Російсько-грузинський конфлікт

Постулати:

l Всі види сучасних МО пронизані политичною взаємодією суб'єктів, їхній зміст, багато в чому залежить, передусім, від зовнішньополітичної взаємодіі держав як

политичних організацій публічної влади, в чому і проявляються політичні витоки МО.

Коментар: Військовій конфлікт Грузіі та Російської Федераціі є не банальним втручанняя гегемона регіону у внутрішні проблеми слабшої країни, а проявом процесу доведення Росією своєї могутності у світовому масштабі. Під приводом сусідської допомоги народам, Росія демонструє всьому світу свою агресивну політику та наміри не здаватися у політичній та економічній гонці з Счиву, бо, у такому випадку, Росія застосує силові методи. І у випадку з будь-якою іншою слабшою державою Росія буду вести себе таким чином, щоб довести, яка саме держава є серйозним суперником США.

l МО в принципі складаються з конструкцій зовнішніх зносин членів міжнародного співтовариства, опосередковані у діях конкретних акторів, передусім органів держав, створених цими державами міжнародних організацій.

Коментар: Даний конфлікт супроводжувався широкомаштабною інформаційною війною. Зокрема, Рф поширювала інформацію про те, що Грузія здійснила напад першою, Росія надає осетинам лише “братську допомогу”. Насправді ж, ніхто ніякої допомоги не просив і не потребував. Просто, конкретні актори та державні органи Російської Федераціі видавали власні амбіціі за волю народа. Доля ж конфлікта вирішувалась, як у більшості випадків, на найвищих рівнях. Наприклад, мирне врегулювання взяла на себе Франція в особі президента Ніколя Саркозі. Але він, по суті, представляв інтереси не французького народа у мирному врегулюванні воєнного конфлікта, а інтереси більшості державного апарату, політичних еліт, олігархів Европи, щи делегували його представником, які побоювались економічної кризи торговельних відносин з обома державами. Так само і НАТО виражало волю США як держави, що була базисом створення цього альянсу.

Суб’єкти міжнародних відносин – соціальні організації,призвані виражати інтереси соціальних спільностей,які їм відповідають,сприяти задоволенню їх потреб, мають ресурсну забезпеченість, що дає їм можливість продукувати дії, направлені на зміни станів об’єктів, а через них і на зміну стану навколишнього світу.

Актори міжнародних відносин - компетентні органи із системи державного управління, що здійснюють практичну реалізацію цих відносин.

Учасники міжнародних відносин – конкретні персони-індивіди, що реально беруть участь у взаємодії один з одним і займають конкретне місце у системі соціального представництва своїх держав.

Суб'єкти:

Держави:

безпосердні: Грузія, Росія, Південна Осетія, Абхазія

посередники та зацікавлені: Франція (як миротворчий суб'єкт),

США (звинуватив загони південноосетинських повстанців у провокуванні насилля та обстрілі грузинських позицій),

Україна,

Японія (закликала усі сторони конфлікту припинити бойові дії та сісти за стіл переговорів), Венесуела, Нікарагуа (визнання Осетіі та Абхазіі)

Актори: уряди та парлементи суб'єктів (Дума, ПАР'Є тощо), НАТО, Міжнародний суд, Європарламент, ООН

Учасники:

безпосередні

Дмитро Медведєв

Едуард Кокойти (президент Південної Осетіі)

Сергій Багапш (президент Абхазіі)

Михайло Саакашвілі

опосередковані:

В. Ющенко (спроби налагодження переговорного процесу)

Н. Саркозі (як миротворчий посередник),

У. Чавес (визнав Південну Осетію та Абхазію)

Д. Ортега (визнав Південну Осетію та Абхазію)

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун (закликав вивести із території Грузії усі військові підрозділи, які не мають права там знаходитися)

Об'єкти:

1. Прагнення РФ зберегти гегемонію у регоні та світі.

2. Руйнація економіки Грузії з огляду на її роль транзитера газу і нафти з Каспійського регіону

3. Бажання Грузії привернути увагу міжнародного співтовариства, в першу чергу НАТО та ЄС, до проблеми неврегульованості конфліктів на її території.

ПЧК

Даний конфлікт розпочато між Грузією з одного боку та Росією і сепаратистськими угрупуваннями Південної Осетії та Абхазії з іншого на територіі даних державних утворень, навколо збройного протистояння в Південній Осетії у серпні 2008 року.