Завдання. Природокористування — використання природних ресурсів в обсягах та способами, які забезпечують сталий економічний розвиток

Вступ.

Природокористування — використання природних ресурсів в обсягах та способами, які забезпечують сталий економічний розвиток, гармонізації взаємодії суспільства і природного середовища, раціоналізацію використання природно-ресурсного потенціалу, економічні механізми екологобезпечного природокористування.

Раціональне природокористування спрямоване на забезпечення умов існування людства і отримання матеріальних благ, запобігання можливих шкідливих наслідків людської діяльності, на підтримання високої продуктивності природи та охорону і економне використання її ресурсів.

Раціональне природокористування повинно забезпечити повноцінне існування і розвиток сучасного суспільства, за умови збереження високої якості середовища проживання людини. Цього можна досягнути завдяки економічній експлуатації природних умов і ресурсів при найефективнішому режимові їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів розвитку господарства і збереження здоров’я людей.

Дотримання принципів раціонального природокористування дозволить розробити заходи з охорони довкілля, відновити порушені взаємозв’язки в екосистемах, запобігати загостренню екологічних ситуацій.

Принципи раціонального природокористування

1.“Нульовий рівень” споживання природних ресурсів.

2.Відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону.

3.Збереження просторової цілісності природних систем у процесі їх господарського використання

4.Збереження природно обумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності.

5.Погодження виробничого і природного ритмів.

6.Пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу під час визначення економічної ефективності поточного природокористування

Умови раціонального природокористування

Для досягнення стану усталеного (екологічно збалансованого) розвитку необхідна низка передумов, якими, як зазначалося у доповіді «Наше спільне майбутнє» Міжнародної комісії з навколишнього середовища та розвитку є:

1.політична система, яка здатна забезпечити участь широкого кола громадськості у прийнятті рішень;

2.економічна система, яка могла б забезпечити розширене виробництво та технічний прогрес на власній міцній базі;

3.соціальна система, здатна забезпечити зняття напружень, що виникають за умов негармонійного економічного розвитку;

4.система ефективного виробництва, зорієнтованого на збереження екологоресурсної бази;

5.технологічна система, яка могла б стимулювати постійний пошук нових рішень;

6.міжнародна система, що сприяла б усталеності торговельних та фінансових зв’язків;

1. Визначення природно-ресурсного потенціалу території на прогнозування шляхів його раціанальноговикористання для економічного розвитку області

Запорі́зька о́бласть — адміністративна одиниця на півдні України. Центр — місто Запоріжжя.

На півночі і північному заході межує з Дніпропетровською областю, на заході з Херсонською областю, на сході з Донецькою областю, а на півдні її побережжя омиває Азовське море, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Протяжність з півночі на південь 208 км, із заходу на схід 235 км.

Рельєф. Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищенні та зниженні ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняється одна від одної.

Найбільше підвищена місцевість у середньо – східній частині області. Це так звана Приазовська височина. Яка простягається на схід і на території Донецької області стискається з донецьким кряжем. На півдні, між приазовською височиною і Азовським морем, розташована західна частина Приазовської берегової рівнини, яка західніше р. Молочної переходить у Причорноморську. Ця остання в північно – східному напрямі зливається із запорізькою внутрішньою рівниною, яка межує з південно – східними окраїнами Придніпровської височини.

Таким чином, територія Запорізької області складається з двох виразних геоморфологічних частин: окраїн Приазовської і Придніпровської височин, що геоструктуро відповідають південно – східній частині Українського кристалічного масиву, і окраїн приморських (Приазовської і Причорноморської) рівнин, які розташовані в межах Причорноморської западини. Ці дві геоморфологічні одиниці ніби зв’язуються третьою – Запорізькою внутрішньою рівниною.

Водоймища. Головна річка – Дніпро з великим Каховським водосховищем. Найбільшою його притокою є Конка (149 км). Вздовж узбережжя Азовського моря – лимани та солоні озера. На території області протікає 109 річок завдовжки понад 10 км. кожна. У межах області розташовано 846 озер та 27 водосховищ.

