Основні ідеї дослідно-експериментальної роботи

Обгрунтування і програма

дослідно-експериментальної роботи на тему:

“Педагогічне забезпечення самореалізації пізнавально-творчих якостей учнів в евристичному навчанні гуманітарних дисциплін”

Основні ідеї дослідно-експериментальної роботи.

– Національна доктрина розвитку освіти в ХХІ столітті провідною метою української освітньої системи проголосила розвиток особистості та забезпечення соціально-педагогічних умов для творчої самореалізації дитини в шкільні роки й виховання покоління, здатного ефективно працювати і навчатися протягом усього життя. Тому й виникла суттєва необхідність спрямування педагогічних зусиль на творчій самореалізації сутнісних сил особистості – її мотивів, здібностей, практичних умінь, життєвих цінностей, здатності постійно створювати особистісно й соціально значимі продукти діяльності.

– Означена мета стає досяжною за умови пріоритету осмисленої, мотивованої пізнавально-творчої діяльності школярів при освоєнні теоретичного і практичного матеріалу та відповідно зменшення долі репродуктивної, механічної, рутинної і непривабливої для дитини діяльності.

– Найбільш придатною на сьогодні і в найближчій перспективі навчальною технологією, яка забезпечує самореалізацію пізнавально-творчого потенціалу учнів початкової, основної і старшої школи можна вважати технологію евристичного навчання. Це пояснюється рядом взаємопов’язаних причин. По-перше, евристична технологія у запропонованому для даного експерименту варіанті, будучи інноваційним педагогічним феноменом, увібрала й розвинула найважливіші ідеї і процесуальні надбання вітчизняної і зарубіжної педагогіки – проблемного, проектного, інтерактивного навчання, навчання як дослідження, навчання-співпраці тощо. По-друге, ця технологія потужно підвищує мотивацію до самостійної пізнавально-творчої праці, спроможність учня успішно корегувати й оцінювати її перебіг і результати, тому що її мета сконцентрована на створенні значимого для школяра освітнього продукту, де успіх забезпечується чіткими і зрозумілими критеріальними його характеристиками, можливістю постійного звернення до необхідних джерел, запитаннями до педагога тощо. По-третє, у системі евристичного навчання учні поступово освоюють весь комплекс методів і механізмів пізнавально-творчої діяльності, способи пошукової та креативної діалогової взаємодії з товаришами й учителем, що підвищує не тільки їх уміння вчитися, але й мотивацію на успіх на сьогодні й майбутній професійній праці.

– Запропонована для експериментального випробування навчальна технологія носить гуманістичний, особистісно орієнтований, здоров’язберігаючий характер, тому що за рахунок відносного збільшення творчої діяльності на уроках і позакласній роботі, зменшення завдань репродуктивного характеру знижується найбільш небезпечне для здоров’я і розумового розвитку репродуктивне навантаження на дітей, характерне для традиційної школи.

У процесі вивчення цієї проблеми було виявлено суперечності:
а) між проголошеною метою сучасної освіти – створення необхідних умов для самореалізації кожного громадянина України – і відсутністю необхідних педагогічних умов і засобів її здійснення; б) між сучасними вимогами щодо пріоритету евристичних способів діяльності вчителя й учнів та пануючими в навчальному процесі репродуктивними методами і формами навчання; в) між необхідністю такого навчального процесу, що постійно забезпечує творчу самореалізацію школярів при вивченні предметів гуманітарного і природничо-математичного циклу та недостатньою підготовкою суб’єктів навчання до результативної творчої діяльності.

Об’єкт дослідження – пізнавально-творча діяльність учнів 1-11 класів комунальної установи Сумська спеціалізована школа I-III ступенів №25, м.Суми Сумської області.

Предмет дослідження – педагогічне забезпечення самореалізації пізнавально-творчих якостей учнів у процесі евристичного навчання.

Мета дослідження – розробити, випробувати ефективність і практично впровадити модель педагогічного забезпечення самореалізації основних пізнавально-творчих якостей учнів у процесі застосування евристичної технології навчання.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1) на підставі аналізу психолого-педагогічних та науково-методичних джерел розкрити сутність і зміст творчої самореалізації учнів в умовах гуманістичної освіти; з’ясувати й узагальнити історико-теоретичні засади евристичного навчання та його дидактичні можливості в самореалізації творчого потенціалу учнів;

2) розробити концептуальні основи, зміст і структуру моделі педагогічного забезпечення самореалізації основних пізнавально-творчих якостей школярів на просторі евристичного навчання;

3) здійснити діагностичну перевірку ефективності зазначеної моделі з використанням необхідних критеріальних показників: а) готовності педагогів до забезпечення самореалізації основних пізнавально-творчої самореалізації учнів; б) оцінки на діагностичній основі рівнів самореалізації основних пізнавально-творчих якостей учнів;

4) за результатами виконання окремих етапів експерименту підготувати:

- методичні рекомендації до евристичного вивчення окремих предметів і тем; статті до науково-методичних видань;

- навчальні посібники на паперовій та електронній основі;

- контрольні завдання для діагностики рівнів самореалізації пізнавально-творчих якостей та вмінь школярів.

