ПІВНІЧНА ВІЙНА

Розпочинаючи війну із Швецією, московський цар Петро I розра-ховував добути для своєї держави вихід до Балтійського моря. Ще раніше було утворено так званий Північний союз: разом із Моско-вією проти Швеції мали виступити Данія і Саксонія з Річчю Поспо-литою.

Північна війна почалася в 1700 р. Датські війська оточили швед-ську фортецю Штральзунд у Північній Німеччині, а польсько-сак-сонська армія Августа II підійшла до Риги. Незабаром війська Мос-ковії також вступили в Прибалтику і наблизилися до Нарви.

Король Швеції Карл XII (1697—1718 рр.) не розгубився і вирі-шив завдати своїм противникам кілька послідовних ударів. Спочат-ку він вирушив із флотом проти Данії і напав на її столицю Копен-гаген, що примусило датчан відразу прийти до розуму, укласти мир із Карлом XII і вийти з війни. Після цього шведські війська оточили Нарву. Іноземні офіцери, включаючи командуючого, які служили в царській армії, зрадили і перейшли на бік Карла XII. Відбулася бит-ва. Петро I зазнав нищівної поразки, а шведський король повернув війська проти Августа II. Воєнні успіхи принесли Швеції гучну сла-ву, а Карлу XII імідж непереможного полководця. Розбивши польсь-ко-саксонську армію під Ригою, шведи пішли на Польщу і в 1702 р. увійшли у Варшаву. Через деякий час й поляки відвернулися від Августа II. Кінець кінцем саксонський курфюрст підписав нав’яза-ний йому мир.

Зазнавши поразки під Нарвою, цар Петро I з подвоєною енергією узявся створювати нову регулярну армію (тобто постійну, профе-сійно навчену, однаково озброєну і обмундировану). Війська почали комплектувати рекрутами, служба яких була довічною. Для забезпе-чення нової армії озброєнням, боєприпасами і обмундируванням почали спішно будувати металургійні, текстильні та інші мануфак-тури.

Незабаром прийшли й перші перемоги. У 1701 р. було розбито шведський корпус у Прибалтиці, а протягом 1702—1704 рр. царські війська захопили Дерпт, Нарву, Нотебург, Нієншанц і відвоювали землі за течією Неви, що колись належали Московії. Нарешті було здобуто вихід до Балтійського моря.

16 травня 1703 р. на одному з островів у гирлі Неви почалося будівництво Петропавловської фортеці. Вона була початком нового міста — Санкт-Петербурга, яке пізніше будували за наперед розроб-леним планом, з широкими прямими вулицями й кам’яними будин-ками, набережними, мостами, парками. Для його захисту з моря у Фінській затоці на острові Котлін збудували морську фортецю Крон-шлот (пізніше — Кронштадт). Невдовзі Санкт-Петербург став столи-цею Російської держави (так почали називати Московію на початку XVIII ст.). Петро I дуже любив це місто і називав його «парадизом» (раєм).

Вивівши з війни Августа II, король Карл XII на чолі своїх військ у 1706 р. перейшов російський кордон і почав просуватися до Моск-ви. Після захоплення Мінська і Могильова він раптово повернув в Україну. У 1708 р. до нього приєдналися козацькі війська гетьмана Івана Мазепи (1687—1709 рр.), який вирішив підняти українців на боротьбу за національне визволення. Та переважна більшість їх не зрозуміла гетьмана і не підтримала його планів. Усі спроби Мазепи підняти повстання проти Петра I були невдалими.

У кінці вересня 1708 р. поблизу села Лісного було розбито швед-ський корпус Левенгаупта, який поспішав на допомогу шведському королю. У 1709 р. Карл XII вирішив оволодіти Полтавою. Облога міста успіху не принесла, а наприкінці червня до нього підійшли головні сили російського війська на чолі з Петром I.

27 червня 1709 р. відбулася історична Полтавська битва, в ході якої супротивники застосовували не тільки наступи піших полків і рукопашний бій, а й атаки кінноти. Сторони обмінювалися й жорс-токими артилерійськими ударами. Врешті-решт росіяни здобули важливу перемогу. Втрати шведів становили близько 9 тис. убитими і 3 тис. полоненими. Ще 16 тис. шведських солдат полонили в ході переслідування. Втрати росіян були значно меншими. Перемога під Полтавою не тільки значно підвищила міжнародний авторитет Російської держави, виявивши видатні полководницькі здібності її царя Петра I, а й підірвала імідж «непереможного» Карла XII.

У 1710 р. у війну на боці Швеції вступила Туреччина. Російська армія на чолі з Петром I виступила в далекий похід, пізніше назва-ний Прутським. У червні 1711 р. на берегах річки Прут її оточило 130-тисячне турецьке військо. Тільки повернувши Туреччині Азов і зруйнувавши Таганрог, Росія уклала мир.

Військові дії проти Швеції тривали до 1721 р., коли у фінському місті Ніштадті було підписано мирний договір. До Росії відійшли Естляндія (Естонія), Ліфляндія (частина Латвії), Інгерманландія (землі за течією Неви), частина Карелії, а також ряд островів на Бал-тійському морі. Ніштадський мир остаточно закріпив вихід Російсь-кої держави до Балтійського моря.