Клімат. Помірно континентальний, зі спекотним літом і малосніжною, переважно теплою зимою, характеризується чітко означеною посушливістю. Середня температура липня +23 °C, січня –4 °C. Максимум опадів буває влітку, часті зливи. У квітні-травні – суховії, періодично – “чорна буря”. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм.

Природно-рекреаційний потенціал. Бердянськ – рівнинний приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований на узбережжі Азовського моря. Природні лікувальні ресурси – солоні озера з великими запасами лікувальних грязей, а також просторі піщані пляжі, південний морський та степовий клімат. Кирилівка – приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований у степовій зоні на узбережжі Азовського моря. Значні запаси лікувальних грязей залягають на дні Утлюцького та Молочного лиманів. Функціонують численні санаторії, водогрязелікарні, будинки та бази відпочинку. 299 територій і об'єктів природно-заповідного фонду; 181 заказник, 95 пам'яток природи, 3 заповідні урочища, 20 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва.

Корисні копалини. Мінеральні ресурси представлені багатими покладами рудних корисних копалини, зокрема залізних і марганцевих. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає:

пегматит – 88,06%,

апатит – 63,42%,

марганцева руда – 69,1%,

вторинні каоліни – 22,9%,

вогнетривкі глини – 8,6%.

Флора. У сьогоденні береги Дніпра в Запоріжжі, острів Хортиця рясніють зеленю дерев. Старожили Запоріжжя - дуб, верба, дика груша, липа, глід. Аморфа кущова Amorpha fruticosal L - рослина, що зараз зустрічається скрізь по піщаних та кам'яних берегах Дніпра та густо захаращила плавні острова Хортиця, насправді не є характерною для місцевості Запоріжжя. Цю рослину завезено із Північної Америки та розповсюджено в 20-х роках 20 століття для укріплення берегової смуги, запобігання її руйнації внаслідок зміни рівня води. Зараз ця рослина є повновласним господарем дніпровських берегів та формує їх зовнішній вигляд.

Фауна. Спостерігається покращення стану популяції таких мисливських тварин, як заєць-русак, кабан, фазан. Збільшення популяцій склало відповідно 8,5%; 8,0% та 1,0%. На території Запорізької області зафіксовано 39 із 67 занесених до Червоної книги України видів птахів: чапля жовта, коровайка, огар, чернь білоока, крохаль довгоносий, скопа, шуліка рудий, яструб-тювик, лунь польовий, орлан-білохвіст, журавель степовий, лежень, зуйок морський, ходуличник, дерихвіст лучний, вівсянка чорноголова, шпак рожевий. На території Запорізької області мешкають наступні види ссавців, що занесені до Червоної книги України: нетопир середземноморський, вечірниця велетенська (комахоїдні), мишівка степова, тушканчик великий (гризуни),азовка (китоподібна), горностай, тхір степовий, перев’язка звичайна, борсук звичайний, видра річкова (хижі). Основними видами спеціального використання тваринного світу є ведення мисливського та рибного господарства. Основними об’єктами полювання в області є заєць-русак, качки, голуби, сіра куріпка, лиска, фазан, перепілка, гуси, лисиця, дикий кабан, козуля, єнотоподібний собака, вовк, ондатра. З метою відтворення рибних популяцій в районі Каменських та Іванівських Кучугур, Василівській та Новопавловській затоках Каховського водосховища та в затоках Безіменна й Лишня Запорізького водосховища були виставлені штучні нерестові гнізда. На Запорізькому водосховищі штучними гніздами користувалася лише плітка, в середній частині Каховського водосховища – лящ, плітка, у Василівській та Новопавлівській затоках нересту риб не відмічено. В Азовському морі представником морських ссавців є дельфіни. Згідно з чинними правилами рибальства лов їх заборонений. Природно-заповідний фонд Площа природно-заповідного фонду Запорізької області становить 54,886 тис. га (310 об’єктів), в тому числі об’єкти загальнодержавного значення, що складають 2,02% загальної площі області.

Промисловість. Промисловий і будівельний бум мав місце на початку 30-х років ХХ ст. з уведенням в експлуатацію Дніпровської гідроелектростанції. У регіоні був створений потужний металургійний комплекс, подальшого розвитку дістало машинобудування. Запоріжжя стало одним з найбільших промислових центрів України і Східної Європи. Нині промисловість Запорізької області — потужний індустріальний комплекс. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають чорна металургія, електроенергетика, машинобудування та металообробка, кольорова металургія. У регіоні виробляється четверта частина усієї електроенергії країни, основним виробником якої є Запорізька атомна станція. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 56%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 357 промислових підприємств, функціонує 875 малих промислових підприємств.

Серед ста найбільших промислових підприємств України в верхній частині списку стійко зберігають своє місце «Запоріжсталь», що є єдиним в Україні підприємством по виробництву тонколистового прокату з неіржавіючих і легованих сталей, високоекономічних гнутих профілів, консервної жерсті, тонколистового прокату з полімерним покриттям; «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплавів». У обласному машинобудуванні слід виділити СП «АвтоЗАЗ-Daewoo», створене на базі Запорізького автомобільного заводу «АВТОЗАЗ», а також Мелітопольського моторного і ряду суміжних заводів спільно з південнокорейською фірмою «Daewoo Heavy Industries». Що веде підприємство області по виробництву засобів оборони державне підприємство «Іскра». Продукція підприємства має попит на зовнішніх ринках. Запорізький абразивний комбінат провідне підприємство країни по виробництву інструменту на основі синтетичного корунду. ПАТ «Запорожтрансформатор» спеціалізується на виробництві унікальних силових трансформаторів по індивідуальних замовленнях і є найбільшим серед всіх країн СНД. Хімічну промисловість в області представляють 8 підприємств, найбільший з них ПО «Кремнійполімер», провідний виробник в Україні каучуків і пластиків на основі кремнийполимера.

Сільське господарство. Запорізька область проводить близько 3,5% валової продукції сільського господарства України. У області виробляється понад 13% загальноукраїнського виробництва соняшнику. Площа сільськогосподарських угідь області складає 2246,3 тис. га, або 5,4% сільгоспугідь України. Наявні сприятливі умови для вирощування овочів та баштанних культур.

2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Землі вважаються забрудненими якщо в їх складі виявлені кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності та інших антропогенних навантажень. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових речовин, а й збільшенням вмісту речовин, що характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорту для земель сільськогосподарського призначення. Фактори забруднення земель встановлюються посадовими особами спеціально уповноважених органів, яким надані права державних інспекторів, і оформлюється протокол про порушення законодавства з охорони навколишнього природного середовища.

Через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов та обмеженість інформації визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням. За наявності інформації про кількість забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі чи засмітила її поверхню, визначають на місці площу, глибину проникнення та обсяги забруднення. У випадках складних ситуацій, коли обсяг забруднення не визначено, спеціалізовані організації виконують інженерно - екологічні вишукування. Технічне завдання для виконання вишукувальних робіт та програм їх виконання підлягають погодженню з відповідними територіальними органами Мінекобезпеки України. За наявністю декількох виконавців забруднення земель відповідальність несе кожен з них пропорційно завданої шкоди. Відшкодування шкоди державі за забруднення земель не звільняє порушника від необхідності здійснення заходів для локалізації осередку забруднення та ліквідації його наслідків в найкоротший термін. При одночасному забрудненні земель кількома забруднюючими речовинами загальний розмір відшкодування шкоди визначається як сума втрат від кожної забруднюючої речовини.

2.1 Визначення розмірів шкоди внаслідок забруднення

земельних ресурсів

Завдання

Розрахунок відшкодування шкоди від забруднення земель рідким аміаком:

площа забрудненої ділянки - Пд – 9975м2;

вид земельного угіддя – пасовища;

глибина просочування забруднюючої речовини – Гп – 1,5м;

забруднююча речовина – аміак рідкий 82%;

вага забруднюючої речовини, т – Взр - -;

об’єм забруднюючої речовини – Озр – 25м3;

у тому числі проникло в землю – 15м3№

площа агро виробничих груп ґрунтів земельної ділянки за шифрами:

а) 29д - 1900 м2;

б) 48д - 2372 м2;

в) 59д - 5700 м2;

бал бонітету агро виробничих груп ґрунтів земельної ділянки за шифрами:

а) 29д - 36;

б) 48д - 47;

в) 59д - 79;

бал бонітету 1 га сільськогосподарських угідь підприємства – Бу – 38;

грошова оцінка 1 м2 сільськогосподарських угідь – Гу – 0,34 у.о.;

індекс поправки до витрат - Іп – 0,042;

показник шкали еколого – господарського значення земель – Щегз – 0,2;

показник доцільності ліквідації наслідків забруднення – А – 0,5.

Обчислити: 1)грошову оцінку 1 м2 агровиробничих груп ґрунтів за шифрами (Гагр): 29д; 48 д; 59д; 2) грошову оцінку земельної ділянки до забруднення (Гд); 3) коефіцієнт забрудненості землі (Кз); 4) розмір відшкодування шкоди (Рвв).

Розвязок:

1) Гагр – грошова оцінка 1 м2 агровиробничої групи ґрунтів, у.о./м2, яка визначається формулою:

Г агр = (Гу · Багр) / Бу

де: Гу –грошова оцінка 1 м2 відповідних угідь сільськогосподарського підприємства, у.о./м2;

Багр – бал бонітету агро виробничої групи ґрунтів земельної ділянки;

Бу – бал бонітету 1 га відповідних угідь сільськогосподарського підприємства.

Г агр.(29д) = (0,34у.о · 36) / 38=0,32у.о.

Г агр.(48д) = (0,34 · 47) / 38=0,42у.о.

Г агр.(59д.) = (0,34 · 79) / 79=0,71у.о.

2) Грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (Гд) визначається за формулою:

Гд = ∑(Пагр · Г агр.)

де: Пагр – площа агро виробничих груп ґрунтів, м2;

Гд = (1900*0,32)+(2372*0,42)+(5700*0,71)=5651у.о.

3) Коефіцієнт забруднення землі (Кз) визначається за формулою 4 (при Кз≤1) він не враховується:

Кз = Озр / (Тз · Пд · Іп)

де: Озр – об’єм забруднюючої речовини,25м3;

Тз – товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м (орний шар);

Пд – площа забрудненої земельної ділянки, м2;

Іп – індекс поправки витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (табл.3=0,042)

Кз = 25 / (0,2 · 9975 · 0,042)=0,3

4) Розмір відшкодувань шкоди Рвв визначається за формулою:

Рвв = А · Гд · Кз · Кн. · Шегз

де: А – питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, які визначаються як 0,5 Гд;

Гд – грошова оцінка земельної ділянки до забруднення, у.о.

Кз – коефіцієнт, шо характеризує вміст забруднюючої речовини (м2) в об’ємі забрудненої землі (м2) залежно від глибини просочування;

Кн – коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини (табл.1=3);

Шегз – показник шкали еколого-господарського значення земель (табл.2=0,2).

Рвв = 0,5 · 5651 · 1 · 3 · 0,2=1695,3

Відповідь: 1) 0,32 у.о.; 0,42 у.о.; 0,71 у.о.; 2)5651 у.о.; 3) 0,3; 4) 1695,3 у.о.

3 СИСТЕМА ПЛАТЕЖІВ ЗА ВОДНІ РЕСУРСИ І ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНИХ ДЖЕРЕЛ

Економічним засобом впливу на захист водного середовища і раціональне використання водних ресурсів є запровадження платежів за вилучення водних ресурсів з водних об’єктів, з суспільних систем водопостачання і скид стічних вод в міську каналізацію, плати за скид стічних вод у водні об’єкти, а також стягнення платежів за забруднення водних ресурсів і штрафів за недотримання діючих норм і правил тощо. Платежі за водозабір, водовикористання і скид стічних вод надходять у державний бюджет або національні чи бюджетні фонди охорони природи.

