Великий князь

Відразу після смерті Івана Калити всі основні російські князі виїхали в Орду, до Узбек-хана. Іван за час свого князювання встиг образити їх усіх (купив ярлики на Ростовське, Углицький, Дмитрівське, Галицьке, Білозерське князівства, розорив Тверь і домігся страти тверських князів, постійно потребував нових виплат зНовгорода, намагався відібрати у суздальського князя Нижній Новгород, взяв у полон ярославського князя, переманював на свої землі як бояр, так і простих людей). І всі князі Володимирській Русі, не бажаючи спадкоємця Калити - Симеона Івановича, - пропонували хану видати ярлик на велике княжіння Володимирське Костянтину Васильовичу Суздальського, старшому з них по лествичного праву.

Поки Симеон перебував в Орді, в Москві спалахнула перша велика ворожнеча між боярами, викликана смертю московського тисяцького Протасія Федоровича, який був тисяцьким при Данила Олександровича і Юрії і Івана Даниловича. У Москві до того часу сформувалися вже дві основні боярські угруповання. Першу очолював син померлого тисяцького Василь Протасьевіч Вельямінов. Другу - Олексій Петрович Хвіст Босоволков, син того рязанського боярина, який зрадою в1301 своєму князеві Костянтину Рязанському забезпечив собі високе місце в московській боярської думі.

Через кілька місяців роздумів хан видав ярлик Симеону, по якому "вси князи російською під руці його дано". Симеон уклав з братами договір "бисть їм за один до живота і необразливо володіти кожному своїм". У зазначеній грамоті Симеон Гордий величається князем всієї Русі. Симеон вінчався шапкою Мономаха підВолодимирському Успенському соборі на велике князювання. Після повернення до Москви на боярської думі пройшов суд між Василем Вельяміновим і Олексієм Босоволковим. Тисяцьким став Василь Вельямінов. Також Симеон уклав перші відомі внутрімосковскіе договори зі своїми братами про розподіл володінь.