Додатки. При потребі до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:

При потребі до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:

· проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

· таблиці допоміжних цифрових даних;

· розрахунки економічного ефекту;

· інструкції і методики, опис алгоритмів і програм розв’язання задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання курсової роботи;

· ілюстрації допоміжного характеру.

4. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

4.1. Загальні вимоги. Курсову роботу друкують за допомогою комп'ютера з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Шрифт 14 Times New Roman. Можна також використати папір форматів у межах від 203х288 до 210х297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату АЗ.

Обсяг основного тексту курсової роботи повинен становити 70-80 сторінок (вступ – 2-3 сторінки, висновки – 4-5 сторінок). Текст додатків і список літератури в обсяг основного тексту не входять. Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве - не менше 30 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 20 мм, нижнє-не менше 20мм.

Шрифт друку повинен бути чітким - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання курсової роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагмента рисунка) друкованим шрифтом.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ»,«ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстаньміж заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

4.2. Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, під-пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому нижньому куті сторінки без крапки в кінці.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.»(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад:

Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то ЇЇ нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Якщо в курсовій роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад:

«Продовження табл. 1.2».

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1 - перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1…

2…

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

4.3. Ілюстрації. Ілюстрації повинні бути виконані чорнилом, тушшю чорного кольору на білому непрозорому папері.

В курсовій роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При потребі ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).

4.4. Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі-лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

4.5. Формули. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символа і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

4.6. Посилання. При написанні курсової роботи студент повинен робити посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в курсовій роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову, текст, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в курсовій роботі.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».

Посилання на ілюстрації дисертації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».Посилання на формули дисертації вказують порядковим номером в дужках, наприклад, «... у формулі (2.1)».

На всі таблиці дисертації повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

4.7. Список використаних джерел. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно подавати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Приклад оформлення відомостей подано у формі 1.

4.8. Додатки. Додатки оформляють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка при потребі може бути поділений на розділи йпідрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.

5. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ І ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Після закінчення курсова робота, підписана автором, з письмовим відгуком наукового керівника, який повинен містити характеристику кожного розділу виконаної роботи, подається завідувачеві кафедри /керівникові магістерської програми/. Якщо подана робота відповідає всім вимогам даних методичних вказівок керівник магістерської програми вирішує питання про допущення студента до захисту, роблячи відповідний запис на титульному аркуші курсової роботи. У разі невідповідності вимогам керівник магістерських програм може не допустити студента до захисту, а наукового керівника усунути від керівництва написанням подібних робіт. Таке рішення має бути затверджене на засіданні кафедри.

До захисту студент готує та додає до курсової роботи короткий автореферат (повідомлення до 8-10 хвилин). У авторефераті, що готується на захист захисті необхідно обгрунтувати актуальність теми, вибір об`єкта і предмета дослідження, коротко розкрити основні ключові моменти курсової роботи та зупинитися на власному баченні напрямів удосконалення функціональної системи ринку фінансових послуг.

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ

„Актуальні проблеми фінансового моніторингу”

1. Проблеми боротьби з відмиванням доходів незаконного походження в Україні.

2. Запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей.

3. Протидія тіньовій економічній діяльності у сфері фінансово-грошових відносин.

4. Роль банківської системи у боротьбі з легалізацією та відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом.

5. Роль банків у забезпеченні фінансової стабільності держави.

6. Фінансовий моніторинг на ринку банківських послуг.

7. Управлыння ризиками при здійсненні банкывських операцій.

8. Економічна глобалізація та діяльність міжнародних організацій щодо запобігання відмивання та легалізації доходів злочинного походження.

9. Національна система протидії відмивання коштів, її місце і роль у мшжнародному співтоваристві.

10. Банківська система України та проблеми легалізації доходів злочинного походження.

11. Сучасний стан банківської системи України та її вплив на фінансову стабільність держави.

12. Інтеграція України до міжнародної системи фінансового моніторингу.

13. Моніторинг діяльності комерційних банків в умовах трансформаційної економіки.

14. Система фінансового моніторингу в Україні та перспективи її розвитку.

15. Становлення і розвиток фінансового моніторингу в Україні.

16. Міжнародні стандарти здійснення фінансового моніторингу.

17. Безпека валютного ринку України та перспективи його розвитку.

18. Фінансовий моніторинг в умовах глобалізації до світової економіки.

19. Фінансовий моніторинг активних банківських операцій.

20. Фінансовий моніторинг в банківських установах.

21. Фінансовий моніторинг в небанківських фінансових установах.

22. Фінансовий моніторинг в установах грального бізнесу.

23. Інституційно-правове забезпечення фінансового моніторингу в Україні.

24. Механізм взаємодії суб”єктів фінансового моніторингу та напрями його оптимізації.

25. Державна стратегія забезпечення фінансового моніторингу.

26. Сучасний стан економіки та його вплив на фінансову безпеку держави.

27. Економічна політика як фактор економічної безпеки держави.

28. Здійснення моніторингу кредитних операцій та оцінка їх ризику.

29. Відмивання «тіньових грошей» при здійсненні експортно-імпортних операцій та контроль за їх виявленням.

30. Механізм ідентифікації клієнтів в процесі здійснення фінансових операцій та шляхи його вдосконалення.

31. Механізм зміцнення ресурсної бази банківської системи України.

32. Механізм запобігання відмиванню грошей в країнах-членах FАТF.

33. Механізм управління детінізацією економіки України.

34. Офшорний бізнес в контексті протидії відмивання коштів.

35. Фінансовий моніторинг операцій з цінними паперами.

36. FATF: фінансові заходи та рекомендації щодо боротьби з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

37. Іноземні інвестиції як метод легалізації кримінальних доходів.

38. Система банківських електронних послуг та перспективи її розвитку.

39. Відтік вітчизняних капіталів за кордон та проблеми їх репатріації

40. Відмивання грошей у сфері зовнішньо-економічної діяльності.

41. Відмивання доходів.отриманих незаконним шляхом:світовий досвід та вітчизняна практика.

42. Моніторинг впливу тіньової економіки на економічний розвиток держави.

43. Вплив тіньової економіки на соціально-економічний розвиток держави.

44. Фінансовий моніторинг операцій на фондовому ринку.

45. Фінансовий моніторинг ринку інвестицій.

46. Механізм протидії тіньовій економіці в контексті забезпечення економічної безпеки держави.

47. Економічна безпека комерційного банку та механізм її забезпечення.

48. Міжнародна система фінансового моніторингу: проблеми та шляхи вирішення.