АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗДІЛ

ВСТУП

Перед будівельниками поставлено багато відповідальних завдань, виконання яки - почесний обов’язок усіх будівельників - так як вони націлені на побудову матеріальної бази нашої України, на подальше підвищення добробуту наших людей.

Для досягнення намічених цілей будівельникам необхідно:добиватися корінного покращення будівництва, підвищення ефективності капітальних витрат, зменшення терміну будівництва;покращити проектну кошторисну справу, виконувати будівництво по більш прогресивним і економічним проектам, повніше використовувати досягнення науково технічного прогресу та передового досвіду в будівництві;повищати якість планувальних, архітектурних і будівельних рішень, знижувати вартість будівництва будівель та споруд, а також житлових та громадських будівель, уменшати питомі капіталовкладення на одиницю вводимої в дію потужності, підвищувати рівень індустріалізації будівельного виробництва, степені заводської готовності конструкцій і деталей, розширяти застосування нових ефективних конструкцій;вдосконалювати підрядний засіб провадження робіт, розвивати прогресивні методи організації будівництва, зменшувати долю ручної праці.

Задача прискореного розвитку країни набрала сьогодні першорядне політичне, економічне і соціальне значення. Доведення в життя цієї задачі - справа всіх трудящих. Особливо великі задачі необхідно вирішувати робітниками капітального будівництва. Будівництво є однією з найважливіших галузей матеріального виробництва. З капітальним будівництвом зв’язана вся економіка, темпи росту матеріального і культурного рівня людей.

Ведеться робота над економним та раціональним використанням сировинних, паливно - енергетичних та інших матеріальних ресурсів, а також над необхідністю широкого застосування науково-технічних досягнень, що направлені на підвищення ефективності використання будматеріалів, паливно-енергетичних ресурсів. Раціональне використання деревини, цементу, скла, будівельних конструкцій.

Усе це відтворюється в розробці проектівцивільних, житллових,промислових та с/г будівель та споруд.

Застосування найбільш прогресивних та економічних проектів підвищує технічні, архітектурно-будівельні якості будівель та споруд, поліпшує умови праці та відпочинку обслуговуючого персоналу, забезпечує охорону навколишнього середовища, підвищує рівень індустріаль-ності.Зараз стоїть задача будівництва сучасних агропромислових комплексів, покращення організації будівництва.

Для підвищення продуктивності праці велику роль грає науково-технічний прогрес. Продуктивність машин та механізмів значно більше продуктивності людини.

Перед будівельниками поставлено багато важливих завдань, якінаправлені на побудову матеріальної бази України, на подальше підвищення життєвого рівня населення.

Для досягнення поставленої мети будівельникам треба:

- досягти корінного покращення будівництва, підвищення ефективності капітальних витрат, скорочення терміну будівництва;покращити проектну кошторисну документацію, виконувати будівництво за найбільш економічними і прогресивними проектами;більше використовувати досягнення НТП та передового досвіду, підвищення якості планувальних архітектурних та будівельних рішень;понижувати вартість будування споруд та будівель, а також скорочувати удільне капіталовкладення на одиницю введеної в дію потужності;підвищити рівень індустріалізації будівництва, степінь заводської готовності конструкцій, деталей, розширити використання нових ефективних конструкцій.

АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Генеральний план ділянки. Заходи охорони навколишнього середовища. Техніко - економічні показники генплану

Відповідно з земельним законодавством вибір ділянки генплану під будівництво науково-дослідного інституту будівельних конструкцій, м. Одеса, прямокутної форми розміром 43,5х78 м.

Характер рельєфу площі – спокійний. Ухил площі взятий 0,005 – по довжині будинку, та 0,01 – по ширині будинку Рельєф ділянки сприяє нормальній експлуатації будівель, споруд та всієї території. Тому вертикальним плануванням природний рельєф майже не змінюється за винятком суміжних з будинком ділянок, де передбачено часткову зрізку та підсипку для створення нахилу від будинку і забезпечення стоку поверхневих і дощових талих вод з території.

Глибина промерзання грунту –80 см. Кліматичний район будівництва – ІІІ Б. Абсолютна мінімальна і максимальна температура повітря: мінімальна –28⁰С, максимальна +37⁰С. Температура найбільш холодних п’яти діб -18⁰С, найбільш холодних однодобових днів -21⁰С. В Одеській області передбачаються вітри північного направлення. Вихідні дані для виявлення рози вітрів: зимовий період – Пн(19%), ПнС(15%), С(11%), ПдС(5%), Пд(8%), ПдЗ(11%), З(14%), ПнЗ(17%); літній період – Пн(22%), ПнС(8%), С(3%), ПдС(6%), Пд(15%), ПдЗ(12%), З(12%), ПнЗ(22%).

