Простори глобалізації: ресурсний простір

Природокористування як основна форма взаємодії між людиною і природою єсукупністьпродуктивних сил, виробничих відносин, спрямовану використання природних ресурсів, властивостей, якостей природних об'єктів для задоволення потреб громадського виробництва та людини. Вони взаємопов'язані,т.к. людина - частина природи, її продукт, і поза нею існувати не може.

У основі потреб у природокористуванні лежать принципи взаємовідносин людини з природним середовищем, які мають протиріччя тим часом, що необхідно, І що можливо, за досягнутому рівні продуктивних зусиль і громадських відносин.

У процесі природокористування повинно вирішуватися двоєдине завдання задоволення потреб людини у ресурсах природи за одночасного >поддержанита обмеження екологічного рівноваги - не перевищити здатність природних об'єктів до самоочищення, самовідновлення і самовідтворенню(асиміляції).

Природні ресурси відновлюються (>регенерируются) під час які у природі процесів перетворення, руху, накопичення речовини і. Це є і тоді, коли людина втручається у ці процеси, здійснюючи функції регулювання.

Поновлення речовин і, відтворення джерел природних ресурсів відбувається за залученні до господарського обороту відходів виробництва та споживання.

Сучасний етап розвитку світового господарства відрізняєтьсявсевозрастающими масштабами споживання природних ресурсів, різким ускладненням процесу взаємодії природи й суспільства. Тому велике значення набуває вивчення природно-ресурсного потенціалу окремих регіонів та світу загалом

Природні ресурси - ресурси, які утворилися в природної середовищі внаслідок природних процесів. Вони складаються з природних умов, до котрих віднести сонячне випромінювання, тепло Землі, рельєф місцевості, клімат тощо та власне природних ресурсів - елементів літосфери, гідросфери і атмосфери, які у виробничої діяльності чи у сфері споживання.

Головні види природних ресурсів - сонячна енергія, внутрішнє тепло землі. Водні, земельні і мінеральні ресурси - є засобами праці.

Рослинні ресурси, тваринний світ, питна вода, дикорослі рослини - є предметами споживання. У зв'язку з величезним обсягом використовуваних природних речовин і проблема забезпеченостілюдства на природні ресурси є глобальної. Щоб запобігти їх виснаження необхідно раціональне і комплексне використання ресурсів природи, пошуки нових джерел сировини, палива й енергії.

Природа складається з елементів,подразделяющихся на природні ресурси, і природні умови.

До природним умовам ставляться ті елементи природи, які не залучені безпосередньо до господарського обороту при досягнутої технології виробництва, але можуть надавати позитивне чи негативне вплив на процес виробництва (географічне розташування, геологічне будова, рельєф й розміри територій, клімат, водний режим, рослинний світ, грунт, інтенсивність сонячної радіації). Природні умови визначаються внутрішніми зовнішніми чинниками (атмосфера, гідросфера, сонце, космічний простір).

Кількість ресурсів, створених самим природою негаразд велике: земля, вода, ліс, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, сонячна енергія, морські припливи і відливи, енергія вітру, корисні копалини. Усі природні ресурси класифікуються деякі групи з урахуванням їхньої властивостей і особливості.>Исчерпаемие природні ресурси >возобновимие, щодовозобновимие,невозобновимие; невичерпні природні ресурси.

Кожен із названих природних ресурсів перебуває у складному стосунках коїться з іншими ресурсами, іноді беручи участь у освіті декого з тих. Отже, дана класифікація умовна, але виділення категорій природних ресурсів у самостійні групи, дає понад чітке уявлення про їхню природу.

Отже, природні ресурси - це частина сукупності природних умов людства, найважливіші компоненти оточуючої його природною середовища, використовувані у процесі громадського виробництва задоволення матеріальних й культурних потреб суспільства.

Відтворення джерел природних ресурсів

Поновлення природних ресурсів пов'язані з витратою праці, тим самим, природнесамовозобновление перетворюється на процес громадського відтворення природних ресурсів. Роль відтворення ресурсів у порівнянні зі своїми природним поновленням поки невелика, величина затрачуваного нею громадського праці стає більше, зі збільшенням ефективності самого процесу відтворення. Такий працю називаютьпотенциалообразующим.

