Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Обчислення висот точок ходу
При виконанні технічного нівелювання можливо виконувати обчислення висоти першої точки ходу через горизонт приладу ГП1 = НR + cч,, (2.7) де НR – висота вихідного репера; cч – відлік за чорним боком рейки, що встановлена на репері. Висота першої точки ходу Н1 = ГП1 – в1ч, (2.8) де в1ч – відлік за чорним боком рейки, що встановлена на 1-й точці ходу. Знайдене значення ГП записують в графу 7, а знайдене значення Н1 в графу 8. Висоти останніх точок ходу обчислюють послідовно починаючи від Н1 способом алгебраїчного складання з виправленими значеннями середніх перевищень . (2.9) Контроль правильності обчислювань висот точок замкнутого нівелірного ходу – це одержання в кінці обчислень висоти репера. Коли необхідно обчислити висоти проміжних точок, то обчислюють горизонт приладу на тій станції, з якої записують відлік за чорним боком рейки, що встановлена на цій точці.
3. Обробка розімкнутого нівелірного ходу
Заповнення журналу вихідними даними і виконання посторінкового та загального контролю аналогічно замкнутому за виключенням практично одержаної нев`язки
, (3.1) де і - відмітки кінцевого та початкового реперів.
Завдання: - обробити польовий журнал технічного нівелювання згідно варіанту за двома останніми цифрами шифру (додаток А і Б).
Частина 2. Камеральна обробка матеріалів технічного нівелювання траси. Побудова поздовжнього профілю 1. Загальні положення
Основною задачею геодезичних робіт при вишукуваннях і проектуванні споруд лінійного типу є визначення на місцевості положення вісі споруди як у плані, так і по висоті. При польовому трасуванні вздовж вісі по всій довжині траси розбивають пікетаж, де відкладають відрізки довжиною 100 м, вимірюючи їх у прямому та оберненому напрямках. Кінці відрізків на місцевості закріплюють кілочками, що є пікетами. Початок траси позначають ПКО. Крім пікетів вздовж вісі закріплюють “плюсові” точки перегину, де ухил змінює знак на протилежний. Позначають “плюсові” точки номером попереднього пікету плюс відстань від нього, яка виражена у метрах, наприклад, (ПК1+22). Для характеристики ділянки місцевості у напрямку, який перпендикулярний вісі траси, розбивають поперечники. Їх крайні точки також закріплюють на місцевості. Позначають поперечники черговим номером з вказівкою місцеположення точки поперечника і відстань від вісі, яка виражена в метрах. При розбивці пікетажу вздовж вісі траси ведуть пікетажний журнал (рис.1.1), де положення траси показано прямою лінією, на якій відображені пікети, початкові і кінцеві репери, поперечники і вершини кутів повороту траси стрілкою в залежності від направлення, а також елементи ситуації. В пікетажному журналі також розраховують значення елементів кругових кривих та їх позначення з виконанням контролю.
2. Методика побудови поздовжнього профілю
2.1. Розрахунок елементів кривих
В місцях повороту траси окремі її ділянки повинні сполучатися кривими заданого радіусу. Розбивка кругової кривої виконується в головних її точках: початок кривої (НК), середина кривої (СК) та кінець кривої (КК) (рис. 2.1). Вихідними даними для розбивки кругової кривої є радіус та кут повороту траси – це кут між продовженнями направлень вісі траси
θ = 180˚ - β. (2.1)
Рисунок 1.1- Зразок оформлення пікетажного журналу
Рисунок 2.1 - Схема визначення положення головних точок кривої та розрахунку елементів кривої.
Перед початку польових робіт розраховують такі елементи кривої (див. рис. 2.1); Т – тангенс, К – довжина кривої, Б – бісектриса, Д – домір – це довжина на яку необхідно перенести кожний послідовний пікет за вершиною кута повороту, в зв`язку з тим, що довжина кривої завжди менше сумарної довжини ламаної лінії. Розрахунок елементів ведуть за такими виразами; , (2.2) , (2.3) , (2.4) . (2.5) Після виносу осі траси в натуру виконують технічне нівелювання згідно програми і вимогам. При цьому пікети нівелюють як зв`язуючі точки, а “плюсові” та точки поперечників як проміжні.
