Тематика есе

1. Визначення бізнес-ідеї та оцінка ймовірності її реалізації

2. Вивчення споживача та визначення його потреб(вимог до товару, послуги)

3. Вивчення цільового ринку та ймовірних конкурентів

4. Маркетингова політика підприємства

5. Формування операційного плану

6. Підготовка інвестиційного плану

7. Процес оцінювання фінансових результатів

8. Методи прогнозування попиту, їх недоліки та переваги.

9. Методи збору інформації по проекту.

10. Методологія визначення чистої поточної вартості проекту: розрахунок на власний капітал.

11. Побудова системи мотивації персоналу на основі економічної добавленої вартості (EVA).

12. Використання спеціалізованого програмного забезпечення для побудови організаційної структури підприємства.

13. Оцінка вартості бізнесу на основі економічної добавленої вартості (EVA).

14. Оцінка ризиків проекту за методом Монте-Карло.

15. Розробка інвестиційної пропозиції.

Вимоги щодо змісту есе: використання не менше 7 джерел; використання цифрового фактажу; використання практичних прикладів, ситуацій; есе має розв’язувати поставлену проблему, тобто не бути теоретично-описовим виконанням завдання.

Дотримання усіх 4 вимог забезпечує студенту 10 балів, 3 вимог – 8 балів і т.д.

4. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

Оцінювання знань студентів з дисципліни “Бізнес-планування» здійснюється на основі результатів поточно – модульного контролю. Завдання поточного контролю оцінюються і діапазоні від 0 до 100 балів.

Виділяються наступні об’єкти поточного контролю:

1. Підготовка до семінарських занять, за результатами якої він може набрати 0-10 балів

2. Контроль виконання індивідуальних домашніх завдань, по результатах якого він може набрати 0-50 балів.

3. Модульний контроль по результатах якого він може набрати 0-30 балів.

4. Виконання вибіркових самостійних завдань – 0-10 балів

Спосіб здійснення контролю:

1. Контроль підготовки до семінарських занять здійснюється шляхом фронтального опитування студентів

2. Контроль виконання індивідуальних домашніх завдань протягом семестру (захист бізнес-планів, розроблених в малих групах та їх презентація), по результатах якого він може набрати максимально 50 балів. Протягом семестру (8 занять) студент захищає поетапно розділи свого бізнес-плану(кожний розділ, його захист, оцінено в 5 балів (5; 4; 3; 0 балів), також студент здійснює цей захист у вигляді презентації. Після завершального представлення бізнес плану сумується кількість набраних студентом балів..

3. Модульний контроль знань студентів здійснюється шляхом написання студентами контрольних робіт. За результатами модульного контролю студент може набрати від 0 до 30 балів. Час контрольної роботи 1,5 академічні години. Модульний контроль здійснюється на наступному тижні після завершення вивчення всіх тем, що входять до складу модуля. Конкретна дата і час проведення контролю встановлюється викладачем. Кожне завдання включене до модулю оцінюється за шкалою 0; 3; 3; 5.

4. Вибіркові самостійні завдання (реферати та есе) оцінюються в 10 балів, 5 балів з них за повноту розкриття теми в рукописі, 5 балів – за доповідь, відповіді на запитання та вчасності подання викладачу.

Оцінка “5 балів” по питанню відповідного спрямування ставиться в тому разі, коли студент:

а) по питанню теоретико-методологічного спрямування чітко сформулював поняття і терміни, які необхідно знати для висвітлення змісту даного питання; обґрунтував методологічні принципи, підходи до розв’язання передбаченої питанням проблеми;

б) правильно виклав економічний механізм чи методичні підходи до розв’язання сформульованої економічної проблеми, спираючись на теоретичні знання, (процесу, явища, господарського завдання, притаманній аграрній економіці);

в) по практичній реалізації набутих теоретичних знань через розв’язання економічних задач за вихідною наперед заданою інформацією в логічній послідовності і правильно розв’язав задачу, за вихідними даними, зробив відповідний висновок, який випливає з одержаного результату.

Оцінка "4 " бали ставиться в тому разі, коли студент:

а) сформулював поняття і терміни в основному правильно, але не повністю. За допущені ним неістотними похибками; вірно, але поверхово розкрив сутність економічних явищ і процесів; назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання аграрно-економічних завдань, без належного їх обґрунтування;

б) припускається неістотних похибок при викладенні економічного механізму або підходів до розв’язання названої в питанні економічної проблеми; або ж припускається однієї істотної похибки, що засвідчує про нетверді знання студента по даному питанню;

в) правильно описав методику визначення більшості економічних показників, не повністю розкрив їх сутність і взаємозв’язок, не розкрив логічних підходів до якісної оцінки вказаних показників;

г) правильно означив хід розв’язання задачі, але допустив помилку в розрахунках і отримав невірний результат.