Підпотенциалообразующим працею розуміється сукупність всіх видів діяльності суспільства, напрямом на свідоме перетворення довкілля

Мета цієї бурхливої діяльності полягає у збереженні і розширенні природних потенціалів або заміні і збільшенні невідновлюваних ресурсів. Цей працю витрачається насамперед ті природні потенціали, які можуть слугувати джерелами потребує матеріальних та енергетичних ресурсів. Проте сьогодні можна уявити ті титанічні зусилля, що на даний час суспільство докладає у тому, щоб уникнути вимирання багатьох видів тварин та рослин.

Класифікація природних ресурсів

Під класифікацією природних ресурсів розуміється поділ їх у групи з функціонально значимим ознаками. Існують класифікації по:

1. спільності походження та місця розташування: енергетичні,атмосферно-газовие, водні, кліматичні,рекреационно-антропо-екологические ресурси.

2. швидкостіисчерпаемости і самовідновлення.Неисчерпаемими вважаються такі ресурси, нестача яких не повинна відбутися на час і передбачається у майбутньому (сонячна радіація, атмосферне повітря, енергія вітру, морських припливів і відпливів, земні надра, ресурси Світового океану). Підисчерпаемими маються на увазі такі види природних ресурсів, запаси яких під впливом людської діяльності зменшилися настільки, що подальша експлуатація загрожує повним їх зникненням, поділяються:

-на поновлювані, які можна відновлено, якщо антропогенна діяльність людини не змінить умов відтворення (рослини, тварини, ресурси лісів);

-невідновлювані, тобто. не та частина природних ресурсів, вона можесамовосстановиться у майбутньому (більшості з корисними копалинами, видовий склад рослин та тварин);

- умовно поновлювані (земельні ресурси)

Заміна природних ресурсів

>Заменимие природні ресурси можуть бути іншими наприклад вугілля, нафту, газ - сонячної енергією, залізо - кольоровими металами, дерево - пластмасою.Незаменимие -це, які неможливо замінити іншими ні тепер, ні з недалекому майбутньому (атмосфера, вода, жива природа, умови існування людей). Велику роль розвитку економіки грає ступінь вивченості природних ресурсів, будова грунту, кількість і структура з корисними копалинами, запаси деревини і його щорічний приріст. Серед природних ресурсів особливу роль життя суспільства грає мінеральну сировину, а ступінь забезпеченості на природні ресурси відбиває економічний рівень держави.

По економічним значенням корисні копалини діляться на балансові, експлуатація яких доцільною у цей час, ізабалансовие, експлуатація яких недоцільна через низького змісту корисного речовини, великий глибини залягання, особливості умов праці, проте вони у найближчій перспективі які можна розробляти.

Можливість у майбутньому розробляти бідні руди безперспективні нині родовища з корисними копалинами відсувають небезпека мінерально-сировинного кризи. Але це значить, що природні ресурси можна використовувати нескінченно. Під час розробки з корисними копалинами потрібно використовувати найбільш раціональні способи розтину і системи розробки родовищ, комплексне вилучення основних та спільно залягаючих з корисними копалинами, раціональне використання розкритих порід.

Реальні природні ресурси це, яких людиною в виробничий кругообіг і вони використовуватися у тому чи іншому етапі розвитку продуктивних зусиль і виробничих відносин. Прикладами реальних природних ресурсів можуть бути насамперед земля, рослинний і тваринний світ, нафту, газ, вугілля, електрична енергія.

Потенційні природні ресурси - ті, котрі за жодних причин нині не використовуються, наприклад сонячна енергія, ресурси місяця тощо.

Елементарні, чи прості природні ресурси за складом є однорідними, кисень, водень, залізо, енергія вітру.

Комплексні, чи складні складаються з кількох елементів: повітря, грунт, руда, вугілля й т.д.

>Исчерпаемие природні ресурси певному етапі людської діяльності може бути геть вичерпано. Їх можна розділити на 3 категорії:возобновимие, щодо поновлювані, невідновлювані. До останнього належать ті, які відновити неможливо, це корисні копалини (крім торфу, і солей). Природі на відновлення знадобляться мільйони, і може бути мільярди. Зниклі види звірів, птахів, рослин відновити неможливо. Поновлювальні - це природно відновлювані ресурси під час природних процесів (тварини, рослини).