2.2. Обробка результатів та побудова профілів
Камеральну обробку результатів технічного нівелювання виконують за методикою, що викладена в частині 1. Побудову профілів за результатами нівелювання виконують на масштабно-координатному папері за даними пікетажного журналу та журналу нівелювання в двох масштабах – вертикальному і горизонтальному. Поздовжній профіль будують на основі профільної сітки. Роботу починають з проведення лінії умовного горизонту з таким розрахунком, щоб найнижча точка майбутнього профілю не опускалась нижче, аніж на 4 см від цієї лінії. Під лінією умовного горизонту будують профільну сітку (рис.2.2). Рисунок 2.2- Побудова профільної сітки.
Заповнення профільної сітки починають з графи 6 куди заносять відстань в цілих метрах між пікетами і плюсовими точками в горизонтальному масштабі побудови. В графу 5 напроти відповідних перпендикулярів з польового журналу нівелювання виписують відмітки землі вздовж осі траси, що округлені до 0,01 м. В графі 1 за даними пікетажного журналу будують план траси у вигляді прямої лінії з вказівкою вершин кутів повороту траси, направленням та чисельним значенням кутів повороту. Тут також вказують ситуацію. В графі 2 указують ґрунти вздовж осі траси. В графі 7 будують криві, відкладаючи у масштабі побудови пікетні позначення початку і кінця кривих. ПК НК = ПК ВУ – Т, (2.6) ПК КК = ПК ВУ + Т. (2.7) Знайдені значення НК и КК відкладають у графі 7, опускаючи перпендикуляр під відповідним пікетом довжиною 15 мм. Криву зображують умовним знаком висотою 5 мм: опуклістю доверху, коли кут повороту правий; опуклістю донизу, коли кут повороту лівий. У середині або біля умовного позначення виписують значення елементів кривої. Вище лінії УГ на відповідних перпендикулярах відкладають у вертикальному масштабі побудови відрізки, які дорівнюють різниці фактичних відміток землі і відмітки лінії УГ. З’єднують знайдені точки прямими лініями і отримують профіль. Поперечний профіль будують по лінії поперечника в одному масштабі.
3. Проектування на профілі
Проектування на профілі полягає в нанесенні проектної (червоної) лінії, керуючись обчисленими значеннями проектних ухилів і відміток конкретно для даної споруди. Проектну лінію наносять по ділянках, визначаючи у межах її проекції ухили , (3.1) де h – перевищення між кінцевими точками на даній ділянці; d 0 – довжина ділянки. Знайдене значення проектних ухилів заносять у графу 3 над лінією, яка проведена в залежності від знака ухилу. Далі обчислюють проектні відмітки послідовно, починаючи від початкової . (3.2) Проектні відмітки записують у графу 4 червоними чорнилами. Потім обчислюють робочі відмітки h p = H np – H ф, (3.3) де H np , H ф – відповідно проектна і фактична відмітки. Робочі відмітки виписують на профіль синім кольором: для насипу – над проектною лінією; для виїмки – під проектною лінією.
Завдання: - за даними журналу нівелювання побудувати поздовжній профіль траси каналу зрошувальної системи. При цьому прийняти: кут повороту траси θ, який дорівнює дирекційному куту а РГР № 1; пікетне позначення вершини кутів повороту співпадає з пікетним позначенням «плюсових» точок згідно варіанту; радіус кривої R за номером списку групи, збільшеним в 10 разів; - провести проектну лінію виходячи з мінімального об`єму земляних робіт, призначивши самостійно. Частина №1 і №2 складають РГР №2.
Додаток А
|