Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції





Контроль за відповідністю законів та інших нормативно-правових актів Конституції, тлумачення окремих її положень зумовлюють створення авторитетного і компетентного орга­ну, який функціонував би самостійно і незалежно від будь-яких владних структур і надійно захищав принципи правової держави. Однією з головних ланок політичної системи демо­кратичних держав є органи конституційного правосуддя. Такі суди діють у переважній більшості країн Європи. Такий орган діє і в Україні.

Повноваження, порядок створення і діяльності Конститу­ційного Суду України регламентується Конституцією Украї­ни (розділ XII), Законом «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 p., Регламентом Конституційного Суду України.

Згідно зі ст. 147 Конституції Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, який вирішує питання про відповідність законів та інших право­вих актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Визначивши правовий статус Конституційного Суду Украї­ни як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні, Конституція тим самим виходить з того, що Конституційний Суд є не залежним від законодавчої, виконавчої та судової влади. Як конституційний орган держави він не входить до системи судів України загальної юрисдикції. Специфіка його діяльності полягає в тому, що він не здійснює правосуддя в повному розумінні цього слова, оскільки вирішує не спори, а питання про відповідність (конституційність) законів та ін­ших правових актів Конституції України. Звідси випливає і основна мета діяльності Конституційного Суду України — га­рантування верховенства Конституції на всій території дер­жави.

До складу Конституційного Суду України входять 18 суд­дів, які представляють три гілки влади: законодавчу, вико­навчу і судову. Особливістю порядку формування суддівсько­го корпусу є призначення до його складу суддів Верховною Радою України, Президентом України і з'їздом суддів Украї­ни. Аналогічний порядок формування Конституційного Суду передбачений в Італії, де участь у ньому беруть парламент, президент і вищі інстанції загальної та адміністративної юрис­дикції.

В Україні кожний із зазначених суб'єктів призначає (оби­рає) по шість суддів Конституційного Суду терміном на де­в'ять років, без права бути призначеними повторно. Обмеження терміну призначення, а також неприпустимість призначення на цю посаду повторно зумовлюються значними владними пов­новаженнями, якими наділений Конституційний Суд.

Верховна Рада України призначає суддів таємним голосу­ванням за пропозицією Голови Верховної Ради, за яку прого­лосували не менше однієї чверті народних депутатів від її конституційного складу, з поданням висновків щодо кожної кандидатури відповідного парламентського комітету.

Президент України, призначаючи суддів, проводить з цьо­го питання консультації з Прем'єр-міністром та міністром юс­тиції України і видає указ про їх призначення, скріплений підписом Прем'єр-міністра та міністра юстиції.

З'їзд суддів за пропозицією делегатів відкритим голосуван­ням визначає кандидатури на посади суддів для включення їх у бюлетені для таємного голосування.

Виходячи з особливого місця Конституційного Суду в дер­жавному механізмі вимоги щодо кандидатів Б:а посади суддів є високими. Суддями Конституційного Суду можуть бути гро-

мадяни України, які на день призначення досягли 40-річного віку. Звичайно, це має бути висококваліфікований фахівець у галузі юрисдикції з бездоганною репутацією. Він повинен ма­ти вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової чи педа­гогічної роботи не менше 10 років. Це мають бути посади юридичного профілю у правоохоронних органах, наукових, навчальних та інших закладах. Кандидат у судді повинен во­лодіти державною мовою і проживати в Україні протягом останніх 20 років.

На свою посаду суддя офіційно вступає з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України.

Граничний вік перебування судді на посаді - - 65 років. Конституційний Суд зі свого складу на спеціальному засідан­ні шляхом таємного голосування обирає лише на один триріч­ний термін Голову Конституційного Суду. Голова має досить значні повноваження. Насамперед він організовує діяльність Конституційного Суду, роботу його апарату, головує на за­сіданнях Суду тощо. Обмеження трьома роками повноважень Голови спрямоване на забезпечення протягом 9-річного тер­міну повноважень Конституційного Суду виконання обов'яз­ків Голови більш широким колом суддів, можливо, представ­никами всіх трьох гілок влади. Головою Конституційного Суду України вважається обраним кандидат, за якого прого­лосувало більше половини від конституційного складу суддів Конституційного Суду. У разі, якщо було запропоновано біль­ше двох кандидатів і жодного з них не було обрано, проводи­ться повторне голосування щодо двох кандидатів, які отрима­ли більшість голосів. У разі ж, якщо Голову в обох випадках не було обрано, проводяться нові вибори з висуванням нових кандидатур.


Закон передбачає гарантії незалежності та недоторканності суддів, підстави щодо звільнення з посади та вимоги щодо не-сумісництва суддів. При виконанні своїх повноважень вони є незалежними і підкоряються тільки Конституції України, їм гарантується особиста недоторканність, яка полягає в тому, що суддя не може бути затриманий та заарештований без зго­ди Верховної Ради України до винесення вироку суду. Вони не несуть юридичної відповідальності за результати голосу­вання або висловлювання в Конституційному Суді України і в його комісіях, за винятком відповідальності за образу або на­клеп при розгляді справ, прийнятті рішень і винесенні ви­сновків Конституційним Судом України. Важливою гаран­тією їх незалежності є те, що судді не можуть перебувати в політичних партіях та профспілках, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обій­мати будь-які оплачувані посади, виконувати іншу оплачува­ну роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Такі вимо­ги мають сприяти незалежності суддів при виконанні ними службових обов'язків і уникнути політизації цього органу.