Теоретико-методологічні основи експерименту. Проблема розвитку й самореалізації творчої особистості є актуальною і вважається однією з нагальних у нинішньому столітті, особливо стосовно молодого покоління. Підвалинами для розкриття сутності проблеми самореалізації творчої особистості стали основоположні ідеї відомих вітчизняних і зарубіжних учених А. Макаренка, А. Маслоу, К. Роджерса, Г. Сковороди,

В.Сухомлинського та інших. Протягом останніх років проведені дослідження, присвячені окремим аспектам самореалізації особистості в зарубіжній і вітчизняній освіті, зокрема в навчальній і науково-дослідницькій діяльності (Н.Громова, Л. Левченко, А.Сбруєва) та позакласній виховній роботі (О. Баришева, С. Гармаш, А. Ковальова, Н. Комісаренко, К. Фоменко), у підготовці майбутніх учителів (І. Краснощок, Н. Лосєва, Л. Рибалко).

Концепції самореалізації вимагають, щоб навчання стало джерелом потужного зростання творчого потенціалу особистості в умовах навчального процесу. Це, зокрема, доводить теорія і практика проблемного й евристичного навчання (В. Андреєв, Б. Коротяєв, В. Лозова, В. Паламарчук, Є. Полат, А. Хуторськой).

Останнім часом педагогічна наука все впевненіше пов’язує проблеми самореалізації особистості з наданням їй можливості реалізувати себе переважно в творчій діяльності. Проте недостатньо вивченими і теоретично обґрунтованими залишаються освітні моделі й технології, що сприяють максимальному розширенню поля творчої самореалізації учнів.

У дослідженні використані:

· філософські ідеї сучасної освіти як соціокультурного явища, що сьогодні виходить на пріоритетні позиції провідного чинника розвитку гуманістичного, демократичного, інформаційного і креативного суспільства (В. Андрущенко, Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Лутай та інші);

· філософсько-синергетичні ідеї самореалізації особистості як складної самоорганізуючої, саморегулюючої, відкритої і нерівноважної системи (Г. Нестеренко, І. Пригожин, В. Цикін);

· принципи гуманістичної освітньої парадигми – суб’єктності, відкритості, особистісно-діяльнісного підходу до навчання, пріоритету самостійної творчої роботи (Г. Сковорода, А. Макаренко, В. Сухомлинський, К. Ушинський, В. Гриньова, С. Золотухіна, О. Коваленко, С. Кульневич,
В. Лозова, Ю. Мальований, В. Паламарчук, А.Сбруєва);

· педагогічні концепції особистісно зорієнтованої освіти (І. Бех, Є. Бондаревська, С. Гончаренко, С. Кульневич, О.Листопад, В. Лозова,
О. Пєхота, І. Прокопенко, О. Савченко, Г. Троцко);

· теоретико-методологічні і технологічні засади інноваційної освіти і педагогічної творчості (Д.Будянський, Н. Гузій, О.Демченко, В. Євдокимов, Н. Кічук, О.Козлова, Б. Коротяєв, М. Лазарєв, С. Сисоєва, Н. Тарасевич, А.Уварова);

· теорія і технології творчої самореалізації підростаючої особистості
(А. Маслоу, К. Роджерс, Л. Левченко, Л. Рибалко, С. Гармаш, Н.Громова,
А. Ковальова, Н. Комісаренко);

· теорія і методика евристичного навчання (В. Андреєв, П. Каптерєв,
А.Король, Б. Коротяєв, О.Кривонос, М.Лазарєв, В. Паламарчук, А. Сологуб,
А. Хуторськой).

Дослідження спирається на законодавчо-нормативну базу освітньої галузі України, закріплену в Конституції України, законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Національну доктрину розвитку освіти України у ХХІ столітті, Державний стандарт базової і повної середньої освіти.

Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс дослідницьких методів:

· теоретичних: аналіз, узагальнення, порівняння і зіставлення різних поглядів учених (філософів, психологів, педагогів) на визначену проблему для з’ясування теоретичних засад дослідження; методи теоретичного прогнозування та моделювання для створення дидактичної моделі педагогічного забезпечення самореалізації пізнавально-творчих якостей учнів в евристичному навчанні предметів;

· емпіричних: педагогічне спостереження, анкетування, тестування, опитування, бесіда; метод експертних оцінок та комплексної педагогічної діагностики для визначення рівнів освітніх продуктів учнів та основних пізнавально-творчих якостей; педагогічний експеримент з метою різнобічного і довготривалого випробування створеної моделі та евристичної технології навчання;

· методів математичної обробки одержаних результатів для перевірки кількісного та якісного аналізу результатів експериментальної роботи, установлення достовірності висновків дослідження.

Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що

· вперше а) виокремлено й теоретично обґрунтовано коло достатніх і необхідних пізнавально-творчих якостей школярів (свідома мотивація значимої для учня самостійної творчості, здатність до діалогічної взаємодії із суб’єктами навчання, володіння механізмами та уміннями творчої діяльності, спроможність практичного застосування діагностичних апарату для вимірювання й оцінки індивідуальних освітніх продуктів, пізнавально-творча самостійність як інтегративний феномен означених якостей), оптимальний рівень розвинутості яких свідчить про успішність самореалізації школярів у навчанні; б) обґрунтовано ідею залежності успішної самореалізації означених пізнавально-творчих якостей учнів від системи педагогічного супроводу їхньої евристичної навчальної діяльності; в) науково обґрунтовано й експериментально перевірено модель педагогічного забезпечення творчої самореалізації учнів в евристичному навчанні основних предметів середньої школи (на управлінському, дидактичному, рефлексивно-діагностичному рівнях);

· удосконалено діагностичний інструментарій длявизначення й оцінки рівнів розвитку основних пізнавально-творчих якостей – внутрішніх освітніх продуктів самореалізації старшокласників;

· уточнено систему критеріїв і показників якості основних зовнішніх освітніх продуктів учнів початкової, основної і старшої школи під час вивчення гуманітарних предметів;

· подальшого розвитку набули поняття „творча самореалізація особистості”,„евристичне навчання”; теорія комплексного застосування провідних механізмів пізнавально-творчої діяльності учнів на різних етапах навчальної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Розроблена модель педагогічного забезпечення творчої самореалізації учнів і відповідна їй технологія евристичного навчання пройшли експериментальну перевірку під час вивчення основних дисциплін шкільного курсу, що дає можливість реалізувати їх у навчальній практиці середньої і вищої школи. Підготовлені за результатами експериментально-дослідної роботи навчальні посібники, методичні рекомендації та інші матеріали можуть бути продуктивно використані в роботі загальноосвітніх шкіл у процесі вивчення й запровадження інноваційних освітніх ідей і відповідних їм технологій.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконується у комунальній установі Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 25, м. Суми Сумської області. На різних етапах дослідження до експерименту планується залучити всього 550 учнів, 20 учителів та 8 викладачів педагогічного університету (професори, доценти, кандидати педагогічних наук).

Дослідження планується провести упродовж 2011-2017 рр.

Означена експериментальна база забезпечена достатньою кількістю навчальних кабінетів і лабораторій, необхідним обсягом навчальної і навчально-методичної літератури, основною базою комп’ютерної техніки. Безумовно, наявний склад цієї навчально-матеріальної бази має і буде щорічно поновлюватись у відповідності з вимогами часу, змінами в програмах, модернізації комп’ютерного парку.

Науковий керівник дослідно-експериментальної роботи професор, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України Лазарєв Микола Остапович. Працює завідувачем кафедри педагогічної творчості та освітніх технологій Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка. Тел. 099-22-42-687.

Керівник-організатор - директор школи Голуб Лідія Василівна.

Наукові консультанти: заступник директора Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОНСС канд. педнаук, доцент Пушкарьова Тамара Олексіївна, доктор педнаук, професор Сбруєва Аліна Анатоліївна, доктор педнаук Статівка Валентина Іванівна, кандидати педнаук, доценти Бикова Марія Миколаївна, Будянський Дмитро Васильович, Лобова Ольга Володимирівна, Уварова Антоніна Миколаївна, доцент, заслужений артист України Будянський Василь Іванович, кандидати філологічних наук, доценти Герман Вікторія Василівна, Дудченко Михайло Миколайович.

Відповідальні виконавці: заступник директора з навчально-виховної роботи Синяговська Ніна Миколаївна, заступник директора з навчально-виховної роботи Крівшенко Ліна Миколаївна, заступник директора з навчально-виховної роботи Павліченко Вікторія Іванівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Лисянська Лариса Анатоліївна, учитель початкових класів вищої категорії, старший учитель Кравченко Алла Володимирівна, учитель початкових класів вищої категорії, старший учитель Данильченко Людмила Вікторівна, учитель початкових класів вищої категорії, старший учитель Токарєва Зоя Василівна, учитель початкових класів вищої категорії, старший учитель Онук Ольга Володимирівна, учитель початкових класів вищої категорії Тертишна Світлана Олексіївна, учитель англійської мови вищої категорії, учитель-методист Герман Світлана Олексіївна, учитель української мови і літератури вищої категорії, старший учитель Немченко Світлана Олексіївна, учитель української мови та літератури вищої категорії Мальонкіна Ірина Олексіївна, учитель української мови та літератури вищої категорії Коваленко Оксана Петрівна, учитель вищої категорії української мови та літератури Лахіна Лідія Олексіївна, учитель української мови та літератури вищої категорії Гаврилко Валентина Петрівна, учитель світової літератури вищої категорії, старший учитель Матвієнко Світлана Петрівна, учитель світової літератури вищої категорії Шевченко Анжеліка Олександрівна, учитель світової літератури вищої категорії, старший учитель Бояровська Світлана Іванівна, учитель англійської мови вищої категорії Діденко Світлана Петрівна, учитель англійської мови вищої категорії, старший учитель Дяченко Юлія Вікторівна, учитель англійської мови вищої категорії, старший учитель Панченко Ольга Олексіївна, учитель англійської мови вищої категорії, старший учитель Ходенко Зоя Борисівна.