Розрахунок приросту живої маси худоби по місяцях, кварталах та за рік

Середня жива маса на момент надходження у групу, ц: корів первісток - 4,82 бичків старше 1 року - 2,36

дорослої худоби на відгодівлі - 5,20 бичків та теличок до 1 року - 0,27

нетелей - 3,42 теличок старше 1 року - 2,17

Виходимо з того, що бички, які будуть надходити і вибувати протягом місяця, перебуватимуть у групі в середньому по 15 кормо-днів кожний.

Таким чином, оскільки у січні з наявних 62 бичків 2 буде вилучено на реалізацію, а 13 бичків надійде з молодшої групи, то кількість кормо-днів їх утримання у стаді складе, відповідно: 1800; 30 і 195 (60×30; 2×15 і 13×15). Перемноживши кормо-дні на запланований середньодобовий приріст живої маси (650г) і виконавши інші необхідні арифметичні операції, отримали значення зміни живої маси бичків протягом першого місяця планового року. Одержаний результат засвідчує, що сумарна жива вага бичків за січень зросла з 199,0 до 234,9ц. За цей же час їх поголів’я збільшилось з 62 голів на 73.

Такої ж послідовності дотримуємося при проведенні розрахунків за лютий, березень та інші місяці року. Це стосується і інших статевих та вікових груп худоби.

Річний рух стада великої рогатої худоби наведено в таблиці 9.

Таблиця 9

План річного обороту стада ВРХ

Завдання 3 (ауд.-2год., самост.-2год.). Планування продуктивності худоби.

Порядок та методика виконання завдання

Основними плановими показниками продуктивності скотарства є річний надій молока від 1 корови, наявної на початок року (кг) та середньодобовий приріст живої маси молодняка на вирощуванні, відгодівлі і нагулі (г).

Плановий рівень молочної продуктивності корів обчислюється зазначеним вище способом (на наявну на початок року корову) з метою мобілізації зусиль для нарощування м’ясних і молочних ресурсів передусім за рахунок максимально повного використання наявного маточного поголів’я. Проте, в разі очікуваної істотної різниці у поголів’ї корів на початок і кінець планового року необхідно застосовувати показник продуктивності, обчислений у розрахунку на середньорічну корову.

Основними факторами, що визначають продуктивність худоби є:

- рівень і повноцінність годівлі (витрати кормів у ц корм. од. на середньорічну голову, питома вага окремих видів кормів у структурі річного раціону;

- якість кормів, передусім вміст у них перетравного протеїну;

- породний склад і племінні якості тварин;

- технологія та організація виробництва;

- умови утримання тварин;

- забезпеченість галузі робочою силою, рівень її кваліфікації і професійної майстерності, умови праці, матеріальна зацікавленість працівників у кінцевих результатах роботи.

Для господарств з низьким рівнем годівлі худоби найбільш ефективний засіб зростання продуктивності - підвищення рівня й повноцінності годівлі. Про це свідчить той факт, що кожен центнер збалансованих за протеїном кормів (в корм. од.) згодований понад рівень попереднього періоду, забезпечує зростання молочної продуктивності корів на 60-70кг.

Для господарств з високим рівнем годівлі подальше зростання продуктивності скотарства зумовлюється, насамперед, поліпшенням породності і племінних якостей худоби, структури річного раціону, поліпшенням догляду, оптимізацією вікового складу стада корів тощо.

При прогнозуванні продуктивності худоби, а також при виявленні її тенденцій використовують метод екстраполяції (знаходження наступних рівнів показників динамічного ряду при відомих їх попередніх значеннях). Для цього динамічний ряд фактичних значень продуктивності вирівнюють за допомогою рівняння прямої лінії:

yet=a0 + a1t,

де yt - розрахунковий рівень продуктивності; a0 - вихідний (початковий) рівень продуктивності; a1 - середній абсолютний приріст продуктивності; - порядковий номер року ( = 1,2,3…n). Вирівнювання проводиться методом найменших квадратів. Значення a0 і a1 розраховуються за формулами:

Оскільки між продуктивністю і факторами, що її зумовлюють, існує кореляційний зв’язок, то для комплексного вивчення впливу кожного з факторів використовують метод кореляційно-регресійного аналізу. Одержані похідні функції (здебільшого лінійні рівняння множинної регресії типу ) використовують для планування продуктивності тварин. Для цього у розраховані рівняння регресії (виробничі функції) підставляють передбачувані планом зміни обраних факторів і таким чином одержують ймовірне значення планових показників продуктивності. Ці показники, при дотриманні необхідних вимог, є достатньо обґрунтованими, оскільки враховують зв’язки між продуктивністю і факторами, а також намічуваними змінами факторів.