Суддю ніхто не має права змінити, припинити його повно­важення, крім випадків і в порядку, передбачених ст. 126 Кон­ституції України. Так, суддя звільняється з посади орга­ном, який його обрав або призначив, у разі: закінчення тер­міну, на який його обрано чи призначено; досягнення суддею 65 років; неможливості виконувати свої повноваження за ста­ном здоров'я; внаслідок порушення суддею вимог щодо несу­місності (частина друга ст. 16 закону); порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо цього; припинення ним українського громадянства; ви­знання його безвісно відсутнім; подання суддею заяви про від­ставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Повноваження судді припиняються також у разі його смерті.

Судді Конституційного Суду мають право вимагати від дер­жавних та недержавних органів, організацій, установ, поса­дових осіб будь-які документи та іншу інформацію з питання, яке готується до розгляду в Суді, вислуховувати з цих питань пояснення відповідних посадових осіб. Судді мають право ви­рішального голосу при прийнятті рішення чи висновку Кон­ституційного Суду.

Суддя не має права на публічне висловлювання своїх по­глядів на питання неконституційності актів, які перебувають на розгляді Суду.

Конституція України та Закон «Про Конституційний Суд України» передбачають можливості розпуску або призупи­нення діяльності Конституційного Суду. Згідно з законодавс­твом України у разі запровадження воєнного або надзвичай­ного стану в Україні Конституційний Суд продовжує здійсню­вати свої повноваження.

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України, процедура розгляду ним справ визначається Зако­ном «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р. із наступними змінами. У цьому законі закріплено основні засади конституційного судочинства, процедурну діяльність конституційного провадження та його особливості. Вирішую­ться також питання законодавчого регулювання внутрішньо-організаційної діяльності Конституційного Суду, закріплюю­ться реальні гарантії незалежності суддів від впливу будь-яких владних структур.


Деякі правові питання внутрішньої роботи вирішені Регла­ментом Конституційного Суду, зокрема порядок обрання Го­лови Конституційного Суду та його заступників, утворення колегій суддів, постійних і тимчасових комісій, повноважен­ня та порядок проведення засідання колегій суддів, засідань і пленарних засідань Конституційного Суду, порядок розгляду справ і т. д. Ряд питань організації внутрішньої роботи унор­мовані іншими актами — положеннями про постійні комісії, про секретаріат, інструкцією з діловодства тощо.

Свою діяльність Конституційний Суд України здійснює на основі принципів:

верховенства права -- при прийнятті рішення Конститу­ційний Суд України керується нормами Конституції України, яка закріплює ідеї справедливості;

незалежності - - Конституційний Суд України незалежно приймає рішення з питань своєї компетенції. У його діяль­ність ніхто не має права втручатися, нав'язувати йому свою точку зору. Судді при здійсненні своїх повноважень підкоря­ються тільки Конституції України та Закону «Про Конститу­ційний Суд України»;

колегіальності — згідно зі ст. 4 Закону «Про Конституцій­ний Суд України» розгляд справ і прийняття рішень здійсню­ється Судом колегіально. Рішення приймаються тільки суд­дями, які брали участь у розгляді справи в судовому засіданні. Рішення Конституційний Суд може приймати на пленарних засіданнях, якщо у розгляді справи брали участь не менше двох третин від загальної кількості суддів;

гласності -- справи Конституційний Суд України розгля­дає на своїх засіданнях відкрито. У судовому засіданні можуть брати участь Президент України, народні депутати України, Генеральний прокурор України та інші посадові особи. Закриті засідання можливі тільки у випадках, перед­бачених законом. Рішення у будь-якому випадку ухвалюють­ся публічно.

Конституційний Суд України фінансується із державного бюджету окремим рядком. Його акти публікуються у «Вісни­ку Конституційного Суду України», засновником якого є сам Конституційний Суд. Місцем знаходження Конституційного Суду є м. Київ. Символіка Конституційного Суду визначена Законом «Про Конституційний Суд України»;

повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтування прийнятих ним рішень — акти Конституційного Суду Украї­ни приймаються відкритим голосуванням. Засідання вважа­ється правомочним, якщо у ньому бере участь не менше двох третин складу Конституційного Суду України, а акт -- при­йнятим, якщо за нього проголосували не менше 10 суддів. Акти мають бути вмотивовані, викладені письмово, підписані усіма суддями, які брали участь у розгляді справи. Судді ма­ють право на особисту думку, якщо не згодні з рішенням чи висновком Суду.

Діяльність Конституційного Суду України на таких демо­кратичних засадах, як свідчить практика його функціонуван­ня, дає підстави для висновку, що цей орган у державному механізмі посідає досить вагоме місце. Це має суттєве значен­ня для становлення України як демократичної, правової дер­жави.







Date: 2015-09-23; view: 394; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию