Стереофонічне радіомовлення

Стереофонічне радіомовлення можна організувати в будь-якому діапазоні хвиль, але частіше за все використовують діапазон метровиз хвиль, де можна забезпечити більш високі параметри якості системи стереофонічного РМ. Для передачі 2-х сигналів стереопари використовують один радіопередавач.

Несучу якого модулюють по частоті сигналом, попердньо сформованим важливим із стереопари.

Важливим при цьому є ваги прийому стереопередач монофонічними радіоприймачами. Вимога сумісності системи стереофонічного РМ з монофонічним є обов’язковою.

Для організації стереофонічного РМ в державах СНД і державах Східної Європи використовують діапазон частот 66-74МГц, 92МГц, 100-108МГц. В Західній Європі 88-104МГц, у США 88-108МГц. Для організації стереофонічного РМ метрових хвиль міжнародним консультативним комітетом по РМ.

Реомендовано 3 системи:

1-ша система – система з полярною модуляцією ЧМ, АМ.

Американська система – з пілот-тоном: АМ, ЧМ.

Шведська –ЧМ,ЧМ.

Принципи полярної модуляції полугають в тому, що позитивні напівперіоди ВЧ коливань модульовані по амплітуді першого сигналу стереопари, а від’ємні напівперіоди інші. Таке полярно модульоване коливання несе інформацію двух розділених сигналів стереопари, кожний з яких може бути виділений полярним детектором.

В системі з полярно-модульованою нессучою відбувається модулювання по частоті, так званим комплексним стереосигналом, спектр якого відрізняється від спектру ПМК(полярно модульованого коливання) частковим подавленням рівня піднесучої частоти.

Для підвищення завадостійкості сигналів і лівого і правого в області верхніх частот, де рівень спектральних складових менше наж на середніх частотах з допомогою RC- ланцюжка вводяться попередні частотні спотворення.

Спектр при цьому має вигляд:

Спрощена структурна схема трактів передачі і прийом стереофонічного сигналу в системі з полярною модуляцією приведеного на рис. 1.10.

Рис. 1.11. – структурна схема тракту передачі і прийому стереофонічного сигналу.

Лівий і правий сигнал поданий на ланцюги спотворення після чого поступає на стереомодулятор і пристрій подавлення несучої частоти на виході якого стримується КСС, яким модулюється передавач. На приймальній частині після ВЧ і ПЧ підсилення частотно модульований сигнал, поступає на стереодекодер, в скаладі якого є відновлювач піднесучої, детектор ПМК, RC ланцюги з АЧХ зворотньої до ланцюга на першій частині.

Один із варіантів схеми формування КСС зображено на рис. 1.11.

Рис. 1.11. – Схема формування КСС

Лівий і правий сигнал стереопари після підсилювачів проходят ланцюг попереднього спотворення і поступають на входи відповідних електронних ключів, які відкриваються різнополярними комутуючими імпульсами на виході суматора. Отримуємо ПМК, ФНЧ відфільтровує ВЧ складові, що лежать за межами смуги частот ПМК. ФНЧ є з метою оримання високого переходу затухання між каналами стереопари. Далі ФНК перетворення в КСС з допомогою ланцюга подавлення несучої.

Існують три схеми формування сигналів А, В, Х, Ч, S, М. Спосіб АВ часто називають класичним, мікрофони розміщуються на відстані 0,5 до десятки метрів і мають однакову чутливість і діаграма спрямованості(коло, вісімка,кардіоїда) в залежності від місцеположення джерела звуку на виході мікрофонів, отримання електричного сигналу, які зміни по фазі і амплітуді.

При пройомі стереосигналу будуть прийматися, як прямі так і відбиті звукові хвилі, від приміщення. Це створює ревербераційний процес в приміщенні.

Приміщення повинно мати певні ревербераційні характеристики(час реверберації). Використовуються стереофонічні системи, які за допомогою схем дозволяють формувати сигнали, що відтворюють прямі і відбиті сигнали.

Стереофонічні системи за рахунок затримки в часі, і по фазі, також сумарно різнецевих перетворювачів формуються звукові сигнали, які відображають сигнали прямого розповсюдження і відбиті сигнали. Регулювання часу і часу затримки по фазі дозволяє стримувати час реверберації, і таким чином створювати оптимальні умови відтворення звукового поля в залежності від характеру передачі.

Використана література:

1. Радиовещание и электроакустика: Учебник для вузов/ А.В. Выходец, М.В.Гитлиц, Ю.А. Ковалгин и др.; Под ред.. М.В. Гитлица. – М.: Радио и связь, 1989.

2. Гусев К. и др. - Радиовещание на русском ыке. Справочник. вып.2 – Весна –Осень -2001.

3. З сайту: http://library.tuit.uz/lectures/televidenie/Lek_po_TV_RV.htm.

4. Конспект.