Апостольська праця Кирила й Методія

Костянтин, монаше ім'я якого Кирило, і Методій — це сини високого державного урядника візантійської імперії. Вони наро­дились у Солуні в першій половині IX ст.

Історики не знають точно національности їхніх батьків. Одні кажуть, що вони були слов'яни; инші — що тільки батько був слов'янин, а мати — грекиня; а ще инші, що обоє батьків були греками. У Солуні було багато слов'ян, тому очевидно, що Кос­тянтин і Методій вже від молодих літ знали слов'янську мову. Вони отримали добре християнське виховання і високу освіту. Костян­тина ще в часі студій називали "філософом", пізніше він вивчав філософію в університеті в Царгороді. Методій після студій був кілька років державним урядником серед слов'ян, а опісля вступив до монастиря на Олімпі в Бітинії, Мала Азія.

Боже Провидіння завчасу готувало Методія і Кирила до вели­кої і святої місії — бути апостолами слов'ян.

У 860 році обидва брати проповідували християнську віру хозарам, які проживали в південній Україні, над Чорним і Каспійсь­ким морями. їхньою місійною станицею був Херсонес (пізніша назва — Корсунь). У Криму вони зустрілися з греками, які мали там свої колонії, і слов'янами. У Корсуні Костянтин знайшов святе Євангеліє і Псалтир, писані руською мовою. Там він відкрив також мощі святого папи Климента.

Місійна праця між хозарами була для Костянтина й Методія тільки вступом до найбільшої місії їхнього життя — навертати слов'ян на християнську віру. У 862 році моравський князь Рости­слав (846-870) просив візантійського цісаря Михаїла III (842-867) прислати йому місіонерів, щоб у його державі голосили християн­ську віру слов'янською мовою. Вибір упав на обидвох братів, бо вони, знаючи слов'янську мову, найкраще надавалися до такої місії. На провідника місії призначено Кирила.

Заки Костянтин поїхав у Моравію, то ще за кілька літ перед тим він уклав для слов'янської мови азбуку, чи радше грецьку азбуку застосував до слов'янської мови і доповнив буквами, яких на значення слов'янської мови для нашого обряду, нашого народу та тодішньої Київської Руси. "Кирило-Методіївське християнство, — каже він, — з окремим слов'янським обрядом не збереглося донині

[107.jpg]

не мала грецька мова. Кирило також почав перекладати Святе Письмо слов'янською мовою. Для морав'ян він переклав і західну Службу Божу на їхню мову.

Жителі Моравії і Панонії радо вітали Кирила й Методія, бо почули богослуження своєю мовою. Зате їх вороже зустріли ні­мецькі, латинські місіонери і латинська Церква, яка стояла на засаді, що є тільки три святі богослужбові мови: єврейська, грецька й латинська. І тому не хотіли визнати слов'янську мову в Літургії. Хоча Апостольська Столиця схвалила місію обидвох братів і сло­в'янську мову в Літургії, але все-таки вони і їхні учні зазнали багато перешкод, а навіть явного переслідування від місцевої латин­ської єрархії. Папа Адріян II у 869 році висвятив Методія на моравського архиєпископа. Костянтин виїхав до Риму, де вступив до грецького монастиря, взявши собі ім'я Кирило, і там помер 14 лютого 869 року. Святий Методій помер у Моравії 6 квітня 885 року. Після смерти Методія його учні під натиском латинської Церкви мусіли залишити Моравію і перейшли на місію до Болгарії.

Date: 2015-09-17; view: 319; Нарушение авторских прав