Опорний конспект лекцій

АВТОР КОРНІЄНКО Т.М.

Київ 2013

ЗМІСТ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ…….…………………………………..

Тема 1. Планування діяльності підприємства 13

Тема 1. Загальна характеристика підприємства……………………………….17

Тема 2. Управління і структура підприємства…………………………………35

Тема 3. Інфраструктура підприємства………………………………………….38

Тема 4. Виробничі фонди підприємства……………………………………….40

Тема 5. Техніко-технологічна база підприємства…………………………. …47

Тема 6. Персонал підприємства та продуктивність праці…………………….51

Тема 7. Оплата праці на підприємстві……………………………………….56

Тема 8. Виробничий процес і його організація……………………………….60

Тема 9. Інноваційні процеси на підприємстві…………………………………64

Тема 10. Нематеріальні ресурси та активи підприємства……………………..67

Тема 11. Інвестиційні ресурси підприємства…………………………………..70

Тема 12. Регулювання, прогнозування та планування діяльності підприємства....73

Тема 13. Виробництво, якість та конкурентоспроможність продукції………77

Тема 14. Витрати і ціни на продукцію……………………………………….81

Тема 15. Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності підприємства………...…………………………………………………………..87

Тема 16. Антикризова система господарювання на підприємстві………..…92

ТЕМА 1. ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

СУТЬ І ВИДИ ПЛАНУВАННЯ

Ефективність діяльності підприємства в умовах ринкової економі­ки визначається багатьма обставинами: правильним встановленням кількості, якості і асортименту продукції; вибором оптимальної технології і організації виробництва; своєчасним і раціональним ресурсним забезпеченням; розміром основного і оборотного капіта­лу; формами та методами реалізації продукції.

В умовах ринкової системи господарювання діапазон цих чинни­ків дуже значний. Тому кожне підприємство повинне забезпечити їх оптимальне поєднання, що передбачає дотримання відповідних форм і методів їх внутрішнього взаємоузгодження. Такою формою є планування виробничої та господарської діяльності підприємства. Досвід країн із розвинутою ринковою економікою свідчить, що в умовах ринку з жорсткою конкуренцією планування господарсько-виробничої діяльності — головна умова виживання та економічного зміцнення підприємств, оскільки дає змогу найповніше використати ресурси, комплексно й швидко вирішити питання виробництва продукції з урахуванням попиту і пропозиції на ринку. Це зумовлено самою суттю планування, бо воно, по-перше, має справу з вибором можливої альтернативи розвитку підприємства з їх значної кількос­ті. По-друге, реалізація вибраної альтернативи здійснюється на основі сьогоднішніх рішень. По-третє, планування — це безперерв­ний процес прийняття рішень з уточненням мети і завдань розвитку підприємства, визначення його стратегії і тактики. По-четверте, в розроблених деталізованих планах скоординовано показники, що всебічно характеризують економіку підприємства. І по-п'яте, вихід­ними принципами планування є рентабельність і забезпечення над­ходження коштів в обсязі, що задовольняє власників, засновників, акціонерів, державу тощо.

Розрізняють планування довгострокове і короткострокове. На­приклад, питання забезпечення підприємства сировиною, матеріала­ми, плати за енергію, воду потребують вирішення протягом коротко­го проміжку часу. Водночас необхідність у придбанні устаткування та способи його використання, кадрова політика, визначення асорти­менту продукції і ринків збуту розглядаються в довгостроковому плані.

На підприємстві розробляють стратегічні, поточні та оперативні плани. Стратегічні поділяють на середньо- й довгострокові. Середньострокові плани розробляють на період від 2 до 5 років, а довгострокові — від 5 до 15 років і більше. Основною формою стратегічного планування є розробка середньострокових планів.

Довгострокові розробляють-у тих випадках, коли вирішення еконо­мічних і технічних поблем не вкладається в середній період.