До тваринного та рослинного світу застосуємо термін "відтворювані природні ресурси". Це, коли людина штучно підтримує на суспільно необхідного рівня той чи інший вид рослин та тварин. Щодо поновлювані ресурси (грунту) вони вважаються щодо поновлюваними на природні ресурси, оскількипоновлення руйнівного шару грунту в 2.5 див природі знадобиться 300-1000 років, у 18-ти див - 2-7 тис. років. Можливо, настане момент, коли наука зможе ця дата скоротити, допомагаючи природі.

>Неисчерпаемие природні ресурси складаються із трьох груп: сонячна космічна радіація, дає світ і різноманітну енергію, космічні радіохвилі, морські припливи і відпливи, походження яких пов'язане з притяганням відвідин Місяця й Сонця; кліматичні атмосферне повітря, енергія вітру, водні, використовувані людиною задоволення своїх фізіологічних, побутових потреб, широко застосовувані в промисловим і сільськогосподарському виробництві, щоб одержати електричної енергії, розведенні озерних, річкових риб і морських тварин.

>Заменимие - ті природні ресурси, які усунути іншими - це то, можливо, економічно вигідніше, наприклад поступова заміна мінеральних паливних ресурсів атомної, сонячної енергією. Це і замінники.

>Незаменимие - сюди ж належить атмосферне повітря, що у собі певна кількість кисню, азоту, вугільної кислоти, питна сода, і навіть генетичні ресурси - види живих організмів.

З іншого боку, природні ресурси діляться втричі великі групи.

• неорганічні, безупинно вступники на грішну землю з космосу (сонячна і космічна радіація, метеоритне речовина, космічні радіохвилі, енергія припливів і відпливів);

• планетарні, зумовлені особливостями нашої планети (атмосферне електрику, магнітні сили Землі, тиск, повітря, вода, гірськіпороди хіміки елементи, тепло, клімат);

• біологічні - рослинний і домашні тварини світ, змішані різні природні ресурси.

Земельні ресурси планети

Земля, територія - основа, фундамент життя, життєвий простір, у якому людство виникло розвивається.

Земля - одна з головних видів ресурсів природи. Забезпеченість земельними ресурсами визначається світовим земельним фондом. Із загальної площі Землі в 510млн.км² частку суші доводиться 149млн.км². Загальна площа земельних ресурсів світу призначають у 129млн.км², чи 86.5% площі суші (інші 20 - крижані пустелі Арктики і Антарктики). Земельний фонд становить13.4млрд. га, їх -1.5 ріллі; 3.2 -пасовища; 4.1 - лісові угіддя; 4.6 -невикористані землі.

Лише 1/3 земельного фонду планети - сільськогосподарські угіддя (4783 млн. га), інша територія - гори, пустелі, льодовики, болота, лісу.

Сільськогосподарські угіддя є ріллі, багаторічні насадження (сади), природні луки й пасовища. У різних країнах це співвідношення різна.

Нині на ріллі припадає близько 11% всієї площі суші (>1450млн. га) і 24% суші (3235 млн. га) - використовують у тваринництві, як пасовища, і було часто розорюються з виробництва зернових та інших культур, їх втрати компенсуються зведенням лісів.

Розподіл ресурсів вкрай не рівномірно. У середньому становив одну особу у світі доводиться 0,3 га ріллі, окремими країнах їх кількість трохи більше: вСША-0,67; вФРГ-0,12 у Великій Британії - 0,11, вЯпонии-0,03га.

Більшість оброблюваної землі перебуває у Північній півкулі. Понад половину її лежить у Європі та Азії і 15% - у Північній Америці. У цих регіонах виробляється і полягала основна частина продовольства.

>Обрабативаемие землі зосереджено лісових, лісостепових і степових зонах планети. Структура земельного фонду постійно змінюється, її у впливає процеси: розораність цілинних земель й спустелення. У перебігу XX в. розораність земної суші майже подвоїлася, з допомогою знову освоєних земель Росії, Казахстану, США, Канади, Китаю, Бразилії. Збільшення земельного фонду ввозяться Нідерландах та Японії при відвоюванні суші у моря.

