Стаття 6.11. Експертний інститут

1. Експертний інститут є неприбутковою установою, заснованою центральним органом виконавчої влади, відповідальним за реалізацію державної політики у сфері освіти для організації виконання робіт, пов’язаних із розробкою державних вимог до змісту освіти.

2. Експертний інститут має обов’язки:

- вести реєстри експертів у визначених видах діяльності;

- забезпечувати незалежний відбір експертів для виконання певних видів робіт;

- забезпечувати роботу експертів;

- забезпечувати роботу науково-методичних комісій, науково-методичної ради, експертних комісій.

3. Працівники Експертного інституту не можуть бути експертами і членами експертних, науково-методичних комісій, науково-методичної ради.

4. Експертний інститут працює за планом, затвердженим заснованою центральним органом виконавчої влади, відповідальним за реалізацію державної політики у сфері освіти.

5. Експертний інститут не несе відповідальності за змістовну частину роботи експертних, науково-методичних комісій та науково-методичної ради.

6. Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за реалізацію державної політики у сфері освіти, не може приймати рішень, пов’язаних зі змістом освіти, без позитивного експертного висновку.

6. Експертний інститут організовує розробку:

- Державних стандартів освітньої діяльності та стандартів освіти;

- Типових освітніх програм дошкільної, середньої освіти.

8. Склад експертів у сфері освіти формується за галузями знань. Експерт повинен відповідати таким критеріям:

1) мати стаж роботи у сфері освіти або науки не менше десяти років;

2) мати наукові публікації у реферованих періодичних виданнях або підручники чи посібники які використовуються у відповідних освітніх процесах;

3) не мати стягнень за порушення норм авторського права і академічної доброчесності.

9. Включення особи до реєстру експертів здійснюється в разі підтримки її не менш як двома третинами від повного складу експертів у відповідній галузі знань.

10. Особа втрачає статус експерта за власною заявою або у разі, якщо судовим рішенням його експертний висновок визнано таким, що не відповідає принципам науковості та об’єктивності.

11. Особа, яка втратила статус експерта на підставі рішення суду, не може бути повторно включена до реєстру експертів.

12. Перший склад експертів у галузі знань затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти за пропозиціями національних академій наук, професійних об’єднань працівників освіти і науки, асоціацій закладів освіти.