Поточні плани розробляють на строк до одного року. Вони складаються на базі середньострокових стратегічних планів і реалі­зують їх завдання з урахуванням змін ринкових умов, економічного та політичного середовища.

Оперативні плани розробляють на менш короткий період часу: квартал, місяць, декаду, добу. Це зумовлено необхідністю врахуван­ня швидких змін у попиті споживачів і кон'юнктурі ринку, усклад­нень у забезпеченні підприємства сировиною та матеріалами, асор­тименту продукції.

Система стратегічних, поточних і оперативних планів забезпечує гнучкість виробництва при його орієнтації на досягнення перспек­тивної мети.

Стратегічний план включає такі складові: аналіз середовища, програма діяльності підприємства, його завдання і цілі, план розвит­ку господарського портфеля, стратегія зростання.

Аналіз середовища передбачає вивчення макрооточення, безпосе­реднє оточення, внутрішнє середовище. Аналіз макрооточення вклю­чає вивчення таких компонентів середовища, як стан економіки, правове регулювання і управління; політичні процеси; природне середовище та ресурси; соціальні і культурні проблеми; науково-тех­нічний і технологічний розвиток суспільства та інфраструктури тощо.

Аналіз безпосереднього оточення здійснюється за такими основ­ними компонентами: покупці; постачальники; конкуренти; ринок робочої сили.

Внутрішнє середовище аналізують за напрямами: персонал (по­тенціал, кваліфікація, інтереси); організація управління; виробницт­во; фінанси; маркетинг; організаційна культура.

Програма діяльності підприємства. В цьому розділі плану відоб­ражується сфера діяльності підприємства: виробництво продукції, розробка і впровадження перспективних видів продукції, задоволен­ня потреби споживачів.

Завдання і цілі підприємства. Розробляють систему завдань, вирішення яких забезпечує досягнення цілей, намічених у програмі підприємства.

План розвитку господарського портфеля передбачає аналіз стану всіх підрозділів підприємства (окремих виробництв, цехів, виробни­чих дільниць, бригад); асортименту продукції та окремих її видів; рентабельності продукції, місткості ринку, інтенсивності конкуренції, можливості зниження собівартості та інших показників.

Стратегія розвитку підприємства є заключною частиною страте­гічного плану, де визначаються напрями дальшого розвитку підпри­ємства за рахунок впровадження нових видів продукції і проникнен­ня на нові ринки.

ОСНОВНІ РОЗДІЛИ І ПОКАЗНИКИ ПЛАНУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

План розвитку підприємства включає такі основні розділи.

1. Виробництво і реалізація продукції (виробнича програма): виробництво і реалізація видів продукції в натуральному та вартіс­ному виразі, підвищення якості продукції, завдання щодо введення нових потужностей.

2. Розвиток науки і техніки: заходи по створенню нових видів продукції, впровадженню прогресивної технології, механізації і автоматизації виробництва, стандартизації та сертифікації про­дукції.

3. Підвищення економічної ефективності виробництва: показни­ки підвищення ефективності праці, основних фондів, оборотних засобів, капітальних вкладень, сировинних і матеріальних ресурсів, фондовіддачі, рентабельності, оборотності оборотних засобів, матері­аломісткості тощо.

4. Капітальні вкладення та капітальне будівництво: введення в дію основних фондів і виробничих потужностей, окремих об'єктів та споруд виробничого призначення; приріст виробничих потужнос­тей за рахунок технічного переозброєння й організаційно-технічних заходів, обсяг незавершеного будівництва.

5. Матеріально-технічне забезпечення: потреби у матеріально-технічних ресурсах, джерела задоволення цих потреб. Даний розділ розробляють із розрахунками щодо зниження питомих витрат сиро­вини, матеріалів, палива, енергії на основі прогресивних технічно обгрунтованих норм їх витрати, а також науково обгрунтованих нормативів використання устаткування, машин, механізмів.

6. Праця, кадри: підвищення продуктивності праці, чисельність персоналу, фонд заробітної плати, додаткові потреби персоналу, охорона праці.