3.1 Обчислення і справлення збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики

і водного транспорту

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаючим підсумком з початку року, а за користування водами для потреб водного транспорту – починаючи з 1 півріччя.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється, виходячи з обсягу фактично використаної води (підземної, поверхневої, отриманої води від інших водокористувачів в установленому порядку) з урахуванням обсягу втрат в їх системах водопостачання, установлених лімітів, нормативів збору та коефіцієнтів.

Водокористувачі, які отримають воду з каналів, збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюють, виходячи з обсягів фактично використаної води, з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, установлених лімітів, нормативів збору, які встановлені для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал та коефіцієнтів.

У разі перевищення водокористувачами встановленого ліміту використання водних ресурсів збір за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі, виходячи з обсягів використаної води понад ліміт, нормативів збору та коефіцієнтів.

У межах установленого ліміту збір за спеціальне використання водних ресурсів включається до валових витрат виробництва, а за нелімітне використання - справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні водокористувача. Збір за користування водами для потреб г8ідроенергетики та водного транспорту повністю включається до валових витрат виробництва.

Підприємства гідроенергетики збір за користування водами для потреб гідроенергетики обчислюють, виходячи з обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій та нормативів збору.

Підприємства водного транспорту при експлуатації водних шляхів вантажними, самохідними, несамохідними суднами збір за користування водами для потреб водного транспорту обчислюють, виходячи з фактичних даних обліку тоннаж – доби та нормативів збору, а пасажирським судном – з місця – доби та нормативів збору.

Підприємства гідроенергетики та водного транспорту при спеціальному використанні водних ресурсів та користуванні водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту обчислюють одночасно два збори.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та їх над лімітне використання зараховується платниками в розмірі 80% до державного бюджету України і 20% - до бюджетів територіальних громад. Збір за спеціальне використання водних ресурсів місцевого значення та їх понадлімітне використання зараховується платниками в розмірі 100% до бюджетів територіальних громад. Збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту зараховується платниками в розмірі 100% до державного бюджету України.

Задача 4. Промислове підприємство розташоване в басейні річки Дніпро (Черкаська область) та у своїй діяльності використовує водні ресурси загальнодержавного значення зі змішаного джерела. Установлений ліміт води становить – 2090 м3. Згідно з даними первинного обліку води за показниками вимірювальних приладів до змішаного джерела водопостачання забрано 2280 м3, з них підземної води – 957,6 м3; поверхневої води – 1322,4 м3. За звітний період підприємство фактично використало водних ресурсів з урахуванням втрат у системах його водопостачання – 1200 м3. Після закінчення року підприємство перевищило ліміт використання водних ресурсів на 190 м3(2280 – 2090), з них підземної води – на 79,8 м3; поверхневої води – на 110,2 м3. Усього нараховане збору за спеціальне використання водних ресурсів за попередні звітні періоди 106,4 у.о.

Обчислити суму збору: 1) за спеціальне використання водних ресурсів за звітний період з поверхневих водних об’єктів; 2) за спеціальне використання водних ресурсів за звітний період з підземних вод; 3) за перевищення ліміту з поверхневих водних об’єктів; 4) за перевищення ліміту води з підземних водних об’єктів; 5) за спеціальне використання водних ресурсів з початку року; 6) в звітному кварталі; 7) у тому числі до державного бюджету; 8) до місцевого бюджету.

Розв'язок:

1) Суму збору за спеціальне використання водних ресурсів за звітний період з поверхневих водних об’єктів:

(1322,4-110,2)*4,79=58,06у.о.

2) Суму збору за спеціальне використання водних ресурсів за звітний період з підземних вод:

(957,6-79,8)*4,54=39,85у.о.

3) Суму збору за перевищення ліміту з поверхневих водних об’єктів:

110,2*4,79*5=26,39у.о.

4) Суму збору за перевищення ліміту води з підземних водних об’єктів:

79,8*454*5=18,11у.о.