Оцінка "3" бали ставиться в тому разі, коли студент:

а) припускається істотних похибок при викладенні економічного механізму розв’язання названої в питанні економічної проблеми; або ж припускається однієї істотної похибки, що засвідчує про нетверді знання студента по даному питанню;

б) концептуально виклав основні напрями (шляхи) розв’язання тієї чи іншої маркетингової проблеми, але здійснив лише поверхневе їх обґрунтування, допустив логічні похибки; або ж студентом названо і здійснено належне обґрунтування не по всіх основних напрямах розв’язання проблеми;

Оцінка "0" балів ставиться в тому разі, коли студент:

а) зовсім не дає визначення поняттям і термінам або сформулював їх невірно, що засвідчує про відсутність студентом розуміння суті даного питання; в основному невірно назвав методологічні принципи, підходи до розв’язання економічних завдань, зробив невдалу спробу їх обґрунтування;

б) припускається істотних похибок при викладенні економічного механізму або методичних підходів до розв’язання проблеми, що в підсумку засвідчує про відсутність у студента системних знань по даній проблемі;

в) неправильно визначив більшістю показників, що передбачені питанням іспитового білета, не зробив або ж зробив невдалу спробу розуміти сутність цих показників та їх взаємозв’язок, що в купі засвідчує, що незасвоєння студентом методики розв’язання даного питання;

г) неправильно окреслив більшість основних напрямів (шляхів) розв’язання тієї чи іншої проблеми;

д) допустив неправильний хід розв’язання задачі, що призвело до одержання невірного результату розв’язку.

Академічні успіхи студента визначаються за допомоги системи оцінювання, що використовуються у КНЕУ з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS в такому порядку:

5. ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є домашні письмові індивідуальні завдання з дисципліни та модульна контрольна робота. Самостійно виконані домашні письмові роботи перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди із студентами. Індивідуальні завдання для письмових робіт видаються під час установчої сесії (начитки лекцій). Студент має можливість отримати індивідуальне завдання і по закінченню сесії. Самостійно виконані домашні письмові роботи перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди із студентом.

У міжсесійний період проводяться групові та індивідуальні консультації за графіком, складеним кафедрою економіки агропромислових формувань і доведеним до студентів під час читання лекцій.

В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх. Порядок складання визначає викладач.

Підсумковий бал за результатами поточного контролю студентів заочної форми навчання оформляється під час екзаменаційно-лабораторних сесій (за розкладом).

Складання академічної заборгованості з дисципліни має включати виконання завдань поточного контролю, що передбачені для студентів заочної форми навчання, і підсумкового контролю та проводиться у визначеному кафедрою порядку

Оцінювання виконання модульного та індивідуального завдання студентів-заочників відбувається аналогічно системі оцінювання студентів стаціонару.

Індивідуальне завдання для студента-заочника

Загальні відомості про ринок пектину. Пектин є цінною сировиною для виробництва продуктів харчування лікувально профілактичного призначення. Він характеризується радіопротекторними властивостями та сприяє зміцненню імунної системи людини. Сухий пектин за радянських часів вироблявся на трьох підприємствах (кожне потужністю 300 т пектину на рік за цілодобового режиму протягом восьми місяців), одне з яких було в Україні (у м. Бар) та два в Молдові. За оцінками спеціалістів, потреба в пектині та продуктах, збагачених пектиновими речовинами, для України сьогодні оцінюється у 35 тис. т на рік. Практично весь обсяг пектину, що споживається в Україні, іноземного походження. У цілому, з урахуванням імпорту, потреба України в пектині задовольняться менше, ніж на 2 %.

На початку 90-х років виробництво пектину в Україні було припинене. Економічна криза призвела до повного занепаду виробничого потенціалу пектинових виробництв. І, як наслідок, вітчизняні підприємства змушені купувати пектин за кордоном. Це зумовило й стабілізацію цілком орієнтованої на світовий рівень ціни на пектин (16 дол. США за 1 кг).

Загальна характеристика проекту. Реалізація проекту організації виробництва пектину забезпечує введення в дію лінії з виробництва пектину обсягом до 378 тонн на рік, що становить близько 3—5 % від загального платоспроможного попиту на цей продукт на внутрішньому ринку. Будівництво великого пектинового виробництва (потужністю 2,5—4,5 тис. т на рік) нині с недоцільним, бо це потребує значних капіталовкладень (десятки мільйонів доларів США) з тривалим терміном окупності. Для запропонованого проекту обсяг необхідних інвестицій значно менший за меншої же потреби у виробничих площах. Крім того, промислове виробництво пектину в малих та середніх обсягах майже застраховане від ризику поганого врожаю.

Вибрана потужність заводу (360—380 т пектину на рік) — це не випадковість, а точний розрахунок максимально віддачі від використання проектних потужностей йтипового вітчизняного устаткування, що дає на виході орієнтовно близько 60 кг пектину за годину. Якщо продуктивність становитиме лише 20—40 кг пектину за годину, окупність проекту в нормативні терміни не гарантується. Виробництво ж менше 10—13 кг пектину за годину стає просто збитковим. Аналіз ринкової ситуації свідчить про наявність значного попиту на пектин з боку платоспроможних кондитерських фабрик. Кількість пектину, виробленого заводом, відповідає обсягам споживання 2-х великих чи 6—7 середніх кондитерських фабрик. Наявність зростаючого попиту на пектин з боку кондитерських підприємств і можливість установлення (через низьку собівартість) привабливої ціни на вітчизняний продукт дає змогу припустити, що проблем зі збутом не матимуть і ще кілька аналогічних заводів. Таке виробництво матиме серйозні переваги на внутрішньому ринку як порівняно із закордонними виробниками, бо собівартість пектину за новою технологію нижча, за аналогічний показник для пектину, зробленого за традиційною технологією, і забезпечує конкурентоспроможний рівень цін.