Завдання з РГЗ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

________________М.В. Загорученко

“ ____ “ ______________ 2009 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

“КОМП‘ЮТЕРНА СХЕМОТЕХНІКА”

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ - бакалавр

НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ – 0915 “ Комп’ютерна інженерія ”

Вступ

1.1. Мета, завдання, структурно-логічне місце дисципліни в навчальному процесі підготовки фахівців напряму «Комп’ютерна інженерія».

· Комп‘ютерна схемотехніка є базовою дисципліною для багатьох дисциплін в галузі комп‘ютерних технологій. В основі проектування та реалізації будь-якої комп’ютерної системи лежать схемо технічні рішення, які безперечно синхронно змінюються в такт з функціональними можливостями компонентної бази, яка розвивається надзвичайно швидкими темпами в бік її універсалізації.

· На сучасному етапі збільшились інформаційні потоки та вимоги до швидкості обробки даних; зараз вони потребують застосування перспективних комп’ютерних технологій. Тому інженер комп'ютерного профілю повинен володіти знаннями по застосуванню найперспективнішої елементної бази для розробки комп‘ютерних систем, мовами програмування процесорів та контролерів, зокрема низькорівневою мовою асемблер.

· Вивчення дисципліни має велике значення для якісного схемо технічного проектування комп’ютерних систем спеціалізованого призначення.

· Ознайомлення студентів з принципами схемо технічної реалізації цифрових операцій дає змогу вироблення у них початкових навичок по програмуванню окремих процесів систем, обробку та маніпулювання даними за для забезпечення в оптимальний спосіб схемо технічної реалізації процесів комп‘ютерних систем.

· Утворення у студентів основ підготовки в галузі цифрової схемотехніки є необхідною умовою для вивчення спеціальних споріднених дисциплін комп‘ютерної інженерії.

· Вироблення у студентів практичних прийомів та навичок роботи з програмуванням процесорів та контролерів дозволить майбутнім фахівцям розробляти схемо технічні проекти спеціалізованих комп‘ютерних системи на основі синтезу як існуючої так і прийдешньою елементною базою.

1.2. Анотований зміст дисципліни

Сучасна комп‘ютерна техніка надійно увійшла в кожний дім та кожне підприємство. Схемотехнічною реалізацією роботи комп‘ютерів цікавляться, як професіонали - розробники, так і люди, далекі від неї: школярі, бухгалтери, та гуманітарії. Ефективність роботи комп‘ютерних систем повністю залежать від елементної бази та способів поєднання цих елементів, тобто синтезу. Саме цій задачі – схемо технічній реалізації спеціалізованих комп‘ютерних систем і присвячується дисципліна комп‘ютерна схемотехніка.

Незважаючи на простоту булевих бінарних операцій, що можуть бути реалізовані на основі цифрових базових компонентів, уся складність системи переноситься на структуру тобто комп‘ютерну жорстку та програмовану схемотехніку, що реалізує будь-які процеси комп‘ютерної системи в цілому. Тож принципи схемо технічної реалізації, що закладені в дисципліні комп‘ютерна схемотехніка, складають зміст побудови обчислювальних, управляючих, інформаційних та інших спеціалізованих комп‘ютерних систем.

Бурхливий темп розвитку інформаційних технологій, їх зв’язок з будь-якими галузями народного господарства вказує на роль курсу комп‘ютерна схемотехніка у технічному вузі: це фундаментальна база для теоретичної підготовки фахівця, без якої його успішна діяльність неможлива.

1.3. Перелік базових дисциплін (дисципліни, що передують)

· Основи дискретної математики

· Основи електроніки та електротехніки

· Програмування

· Комп‘ютерна електроніка

1.4. Перелік дисциплін, що забезпечуються

· системне програмне забезпечення;

· методи проектування комп‘ютерних систем;

· комп’ютерні системи штучного інтелекту

· експертні системи

1.5. Зміст знань, умінь і навичок після опанування курсу комп‘ютерна схемотехніка

знати:

· основні структурно-логічні схеми реалізації комп‘ютерних систем;

· компонентну базу обчислювальних систем;

· елементи асемблерного програмування мікропроцесорів та контролерів;

вміти:

· операції низькорівневого програмування мікропроцесорів;

· подання інформації для мікропроцесора в різних системах числення;

· мікропроцесорні регістри та їх призначення;

· призначення регістра прапорів та його окремих бітів;

· виконання операцій адресації;

· виконання елементарних мікропроцесорних операцій: пересилки, додавання, множення.

· етапи виконання програм в на асемблерах TASM та MASM.

1.6. Загальний обсяг дисципліни та розподіл часу за видами роботи

Тематичний план

2.1. Перелік модулів

2.2 Програми модулів

Комп‘ютерна схемотехніка

(загальний обсяг – 3 кредита/ 162 за IV семестр)

Модуль №1 “ Асемблерні дані та способи їх адресації ” термін проведення 6-й тиждень семестру

(обсяг- 81 година)

Комп‘ютерна схемотехніка

(загальний обсяг – 3 кредити: 162 години)

Модуль №2 “ Команди, директиви та оператори асемблера ” термін проведення 11-й тиждень семестру

(обсяг - 81 година)

2.3. Зміст навчального (лекційного) матеріалу

2.4. Перелік лабораторних робіт

2.5. Самостійна робота студентів

Самостійна робота над дисципліною комп‘ютерна схемотехніка включає:

2.5.1 Опрацювання прослуханого теоретичного матеріалу, який викладено на лекції, більш глибоке вивчення окремих тем або питань – для цього студент використовує літературу у читальному залі бібліотеки, мережу Internet;

2.5.2 підготовку до лабораторних занять;

2.5.3 виконання розрахункової графічної роботи;

2.5.4 систематизацію вивченого матеріалу та підготовку до контрольного заходу. Для цього призначені конспект лекцій та рекомендований список літератури.

Перелік питань для самостійного поглибленого опрацювання

Завдання з РГЗ

Завдання для розрахункової графічної роботи, рівно як і для більш поглибленого вивчення курсу, участі в олімпіадах, наукових конференціях відображено в таблиці і ґрунтується на складанні програм, або використання існуючих пакетів схемо технічної імітації цифрових та аналогових пристроїв.

2.7. Контрольні заходи

При проведенні контрольних заходів з курсу комп‘ютерна схемотехніка використовуються контроль оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу модулів.

На початку проведення лабораторних занять проводиться усне опитування студентів по теоретичному матеріалу (час - 15 хв), при прийомі виконаної лабораторної роботи здійснюється перевірка правильності виконання роботи.

3. Засоби діагностики рівня досягнень (успішності)

3.1. Контроль рівня засвоєння

Контроль рівня засвоєння програми кожного модуля здійснюється шляхом виконання письмового контрольного завдання.

Білети для проведеннямодульних контролів містять теоретичні питання, на які необхідно дати стислі відповіді. Кожна відповідь оцінюється 6 балами. Отже, максимально студент може набрати 12 балів(за умови захисту їм лабораторних робіт).

3.2. Питання для проведення модульного контролю з дисципліни «Комп‘ютерна схемотехніка»