Район по сніговій завантаженості –890 Н/м².

Орієнтація будинку відносно частини горизонту й вітрів найбільшого направлення прийнята відносно з забезпеченням найбільш сприятливих умов звичайного освітлення, провітрювання і інсоляції приміщень.

При розробці проекту передбачаються заходи направлені на захист навколишнього середовища від забруднення, на зберігання родючого шару грунта та атмосферного повітря.

Передбачається максимальне зберігання дерев,що знаходяться на ділянці, а також після зведення будівлі територія озеленюється кущами, деревами, засіваються газони.

Згідно ДБН А.2.2-1-2003 “ Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище”, інституту не входить до переліку екологічно небезпечних об’єктів та не проявляє негативного впливу на довкілля. Для мінімізації техногенного навантаження на природне середовище, проектом передбачаються природоохоронні заходи загального характеру.

Передбачається ретельний благоустрій та озеленення території навколо будівлі, яка складає для робітників не менше 7 м². Інститут запроектован з автономним водопостачанням, міським електропостачанням, каналізування будинку централізоване, передбачається у міську каналізаційну мережу. Відведення дощових і талих вод передбачається у дощову каналізацію закритого типу.

Крім того, на генеральному плані знаходяться:

Автомобільні дороги на генплані запроектовані в залежності з будівельними нормами по проектуванню автомобільних доріг. При проектуванні вибрано екологічно безпечне покриття доріг та майданчиків.

Ширина проїзду прийнята з умов найбільш компактного розміщення транспортних і пішохідних доріг, інженерних мереж, смуг озеленення, санітарних віддалень. При розташуванні будинку на генплані витримуються санітарно-гігієнічні відстані від автомобільних шосе в межах 15м. Бокові проїзди виділяють від центральних смугами зелених насаджень. Відстані від будівлі і споруджень до дерев та кущів запроектовані згідно ДБН, відносно протипожежних норм посадка хвойних порід біля будинку не допускається.

До будинків і споруджень по всій їх величині забезпечено вільний під’їзд пожежних автомобілів.

Для захисту від шуму в будівлі у передбачається: використання більш герметичних вікон та дверей; для зниження шуму від роботи систем водопостачання застосовують обмежувачі тиску, водопровідні труби закріплюють до стін за допомогою хомутів з резиновими прокладками.

В проекті передбачаються застосування енергозберігаючих екологічно безпечних матеріалів та конструкцій.

Техніко-економічні показники по генплану:

До цих показників відносяться:

-Площа території ділянки: 6825 м ²;

-площа забудови, площа зайнята будівлями та спорудами: 1233,97 м ²;

-щільність забудови: 18,08;

-площа озеленення: 1800 м ²;

-відсоток озеленення: 26,37%;

-площа доріг та майданчиків: 2346 м ²;

1. Визначаемо площу ділянки, перемноживши довжину ділянки

а (35м)на ширину ділянки в(25м):

S _діл = а х в = (м ²) (1.1)

S _діл = а х в = 43,5 х 78,0 = 6825 м ²

2.Визначаемо площу забудови, як сумарну площу забудови всіх будівель і споруд розміщених на ділянці:

S_заб = S₁+ S₂+ S _n = (м²) (1.2)

S_заб = S₁+ S₂+ S _n = 883,97+120+120+110 = 1233,97 м ²

3.Визначаемо щільність забудови, як відношення площі забудови до площі ділянки:

Щ= S_заб /S_діл х100% = % (1.3)

Щ= S_заб /S_діл х100% = 1233,97 /6825 х100% = 18,08 %

4. Визначаємо площу озеленення згідно з проектом, як сумарну площу зелених насаджень, квітників, газонів, тощо.

S_оз = 1800 м ²

5. Відсоток озеленення визначають як відношення площі озеленення до площі ділянки:

S_оз /S _діл х100% (1.4)

S_оз /S _діл х100% =1800 /6825 х100% = 26,37 %

6. Визначаємо площу доріг і майданчиків. Від площі всієї ділянки відняти площу забудівлі і площу озеленення:

S_дор. = S _діл - S_заб - S_оз,(м ² ) (1.5)

S_дор. = S _діл - S_заб - S_оз = 6825 – 1233,97 - 1800 = 5573 м ²