Приклад 1. Розрахувати виробничу функцію надою () від рівня ( - витрати кормів на одну середньорічну корову за рік, ц. корм. од.) та повноцінності годівлі ( - частка концентрованих кормів у структурі річного раціону, %; - вміст перетравного протеїну в кормовій одиниці, г).

Використовуючи фактичні дані (табл.10) та застосовуючи кореляційно-регресійний метод, обчислюємо параметри рівняння множинної регресії. Розрахунки проводимо з використанням ПК та відповідного програмного забезпечення. Отримали таке рівняння регресії:

Таблиця 10

Вихідні дані для визначення кореляційної залежності молочної продуктивності корів від рівня та повноцінності годівлі

Коефіцієнти регресії відображають рівень зміни молочної продуктивності корів залежно від намічуваної зміни відповідного фактора на одиницю його виміру (ц, кг, г, % тощо) за умови незмінності середнього рівня значень решти факторів, що враховані у рівнянні. Так, показує, що при середніх значеннях вмісту концентрованих кормів у річному раціоні і перетравного протеїну в кормових одиницях, збільшення витрат кормів на 1 ц корм. од. на 1 корову забезпечує зростання її надою на 59,29кг; значення свідчить, що підвищення частки концентрованих кормів у раціоні на 1% обумовлює приріст молочної продуктивності корів на 52,63кг за рік. Якщо ж підвищити вміст перетравного протеїну в одній корм. од. на 1г, то надій зросте на 29,85кг.

У господарства є можливість у плановому році підвищити рівень годівлі корів на 2,3 ц корм. од., вміст концентрованих кормів у їх річному раціоні на 3,8% та вміст перетравного протеїну у кормах на 4,5г. При цих умовах та при незмінності решти факторів, які впливають на молочну продуктивність корів, плановий надій на 1 середньорічну корову складе 3320кг.

Ці дані і приймаємо для проведення подальших розрахунків.

Приклад 2. Розрахувати виробничу функцію продуктивності молодняка великої рогатої худоби на відгодівлі (бички ст. 1 року): Ух - середньодобовий приріст живої маси; Х1 – рівень годівлі (витрати кормів на 1 середньорічну голову), ц корм. од.; Х2 – питома вага концентрованих кормів у раціоні, %; Х3 - поточні витрати на 1 середньорічну голову за рік, грн.; Х4 – оплата праці працівників по догляду за бичками, грн./люд.-год.; Х5 - витрати праці на 1 середньорічну голову, люд.-годин.

У результаті розв’язання задачі багатофакторного кореляційного аналізу на ПК, виробнича функція залежності середньодобових приростів живої маси бичків старше 1 року від зазначених факторів має вигляд:

Можливі й інші методи планування продуктивності худоби. Нижче наводиться ще один, досить простий у застосуванні (приклад умовний).

Таблиця 11

Показники продуктивності великої рогатої худоби

Завдання 4 (ауд.-2год.,самост.-2год.). Планування виробництва і використання продукції.

Порядок та методика виконання завдання

1. Розподілити плановий надій на 1 корову по місяцях лактації.

2. Розподілити планове поголів’я корів по місяцях року у залежності від місяця їх лактації.

3. Розрахувати планові обсяги виробництва молока по місяцях і кварталах року.

У відповідності до прийнятих умов відтворення стада великої рогатої худоби період лактації корів протягом року триватиме 10 місяців. За цей час планується надоїти на 1 корову 3320кг молока. Таким чином, надій за 1 лактацію (період від народження теляти до запуску корови) очікується на рівні 3320×9:10 = 2988кг.

Приймемо наступний розподіл надоїв по місяцях лактації (встановлюється на основі фактичних даних по господарству або береться з довідників), %: 1-й місяць (13); 2-й (15); 3-й (14); 4-й (13); 5-й (12); 6-й (11); 7-й (9); 8-й (8); 9-й (5).

Ці дані використовуються для розрахунку кількості молока, яке буде одержане від 1 корови протягом кожного місяця її лактації. Наприклад, за 1-й після отелення місяць: (2988×13):100=388,4кг і т. д.

Кількісний розподіл корів по місяцях лактації проводиться на основі даних про час їх отелень у минулому і плановому роках. Результат такого розподілу наведено в таблиці 12. Знаючи розподіл корів та розподіл річного надою по місяцях лактації, не важко розрахувати обсяги одержання молока за кожний місяць планового року (табл.13). Для цього дані про поголів’я корів, які находяться на першому місяці лактації (рядок 1 табл.12), послідовно множаться на дані про обсяг надою за перший місяць лактації (табл.13 - 388,4кг) і т. д.

Таблиця 12