Транспортування ядерних відходів і матеріалів

Робота атомної енергетики пов’язана з транспортуванням значних обсягів ядер-них матеріалів (уранової руди, збагаченого урану, паливних збірок, відпрацьованого палива, радіоактивних відходів тощо). Збільшення кількості станцій та об’єктів ядер-ного циклу призведе до збільшення об’ємів та кількості перевезень, і таким чином, ризиків.

Існує низка ризиків, пов’язаних з транспортуванням. По-перше, можливість за-раження довкілля та опромінення населення й персоналу внаслідок розгерметизації контейнерів при аварії під час завантаження, розвантаження та під час руху. По-друге, можливість заволодіння радіоактивними матеріалами сторонніми особами для вико-ристання в якості «брудної бомби». По-третє, під час транспортування радіоактивні вантажі найбільш уразливі для терористичної атаки. Це найбільш простий спосіб доста-вити «брудну бомбу» до місця проведення теракту — атомники самі привозять вантаж до населених пунктів. Радіоактивні матеріали перевозять тими ж самими транспорти-ми шляхами, що й пасажирів, які не є спеціально захищеними. Не залежно від джере-ла постачання палива проблема збільшуватиметься. Створення власного виробництва палива призведе до значнго зростання кількості об’єктів та вантажів. Альтернативні плани постачання палива з США виглядають ще більш ризикованими, зважаючи на використання для транспортування кораблів чи навіть літаків.

Таким чином, нарощування потужностей атомних АЕС не є найкращим сценарі-єм розвитку енергетики України.

Енергетична стратегія України передбачає чималі кошти на розвиток ядерної енергетики до 2030 р. (198,3 млрд. грн.) плюс 21,7 млрд. грн. на створення ядерно-па-ливно циклу. Ці кошти розподіляються наступним чином:

. • модернізація, реконструкція, підвищення безпеки діючих АЕС, поводження з ВЯП та РАВ — 5,5 млрд. грн.;

. • продовження терміну експлуатації АЕС — 6,4 млрд. грн.;

. • зняття з експлуатації енергоблоків АЕС — 7,0 млрд. грн.;

. • введення в експлуатацію нових атомних енергоблоків та виведення з експлуатації блоків, які відпрацювали проектний та продовжений термін експлуатації — 179,4 млрд. грн.;

. • створення цирконієвого та уранового виробництва, забезпечення виробництва уранового концентрату до рівня повного забезпечення потреб АЕС — 20,4 млрд. грн.;

. • будівництво заводу з фабрикації ядерного палива — 1,3 млрд. грн.

Наведений кошторис не відповідає реальній вартості будівництва нових блоків, виведення старих блоків з експлуатації, поводження (сортування, кондиціювання, упаковки, транспортування та захоронення) РАВ і ВЯП. Лише на утримання зупине-ної ЧАЕС держбюджет витрачає щорічно 250 млн. грн., а це повинні були бути кошти «Енергоатома».

Більш доцільним видається витратити хоча б частину цих грошей не на будівни-цтво нових 22 блоків АЕС, а на розвиток відновлюваних джерел енергії і впровадження енергозберігаючих і енергоефективних технологій.