Одночасно відбувається погіршення якості земель, виснаження, розпорошення. У результаті ерозії зсельхозоборота щорічно випадає 6-7 млн. га.Заболачивание, засолення виводять ще 1,5 млн. га, ще, великі території поглинаються пустелями, вони є вже 900 млн. га загрожують площі 3 млрд. га переважно у країнах Африки та Латинській Америки: Алжир, Лівія, Нігерія, Камерун, Намібія. Процесопустинивания протікає зі швидкістю7км² за годину.

У цих процесів "виробнича навантаження" на грішну землю постійно зростає, а забезпеченість земельними ресурсами зменшується.

Лісові ресурси

Покриті лісом площі в усьому світі досягають 36 млн. км², що становить 27% території суші. Більшість покритих лісом територій у межах СНД - 8.1 млн. км2, США -2, Канаді - 2,6, у Бразилії- 3.2, великі площі зайняті лісами таки в Індії, Анголі, Колумбії, Мексиці, Перу. Ресурси характеризуються два показники - розмірами лісової площі - 4 млрд. га і запасами деревини повністю - 350 млрд. м?, які щороку збільшуються на5млрд.мЗ, що відповідають світової заготівлі, тобто. приріст повністю,

Загальна величина заготовок деревини в усьому світі характеризується даними провивозке лісу. У 1994 р. було вивезено з лісу 2092млн.мЗ, зокрема у Росії - 119,

США - 187, у Канаді -178, у Бразилії - 275, таки в Індії - 293млн.мЗ

Корисні копалини - природні, мінеральні речовини в земної корі, які можна використані із достатньою економічним ефектом в народному господарстві вприродному вигляді чи ж після попередньої переробки.

Мінерально-сировинний сектор - база для промислової продукції, останнім часом відбувається перехід світової економіки з екстенсивного шляхів розвитку на інтенсивний, скорочуютьсяенерго-материалоемкость світового господарства:

- активізувалися геологорозвідувальні роботи у розвинених країн, зокрема освоювалися родовища у віддалених і важкодоступних районах (північ від Скандинавії, на Алясці, в Гренландії, на шельфі Світового океану);

- впроваджувалася програма економії мінерального сировини (ресурсозберігаючі технології; використання вторинного сири, зниження матеріаломісткості продукції і на т.д.);

- велися розробки у сфері альтернативної енергетики (використання енергії Сонця і вітру, припливів і відпливів, геотермальної енергії).

Всі ці заходи й програми сприяли переоцінці рівня забезпеченості світового господарства мінеральними ресурсами. Кілька відсунулися прогнози і справдилися побоювання щодо її швидкого вичерпання. З рівня видобутку, вважалося, що залізної руди має вистачити на 130 років, нафти - на 100 років, вугілля - на 600 років, нікелю - на 100 років, алюмінію - на 60-70 років, міді - на 60 років, промислових запасів урану - на 50 років. Проте саме поняття " запаси" досить динамічно, їх розміри змінюються у розвитку науку й техніки, зокрема при розвідці та розробці нових, недоступних раніше родовищ.

Побічні ресурси

У економічно розвинених країн запаси вторинної сировини можна порівняти із розвіданими геологічними. Обсяг промислових та інших твердих відходів сягає розмірів: США - до 4,5млдр.т, у Європі - майже 2 млрд. т, у Японії - 1.3 млрд т. Чимало їх ми може бути перероблені. Загальна вартість що у навіть Західної Європи вторинної сировини становить 15-20% вартості первинних ресурсів. У багатьох країнах, попри труднощі фінансування, продовжують реалізовуватися програми енергозбереження. У результаті США за 20 років вдалося зменшити енергоємність ВНП на 40%, у Франції й Японії - на 30%. Продовжують впроваджуватися спеціальні технології підвищення ефективність використання вторинних ресурсів. У з допомогою використання цього виду сировини виробництво задовольняє свої потреби у свинець на 73%, міді - на 60, стали - на 56, цинку - на 43%.

У сфері переробки відходів одне з чільних місць займає Німеччина, так, наприклад, у країні 45-50% папери робиться змакулатури,31% скла з склобою, 90% заліза з металобрухту, 49% олова.

