Два основних підходи і напрямки дослідження сучасної ЗЕП

У ЗЕП присутні, доповнюючи одна одну, дві гілки (ланцюги): стратегічна й кон'юнктурна методологічна.

Зовнішньоторговельна політика була і залишається найважливішим атрибутом (напрямком, складовою, засобом) ЗЕП, так само як зовнішня торгівля — атрибут відтворювального процесу, що опосередковує в умовах товарно-грошових відносин зовнішньоекономічний зв'язок загалом. Справді, зовнішньоторговельна політика потребує певних методологічних підходів, оскільки цього потребує її об'єкт — товарний ринок. Проте стратегічний методологічний ланцюг має певний методологічний зміст, певні підходи. Вони уможливлюють формування власних стратегічних орієнтирів, здійснювати діяльність на перспективу, розвивати зовнішньоекономічні ініціативи на всіх рівнях впливу ЗЕП на суб'єктів зовнішньоекономічного співробітництва.

Наприклад, підходи, що існують в оцінюванні ефективності експортно-імпортної політики, неможливо механічно перенести на нові форми ЗЕП співробітництва: потрібна чітка й зрозуміла межа між ефектами, пов'язаними із ЗЕП перетворення виробничо-економічної структури, і ефектами, що випливають із ЗЕП щодо забезпечення товарної реалізації. Потрібно переоцінити не лише діючі методики оцінки ефективності ЗЕП. Розмежування стратегічного та кон'юнктурного чіткою й сміливою лінією має пройти через усі
діючі методологічні положення, правила, регламентуючі акти, інструкції, нормативні документи.

Обидва методологічних підходи можна звести в єдину класифікаційну блок-схему (рис. 3.3).

Регулярну ЗЕП можна уявити у вигляді ланцюжка взаємопов'язаних епізодів як способів її буття: об'єктивні труднощі — політичні дії, що включають оцінку труднощів, прийняття рішень, їх законодавче затвердження — економічний ефект, тобто реакція ринку, економічних агентів. Зрозуміло, що тимчасові розриви тут неминучі. Багато що залежить від швидкості поширення інформації, розвитку мережі комунікацій, ділової активності людей і, звичайно, від загальних теоретичних основ ЗЕП, що подаються у вигляді окремих теорій економічної політики.