7. Витрати на виробництво і реалізацію продукції: раціональне використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, еконо­мічно обгрунтоване визначення розміру витрат на виробництво продукції, обчислення розміру доходу від виробничої діяльності.

8. Фінансовий план: встановлюють найважливіші фінансові по­казники — розрахунок потреби у власних оборотних засобах і зав­дання щодо прискорення їх обігу, взаємовідносини з бюджетом, кредитні відносини, створення і використання основних виробничих фондів, завдання щодо прибутку.

9. Соціальний розвиток колективу: завдання щодо соціального розвитку колективу, поліпшення умов праці, відпочинку і побуту.

10. Заходи з охорони природи і раціонального використання природних ресурсів: охорона і раціональне використання водних ресурсів, землі, повітряного басейну тощо. Тут передбачають широке впровадження маловидхідних і безвідхідних технологічних процесів,

які забезпечують комплексне використання сировини та матеріалів, що виключають або істотно знижують шкідливий вплив на навко­лишнє середовище.

Наведені види планування мають свою методологію, форми і методи розрахунку показників. Вони є предметом вивчення важли­вих галузей знань економічної науки: «Прогнозування та макроекономічне планування», «Планування діяльності підприємства», «Стратегія підприємства». Ми ж розглядаємо планування лише в частині його ролі і значення в розвитку підприємства в умовах ринку як засобу, що дозволяє знайти найбільш ефективні шляхи узгодження можливостей підприємства з попитом і пропозицією своїх товарів.

НОРМИ, НОРМАТИВИ ТА ПОКАЗНИКИ ПЛАНІВ

Обгрунтування планів розвитку підприємств здійснюється на основі системи прогресивних техніко-економічних нормативів, які розробляються за такими основними групами:

норми затрат праці (норми затрат робочого часу на одиницю продукції, норми виробітку продукції за одиницю часу, норми обслу­говування, норми чисельності);

норми матеріальних витрат (питомі витрати сировини, матеріа­лів, палива, енергії);

нормативи використання знарядь праці (нормативи використан­ня машин, устаткування, механізмів, будівель, споруд);

нормативи організації виробничого процесу (тривалість виробни­чого циклу, обсяги незавершеного будівництва, запаси сировини, матеріалів, палива);

норми тривалості освоєння потужностей підприємств, вироб­ництв, цехів, ліній.

Техніко-економічне обгрунтування планів та підвищення ефек­тивності виробництва визначає систему показників плану. Показни­ки, що використовуються в плануванні, поділяють на кількісні і якісні, об'ємні та питомі. До кількісних належать: обсяг товарної, валової продукції, обсяг реалізації, чисельність працюючих, чисель­ність робітників, фонд заробітної плати, сума прибутку, розмір різних виробничих ресурсів (сировини, матеріалів, палива тощо).

«Якісні показники виражають економічну ефективність виробницт­ва та окремих чинників: підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, рентабельність виробництва, фондовіддача, якість про­дукції та ін.

* Об'ємні показники — витрати сировини, матеріалів на одиницю продукції; капітальні вкладення на одиницю виробничої потужності та ін.

Для розрахунку показників плану підприємства використовують натуральні, вартісні та показники затрат праці.

Натуральні показники використовують при плануванні обсягу виробництва, сировинних і матеріальних ресурсів. Для виміру обсягу виробництва однорідних виробів, різних за матеріаломісткістю чи іншою ознакою, використовують умовно-натуральні показники: мило 40%-ної жирності, трактори в 15-сильному обчисленні та ін. Широко використовують показники затрат праці в нормо-годинах для визна­чення норм виробітку та ін.

»В умовах товарно-грошових відносин важливе значення мають вартісні показники: обсяг реалізації, товарна і валова продукція. За їх допомогою визначають динаміку розвитку підприємства, темпи та пропорції, взаємоузгоджують усі розділи плану підприємства.

Date: 2015-09-23; view: 413; Нарушение авторских прав