Цей виробничий процес багато важить у забезпеченні ресурсами галузей промисловості. Саме й тому він отримав.найбільше розвиток у країнах, де природно-ресурсний потенціал негаразд багатий - Японії ФРН.

Попри здійснення багатьма країнами політикиресурсообеспеченности і ресурсозбереження, попит на мінеральну сировину у світі стає дедалі більше, приблизно 5% на рік. Причина пов'язані з економічним зростанням країн. Найскладніше позиції у світі пов'язано з енергоресурсами і рудними на корисні копалини,т.к. більшість країн ними що немає, тож необхідно переходити на нетрадиційні джерела.

>Энергоресурси

1.Энергоресурси. Оцінка сучасних світових паливно-енергетичних ресурсів виготовляють світових енергетичних конференціях (>МИРЭК), заснованих в 1924 року. Остання (>XIV)происходила в Торонто (>1989г)

Серед енергетичних ресурсів найбільш великі у світі геологічні запаси вугілля. За оцінками вони досягають 9 -11трлн.т (в умовному паливі), бурого і лігніту - 2,2 трлн. т. Зіставляючи запаси й видобуток, близько 4,3 млрд. т (враховуючи умовне паливо -3,1 млрд. т) на рік даним 1994,ресурсообеспеченность у ній становитиме 3000-3700 років за сучасної видобутку (і 1000 років за 23-24-відсоткового рівня видобутку, можливий 2020-го р.). Розвідані запаси вугілля набагато менше геологічних - 1239 млрд. т., їх 808 млрд. т кам'яного і 431 млрд. т бурого, а окремих країнах ресурси взагалі враховувалися.

Найбільшими запасами мають Китаю і США. У багатьох країнах (ФРН, Англії, США) закривають шахти у зв'язку з виснаженням запасів і подорожчанням видобутку. Наприклад, у зв'язку з витісненням вугілля нафтою Північного моря, знизилася видобуток у Франції з 128 до 9 млн. т. Той-таки процес характерний й Росії - видобуток знизилася з 370 до 267 млн. т (1994 р.).

Геологічні запаси нафти у початку 90-х років становлять 127 млрд. т умовного палива й ймовірні - 360 млрд. т. З іншого боку, ймовірні запаси з нетрадиційних джерел -горючих сланців, бітумінозних пісків - сягають 750 млрд. т.

Інтерес до нафту, як і ціна її у на світовому ринку постійно коливається то, підвищуючи (1997 р), то знову падає (1998 р), то знову зростає (1999 р) Особливо різке збільшення попиту відбулося країнах Південної та Азії (8%). У найрозвиненіших країнах попит збільшився тільки 1%, а країнах із перехідною економікою з1989г. йде щорічне різке скорочення.

Забезпеченість поточної видобутку розвіданими запасами нині визначається світі в 45 років. У в середньому у ОПЕК вона становить - 85 років, але з окремих країнах вона трохи вище: із Саудівською Аравією - 91 рік, Кувейті - 140, Ірані - 114-, ОАЕ – 137.

Геологічні запаси газу Світовий енергетичної конференцією в Детройті визначилися 540трлн.м³.Є й пізніші дані, за якими в світі є газу 79 млрд. м³ достовірних запасів і 230трлн.м³ ймовірних запасів (66 трлн. і 230 трлн.).Удельний вагу газу світовому енергоспоживанні неухильно росте, і становитиме до 2020 року майже 15%. Запасів газу має вистачити приблизно за 100 років. Розвідані запаси, як і на нафту відбудеться з допомогою шельфової зони: Арктичного і Антарктичного узбережжя.

2. Нетрадиційні джерела. Серед самих джерел найперспективнішими екологічно чисті: сонячне випромінювання, енергія вітру, малих річок, припливів і енергій хвиль океану,геотермальная (глибинна теплота Землі), енергія біомаси. Перелік цих видів постійно розширюється

Сонячна енергія - є вічний і потенційний джерело енергопостачання, потужність якої оцінюється в $ 20 млрд. кВт. Ця величина більш ніж 100 разів перевищує прогнозні значення необхідної електричної потужності для планети загалом рівні 2000 р.

