Міжнародний конфлікт

1. Суть поняття “криза”, “конфлікт”.

2. Типологія і класифікація міжнародних конфліктів.

3. Етапи здійснення конфлікту

4. Війна, як елемент розвитку міжнародних конфліктів.

5. Мирне врегулювання і шляхи попередження міжнародних конфліктів.

6. Функції і значення міжнародних конфліктів.

«Гонка озброєнь здатна вбивати, навіть якщо сама зброя ніколи не використовується...Лише своєю ціною зброя вбиває бідних, приречуючи їх на голод» (Послання Ватикану до ООН, 1976)

«Кожний політик, який вдається до війни, повинен пам’ятати, що з цього моменту він вже не контролює події... а є натомість рабом непередбачуваних та неконтрольованих подій» (Уїнстон Черчілль)

«Війна є справою, що не може зробити людину шляхетною.Це заняття, задля успіху в якому людина має стати жорстокою, брехливою та схильною до насильства» (Ніколо Макіавеллі)

«Війна не визначає, хто правий. Вона лише визначає, хто залишиться» (Бертран Рассел)

«Тривалого миру неможна досягти погрозами, а можна лише відвертими спробами встановити взаємну довіру» (Альберт Ейнштейн)

«Людство має покласти край війнам, інакше війни покладуть край людству» (Джон Кеннеді)

«Війна – як любов. Вона завжди знаходить дорогу» (Бертольд Брехт)

«Вбивати заборонено. Тому всих вбивць карають. Якщо тільки вони не вбивають у великій кількості та під звуки фанфар» (Вольтер)

«Я виступаю проти насильства, тому що добро, яке воно створює, завжди є тимчасовим, а зло, що при цьому виникає – постійним» (Махатма Ганді)

«Пряме використання сили є настільки поганим вирішенням будь-якої проблеми, що до нього вдаються лише малі діти та великі держави» (Девід Фрідман)

Історію міжнародних відносин з давніх часів можна трактувати як цепочку великих і малих системних криз і міжнародних конфліктів, які приголомшували часом як систему в цілому, так і її окремі елементи.

Поняття конфлікту і кризи трактуються в міжнародній практиці досить вільно і часто як синоніми, що вносять певну плутанину і протиріччя, тому важливо виявити зміст цих понять.

Згідно зі словниками:

Криза – (греч. krisis — рішення, поворотний пункт, результат) -.крутий перелом чи зміна чогось, перехідний стан; «політична криза»

Політичний. криза — це стан політичної системи суспільства, що виражається в поглибленні і загостренні наявних конфліктів, у різкому посиленні політичної напруженості.

Політичний конфлікт — це зіткнення, протиборство політичних суб'єктів, обумовлене протилежністю їхніх політичних інтересів, цінностей і поглядів.

конфлікт – зіткнення протилежних інтересів, поглядів, чи серйозне розходження, гостра суперечка.

Конфлікт виражає відношення суб’єктів, криза – стан об’єкта (яким, доречі, може бути сам конфлікт), тоді криза означає перехідний стан (перехідний момент в розвитку конфлікту).

Коли криза назріла, достатньо будь-якої причини для початку конфлікту. При відсутності кризи будь-які протиріччя вирішуються переважно мирним шляхом.

При цьому одна криза може супроводжуватися рядом конфліктів.

Вирішення кризи переважно веде і до вирішення протиріч, що є в його основі.

Таким чином кризу можна розглядати як:

короткочасний переломний момент в розвитку внутрішніх протиріч системи, коли вони загострюються до такого рівня, що із закритого стану переходять у відкритий;