Правила приготування дезінфекційних робочих хлоровмісних розчинів

1) готують освітлений (маточний розчин) хлорного вапна: 1 кг сухого хлорного вапна розводять у 9 л холодної води (хлорне вапно подрібнюють дерев'яною лопаткою в емальованому посуді з кришкою або і скляній банці з притертою пробкою);

2) відстоюють суміш протягом доби;

3) зливають одержаний розчин в темний скляний посуд, закривають пробкою (так одержують 10 % розчин хлорного вапна, який можна зберігати 10 діб у темному місці);

4) на етикетці ставлять дату виготовлення розчину, його концентрацію а також посаду і прізвище особи, яка приготувала даний розчин;

5) готують робочий розчин хлорного вапна (див табл.№1).

Таблиця №1 Приготування робочих розчинів хлорного вапна з маточного розчину 10 % концентрації

Хлорно-вапняне молоко використовується для дезінфекції перев'язувального матеріалу в гінекологічних відділеннях і у відділеннях гнійної хірургії (матеріал замочується в 20 % розчині протягом 1 год).

Розчин хлораміну можна зберігати протягом 15 діб у скляному посуді з притертою пробкою. Приготування розчину різної концентрації дивіться у таблиці №2.

Таблиця 2. Приготування розчинів хлораміну різної концентрації

Для поточної дезінфекції використовується 1 % розчин хлораміну. Теплі розчини хлораміну (40-50 °С) більш активні, активний хлор в них не втрачається.

Необхідно запам'ятати такі заходи безпеки при роботі з хлоровмісними розчинами:

— використовуйте гумові рукавиці, респіратори, халати, фартухи;

— після закінчення дезінфекції мийте руки з милом;

— при попаданні хлоровмісного розчину на шкіру та слизові оболонки пошкоджене місце зразу ж промивають чистою водою;

— при попаданні у верхні дихальні шляхи необхідно вийти з приміщення, прополоскати рот і носоглотку водою.

У зв'язку з тим, що в лікувальні заклади приймають хворих, вагітних і породілей, не обстежених на СНІД, вірусний гепатит, кожного них розглядають як потенційного носія вірусу. Саме тому всі інструменти, предмети догляду, довкілля при проведенні їх знезараження різко розмежовуються на дві групи:

I — без біологічних забруднень (кров'ю, слизом, молоком, блювотними масами, вагінальними виділеннями і інше);

II — з наявністю біологічних забруднень.

Інструменти без біологічних забруднень можна дезінфікувати, повністю зануривши їх, або протерти двічі ганчіркою, змоченою дезрозчином з інтервалом в 15 хв, або оросити їх деззасобом з терміном дії 60 хв.

Для таких інструментів застосовуються такі концентрації дезрозчинів:

— хлорамін 1 % — повне занурення на 30 хв;

— гіпохлорид натрію 0,25 % — повне занурення на 30 хв;

— гіпохлорид кальцію 0,5 % — повне занурення на 30 хв;

— сульфохлорантин 0,2 % — повне занурення на 30 хв.

Режим дезінфекції інструментів та предметів догляду з біологічним забрудненням дещо інший. При забрудненні розчину кров'ю його знезаражувальні властивості зменшуються, тому всі інструменти насамперед необхідно очистити від біологічних забруднень — промити в дезрозчині. При дезінфекції виробів, що мають внутрішні канали, порожнини, дезрозчини в кількості 5-10 мл пропускають через канал для усунення залишків крові, сироватки чи інших біологічних рідин відразу ж після їх використання. Після цього вироби повністю занурюють в розчин на необхідний час занурення в іншій ємності. Дезрозчини з залишками біологічних речовин зливають в окрему ємкість і лише після відповідної експозиції виливають.

Якщо вироби виготовлені з корозійнонестійких металів і не витримують контакту з дезрозчинами, їх необхідно промити в ємності з водою. Промивні води знезаражують кип'ятінням протягом 30 хв або засипають сухим хлорним вапном, або хлораміном для досягнення 3 % концентрації. Інструменти дезінфікують в окремій ємності.

Для дезінфекції можуть бути використані такі дезрозчини:

— 6 % розчин перекису водню — термін знезараження 60 хв;

— З % розчин хлораміну — термін знезараження 60 хв;

— активований розчин хлораміну 0,5 % — термін знезараження 60 хв;

— освітлений розчин хлорного вапна 3 % — термін знезараження 60 хв.

Всі інструменти дезінфікуються в розібраному вигляді. Відходи крові (згустки, сироватка), сечу, блювотні маси, ексудат і інші біологічні рідини для знезараження виливають у ємності з покришками, засипають сухим хлорним вапном у співвідношенні 1:5 (200 г сухого деззасобу на 1л рідини), перемішують і витримують 1 год, після чого виливають; перев'язувальний матеріал, забруднений кров'ю і гнійними виділеннями, повністю заливають дезрозчином, витримують термін знезараження, після чого викидають. Знезараженню підлягають всі біологічні відходи (плацента, видалені частини органів і інше).

Білизну, забруднену кров'ю, занурюють в дезрозчин (3 % розчин хлораміну, сульфохлортаін 0,5 %) з розрахунку 5 л розчину на 1 кг сухої білизни терміном 2 год. Після цього прополіскують у воді і перуть.

Дезінфекційні розчини виготовляються:

а) безпосередньо перед використанням в ємності, де проводиться дезінфекція виробів медичного призначення. При цьому на робочому місці повинні бути деззасіб та мірна ємність для правильного приготування дезрозчину. Ємність, в якій проводиться дезінфекція виробів медичного призначення, повинна бути промаркована — вказується назва дезрозчину, його концентрація, робиться помітка — "виготовляється щоденно";

б) дезрозчин готується дезінфекторами у великій кількості, при правильному зберіганні його можна використовувати 7-10 днів (дезрозчини повинні зберігатись в темній закритій тарі). При такому варіанті обов'язковим є проставлення на ємностях для дезінфекції назви дезрозчину, його концентрації та дати виготовлення.