Труднощі при годуванні з боку матері

1. неправильна форма сосків: малі, занадто великі, плоскі, утягнуті, деформовані, розщеплені та інші соски, які погіршують можливість дитині смоктати грудь і отримати необхідну кількість молока;

2. тріщини сосків, біль при грудному годуванні, страх перед відчуттям болю;

3. застій молока, який виникає внаслідок того, що дитина його не висмоктала або мати не зцідила молоко після годування груддю може призвести до молочної лихоманки та гіпогалактії;

4. мастит. Запалення молочної залози частіше виникає внаслідок екзогенного інфікування через тріщини соска. Цьому також сприяють застій молока, порушення правил гігієни, відсутність правильного догляду за груддю;

5. галакторея - самостійне витікання молока з грудної залози. Вона
зустрічається у двох варіантах:

а) молоко витікає самостійно з груді матері у той час, коли
дитина смокче другу грудь;

б) молоко витікає з обох грудей у перерві між годуваннями.

При цьому захворюванні процес утворення молока (лактогенез) у кількісному відношенні не порушується, але залоза не втримує молоко до на­ступного годування. Внаслідок цього дитина не отримує необхідну кількість молока;

6. гіпогалактія - зниження секреторної функції молочної залози. Вона може
виникати зразу після народження дитини (рання форма) та у більш пізніші
строки (пізня форма). Крім ранньої та пізньої гіпогалактії виділяють первинну, частіше буває ранньою, та вторинну (пізня) гіпогалактію, яка частіше і
пов'язана з неправильним вигодовуванням (недостатнє спустошення грудної
залози після годування, безпорядочне годування, порушення режиму сну та
відпочинку матері, психічні перевтоми, хвороби матері та інше). Вторинна
гіпогалактія частіше буває тимчасовою і проходе після усунення причин, які
призвели до неї. В залежності від секреторної функції молочної залози
виділяють 4 ступені гіпогалактії:

таблиця №3