У техніці використання існують два напрями - електропостачання і теплопостачання. У практичній діяльності частіше зустрічається друге через більшої ефективності (трохи більше високого ККД і меншою вартості). Найбільшого застосування знайшло США (штат Каліфорнія). До робіт з проектування СЕС потужністю 200МВТ приступило Міністерство енергетики Росії.Опитно-експериментальние установки працюють у Італії (>Сант-Иларио), мови у Франції. З використанням сонячної енергії пов'язано забезпечення джерел харчування космічних кораблів.

Енергія вітру - найбільш древній джерело,малоиспользуемий нині. Основні проблеми пов'язані з технічними труднощами: великих площ, і досить великою обсягом використання металу. Найчастіше використовують у Великобританії, Нідерландах, Данії, Франції. У серйозно розглядаються плани використання ВЕС у великих енергетиці. Існують державні програми з використанню енергії вітру у Канаді, ФРН, КНР, Росії.

Енергія океану. Проблеми використання океану обговорювалися на XIV Тихоокеанському науковому конгресі, де у числі установок передбачалося використовувати припливи і відливи на будівництво ПЕМ, енергію хвиль -ВолЭС, морських течій -ЭСМТ Енергія хвиль використовується під час розміщення в океані маяків, теплова - під час спорудження електростанцій морських течій. Перша досліднаЭСМТ створена французькими фахівцями поблизуАбиджана (Берег Слонової Кістки) заснована на використанні термічної енергії океану. Основні труднощі пов'язані з перетворенням ударної хвилі в гравітаційну і високу вартість будівництва.

Геотермальна енергія - розвивається досить інтенсивно. Використовуютьсяпарогидротерми - підземні "парові казани" околицях молодого вулканізму великих глибинах 3-5 км (підвищення становить 3 градуси на 100 м, окремими районах 5 градусів), є зокрема можливість використаннянетрогеотермальних зон, тобто. сухих гірських порід, нагрітих до високих температур. Запаси лише другою зони перевищують 200ПВт, у Росії шануй запаси на два порядку нижче -2000 МВт, зосереджено основному для Дальнє Сході - Камчатка, Сахалін, Курили. Найбільше застосування геотермальної енергії є у Ісландії (40% усієї використовуваної), Італії, США, Японії, всього планети існує 188 сприятливих територій від використання цього виду енергії.

Біосинтез. Вивчення цього процесу грає у останнім часом все великої ваги. Багато вчених планети шукають заміну паливною ресурсів в органічних процесах рослин. На думку групи фахівців Центру океанічних досліджень, у Сан-Дієго, у майбутньому як паливо використовуватимуться продукти переробки рогози - багаторічних водних і болотних трав'янистих рослин, швидке зростання яких сприяє інтенсивному збільшення потенційної займистою маси Високий вміст вуглеводнів у цій масі дозволить одержувати ряд вуглеводневих газів, як-отпропан-бутановие сполуки До можливих замінників палива зроблено і евкаліпт. За прогнозами японських учених університету ">Миедайгаку" евкаліптове олію можна використовувати як замінника бензину, для двигунів внутрішнього згоряння. Перевага - низький вміст шкідливі речовини. Як став відомий, хімічна фірма ">Секисуй касейзин" розпочала закладанні в Осаці Великий евкаліптової плантації. Шведська фірмаРЛМ розробила комплексну систему обробки побутових відходів, перетворюючи на паливні брикети.

Щорічний обсяг органічних відходів у Росії з різних галузям господарства становить 500 млн. т по сухому речовини. Їх переробка за існуючими вітчизняним технологіям ">блок-версии" і "термічної хімічної конверсії" потенційно дозволяє їм отримати до 150 млн. т палива - з допомогою виробництва біогазу100Омлн.т і 30-40 млн. т етанолу. Окупність сучасних технологій з урахуванням отримання добрив і охорони навколишнього середовища становить 3-5 років. Такі установки, щоправда над обсязі використовують за вісім Росії. за рахунок використання біогазу вже у 2000 р. можна заощадити до 5, а2010г. до 18 млн. т органічного палива. При визначенні цього обсягу передбачається, що це тваринницькі комплекси будуть оснащені установками ВЕУ. До цієї кількості входить обсяг біогазу отриманий при переробці 200 млн. т опадів стічні води міських каналізацій. Наші технології вже використовують і інших країнах світу.