5) Суму збору за спеціальне використання водних ресурсів з початку року:

58,06+39,85+26,39+18,11=142,41у.о.

6) Суму збору в звітному кварталі:

142,41-106,4=36,01у.о.

7) Суму збору у тому числі до державного бюджету:

36,01*80%=28,81у.о.

8) Суму збору у тому числі до місцевого бюджету:

36,01*20%=7,2у.о.

Відповідь: 1) 58,06 у.о.; 2) 39,85 у.о.; 3) 26,39 у.о.; 4) 18,11 у.о.;

5) 142,41 у.о.; 6) 36,01 у.о.; 7) 28,81 у.о.;8) 7,2 у.о.

Нормативи збору за користування водами для потреб гідроенергетики

Норматив збору за користування водними ресурсами всіх річок складає - 0,98 коп. за 100 м3, пропущених через турбіни електростанцій (крім гідро акумулятивних електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями).

Нормативи збору за користування водами для потреб водного транспорту крім стоянкового, службово - допоміжного і буксирного флотів:

- усі річки, крім Дунаю - 1,75 коп. за 1 тоннаж - добу експлуатації;

- пасажирський флот, що експлуатується - 0,20 коп. за 1 місце - добу експлуатації.

Задача 6. В Одеській області розташоване підприємство водного транспорту, яке експлуатує вантажні самохідні, несамохідні та пасажирські судна. Крім того, підприємство отримало дозвіл на спеціальне використання підземних вод з установленим лімітом 3800 м3. За даними обліку з початку року власник експлуатував вантажні самохідні і несамохідні судна 2308500 тоннаж – діб та пасажирські – 38 000 місце – діб. На власні виробничі потреби використано 3990 м3 води з підземного джерела. Усього нараховане збору за користування водами для потреб водного транспорту за попередній період 29583,93 у.о. За спеціальне використання водних ресурсів за попередній звітній період нараховане 314,203 у.о.

Обчислити суму збору: 1) при експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними машинами з початку року; 2) при експлуатації водних шляхів пасажирськими суднами з початку року; 3) за користування водами для потреб водного транспорту з початку року; 4) до державного бюджету за звітний період; 5) за спеціальне використання підземних водних ресурсів у межах ліміту з початку року; 6) за спеціальне використання підземних водних ресурсів понад ліміт з початку року; 7) за спеціальне використання водних ресурсів з початку року; 8) за спеціальне використання водних ресурсів в звітному періоді; 9) у тому числі до державного бюджету; 10) до місцевого бюджету.

Розв’язок:

1) Сума збору при експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними машинами з початку року:

2308500*1,75=40398,75у.о.

2) Сума збору при експлуатації водних шляхів пасажирськими суднами з початку року:

38000*0,2=76у.о.

3) Сума збору за користування водами для потреб водного транспорту з початку року:

40398,75+76=40474,75у.о.

4) Сума збору до державного бюджету за звітний період:

40474,75*80%=32379,8у.о.

5) Сума збору за спеціальне використання підземних водних ресурсів у межах ліміту з початку року:

3800*8,82=33516у.о.

6) Сума збору за спеціальне використання підземних водних ресурсів понад ліміт з початку року:

(3990-3800)*5*8,82=8379у.о.

7) Сума збору за спеціальне використання водних ресурсів з початку року:

33516+8379=41895у.о.

8) Сума збору за спеціальне використання водних ресурсів в звітному періоді

41895-314,203=41580,797у.о.

9) Сума збору у тому числі до державного бюджету:

41580,797*80%=33264,74у.о.

10) Сума збору у тому числі до місцевого бюджету:

41580,797*20%=8316,16у.о.

Відповідь: 1)40398,75 у.о.; 2) 76 у.о.; 3)40474,75 у.о.; 4) 32379,8 у.о.;

5) 33516 у.о.; 6) 8379 у.о.; 7)41895 у.о.; 8) 41580,8 у.о.; 9) 33264,74 у.о.;. 10) 8316,1 у.о.

