагомого значення. Назвемо цю групу відхиленнями надмірної суб’єктивності.

Домашнє відхилення та відхилення бажаності можна об’єднати у групу відхилень прихильності, які передбачають надмірну увагу інвестора до певних ринків, галузей та емітентів, яка базується не на об’єктивному аналізі та розрахунках, а особистій прихильності. Наприклад, домашнє відхилення виявляєтьсяу тому, що гравці фондових ринків намагаються інвестувати більшу частину своїх коштів

у фондові ринки країн, громадянами яких вони є, що не дозволяє скористатись перевагами диверсифікації портфеля.

Досить цікавим є поєднання ефекту нехтування історією та надмірного консерватизму, які є абсолютно протилежними і слугують чудовим нагадуванням вагомості правила «золотої середини» в процесі прийняття інвестиційних рішень. Значна частина професійних гравців ринку дійсно вважають історію розвитку фондових ринків та економіки країн найкращою моделлю для аналізу поточних тенденцій і прогнозу їх наслідків, проте надмірна увага лише до історичною інформації може виявитись такою ж невдалою стратегією, як і абсолютно її ігнорування. Яскравим прикладом того, що події, які ще не траплялись протягом останніх десятків чи, навіть, тисячі років і ймовірність появи яких, відповідно, є незначною, все ж таки, можуть мати місце на ринку у будь-який час – це збій у роботі квантових фондів.

Відхиленнями через азарт можна назвати прийняття підвищеного ризику на прибуток (інвестуючи прибуток, отриманий від попередніх операцій, учасники ринку готові йти на вищий ризик) та відхилення через бездіяльність (втрачаючи самоконтроль, коли ринок довгий час не дає можливості вдало вкласти гроші, інвестори починають брати участь у операціях з досить сумнівним результатом, рятуючись від нудьги).

Слід зазначити, що запропонований перелік відхилень є неповним, проте, враховуючи найрозповсюдженіші з них, пропонується їхня класифікація за наслідками впливу на поведінку інвесторів.

Останніми факторами прийняття інвестиційних рішень на МФР є ефекти, найбільш поширеними серед яких є наступні:

· ефект формулювання питання полягає у тому, що інвестори оцінюють результати своїх операцій, відштовхуючись від певної базової точки, зміна якої викличе переоцінку відповідних результатів – позитивний може бути перекваліфіковано у негативний та навпаки, тобто вибір інвестора залежить від способу представлення можливостей, і абсолютно нераціональний крок може здатися, на перший погляд, прибутковою інвестицією;

· ефект розумової бухгалтерії полягає у тому, що інвестори розглядають загальний результат портфеля і акцій, які до нього входять, окремо, тому залишаються задоволеними обраною стратегією, якщо певна акція на прибутковість інвестицій в яку вони дуже сподівались, дійсно показує бажані результати, хоча загальний результат портфеля буде негативний;

· ефект ізоляції полягає у тому, що суб’єкти, намагаючись спростити проблему вибору, часто ігнорують спільні компоненти альтернатив і концентрують свою увагу на тих елементах, які для останніх є відмінними, проте проблема полягає у тому, що дві можливості можна розкласти на однакові та відмінні компоненти більш, ніж одним способом, тому і варіантів найбільш вигідного для інвестора рішення може бути декілька;

· ефект надмірної/недостатньої реакції полягає у надмірній або недостатній реакції інвесторів на певні явища та процеси, якими можуть бути оголошення інформації про фінансові показники діяльності компанії, будь-які важливі новини та інші, що змушують інвестора безпідставно виявляти надмірну активність і ігнорувати їх;

· ефект стадної поведінки полягає у схильності інвесторів наслідувати поведінку решти учасників ринку, які, на їх думку, є найдосвідченішими або краще проінформованими, тому мають змогу обрати найкращу інвестиційну стратегію;

· ефект визначеності – інвестори переоцінюють корисність результатів своїх рішень, які відомі напевно, по відношенню до результатів, що настануть з певною ймовірністю;

· ефект відображення – дзеркальне відображення попереднього ефекту полягає у тому, що інвестори уникають визначеності за умов понесення збитків і готові йти на додатковий ризик, намагаючись їх зменшити.

Підсумовуючи викладене вище, можна зазначити, що передумовами виникнення поведінкових факторів є низка особливостей функціонування розумової системи людини, пов’язаних зі сприйняттям, обробкою і аналізом інформації та прийняттям рішень за умов невизначеності та ризику.

Отже, біхевіористичні фактори прийняття інвестиційних рішень на МФР ендогенними за своїм походженням і притаманні абсолютно кожному індивіду, різниця може полягати у їх типах, характеру та масштабу впливу на поведінку останніх. На відміну від фундаментальних факторів, поведінкові не мають жодного відношення до ґрунтовних математико-статистичних та подібних методів аналізу, а передбачають, у більшості випадків, використання інтуїтивно-асоціативного мислення, надмірного спрощення досліджуваних явищ та процесів, емоційного сприйняття інформації, що спричиняє і відповідну модель поведінки.

Більше того, специфіка поведінкових факторів полягає у тому, що інвестори можуть навіть і не підозрювати про те, що їх рішення були прийняті під впливом останніх, часто на підсвідомому рівні, оскільки цей процес (вплив біхевіористичних чинників) контролювати не просто, особливо недосвідченим інвесторам. Професіонали можуть скоротити вплив цих факторів на свою інвестиційну поведінку, проте низка чинників особливо загрожує саме цьому типу учасників ринку: відхилення через експертне судження, самовпевненість та інші. До того ж, межі між поведінковими факторами не є достатньо чітко окресленими – один чинник може породжувати інший, і вплив останніх на процес прийняття інвестиційних рішень може часто мати подібні наслідки, тому більш чітка класифікація цих чинників за наслідками впливу на поведінку інвесторів на МФР є вкрай важливою для подальшого дослідження цього та низки інших питань.

Спроба систематизації факторів прийняття рішень, які призводять до нераціональної поведінки, була зроблена О. Хершліфером, який поділив причини всіх помилок, яких припускаються суб’єкти (інвестори) на чотири категорії: самообман, спрощення за допомогою евристик, емоції та спілкування. Проте, цей підхід не дає відповіді на питання щодо наслідків їх впливу та специфіки взаємодії між собою, що є досить важливим аспектом.

Рис. 1.4. Класифікація відхилень за наслідками впливу на поведінку інвесторів