природного середовища

Методика обчислення збору за забруднення навколишнього природного середовища розроблена на основі Законів України: «Про охорону навколишньої природного середовища», «Про систему оподаткування», «Про відходи», постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Об'єктами обчислення збору є:

- для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

- для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Платники перераховують збір за забруднення навколишнього природного середовища двома платіжними дорученнями: 30% до Державного бюджету і 70% до місцевих бюджетів.

Збір розподіляється між фондами охорони навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів у розмірах, установлених законодавством:

- 20% до місцевих фондів охорони навколишнього
середовища, що утворюються у складі сільських, селищних,
міських бюджетів, на рахунки, що відкриваються на ім'я
відповідних фінансових органів за відповідним кодом
бюджетної класифікації;

- 50% до місцевих фондів охорони навколишнього
природного середовища, що утворюються у складі бюджету
Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі
рахунки, що відкриваються на ім'я Міністерства фінансів
Автономної республіки Крим, обласних фінансових
управлінь за відповідним кодом бюджетної класифікації;

- 30% до Державного фонду охорони навколишнього
природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України, на окремі рахунки, що відкриваються на ім'я територіальних органів Державного казначейства за відповідним кодом бюджетної класифікації.

Між Київським та Севастопольським міським та Державним фондами збори на забруднення навколишнього природного середовища розподіляють у таких розмірах:

- 70% до Київського та Севастопольського міських фондів охорони навколишнього природного середовища на окремі рахунки, що відкриваються на ім'я міських фінансових управлінь за відповідним кодом бюджетної класифікації;

- 30% до Державного фонду навколишнього природного середовища на окремі рахунки, що відкриваються па ім'я територіальних органів Державного казначейства за відповідним кодом бюджетної класифікації.

Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщені відходи в межах лімітів, зараховується на валові виграти виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні платників. Платники - фізичні особи, які с суб'єктами підприємницької діяльності, сплачують цей збір за рахунок свого доходу. Збір, який справляється за викиди пересувними джерелами, зараховується на валові виграти/ виробництва та обігу. Для платників - бюджетних організацій збір зараховується на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків.

Задача 1. Суб'єкт оподаткування, розташований в місті обласного підпорядкування з чисельністю населення 380 тис. чол. у басейні Дніпра між Києвом і Каховським гідровузлом, планує здійснювати викиди і скиди забруднюючих речовин. Розміщення відходів відбуватиметься на полігоні, який забезпечує захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення, на відстані 3 км від міста.

Обчислити:1. Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (П_вс), 2.Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (П_вn), 3.Суми збору, який справляється за скиди у водний об'єкт (П_с), 4. Суми збору, який справляється за розміщення відходів (П_рв), 5.Загальну суму збору, 6.Відрахування до державного бюджету,6. Відрахування в місцевий бюджет.

Розв’язок:

1) Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (П_вс), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у табл. 32, 33 і визначаються за формулою:

П_вс = Σ^П_{i = 1} (М_лі · Н_ві · К_нас · К_ф) + (М_ni · Н_ві · К_нас · К_ф · К_n)

де: М_лі - обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини у межах ліміту, т;

М _ni - обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду та ліміту) і-тої забруднюючої речовини, т;

Н_ві - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у.о./т;

К_нас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в табл. 1 = 1,35;

К_ф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в табл. 2 =1;

К_n - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин, 5.

П_вс = (16,5*53*1,35*1)+(0,26*12*1,35*1)+(2*20*1,35*1)=1238,79у.о.

2) Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (П_вn), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору на ці викиди і коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблиці 1, 2, і визначається за формулою:

П_вn = Σ^П_{i = 1} М_і · Н_ві · К_нас · К_ф

де: М_i - кількість використаного пального і-того виду, т,

Н_ві - норматив збору за тонну і-того виду пального, у.о. /т;

К_нас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в таблиці 1 =1,35;

К_ф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в таблиці 2 =1.

П_вn =(125*3*1,35*1)+(50*3*1,35*1)=708,75у.о.

3) Суми збору, який справляється за скиди у водний об'єкт (П_с), обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта, наведеного в таблиці 3 і визначаються за формулою:

П_с = Σ^П_{i = 1} (М_лі · Н_ві · К_рб) + (М_nі · Н_ві · К_рб · К_n), (3)

де: М_лі - обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

М_ш - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, т;

Н_ві, - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у.о./т;

К_рб - регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, наведено в табл. 3 =2,2;

К_n - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, 5;

П_с =(10*1*2,2)+(2*1*2,2)+(2,2*1*2,2)+(9*14*2,2)=157,24у.о.

4) Суми збору, який справляється за розміщення відходів (П_рв), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року па підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у табл. 4, 5, і визначаються за формулою:

П_рв = Σ^П_{i = 1} (М_лі · Н_ві · К_m · К_о) + (М_ni · Н_ві · К_m · К_о · К_n), (4)

де: М_лі - обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т;

М_ni - обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів лімітом) і-того виду, т;

Н_ві - норматив збору за тонну відходів і-того виду в межах ліміту, у.о./т;

К_т - коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів, наведено в табл. 4 =1;

К_о - коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, наведений в табл. 5 =1;

К_n - коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів, 5.

П_рв =300*0,2*1*1=60у.о.

5) Загальна сума збору:

У.о.

6) Відрахування до державного бюджету:

У.о.

7) Відрахування в місцевий бюджет:

У.о.

Відповідь: 1)1238,79 у.о.; 2) 708,75 у.о.; 3)157,24 у.о.; 4) 60 у.о.;

5) 2164,78 у.о.; 6) 649,43 у.о.; 7)1515,34 у.о.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Водне господарство України (За ред.. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. - К.: Ґенеза, 2000. - 455 с.

2. Грановська Л.М.. Економіка природокористування в зоні рисосіяння
Україн: Монографія. - Київ, 2004. - 300 с.

3. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.Сю. та ін. Природно-
ресурсний потенціал сталого розвитку України. - Київ, РВПС України, 1999.-716с.

4. Дорогунцов С.І., Борщевський П.П., Данилишин Б.М. Удосконалення управління природокористуванням в АПК. - К.: Урожай, 1992. - 128с.

5. Законодавство України про землю. Збірник нормативних актів. - К.:
Юрінком Інтер, 2001. - 350 с.

6. Закон України «Про охорону навколишнього природного
середовища». - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України,
1996. -Т.2-С. 46-78.

7. Ігнатенко М.Г., Макєєв В.О. Екологія і економіка
природокористування: навч. посіб. - Херсон: Айлант, 2002. - 288 с.

8. Ковальчук П.І. Моделювання і прогнозування стану навколишнього
середовища: Навч. посіб. - К.: Либідь, 2003. - 208 с.

9. Лук'янихін В.О. Екологічний менеджмент у системі управління
збалансованим розвитком: Монографія. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2002.-314с.

10.Лемешев М.Я. Зкономика й зкология. - М.: Знание, 1990. - 62 с.

11.Мельник Л.Г. Екологічна економіка; Підручник. - Суми: ВТД

«Університетська книга», 2002. - 346 с.

12.Медоуз Д.Х., Медоуз Д.Л., Рандерс Й. За пределами роста. - М.: Пангея, 1994.-303с.

13.Морозов В.В., Грановська Л.М., Поляков М.Г. Еколого-меліоративні

умови природокористування на зрошуваних ландшафтах України:

Навч. посіб. - Херсон: Айлант, 2003. - 208 с.

14.Морозов В.В., Грановська Л.М., Поляков М.Г. Умови раціонального

природокористування на зрошуваних ландшафтах України. - Херсон: Айлант, 2003.-110с.