3.2 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Фактом забруднення підземних вод вважається виявлення візуально або за допомогою хіміко-аналітичних методів наявності нафти чи інших забруднюючих речовин в пробах підземних вод чи в місцях їх виходів на поверхню землі.

Припущення про факт забруднення підземних вод можна зробити при виявленні забруднення поверхні землі на ділянках господарської діяльності, а також при виявленні втрат нафтопродуктів чи інших забруднюючих речовин з ємкостей для зберігання або акумуляції, із продуктопроводів або інших об’єктів.

Встановлення факту забруднення є обґрунтуванням для видання органами Мінекобезпеки припису на виконання інженерно-екологічних вишукувань з метою визначення масштабів забруднення підземних вод.

Для фінансування інженерно-екологічних вишукувань по визначенню масштабів забруднення підземних вод територіальному органу Мінекобезпеки України для прийняття рішень по захисту підземних вод від забруднення подаються відомості стосовно: гідрогеологічних умов (будови, параметрів, граничних умов водоносних горизонтів); масштабів забруднення підземних вод; природної захищеності підземних вод в зоні впливу господарських об'єктів; прогнозу розвитку забруднення водоносних горизонтів.

Масштаби забруднення підземних вод визначаються на час досягнення локалізації ореолу забруднення (згідно з прогнозним розрахунком або за фактичним станом), тобто зупинки його розвитку.

Питому величину екологічних збитків визначають за таблицею 7 при наявності інформації про об’єм забруднених підземних вод, або з таблиці 8, якщо відома маса нафтопродуктів. У разі, коли забруднювач вже відшкодував збитки, але не усунув наслідків забруднення і його ореол поширюється, може бути знову пред'явлено позов на відшкодування

Задача 5. Визначення збитків від забруднення підземних вод у зоні розміщення нафтобази. Комісією, створеною територіальними органами Мінекобезпеки України встановлено, що на нафтобазі (Донецька область, ст. Микитівка) внаслідок аварійного порушення герметичності резервуара для зберігання бензину в підземні води протягом двох тижнів надійшло 2,85 т бензину. Оцінка втрат нафтопродуктів погоджена з керівництвом нафтобази, яке за 2 доби (з моменту встановлення) забезпечило ліквідацію аварійної ситуації. Забруднення зазнали підземні води, які залягають на глибині 4,0 - 4,5 м від поверхні землі. Величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян - 17 у.о.

Обчислити: загальну величину збитків внаслідок аварії на нафтобазі.

Розв’язок:

Загальну величину збитків внаслідок аварії на нафтобазі визначається за формулою:

З_{п в}= Езб ∙ N ∙ М ∙ L

де: Езб - питома величина збитків, спричинених навколишньому середовищу, в частинах НМД;

N - розмір неоподатковуваного мінімуму доходів;

М - маса нафтопродуктів, т.

L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод: для ґрунтових - 0,1; для міжпластових безнапірних - 1,3; для міжпластових напірних (артезіанських) - 1,6.

З_{п в}= (79,97*17) ∙ 17 ∙ 2,85 ∙ 0,1=6586,73у.о.

Відповідь: 6586,73 у.о.

4 СИСТЕМА ПЛАТЕЖІВ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

В 1991 р. Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» була встановлена плата за забруднення навколишнього природного середовища. Безпосередньо механізм визначення плати і стягнення платежів за забруднення довкілля був урегульований постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. та відповідною постановою від 1 березня 1999 р., якими Затверджено Порядок встановлення нормативів збору і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища. За цим Порядком плата встановлюється за:

· викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

· скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації;

· розміщення відходів.

Особливості дії механізму платежів за лімітовані викиди виявляється в тому, що ці платежі відносяться до витрат виробництва, які впливають на собівартість, а через неї і на ціну продукції.

Ліміт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється для стаціонарних джерел забруднення і не встановлюється для пересувних джерел.

Платежі за понадлімітовані викиди вилучаються з прибутку підприємств - забруднювачів в кратному розмірі відносно фіксованих платежів за лімітовані викиди і роблять економічно невигідними перевищення дозволених обсягів викидів.