3. Запаси металевих руд. Важливе значення у розвиток виробництва мають поклади залізної руди. За наявними підрахунками залізо - найпоширеніший хімічний елемент Землі, після алюмінієвого сировини Промислові види залізних руд залягають як залізистих кварцитів, магнетитів,титаномагнетитов,гематитов,сидеритов. Геологічні потенційні запаси залізних руд оцінюються трильйонами тонн Ресурси відомих родовищ, включаючи й ті, використання у час економічно невигідно, досягають приблизно 600млд.т а достовірні і ймовірні запаси - 260 млрд. т. Найбільшими покладами залізної руди у світі мають Бразилія (>Минас-Жейрас), Австралія, Канада (>п-в Лабрадор), США (про. Верхнє) ПАР, серед країн Європи Франція, ФРНВелики запаси Росії (КМА) та Китаю, України (Кривий Ріг), Індії (>Орисса). Зміст заліза у певних родовищах промислових руд здебільшого вбирається у 40%. Бідні руди із вмістом заліза 30-35% і від проходять процес збагачення, руди, містять основного компонента більш 45% надходять у процес виробництва. Багаті за змістом запаси вміщено у Бразилії (>Минас-Жейрас) і Венесуелі, питому вагу заліза становить до 68%. У Росії її руди високої якості зустрічаються на КМА (>Михаиловское).

Видобуток залізної руди у світі перевищує 870 млн. т на рік, останніми роками дещо знизилася із застосуванням ресурсозберігаючих технологій. За розрахунками розвіданих запасів вистачить 250 років, значної частини чорних металів виплавляється з брухту, що також заощаджує запаси. На підвищення якості виплавлюваних металів у процесі виробництва використовуютьсялегирующие добавки, до яких належать марганець, нікель, кобальт, хром. Більшість покладів цих ресурсів перебуває у Африці, Азії, Австралії, Америці.Марганцевие руди - до ПАР, Індії, Габон, Австралія, Бразилія. Сучасна видобуток 22 млн. т. Величезні запаси (до $1,5 трлн. т) сконцентровано у шельфової зоні, у сотні разів великі, ніж суші, досвідчена видобуток цих ресурсів здійснюється США, Японією, Німеччиною.

Загальні запаси мідних руд визначаються 860 млн. т їх достовірні і ймовірні - 410. З іншого боку, є даних про 363 млн. т гаданих і 290 млн. т теоретично можливих ресурсах. Найбільші родовища перебувають у США (80 млн. т) Чилі (>1120млн т). Щороку видобувається 8,4 млн т, тобто. достовірних запасів має вистачити на 56 років.

>Ограничени запаси й інших кольорових металів - свинцю, олова, цинку. Так загальні запаси свинцю становлять 200 млн. т, достовірні і ймовірні 125 й у основному США, Австралії, Канаді, враховуючи щорічну видобуток 2,5 млн. т можна визначити, що й вистачить 40 років. Найбільш багаті родовища перебувають у Австралії до 23% металу Загальні запаси олова - 8,3 млн. т достовірні - 3.8. Найбільші родовища - Бразилія (650тис.т), Болівія (140тис.т).

Значна частина коштів запасів цинку лежить у США Канаді, Австралії, Перу і Мексиці. Зміст цинку в руді незначно у Канаді до 1%, в Бірмі найбагатші у світі родовища - 20 % металу. Шляхетні метали - золото, срібло, платина зустрічаються у надрах Землі нечасто, запаси незначні -геологічніплатиноиди 99тис.т, розвідані -1тис.т; золото - геологічні78тис. т, розвідані 32тис.т срібло - загальні - 57 тис. т. достовірні- 43. ще у трилітрові банки світу накопичено 40тис.т, припускають, що наприкінці століття дорівнюватиме 110тис.т. Щорічний видобуток800-1200т.Золоторудние родовища перебувають узеленокаменних поясах Канади, Індії, Австралії, але це найбільш великі обсяги 25тис.т чи 75 світових запасів перебувають у ПАР.